ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2026 року Справа №160/13266/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, до Державного підприємства «Інфоресурс» про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,-
УСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України (відповідач-1), Державного підприємства «Інфоресурс» (відповідач-2), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України та Державного підприємства «Інфоресурс» щодо внесення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про те, що поточне здобуття освіти ОСОБА_1 порушує послідовність здобуття освіти, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»;
зобов`язати Міністерство освіти і науки України та Державне підприємство «Інфоресурс» внести до Єдиної державної електронної бази з питань освіти відомості про відсутність порушення послідовності здобуття освіти ОСОБА_1 , який навчається на денній формі навчання, за освітнім рівнем «Бакалавр», в Українському державному університеті науки і технологій Навчально-наукового інституту «Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту», визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно з довідкою про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 20.01.2026 № 827779 поточне здобуття позивачем освіти порушує послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», у зв`язку з чим комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 03.02.2026 позивачу відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Позивач вважає таку інформацію недостовірною, оскільки навчання за освітнім ступенем бакалавра, з якого його було відраховано, він не завершив, атестацію не проходив та диплом бакалавра не отримував, а раніше здобутий ним рівень освіти - молодший спеціаліст - є нижчим за перший (бакалаврський) рівень вищої освіти, який він здобуває нині. З огляду на це позивач стверджує, що повторний вступ на навчання за ступенем бакалавра не порушує послідовності здобуття освіти, а внесені до бази відомості про таке порушення є протиправними та порушують його права. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач-2 - ДП «Інфоресурс» подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив. Зазначив, що не є суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах, не здійснює публічно-владних управлінських функцій та не надає адміністративних послуг. Власником Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО, Електронна база) є держава в особі МОН України, яке є її держателем та володільцем інформації, що в ній міститься, вживає організаційних заходів із забезпечення функціонування бази і встановлює вимоги до її апаратного та програмного забезпечення. ДП «Інфоресурс» є адміністратором (технічним адміністратором) Електронної бази і здійснює виключно технічні функції із забезпечення її функціонування у порядку, визначеному МОН України, а тому не наділене повноваженнями щодо внесення чи зміни інформації про здобувачів освіти; внесення такої інформації віднесено до компетенції суб`єктів освітньої діяльності (закладів освіти). Послався на постанову Верховного Суду від 26.11.2025 у справі № 160/29658/24, згідно з якою ДП «Інфоресурс» не є суб`єктом владних повноважень, а належним відповідачем у таких спорах є МОН України. Просив відмовити в позові повністю.
Відповідач-1 - МОН України подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив. Зазначив, що згідно з інформацією ЄДЕБО позивач був зарахований для здобуття освітнього ступеня бакалавра до Дніпровського державного аграрно-економічного університету та відрахований за невиконання вимог навчального плану, а у 2024 році повторно зарахований для здобуття освітнього ступеня бакалавра до Придніпровської державної академії фізичної культури та спорту, що, на думку відповідача-1, свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку. Послався на пункт 5 Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2025 році, затвердженого наказом МОН України від 10.02.2025 № 168, за яким у разі зарахування на навчання для здобуття ступеня вищої освіти особи, яка в минулому здобувала такий самий або вищий ступінь і відповідний ступінь не було присуджено, особа вважається такою, що здобуває рівень освіти, який не є вищим за раніше здобутий. Зазначив, що алгоритм визначення послідовності здобуття освіти встановлено дорученням Міністра освіти і науки України від 31.05.2024 № 1/34-Д-24, а відповідне поле довідки заповнюється в базі автоматично. Наголосив, що на МОН України покладено організаційні та контролюючі функції ведення ЄДЕБО, а на ДП «Інфоресурс» - технічні функції, у зв`язку з чим відповідачі не виконують владних управлінських функцій щодо позивача. Просив відмовити в задоволенні позову повністю.
Відповідно до частини першої статті 257 та частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом установлено, що за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти позивач має диплом кваліфікованого робітника серії НОМЕР_1 від 26.06.2019 та диплом молодшого спеціаліста серії НОМЕР_2 від 22.06.2021, виданий Ордена «Знак Пошани» вищим професійним училищем № 75. Інших документів про освіту (зокрема диплома бакалавра) щодо позивача в Електронній базі не міститься.
