Справа № 361/3881/17
Провадження № 4-с/361/32/26
28.07.26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2026 р. м.Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі -
головуючої судді Писанець Н.В.,
при секретарі Михальовій М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Бровари матеріали скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегул Івана Івановича, стягувач: ОСОБА_2 ,-
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області знаходилась вищевказана скарга, яку мотивує тим, що на примусовому виконанні приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегул І.І. перебуває зведене виконавче провадження №76534898 з примусового виконання дублікату виконавчого листа № 361/3881/17, виданого 19.10.2023р. Броварським міськрайонним судом Київської області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму боргу в розмірі 10 509 660,00 грн., витрат зі сплати судового збору в розмірі 8000,00 грн. Загальна сума стягнення у межах зведеного виконавчого провадження з урахуванням витрат виконавчого провадження та основної винагороди приватного виконавця становить 11 569 900,00 грн.
На все майно боржника та його грошові кошти накладено арешт постановами приватного виконавця від 12.11.2024р. Приватним виконавцем вчиняється комплекс виконавчих дій, спрямованих на звернення стягнення на нерухоме майно боржника, однак, ОСОБА_1 проходить службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою вказаної військової частини від 14.04.2026р., та звернувся 16.05.2026р. до виконавця Крегула І.І. з заявою про зупинення вчинення виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні №76534898.
ОСОБА_1 зазначає, що приватний виконавець отримав його заяву 27.05.2026р., проте станом на час подачу скарги, ОСОБА_4 її не розглянув та жодної відповіді йому не надав.
Враховуючи наведене, заявник просить суд визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегул І.І. у зведеному виконавчому провадженні №76534898 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 про зупинення виконавчих дій та зобов`язати його зупинити вказане виконавче провадження на час проходження ОСОБА_1 військової служби за призовом під час мобілізації.
Сповіщені належним чином про час та дату розгляду скарги учасники процесу до зали суду не з`явились.
ОСОБА_1 направлено заяву про розгляд скарги за його відсутності.
Приватним виконавцем Крегул І.І. направлено заперечення на скаргу ОСОБА_1 , за змістом яких зазначає, що дійсно у нього на виконанні знаходиться зведене виконавче провадження №76534898 та вчиняються дії щодо повного виконання рішення суду у справі № 361/3881/17.
13.01.2026р. на адресу приватного виконавця надійшла заява ОСОБА_1 про зупинення виконавчого провадження. У той же день приватним виконавцем направлено боржнику відповідь простим поштовим відправленням про відмову у задоволенні його заяви.
27.05.2026р. на адресу приватного виконавця надійшла заява ОСОБА_1 про зупинення виконавчого провадження. 22.06.2026р. приватним виконавцем направлено боржнику відповідь простим поштовим відправленням про відмову у задоволенні його заяви. В обґрунтування відмови виконавцем Крегул І.І. зазначено, що боржником не надано належних доказів того, що умови проходження ним військової служби унеможливлюють проведення виконавчих дій, а характер таких дій не потребує його особистої участі. Враховуючи наведене, просив суд відмовити у задоволенні скарги та проводити судове засідання за його відсутності.
Суд, вивчивши й дослідивши матеріали скарги та окремі матеріали справи, дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегул І.І. перебуває зведене виконавче провадження №76534898 з примусового виконання дублікату виконавчого листа № 361/3881/17, виданого 19.10.2023р. Броварським міськрайонним судом Київської області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму боргу в розмірі 10 509 660,00 грн., витрат зі сплати судового збору в розмірі 8000,00 грн. Загальна сума стягнення у межах зведеного виконавчого провадження з урахуванням витрат виконавчого провадження та основної винагороди приватного виконавця становить 11 569 900,00 грн.
Боржник ОСОБА_1 проходить службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою вказаної військової частини від 14.04.2026р.
16.05.2026р. до виконавця Крегула І.І. звернувся ОСОБА_1 з заявою про зупинення вчинення виконавчих дій у зведеному виконавчому провадженні №76534898, яку виконавець отримав 27.05.2026р. та надав відповідь 22.06.2026р. про відмову у задоволенні його заяви.
Вирішуючи по суті скаргу ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 448 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 448 ЦПК України скарга подається в письмовій формі і підписується стороною виконавчого провадження, її представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Частиною 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувану, повідомлення стягувану про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.
Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; 2) подання заяви стягувачем або боржником; 3) надіслання постанови н.з підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; 4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; 5) закінчення виконавчого провадження.
Верховний Суд у своїх постановах від 09 жовтня 2019 року та від 11 жовтня 2019 року у справі № 910/22695/13, зазначив, а у постанові від 07 липня 2022 року у справі № 918/539/16 підтримав, що про належну реалізацію права сторони у виконавчому провадженні щодо обізнаності про стан виконавчого провадження можна говорити лише у випадку вчинення виконавцем дій, спрямованих на надсилання документів у встановленому Законом про виконавче провадження порядку. При цьому за відсутності обов`язку у сторін виконавчого провадження відстежувати автоматизовану систему виконавчого провадження та за відсутності доказів направлення виконавцем постанови про вчинення дії у виконавчому провадженні (документа виконавчого провадження), висновки судів про неповажність пропуску відповідного процесуального строку та про залишення скарги без розгляду будуть передчасними, якщо інше не доведено.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 1 ст.13 ЗУ «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Так, відповідно до статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Отже, для забезпечення реального виконання рішення виконавець може накладати арешт, зокрема на майно (кошти) боржника.
У відповідності до положень Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець наділений повноваженнями накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках боржника, та звертати на такі кошти стягнення.
Виконавець може накладати арешт на будь-які кошти боржника, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з Рекомендацією N R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
Зі змісту наведених норм вбачається, що питання зупинення виконавчого провадження є саме дискреційним повноваженням державного виконавця, які він має вчинити за результатами перевірки підстав для здійснення стягнення.
У той же час суд зауважує, що він не може підміняти державний орган, дії, бездіяльність якого оскаржуються, приймати замість нього рішення, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Суд не знаходить підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 в частині зобов`язання державного виконавця, що здійснює виконання виконавчого провадження, здійснити зупинення виконавчого провадження, оскільки ці вимоги не можуть вважатись обґрунтованими.
Чинне процесуальне законодавство України не наділяє суди повноваженнями щодо зобов`язання державних виконавців вчиняти або утриматися від вчинення певних виконавчих дій, що не звільняє державного виконавця від обов`язку усунути порушення, встановлені судовим рішенням.
Таким чином, у задоволенні вимог скарги слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. 127, 447-1, 449-451 ЦПК України, суд-
У Х В А Л И В:
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегул Івана Івановича, стягувач: ОСОБА_2 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя: Н.В.Писанець