Справа N 366/1750/26
Провадження N 2-о/366/63/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.08.2026 Іванківський районний суд Київської області у складі:
головуючого - судді Слободян Н.П.,
за участю секретаря судового засідання Німченко Н.Ю.,
заявниці ОСОБА_1
представника заявниці, адвоката Хариточнук Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Іванків Вишгородського району Київської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи -Міністерство оборони України, про встановлення факту родинних відносин,
ВСТАНОВИВ:
02.07.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 .
ОСОБА_1 у заяві зазначила, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 .. В шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_3 , у них народився син - ОСОБА_3 .
01.04.1992 шлюб між ними розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу.
З 15.04.2026 її син, ОСОБА_3 , рахувався зниклим безвісти поблизу н.п. Осикове Дружківської міської громади Краматорського району Донецької області. ІНФОРМАЦІЯ_5 в результаті евакуації тіла, в морзі м. Краматорськ Донецької області, було ідентифіковано загиблого - ОСОБА_3 01.05.2026 заявниці Іванківським відділом ДРАЦС у Вишгородському районі Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України було видане свідоцтво про смерть НОМЕР_1 .
Після його смерті вона звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявою про здійснення виплат, як члену сім?ї загиблого військовослужбовця.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_6 №1664 від 14.05.2026 заявниці було рекомендовано звернутися із заявою до суду про встановлення факту родинних відносин її сина, ОСОБА_3 та колишнього чоловіка, оскільки у свідоцтві про народження її сина у графі батько» зазначено « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , а у його свідоцтві про смерть - « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Заявниця стверджує, що вони проживали з сином і колишнім чоловіком у смт. Вільча Чорнобильського району Київської області. Приблизно у 1996 році вона разом з на той час неповнолітнім сином переїхала проживати до Харківської області, де жили до 2022 року. Її колишній чоловік залишився проживати в смт. Вільча Київської області, а потім переїхав до смт. Красятичі Поліського району Київської області, де після смерті був похований родичами.
Іншим способом підтвердити зазначений вище юридичний факт родинних стосунків між сином і його батьком немає можливості, оскільки на даний час вони обидва померли, тому вона змушена звернуся до суду. Встановлення цього факту необхідне їй з метою отримання виплат, які передбачені законодавством України у зв?язку із загибеллю сина-військовослужбовця.
У судовому засіданні заявниця підтримала свої вимоги, посилаючись на обставини, викладені у заяві.
Представник заінтересованої особи, Міністерства оборони України, у судове засідання не з`явився. У письмових поясненнях, які надійшли до суду, представник МОУ просив відмовити у задоволенні заяви, оскільки відповідні факти на підтверджені та не вирішувалися у позасудовому порядку. Зокрема, 1) за поданими документами неможливо встановити, чи є померлий ОСОБА_2 , рідним батьком загиблого ОСОБА_3 та чи проживали вони разом, чи вели спільне господарство, чи мали взаємні права та обов?язки; 2) заявник не надав до суду підтверджуючих документів, а також заяви, що померлий ОСОБА_2 за життя був рідним батьком загиблого ОСОБА_3 . Тому суд повинен витребувати від заявника та ДАЦС підтверджуючі документи; 3) у даній справі на отримання одноразової грошової допомоги можуть претендувати і інші особи за загиблого ОСОБА_3 та його утриманці у зв?язку з цим справа не може розглядатися у порядку окремого провадження, тому заява має бути залишена без розгляду.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 зазначила, що працює у Поліській селищній раді Вишгородського району Київської області (заступник голови). ОСОБА_2 - це її двоюрідний дядько. Він дійсно був чоловіком заявниці, потім розлучилися. Він був громадянином України, національність - білорус. У їх районі (Поліському) він постійно проживав після депортації його з Білорусі. Він помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Смерть була трагічною - він замерз на місцевій фермі. Поховали його двоюрідні сестри - мати та тітка свідка. Поховали в смт. Вільча Поліського району Київської області біля тестя (батька заявниці).У нього був єдиний син - ОСОБА_5 (син заявниці). ОСОБА_5 з матір?ю проживали до 2022 року в Харківській області, а після початку повномасштабної війни переїхали с. Радинка. Вишгородського району Київської області. ОСОБА_5 проживав з матір?ю, своєї родини (дружини, дітей) не мав.