У 2021 році позивача було зараховано на денну форму навчання до Дніпровського державного аграрно-економічного університету за спеціальністю 208 «Агроінженерія» для здобуття освітнього ступеня бакалавра. Наказом ректора від 30.12.2021 № 4177 позивача відраховано за невиконання вимог навчального плану, тобто без завершення навчання, проходження атестації та отримання диплома бакалавра.
З 01.09.2024 позивач навчається на денній формі навчання за освітнім ступенем «Бакалавр» в Українському державному університеті науки і технологій (Навчально-науковий інститут «Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту»).
Згідно з довідкою про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 20.01.2026 № 827779 у полі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» зазначено «Ні, порушує».
На підставі зазначеної інформації комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 03.02.2026 позивачу відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, у зв`язку з порушенням послідовності здобуття освіти.
Не погоджуючись із зазначеною інформацією, внесеною до Єдиної державної електронної бази з питань освіти, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи справу по суті, надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 53 Конституції України кожен має право на освіту.
Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, регулює Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII «Про освіту» (далі - Закон № 2145-VIII). Відповідно до частин першої, другої статті 3 цього Закону кожен має право на якісну та доступну освіту; право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів.
Частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII встановлено, що рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Згідно з пунктом 23 частини першої статті 1 Закону № 2145-VIII рівень освіти - це завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.
Частиною другою статті 17 Закону № 2145-VIII передбачено, що вища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти; рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом. За приписами статті 40 цього Закону після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти отримують відповідний документ про освіту.
Основні правові, організаційні та фінансові засади функціонування системи вищої освіти встановлює Закон України від 01.07.2014 № 1556-VII «Про вищу освіту» (далі - Закон № 1556-VII). Згідно з частиною першою статті 5 цього Закону підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень. Відповідно до частини другої статті 5 Закону № 1556-VII здобуття вищої освіти на кожному рівні передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва.
За змістом частин першої, другої, шостої статті 6 Закону № 1556-VII атестація - це встановлення відповідності результатів навчання здобувачів вищої освіти вимогам освітньої програми; заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію.
Згідно з частинами першою, другою статті 7 Закону № 1556-VII документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію; встановлюються, зокрема, такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.
Пунктом першим частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Пунктом 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, визначено, що для отримання відстрочки такі здобувачі освіти подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, за формою згідно з додатком 9. За формою цієї довідки в ній зазначається, зокрема, чи порушує на підставі даних, що містяться в базі, поточне здобуття освіти послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» (ТАК/НІ).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особа вважається такою, що здобула певний рівень освіти, у разі завершення нею навчання за відповідною освітньою програмою необхідного обсягу та проходження атестації, що підтверджується відповідним документом про освіту. З моменту отримання документа про освіту (зокрема диплома бакалавра) особа вважається такою, що завершила навчання і фактично здобула відповідний рівень (ступінь) вищої освіти. Отже, основним критерієм є завершеність попереднього етапу навчання та здобуття відповідного рівня освіти, підтверджені документом про освіту.
У справі, що розглядається, установлено, що позивач має документи про освіту лише за рівнем кваліфікованого робітника та молодшого спеціаліста; диплома бакалавра він не має. Навчання за освітнім ступенем бакалавра (спеціальність 208 «Агроінженерія»), розпочате у 2021 році, позивач не завершив, оскільки був відрахований наказом від 30.12.2021 № 4177 за невиконання вимог навчального плану; відповідну атестацію він не проходив і диплом бакалавра не отримував. За таких обставин рівень освіти «бакалавр» позивачем не здобутий.
Раніше здобутим позивачем рівнем освіти є рівень молодшого спеціаліста, який відповідає початковому рівню (короткому циклу) вищої освіти і є нижчим за перший (бакалаврський) рівень вищої освіти. Тому вступ позивача у 2024 році на навчання для здобуття освітнього ступеня бакалавра є здобуттям рівня освіти, що є вищим за раніше здобутий ним рівень освіти, а відтак відповідає послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII, і не порушує її.
Використане у пункті першому частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та у частині другій статті 10 Закону № 2145-VIII формулювання «раніше здобутий рівень освіти» вказує на завершений та документально підтверджений рівень освіти. Розпочате, але не завершене навчання, яке закінчилося відрахуванням без присудження ступеня, «здобутого рівня освіти» не утворює.
