СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
03 серпня 2026 року м. Харків Справа № 917/756/26
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Стойка О.В., суддя Слободін М.М., суддя Попков Д.О.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця Дмитренко Марти Леонідівни, село Розсошенці, Полтавська область на рішення Господарського суду Полтавської області від 05.06.2026 у справі №917/756/26
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА", м. Київ
до Фізичної особи - підприємця Дмитренко Марти Леонідівни, село Розсошенці, Полтавська область,
про стягнення 127585,08 грн,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 05.06.2026 у справі №917/756/26 позов задоволено повністю, стягнуто з Фізичної особи - підприємця Дмитренко Марти Леонідівни, село Розсошенці, Полтавська область на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" 35804,15 грн заборгованості по тілу кредиту, 91780,93 грн заборгованості по процентах, 2662,40 грн витрат по сплаті судового збору та 10500,00 грн витрат на правову допомогу.
Фізична особа - підприємець Дмитренко Марта Леонідівна (далі-скаржниця), село Розсошенці, Полтавська область з рішенням суду першої інстанції не погодилася та звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 05.06.2026 року у справі №917/756/26 повністю та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з тим, що даний спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Через систему «Електронний суд» 30.07.2026 від позивача на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшли заперечення на клопотання про поновлення строку на апеляційне провадження, в яких Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА", м. Київ просить відмовити Дмитренко Марті Леонідівні в задоволені клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 05.06.2026 року у справі № 917/756/26 в зв`язку з тим, що зазначене рішення було вручене скаржниці через Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС 05.06.2026 року, що підтверджується карткою руху документа (додається).
Крім того, позивач зазначив, що у разі надходження будь-якого документу в Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС особа отримує повідомлення на зазначену ним електронну пошту про надходження відповідного документу. Отже, апелянт був обізнаний про розгляд справи № 917/756/26, та ухвалення судового рішенні, а також отримував відповідні повідомлення про надходження йому процесуальних та інших документів у судовій справі № 917/756/26.
Дослідивши доводи заявниці, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху, виходячи з наступного.
Статтею 256 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскільки повний текст оскаржуваного рішення виготовлено 05.06.2026, встановлений ч. 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України строк на подання апеляційної скарги на це рішення закінчився 25.06.2026.
Натомість, апеляційну скаргу відповідач подала через підсистему "Електронний суд" 29.07.2026, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження на 1 місяць та 1 день.
В тексті апеляційної скарги міститься заява про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 05.06.2026 у справі №917/756/26, в обґрунтування якої відповідач в якості поважних причин пропуску такого строку посилається на те, що сам по собі факт автоматичної доставки судового рішення до її електронного кабінету 05.06.2026 не виключає повноважень суду оцінити поважність причин пропуску процесуального строку та не є абсолютною перешкодою для його поновлення, Скаржниця вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, оскільки об`єктивно не знала і не могла знати про ухвалення рішення суду, а про його існування дізналася лише 15 липня 2026 року після арешту рахунків у виконавчому провадженні, після чого апеляційну скаргу подано без невиправданого зволікання.
Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків. Сам по собі факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов`язує суд автоматично поновити цей строк, оскільки вказане клопотання з огляду на приписи процесуального закону повинно містити обґрунтування поважності пропуску такого строку, а за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються до господарського суду на загальних підставах.
Отже, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку, нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Колегія суддів зазначає, що посилання скаржниці на необізнаність щодо ухвалення оскаржуваного рішення окрім того, що не підтверджено жодними доказами, така обставина, не може свідчити про наявність в даному випадку об`єктивних перешкод для подання відповідачкою апеляційної скарги в межах встановленого строку - до 25.06.2026 , з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачка отримала копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду через електронний кабінет 22.04.2026 о 14:08 та оскаржуваного рішення через електронний кабінет 05.06.2026 о 12:34 год.
Відповідно до пункту 2 частини 6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. При цьому, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (абзац 2 пункту 5 частини 6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України).
За таких підстав, днем вручення відповідачці оскаржуваного рішення суду першої інстанції є 05.06.2026.
З наведеного вбачається, що скаржниця протягом 20 днів строку на апеляційне оскарження поза розумним сумнівом мала можливість бути обізнаною зі змістом оскаржуваного рішення, а тому мала достатньо часу для оформлення матеріалів його оскарження в апеляційному порядку у визначений законодавством строк, однак скористалася своїми процесуальними правами на власний розсуд, подавши апеляційну скаргу із значним пропуском встановленого строку - на 1 місяць та 1 день, не навівши доводів та доказів наявності обставин щодо об`єктивної неможливості подачі апеляційної скарги у визначений законом строк, а тому наведені нею причини пропуску такого строку, які мали виключно суб`єктивний характер, не можна визнати поважними.
Верховний Суд в постанові від 27.07.2023 у справі № 367/3003 зазначив, що юридична необізнаність скаржника не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження та підставою для поновлення такого строку. Законом запроваджено оціночні параметри визначення обґрунтованості причин пропуску процесуального строку. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду не знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду, порушив ці строки.
Відповідно до ч. 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З матеріалів справи не вбачається звернення скаржниці, яка вчасно отримала копію повного тексту оскаржуваного рішення в електронному вигляді через електронний кабінет, із заявою про видачу копії цього рішення у паперовій формі.
Відповідачка не наводить жодних інших доводів щодо виникнення у неї труднощів у вчиненні процесуальної дії з подання апеляційної скарги у встановлений строк.
Отже, суд визнає неповажними наведені скаржницею в заяві про поновлення пропущеного строку причини пропуску строку на подання апеляційної скарги.
Відповідно до ч.2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на наведене, відповідачка має у десятиденний строк з дня вручення ухвали вказати інші підстави для поновлення строку, ніж зазначені нею в заяві про його поновлення.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260 ГПК України, суд
УХВАЛИВ
1.Визнати неповажними підстави пропуску Фізичною особою - підприємцем Дмитренко Мартою Леонідівною, село Розсошенці, Полтавська область строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Полтавської області від 05.06.2026 у справі №917/756/26.
2.Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Дмитренко Марти Леонідівни, село Розсошенці, Полтавська область на рішення Господарського суду Полтавської області від 05.06.2026 у справі №917/756/26 залишити без руху.
3.Встановити ФОП Дмитренко Марті Леонідівні десятиденний строк з дня вручення їй копії даної ухвали для наведення інших підстав для поновлення строку, ніж зазначені нею в заяві про його поновлення.
4.Роз`яснити ФОП Дмитренко Марті Леонідівні, що у разі неусунення недоліків у строк, встановлений судом, буде застосовано процесуальні наслідки, визначені статтями 260, 261 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя О.В. Стойка
Суддя М.М. Слободін
Суддя Д.О. Попков