Вислухавши заявницю, її представника, свідка, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено, що
18.06.1983 року заявниця, яка на той час мала прізвище « ОСОБА_6 », та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у виконавчому комітеті Вільчанської селищної ради Поліського району Київської області, актовий запис №13. Після реєстрації шлюбу йому присвоєно прізвище - « ОСОБА_7 », їй - « ОСОБА_7 ». 01.04.1992 у відділі РАЦС Поліського району Іванківського РУЮ Київської області. Ця інформація зазначена у довідці №893 від 05.11.2008, підписаній начальником відділу ДРАЦС Поліського району Іванківського РУЮ Київської області та свідоцтві про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 01.05.2026. (а.с.12-14)
Рішення суду від 11.12.1986 року (справа №2-315) про розірвання шлюбу складене російською мовою. Було розірвано шлюб між « ОСОБА_1 и ОСОБА_2 , зарегистированый 18 июня 1983 г. Вильчанским поселковым советом (актовая запись №13)
У витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища (№ витягу [номер приховано], дата формування 01.05.2026) зазначено, що актовий запис зареєстровано в реєстрі - 16.10.2013 за №0[телефон приховано] реєстратором відділу РАЦС Поліського району реєстраційної служби Іванківського МРУЮ у Київській області. Відомості про актовий запис: номер актового запису - 13, дата складання - 18.06.1983, орган державної реєстрації актів цивільного стану, що склав актовий запис - виконавчий комітет Вільчанської селищної ради Поліського району Київської області. Відомості про чоловіка - ОСОБА_2 , білорус, відомості про дружину: прізвише до реєстрації шлюбу - ОСОБА_6 , після реєстрації - ОСОБА_1 , українка (а.с.15)
ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт. Вільча Поліського району Київської області, що підтверджується свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_3 від 03.09.1984. (а.с.17) Зазначений документ складений російською мовою. Відповідно ім?я дитини зазначено « ОСОБА_8 », батька « ОСОБА_9 », національність - «белорус», матері - « ОСОБА_1 », національність - «украинка». Відповідний запис за № 32 зроблено Вільчанською селищною радою Поліського району Київської області.
У витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133,135 СК України (№ витягу [номер приховано], дата формування 01.05.2026) зазначено, що батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є « ОСОБА_2 , білорус», а матір?ю - « ОСОБА_1 , українка». Актовий запис зареєстровано в реєстрі - 28.06.2010 за №0[телефон приховано] реєстратором відділу РАЦС Поліського району Іванківського РУЮ Київської області. Відомості про актовий запис: номер актового запису - 32, дата складання - 03.09.1984, орган державної реєстрації актів цивільного стану, що склав актовий запис - виконком Вільчанської селищної ради Поліського району Київської області. (а.с.18)
13.05.2011 відділом ДРАЦС Поліського району Іванківського РУЮ у Київській області зареєстрована смерть ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 49 років, актовий запис № 05. (а.с.16)
20.04.2026 від ІНФОРМАЦІЯ_8 заявниця отримала сповіщення №42 про загибель її сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який вважався з 15.04.2026 безвісти зниклим, після доставлення його тіла до моргу в результаті евакуації, ідентифіковано. Він є загиблим. Загибель пов?язана з захистом Батьківщини.(а.с.22) 01.05.2026 видане свідоцтво про його смерть серії НОМЕР_4 . (а.с.23)
Згідно довідки про склад сім?ї, виданої старостою старостинського округу №3 виконкому Поліської селищної ради № 106 від 20.04.2026, до складу сім? ОСОБА_10 входять: вона, мати - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.24)
Після його смерті заявниця звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявою про здійснення виплат, як члену сім?ї загиблого, передбачених Законом України Про соціальний та правовий статус військовослужбовців», постановою КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, Порядком і умовами призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затвердженими Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №45.
На свою заяву вона отримала відповідь №1464 від 14.05.2026, де їй рекомендовано звернутися до суду для вирішення питання про встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , оскільки розбіжності у їх прізвищі, імені та по батькові перешкоджають прийняттю вірного рішення про коло осіб, які мають право на отримання грошової допомоги після смерті ОСОБА_3 (а.с.5)
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду N 5 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:
- згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;
- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
- встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку, їх встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.