Суд відхиляє доводи відповідача-1 про те, що будь-яке долучення особи до освітнього процесу формує компетентності на відповідному рівні вищої освіти, а тому особа, яка розпочала, але не завершила навчання, вважається такою, що здобула цей рівень. Такі доводи суперечать наведеному вище визначенню рівня освіти як завершеного етапу освіти (пункт 23 частини першої статті 1 Закону № 2145-VIII) та вимогам статей 6, 7 Закону № 1556-VII і статті 40 Закону № 2145-VIII, за якими рівень (ступінь) вищої освіти вважається здобутим лише після успішного виконання освітньої програми, проходження атестації та отримання відповідного документа про освіту.
Не приймаються судом і посилання відповідача-1 на пункт 5 Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2025 році, затвердженого наказом МОН України від 10.02.2025 № 168. Зазначений Порядок є підзаконним нормативно-правовим актом і не може розширювати чи змінювати зміст поняття «здобутий рівень освіти», закріпленого нормами законів (Закону № 2145-VIII та Закону № 1556-VII); за наявності суперечності між нормативно-правовими актами суд застосовує акт вищої юридичної сили (частина третя статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України). До того ж вказаний Порядок регулює прийом на навчання у 2025 році, тоді як на навчання за освітнім ступенем бакалавра до Українського державного університету науки і технологій позивача зараховано у 2024 році.
Суд також критично оцінює посилання відповідача-1 на лист МОН України від 03.06.2024 № 1/9758-24 щодо особливостей формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти, оскільки такий документ не є нормативно-правовим актом, має лише рекомендаційний (роз`яснювальний) характер для суб`єктів, яким він адресований, і спірних правовідносин не врегульовує.
Відповідно до частини першої статті 74 Закону № 2145-VIII у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти. Згідно з Положенням про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2025 № 872, власником Електронної бази та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава в особі Міністерства освіти і науки України; держателем Електронної бази є МОН України; адміністратором - державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління МОН України; володільцем інформації, що міститься в базі, є МОН України, яке вживає організаційних заходів із забезпечення її функціонування та встановлює вимоги до її апаратного і програмного забезпечення.
Наведене свідчить, що формування інформації в Електронній базі, у тому числі довідки про здобувача освіти, здійснюється автоматизовано з використанням програмного забезпечення, вимоги до якого встановлює МОН України як держатель бази та володілець відповідної інформації, що має до неї повний доступ. Заповнення поля довідки щодо порушення (непорушення) послідовності здобуття освіти здійснюється в базі автоматично за алгоритмом, визначеним МОН України (доручення Міністра освіти і науки України від 31.05.2024 № 1/34-Д-24). Натомість ДП «Інфоресурс» як адміністратор (технічний адміністратор) бази забезпечує лише її технічне функціонування у порядку, визначеному МОН України, і не наділене повноваженнями щодо визначення змісту такої інформації чи внесення до неї змін.
З огляду на викладене належним відповідачем, який зобов`язаний внести відповідні зміни до відомостей Єдиної державної електронної бази з питань освіти, є Міністерство освіти і науки України, а позовні вимоги, заявлені до Державного підприємства «Інфоресурс», задоволенню не підлягають. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.10.2025 у справі № 200/5372/24 та від 26.11.2025 у справі № 160/29658/24, згідно з якими належним відповідачем у спорах щодо внесення змін до довідки про здобувача освіти є саме Міністерство освіти і науки України.
Встановлені під час розгляду справи обставини не свідчать про наявність правових чи фактичних підстав для формування щодо позивача довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти із зазначенням про те, що поточне здобуття ним освіти порушує послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII. Внесення до Електронної бази таких відомостей є протиправним і порушує право позивача як учасника освітнього процесу на отримання щодо себе повної та достовірної інформації в галузі освіти.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі статтею 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За правилами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню: до Міністерства освіти і науки України - підлягають задоволенню, а до Державного підприємства «Інфоресурс» - задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що позивач не є суб`єктом владних повноважень. Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог; при цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. З огляду на часткове задоволення позову судові витрати зі сплати судового збору у відповідному розмірі підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України.
Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо внесення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформації про те, що поточне здобуття освіти ОСОБА_1 порушує послідовність здобуття освіти, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
Зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести до Єдиної державної електронної бази з питань освіти відомості про відсутність порушення послідовності здобуття освіти ОСОБА_1 , який навчається на денній формі навчання за освітнім рівнем « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в Українському державному університеті науки і технологій Навчально-наукового інституту «Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту», визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 532,48 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова