Справа №: 486/1602/26 Провадження № 2-з/486/12/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2026 року м. Південноукраїнськ
Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі головуючого судді Далматової Г.А., ознайомившись із заявою про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 а до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою,
В С Т А Н О В И В:
31 липня 2026 року позивач ОСОБА_1 , який діє через свого представника - адвоката Семенову С.М., звернувся із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою.
Разом із позовною заявою ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, для чого просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на наступне майно, яке знаходиться у приватній власності ОСОБА_2 , а саме: транспортний засіб марки Renault, модель Trafic, 2012 року випуску, місце реєстрації ТСЦ 4650, тип легковий, колір сірий, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; транспортний засіб марки Chery, модель Tiggo 2, 2019 року випуску, місце реєстрації ТСЦ 4841, тип легковий, колір помаранчевий (оранжевий) та квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 47.5 кв.м.
Вказану заяву обґрунтовує тим, що предметом спору є борг за розпискою в розмірі 13645 доларів США, що становить 612071,036 грн. Відповідач ухиляється від повернення боргу, на цей час стало відомо, що відповідач вчиняє дії, спрямовані на відчуження свого майна, а саме, виставив на продаж квартиру та транспортні засоби, які належать йому та його дружині.
В силу положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Разом з тим, ч. 3 статті 150 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19), на яку ОСОБА_1 також посилається у заяві про забезпечення позову, зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) вказано, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо за його застосування забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Аналізуючи надані до заяви про забезпечення позову докази, суд дійшов висновку про наявність спору між сторонами, на що вказує боргова розписка, борг за якою не повернуто. Водночас, позивачем не доведено, що існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
До того ж такий виду забезпечення позову, який просить застосувати ОСОБА_1 , а саме накладення арешту одночасно на два автомобілі та квартиру відповідача, не є співмірним заявленій позовній вимозі на суму 13645 дол. США (що як зазначає позивач, еквівалентно 612071,36 грн).
Враховуючи наведене, відсутні підставі для забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 151, 152, 153, 260 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволені заяви про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 а до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою.
Ухвалу може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її вручення.
Суддя Г. А. Далматова