Справа № 362/4934/26
Провадження 2/362/5226/26
У х в а л а
"03" серпня 2026 р. суддя Васильківського міськрайонного суду київської області Медведєв К.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Васильківський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини, -
в с т а н о в и в:
До Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшла зазначена позовна заява.
Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов наступного висновку.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175, 177 ЦПК України.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити серед іншого відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Виходячи з формально-логічного методу тлумачення змісту п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, вимога процесуального закону про необхідність зазначення в заяві відомості про наявність або відсутність електронного кабінету не належить до кола відомостей, які зазначаються в заяві лише у випадку обізнаності заявника (представника) із такими відомостями. Навпаки, така інформація має зазначатись обов`язково.
В позовній заяві не зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача, що не відповідає вимогам процесуального закону.
Вказані відомості про наявність або відсутність електронного кабінету мають значення для подальшого перебігу судового розгляду.
Отже, позивач має виправити цей недолік позовної заяви шляхом подання до суду позовної заяви в новій редакції, в якій зазначити відповідні відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у кожного з учасників судового розгляду.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
В позовній заяві позивач просить суд стягнути неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини.
Проте позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку сум, який би був підписаний позивачем, що стягуються чи оспорюються. Отже, позовна заява не відповідає вимогам, встановленим в п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Отже, заявник має виправити цей недолік заяви шляхом подання до суду заяви в новій редакції або відповідної заяви, в якій зазначити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються (в кількості відповідно до кількості учасників спору).
Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Вказаною нормою на позивача покладено процесуальний обов`язок повідомити суд про особу, у якої перебуває оригінал доказу, на який посилається позивач. Така обізнаність суду є необхідною для надання оцінки в судовому процесі кожному доказу, з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності. Більш того, обов`язок доказування обставин на які посилається позивач, і подання відповідних доказів покладається саме на нього (ст. 81 ЦПК України).
Таким чином, позивач в позовній заяві має зазначити у кого перебувають оригінал кожного з доказів, копії яких він додає до позовної заяви.
Натомість в позовній заяві не вказано відомостей у кого перебувають оригінали кожного з доказів, копії яких додано до позовної заяви, зокрема 3, 4, 5 додатки до позовної заяви.
Отже, позивач має виправити цей недолік позовної заяви шляхом подання до суду позовної заяви в новій редакції, в якій зазначити у кого перебувають оригінали доказів, копії яких позивач додає до позовної заяви.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно ч. 2 ст. 95 ЦПК України встановлено імперативне правило, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Частиною 4 цієї статті передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до п. 5.26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163:2020, затверджені наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 року № 144, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій». Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту «Підпис» на лицьовому боці останнього аркуша копії документа.
Позивач засобами поштового зв`язку подано до суду позовну заяву та додано до неї документи. Проте, документи додані до позовної заяви не засвідчені належним чином.
Для використання вказаних копій документів під час судового розгляду такі документи мають бути засвідчені належним чином згідно ДСТУ 4163:2020.
Суд звертає увагу, що засвідчується кожен документ (кожна сторінка), при цьому прошивання всього пакету документів, і наклеювання засвідчувального напису на нитку, якою прошито пакет документів не відповідає п. 5.26 ДСТУ 4163:2020.
Отже, заявник має виправити цей недолік заяви шляхом подання до суду копій належним чином засвідчених доказів (в кількості відповідно до учасників справи).
Відповідно до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу зобов`язаний постановити ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки, без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, суддя вважає за необхідне заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 175, 176, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
п о с т а н о в и в:
Позовну заяву залишити без руху та надати строк для усунення зазначених недоліків терміном у 5 днів з моменту отримання копії ухвали суду.
Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя К.В. Медведєв