ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2026 року Справа №160/29822/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-
УСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якій позивач просить:
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо прийнятого 08.04.2025 року рішення № 046050024298 про відмову призначити позивачу, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком на пільгових умовах, згідно пункту «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII, з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23.01.2020 рішенні № 1-р/2020, та дане рішення скасувати;
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо незарахування позивачу, ОСОБА_1 , до її страхового стажу роботи періодів її роботи з 04.08.1992 по 05.07.2000 року (7 років 11 місяців 1 день) та з 06.07.2000 по 11.11.2000 року (4 місяці 5 днів), які вказані в її трудовій книжці серії НОМЕР_1 ;
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо незарахування позивачу, ОСОБА_1 , до її страхового та пільгового стажу роботи періодів її роботи водієм міського пасажирського транспорту тролейбуса: з 22.08.2004 по 31.10.2004 року (2 місяці 9 днів), з травня 2006 по 06.04.2007 року (10 місяців 6 днів), з листопада 2008 по січень 2009 року (3 місяці), січень 2011 року (1 місяць), з січня 2012 по липень 2012 року (7 місяців), які вказані в її трудовій книжці серії НОМЕР_1 та в довідці КП «Міський тролейбус» за № 136 від 16.01.2025;
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо незарахування позивачу, ОСОБА_1 , до її пільгового стажу роботи періодів її роботи водієм міського пасажирського транспорту тролейбуса: з 23.02.2009 по 31.12.2010 року (1 рік 10 місяців 8 днів), з 01.02.2011 по 16.12.2011 року (10 місяців 15 днів), які вказані в її трудовій книжці серії НОМЕР_1 та в довідці КП «Міський тролейбус» за № 136 від 16.01.2025;
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати позивачу, ОСОБА_1 , до її страхового стажу роботи періоди її роботи з 04.08.1992 по 05.07.2000 року (7 років 11 місяців 1 день), з 06.07.2000 по 11.11.2000 року (4 місяці 5 днів), які вказані в її трудовій книжці серії НОМЕР_1 ;
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати позивачу, ОСОБА_1 , до її страхового та пільгового стажу роботи періоди її роботи водієм міського пасажирського транспорту тролейбуса: з 22.08.2004 по 31.10.2004 року (2 місяці 9 днів), з травня 2006 по 06.04.2007 року (10 місяців 6 днів), з листопада 2008 по січень 2009 року (3 місяці), січень 2011 року (1 місяць), з січня 2012 по липень 2012 року (7 місяців), які вказані в її трудовій книжці серії НОМЕР_1 та в довідці КП «Міський тролейбус» за № 136 від 16.01.2025;
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати позивачу, ОСОБА_1 , до її пільгового стажу роботи періоди її роботи водієм міського пасажирського транспорту тролейбуса: з 23.02.2009 по 31.12.2010 року (1 рік 10 місяців 8 днів), з 01.02.2011 по 16.12.2011 року (10 місяців 15 днів), які вказані в її трудовій книжці серії НОМЕР_1 та в довідці КП «Міський тролейбус» за № 136 від 16.01.2025;
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити позивачу, ОСОБА_1 , пенсію за віком на пільгових умовах відповідно пункту «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ (в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII, з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23.01.2020 рішенні № 1-р/2020) з дати звернення, тобто з 01.04.2025 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з посиланням на те, що у неї недостатньо страхового та пільгового стажу, проте у позивача наявні всі документи, що належним чином підтверджують стаж роботи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, не погоджуючись із позовними вимогами, подало до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у їх задоволенні в повному обсязі та зазначає, що за результатами опрацювання документів позивача її страховий стаж становить 15 років 1 місяць 17 днів, а пільговий стаж - 9 років 1 місяць 25 днів. На момент звернення вік позивача становить 51 рік 4 місяці, у зв`язку з чим відповідач стверджує, що вона не досягла необхідного 55-річного віку, передбаченого п. 8 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV. Також відповідач вказує на неможливість зарахування окремих періодів роботи позивача до страхового та пільгового стажу: періоди з 04.08.1992 по 05.07.2000 та з 06.07.2000 по 11.11.2000 не зараховані через нечитабельність відтиску печатки роботодавця у трудовій книжці та внесення записів раніше дати заповнення трудової книжки; періоди з 22.08.2004 по 31.10.2004, з травня 2006 по 06.04.2007, з листопада 2008 по січень 2009, січень 2011, з січня 2012 по липень 2012 не зараховані через відсутність у системі персоніфікованого обліку (РЗО) інформації про сплату внесків страхувальником; періоди з 23.02.2009 по 31.12.2010, з 01.02.2011 по 16.12.2011 не підлягають зарахуванню до пільгового стажу через відсутність інформації про сплату внесків саме від КП "Міський тролейбус", оскільки наявна сплата страхових внесків в Управлінні праці та соціального захисту населення (код ставки «17»), а довідка №136 не містить інформації про перебування у відпустках.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася із заявою від 01 квітня 2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
За принципом екстериторіальності вказану заяву було передано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
08 квітня 2025 року відповідачем було прийнято рішення № 046050024298 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах через відсутність необхідного віку, а також страхового та пільгового стажу.
