ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03.08.2026 м. Івано-Франківськ Справа № 909/684/26
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гули У. І., розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-ПРОКАТ», вул. Пулюя, буд. 40, корп. 7, кв. 90, м. Львів,79030
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛМ КОРПОРЕЙШН», вул. Чорновола, буд. 126, м. Івано-Франківськ, 76005
про: стягнення заборгованості в сумі 107 829,06 грн.
встановив:
01.06.2026 до Господарського суду Івано - Франківської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-прокат" до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛМ КОРПОРЕЙШН» про стягнення 107 829,06 грн.
Предметом позову є вимога про стягнення 107 829,06 грн заборгованості за надані послуги оренди транспортного засобу.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 02.06.2026 зазначену вище позовну заяву залишено без руху; зобов`язано позивача у триденний строк, з дня отримання даної ухвали, усунути недоліки позовної заяви.
На виконання ухвали суду позивач 05.06.2026 подав до суду заяву про усунення недоліків.
Відповідно до приписів ст. 252 ГПК України суд вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (ухвала про відкриття провадження від 08.06.2026).
Цією ж ухвалою суд звернув увагу відповідача на необхідність зареєструвати електронний кабінет відповідно до ст. 6 ГПК України.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.
Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч. 4 ст. 120 цього Кодексу. За приписами ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана 08.06.2026 в електронній формі до електронного кабінету позивача в підсистемі "Електронний суд", що підтверджується довідкою, сформованою в автоматизованій системі документообігу суду.
Ухвала про відкриття провадження у справі, яка була надіслана судом на адресу відповідача, що зазначена в позові та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців: вул. Чорновола, буд. 126, м. Івано-Франківськ, 76005, повернулась до суду з відміткою пошти адресат відсутній за вказаною адресою.
Згідно з ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З огляду на викладене, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд даної справи.
Відповідач відзиву на позов не надав, тому справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.
Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Фактичні обставини справи.
Позивачем надано примірник договору № 02/10-ОР оренди транспортних засобів від 02.10.2025 укладеного ТОВ «УКР-ПРОКАТ» (далі - Орендодавець), в особі директора Корончевського Євстахія Володимировича, який діє на підставі Статуту з однієї сторони, і ТОВ "ФЛМ КОРПОРЕЙПІН", (далі - Орендар), в особі директора Бертаньоліо Філіппо, що діє на підставі Статуту, з іншої сторони, що разом іменуються «Сторони», а кожна окремо «Сторона», уклали даний Договір оренди транспортних засобів, предметом якого є транспортні засоби (далі - автомобілі, предмет оренди), які попередньо обрані Орендарем з числа тих, які наявні в автомобільному парку Орендодавця та які повною мірою відповідає вимогам Орендаря. У порядку і на умовах визначених цим Договором, Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування автомобілі, користується ними відповідно до умов цього Договору та зобов`язується сплачувати визначену Договором орендну плату ( п.1.1 договору).
Перелік автомобілів (їхні марки та моделі, реєстраційні номера, номера шасі), орендна плата, умови оплати, строк користування, розмір депозиту та інші умови передбачені Додатком який є невід`ємною частиною цього Договору (п.1.2).
Право користування предметом оренди в Орендаря настає з моменту підписання цього Договору та оформлення Акту приймання-передачі (в акті прописується загальні дані про авто, стан, візуальні пошкодження автомобіля, пробіг, кількість кілометрів до проведення планового технічного огляду), що є невід`ємною частиною цього Договору, а також внесення оплати за оренду відповідно до Розділу 4 цього Договору та депозиту як забезпечення за даним Договором (п.2.1).
Позивачем також подано примірник Додатку до Договору від 02.10.2026 з переліком автотранспортних засобів, Акт прийому-передачі транспортного засобу до договору, які, як і договір, не містять підписів сторін та відтисків печаток.
Також позивачем подано акт звірки взаємних розрахунків за вересень 2025 - лютий 2026, який містить відтиск печатки позивача, акт надання послуг № 75 від 31.10.2025, акт надання послуг № 93 від 30.11.2025, акт надання послуг № 96 від 17.12.2025 які містять підпис представника позивача та рахунок на оплату № 11 від 20.02.2026.
Також позивачем подано:
- платіжну інструкцію від 24.10.2025 про оплату 71 929,53 грн за оренду автомобіля Tоyota RAV 4 згідно рахунку № 80 від 02.10.2025;
- платіжну інструкцію від 20.01.2026 про оплату 600,00 грн за оренду автомобіля Tоyota RAV 4 згідно рахунку № 85 від 01.11.2025.
- платіжну інструкцію від 20.01.2026 року про оплату 11 400,00 грн за оренду автомобіля Tоyota RAV 4 згідно рахунку № 85 від 01.11.2025.
Як значиться в платіжних інструкціях: платник ФЛМ КОРПОРЕЙШН ТОВ, отримувач ТОВ "Укр-прокат".