Судом встановлено, що оригінал свідоцтва про народження ОСОБА_3 (загиблого) був складений російською мовою. Рішення про розірвання шлюбу між його батьками також було складене російською мовою. Свідоцтво про смерть його батька складене українською мовою.
Різниця у написанні прізвища « ОСОБА_7 » та « ОСОБА_12 », а також імені батька « ОСОБА_13 » та « ОСОБА_13 » виникла внаслідок перенесення відомостей з паперових носіїв (книг реєстрації актів цивільного стану 1983-1984 років) до Державного реєстру актів цивільного стану громадян (запровадженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 № 1064. Суд звертає увагу, що у документах, складених російською мовою, українське ім`я « ОСОБА_13 » традиційно відтворюється як « ОСОБА_14 », що обумовило відповідне написання по батькові. При внесенні запису в електронну базу було здійснено відтворення українською мовою відомостей, що містилися в актах цивільного стану, складених російською мовою.
За таких обставин суд вважає, що зазначені розбіжності мають об?єктивне походження та обумовлені особливостями відтворення актових записів, складених російською мовою, українською мовою під час формування відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян.
Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності (письмові докази, показання свідка, суд дійшов висновку, що зазначені розбіжності у написанні прізвища ОСОБА_3 та ОСОБА_2 мають суто лінгвістичний характер, виникли внаслідок технічних особливостей перекладу власних імен та не спростовують факт того, що ОСОБА_2 є рідним батьком загиблого ОСОБА_3 .
Саме по собі неузгодження у написанні прізвища, імені чи по-батькові у документах, що посвідчують особу, не може бути підставою для позбавлення особи (чи пов?язаних осіб) її цивільних прав, зокрема права на спадкування чи отримання соціальних виплат, якщо іншими доказами підтверджується родинний зв`язок. Самі по собі розбіжності у написанні прізвища, імені чи по батькові, які виникли внаслідок перекладу, транслітерації або технічних помилок, не спростовують тотожності особи, якщо вона підтверджується іншими належними та допустимими доказами.
Факт наявності окремих розбіжностей у даті народження батька померлого, поряд із розбіжностями у написанні його прізвища та імені, як і по-батькові загиблого, сам по собі не спростовує тотожності особи, оскільки сукупність інших досліджених судом доказів (відомості про шлюб, народження сина, смерть, показання свідка, національність, місце проживання та інші персональні дані) переконливо свідчать, що йдеться про одну і ту саму особу.
Оцінюючи позицію Міністерства оборони України щодо необхідності встановлення повного кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, суд зазначає таке. У судовому засіданні на підставі безпосередньо досліджених усних пояснень заявника ОСОБА_1 , а також свідка ОСОБА_4 (яка є двоюрідною племінницею батька загиблого) не вбачається наявності інших близьких родичів загиблого, права яких могли б бути безпосередньо зачеплені ухваленням цього рішення. Будь-яких доказів на підтвердження протилежного МОУ суду не надано. Саме лише припущення про можливе існування інших осіб не свідчить про наявність спору про право та не є підставою для залишення заяви без розгляду. Суд вважає ці свідчення послідовними, логічними та такими, що узгоджуються з іншими матеріалами справи. Предметом розгляд є виключно встановлення юридичного факту тотожності особи батька загиблого військовослужбовця, а не визначення кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги чи розподіл такої допомоги між ними. Вирішення питання щодо призначення відповідних виплат належить до компетенції уповноваженого органу після набрання рішенням законної сили. Оскільки наявність орфографічних розбіжностей у написанні прізвища та по батькові у документах, що посвідчують особу, є єдиною перешкодою для реалізації заявницею своїх прав, а матеріали справи не мітять доказів існування інших осіб, права яких можуть бути безпосередньо порушені розглядом цієї справи, суд приходить до висновку про повну обґрунтованість заявлених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3-4, 9, 12, 76, 81, 258-259, 263-265, 315, 319, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву задовольнити.
Встановити юридичний факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (03.08.2026).
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подану. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Наталія СЛОБОДЯН