Ухвала № 138678635 у справі № 904/1911/26 від 31.07.2026

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

31.07.2026 м.Дніпро Справа №904/1911/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Левшиної Г.В. (доповідач)

суддів: Чус О.В., Висоцького А.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Палоградвугілля"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2026 (суддя Манько Г.В., повний текст рішення складено 11.06.2026) у справі №904/1911/26

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Палоградвугілля"

про стягнення 289275 грн

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства "ДТЕК Палоградвугілля" штрафу за невірно зазначену в залізничній накладній масу вантажу у розмірі 289275 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2026 у справі №904/1911/26 позовні вимоги задоволено повністю: стягнуто з відповідача на користь позивача штраф 289275 грн, судовий збір 3471,30 грн.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" звернулось через підсистему "Електронний суд" до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області, і ухвалити нове, яким позовні вимоги АТ «Українська залізниця» залишити без задоволення в повному обсязі. Крім того, скаржником було заявлено у клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, яке мотивовано тим, що останній вже звертався з апеляційною скаргою до Центрального апеляційного господарського суду 01.07.2026, але апеляційну скаргу було повернуто на підставі ухвали від 22.07.2026.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Левшиної Г.В. (доповідач), суддів: Чус О.В., Висоцького А.М.

Розглянувши клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, судова колегія зазначає таке.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Отже, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами частини другої статті 256 ГПК. Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 256 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. До клопотання чи заяви мають бути подані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Таким чином, у кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обгрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Слід зазначити, що суд може поновити строк на апеляційне оскарження лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, повний текст оскаржуваного рішення було складено 11.06.2026, відтак останнім днем строку на апеляційне оскарження, передбаченого у ч. 1 ст. 256 ГПК України, є 01.07.2026. Отже, наразі апеляційна скарга подана з пропуском процесуального строку для її подання, встановленого ч. 1 ст. 256 ГПК України.

Поряд із цим, колегія суддів встановила, вперше скаржник звернувся до апеляційного суду вчасно 01.07.2026. Втім, скарга містила недолік у вигляді ненадання доказів слати судового збору у сумі 5206,95 грн.

Відсутність факту усунення вказаного недоліку мала наслідком повернення апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Палоградвугілля" на підставі ухвали Центрального апеляційного суду від 22.07.2026.

Вдруге апелянтом скаргу подано через 5 днів (27.07.2026) з моменту повернення попередньо поданої скарги.

В обґрунтування неможливості своєчасного усунення недоліків апеляційної скарги представник товариства послався на те, що в період з 07.07.2026 по 17.07.2026 (період усунення недоліків) у м. Павлоград та Дніпропетровській області через щоденні постійні обстріли з боку збройних сил РФ систематично порушувалось стабільне функціонування електропостачання, було обмежено доступ до інтернету, електронного зв`язку та судових сервісів. Відповідно до карти повітряної тривоги в період з 07.07.2026 по 17.07.2026 тривога оголошувалась більше 100 разів та тривалість повітряних тривог становила (залежно від інтенсивності обстрілів) в середньому на добу - більше 12 годин. Враховуючи час тривог, працівники ПрАТ "ДТЕК Палоградвугілля" постійно проходити до укриття, у зв`язку із чим апелянт не зміг своєчасно усунути недоліки апеляційної скарги. Окремо скаржник просить врахувати і те, що під час повітряної тривоги банківські установи також не працюють, тому скаржник був позбавлений можливості оперативно отримати послуги банку, пов`язані зі сплатою судового збору.

Відповідно до сталої та послідовної позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 22.07.2021 у справі №640/18290/19, від 15.06.2022 у справі №140/16094/20, від 14.02.2023 у справі №240/6657/23, від 07.08.2023 у справі №480/409/22, від 09.11.2023 у справі №904/5722/14, від 15.11.2023 у справі №915/43/22, від 21.11.2023 у справі №580/6133/22, сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Слід зазначити, що згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (див. рішення у справах "Ейрі проти Ірландії" та "Гарсія Манібардо проти Іспанії").

Так, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі "Bellet v. France" ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".

Позиція ЄСПЛ засвідчує, що основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинно чинитися правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

Загалом згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи "Волчлі проти Франції", "ТОВ "Фріда" проти України").

Колегія суддів, беручи до уваги подання скарги вперше вчасно, недопущення тривалого зволікання із поданням другої апеляційної скарги та усунення недоліку, який слугував підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, що свідчить про те, що ПрАТ "ДТЕК Палоградвугілля" не допустив невиправданої бездіяльності чи зловживання процесуальними правами та обов`язками, добросовісно ставиться до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжив усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою, задля надання можливості апелянту реального доступу до правосуддя, уникаючи надмірного формалізму, вважає можливим пропущений процесуальний строк поновити.

Відповідно до вимог статті 262 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає за можливе відкрити апеляційне провадження у справі.

відповідності до статті 270 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Частиною 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Виходячи із зазначених правових норм та ціни даного позову (менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) судова колегія приходить до висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що апелянт в прохальній частині апеляційної скарги заявив про бажання брати участь в розгляді справи №904/1911/26.

Поряд із цим, апеляційний суд встановив, що заявлене апелянтом відповідне клопотання не містить жодного обґрунтування на підтвердження необхідності проведення судового засідання з викликом сторін.

За наведених обставин колегія суддів акцентує увагу на тому, що відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Тобто, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи жодним чином не позбавляє сторону права доводити свою правову позицію по суті спору та надати всі докази, які вона вважає за необхідне подати, у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Таким чином, сторонам у справі чинним процесуальним кодексом надано право висловити свої доводи та заперечення щодо розгляду апеляційної скарги шляхом подання відповідних письмових заяв.

Згідно зі ч. 3-5 ст. 262 Господарського процесуального кодексу України питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, передбаченому ст. 260 цього Кодексу. В ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу.

Якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що наведена норма стосовно зупинення дії судового рішення суду першої інстанції носить імперативний та безумовний характер, тому підлягає застосуванню у всіх випадках поновлення строку на апеляційне оскарження (Постанова ОП КГС ВС від 17 вересня 2021 року у справі №904/5347/19).

Тому, керуючись ч. 5 ст. 262 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд зупиняє дію рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2026 у справі №904/1911/26.

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду без матеріалів справи №904/1911/26, апеляційний господарський суд вважає за необхідне витребувати матеріали даної справи з суду першої інстанції.

Керуючись статтями 262, 263, 268, 270 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

1. Поновити скаржнику строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2026 у справі №904/1911/26.

2. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Палоградвугілля" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2026 у справі №904/1911/26.

3. Розгляд даної апеляційної скарги здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

4. Встановити строк учасникам справи для подання відзиву на апеляційну скаргу, інших заяв та клопотань протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

5. Попередити учасників справи, що будь-яка письмова заява, відзив, клопотання мають бути оформленні з дотриманням вимог ст. 170 ГПК України. До усіх документів, що подаються до суду, додаються докази направлення їх копій та доданих до них документів іншим учасникам справи. Заяви, скарги і документи, які подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду.

6. Витребувати у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи №904/1911/26.

7. Зупинити дію рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2026 у справі №904/1911/26.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуючий суддя Г.В. Левшина

Суддя О.В. Чус

Суддя А.М. Висоцький