23.02.2026 позивач направив на електронну пошту ТОВ «ФЛМ Корпорейшн" Претензію про погашення заборгованості у розмірі 107 829,06грн. Однак, вказана вимога була залишена відповідачем без задоволення.
Норми права. Оцінка доказів.
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).
Відповідно правочин за своєю природою та законодавчим визначенням є вольовою дією суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки.
У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети.
Отже, будь-який правочин є вольовою дією, а тому перед тим, як здійснювати оцінку на предмет дійсності чи недійсності, необхідно встановити наявність та вираження волі особи (осіб), які його вчинили.
Відповідно до статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1). Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 2). У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням (ч. 3).
Імперативними приписами статті 208 ЦК України передбачено, що в письмовій формі належить вчиняти: правочини між юридичними особами; правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною 1 статті 206 цього Кодексу.
Згідно положень статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч. 2). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч. 3).
Згідно статті 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків (ч. 1). Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним (ч. 2).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1). Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2).
Відповідно до статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1).
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Згідно ч. 1 ст. 798 ЦК України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.
Договір найму транспортного засобу, як визначено ч.1 ст.799 ЦК України, укладається у письмовій формі.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), або уповноваженими на те особами (частини 1 та 4 статті 207 ЦК України).
Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми правочину, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію. Відсутність на письмовому тексті правочину (паперовому носії) підпису його учасника чи належно уповноваженої ним особи означає, що правочин у письмовій формі не вчинений. Сама по собі наявність на письмовому тексті правочину підпису, вчиненого замість учасника правочину іншою особою (фактично невстановленою особою, не уповноваженою учасником), не може підміняти належну фіксацію волевиявлення самого учасника правочину та створювати для нього права й обов`язки поза таким волевиявленням. У випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, правочин є таким, що не вчинений, права й обов`язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного цивільного суду від 1 липня 2026 року в справі № 456/382/22.
За частинами 1, 2 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно зі статтею 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронним документом є документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов"язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Статтею 7 зазначеного Закону встановлено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов"язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Відповідно до частини 6 статті 18 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази вчинення сторонами, а саме ТОВ "Укр-прокат" та ТОВ "ФЛМ Корпорейшн" правочину щодо оренди транспортних засобів в письмовій формі у передбаченому законом порядку. Докази накладення на вказаний документ в установленому чинним законодавством порядку кваліфікованих електронних підписів повноважних представників сторін у матеріалах справи також відсутні.
Разом з тим, матеріалами справи не підтверджується передача позивачем відповідачу об`єкта оренди на виконання умов Договору.
Отже, відсутність підписів та відтиску печатки на долученому до позову примірнику договору свідчить про його неукладеність (відсутність волевиявлення сторін на його укладення), оскільки такий документ не вважається укладеним відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України. Згідно з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду, неукладений договір не створює юридичних наслідків і не може бути визнаний недійсним, а захист прав здійснюється через спростування факту його укладення.
Разом з тим, суд зазначає, що подані позивачем докази оплати - платіжні інструкції, відповідно до яких: платник ФЛМ КОРПОРЕЙШН ТОВ, отримувач ТОВ "Укр-прокат", містять посилання на рахунок № 80 від 02.10.2025; рахунок № 85 від 01.11.2025, рахунок № 85 від 01.11.2025, в той час як позивачем долучено рахунок № 11 від 20.02.2026, що може свідчити про інші договірні відносини сторін.
Суд до уваги не бере подані позивачем: договір № 01/10 оренди транспортного засобу від 01.10.2025, акт прийому передачі ТЗ від 01.10.2025, що укладені між ФОП Корончевська О.І. та ТОВ "Укр-прокат" та договір прокату автомобіля № 1505699, що укладений ФОП Корончевська О.І. та фізичною особою Bertagnolio Filippo, так як згідно із процесуальним законом, суд приймає до розгляду лише ті докази та обставини, які мають значення для конкретної справи (предмета доказування) та стосуються безпосередньо сторін судового процесу.
Оскільки судом встановлено, що між сторонами не було укладено договору № 02/10-ОР оренди транспортних засобів від 02.10.2025 в установленому законом порядку (ч.1 ст.799 ЦК України) і товариством не було доведено факту надання послуг оренди ТЗ по спірному правочину саме відповідачу, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення спірної суми заборгованості на користь позивача. У зв`язку з цим позов ТОВ "Укр - прокат" є необґрунтованим, а відтак задоволенню не підлягає.
Листом ТОВ "Укр-прокат" №22/04 від 22.04.2026 що під брендом Укр-Прокат працюють ТОВ "Укр-прокат", ФОП Корончевська О.І., не доводить факту існування договірних відносин між позивачем та відповідачем.
Інші доводи, на які посилався позивач у позовній заяві, не прийняті судом до уваги, як такі що не стосуються предмета спору та такі, що не спростовують висновків суду про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити в зв`язку з його необґрунтованістю.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати залишаються за позивачем та відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
у задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя У.І. Гула