Відмова обґрунтована тим, що вік позивачки на дату звернення становить 51 рік 4 місяці, що є меншим за 55 років (вік, визначений п. 8 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV). Також зазначено, що загальний страховий стаж позивачки становить 15 років 1 місяць 17 днів (при необхідних 25 роках), а пільговий стаж - 9 років 1 місяць 25 днів (при необхідних 10 роках).
До страхового стажу відповідачем не зараховано:
Період з 04.08.1992 по 05.07.2000, оскільки даний період внесено раніше дати заповнення трудової книжки (01.10.2000), а відтиск печатки в записі про звільнення не придатний для читання;
Період з 06.07.2000 по 11.11.2000 через нечитабельність відтиску печатки та відсутність інформації про сплату внесків в Реєстрі застрахованих осіб (РЗО);
Періоди з 22.08.2004 по 31.10.2004, з травня 2006 по 06.04.2007, з листопада 2008 по січень 2009, січень 2011, з січня 2012 по липень 2012, оскільки в даних РЗО відсутня інформація про сплату страхових внесків.
До пільгового стажу відповідачем не зараховано:
Періоди з 22.08.2004 по 31.10.2004, з травня 2006 по 06.04.2007, з листопада 2008 по січень 2009, січень 2011, з січня 2012 по липень 2012 через відсутність сплати внесків;
Періоди з 23.02.2009 по 31.12.2010 та з 01.02.2011 по 16.12.2011, оскільки в даних РЗО наявна сплата внесків від Управління праці та соціального захисту населення (код ставки «17»), а в уточнюючій довідці № 136 відсутня інформація про перебування у відпустках.
Нормами ч.1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV(надалі - Закон №1058-IV) законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Згідно із ст.24 Закону України №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» трудова книжка є основним документом, що підтверджує загальний стаж роботи. Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Постановою Кабінету Міністрів України та пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року №637, передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду у постановах від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
Верховний Суд у постанові від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а сформулював висновок про те, що «формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист».
Система персоніфікованого обліку була введена в дію 01 січня 2004 року на виконання Указу Президента України від 4 травня 1998 року № 401 «Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов`язкового державного пенсійного страхування згідно постанов Кабінету Міністрів України № 1854 від 12 грудня 2002 року та № 303 від 12 березня 2003 року.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1), за періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу)..
Додаток 4 до Положення це форма ОК-5, а додаток 3 до Положення це форма ОК-2.
Відповідно до пункту 2 Положення Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем даних Реєстру застрахованих осіб.
Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно зі статтею 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ст. 106 Закону № 1058-IV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Аналіз наведених приписів законодавства свідчить про те, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, та вказані внески підлягають сплаті незалежно від його фінансового стану.
Несвоєчасне виконання роботодавцем обов`язку по своєчасній сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України фактично позбавило позивача соціальної захищеності, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Особа не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування пенсійним органом до страхового стажу особи при призначенні пенсії періоду його роботи, відносно яких відсутні відомості про сплату страхових внесків.
Вказаний висновок суду узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а, від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 1 листопада 2018 року у справі №199/1852/15-а, від 30 липня 2019 року у справі № 373/2265/16-а.
Таким чином, рішення відповідача від 08 квітня 2025 року № 046050024298 є протиправним та підлягає скасуванню.
Верховний Суд в постанові від 10.04.2018 року в справі № 348/2160/15-а (провадження № К/9901/32093/18) дійшов висновку, що обов`язок щодо обчислення загального стажу роботи особи та стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, покладено на орган Пенсійного фонду України, а тому для вирішення питання щодо призначення та виплати пенсії відповідачу слід встановити всі необхідні умови, яким має відповідати позивач для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За викладених обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 08.04.2025 року № 046050024298 про відмову призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком на пільгових умовах.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати ОСОБА_1 до її страхового стажу роботи періоди її роботи з 04.08.1992 по 05.07.2000 року, з 06.07.2000 по 11.11.2000 року, які вказані в її трудовій книжці серії НОМЕР_1 .
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати ОСОБА_1 до її страхового та пільгового стажу роботи періоди її роботи водієм міського пасажирського транспорту тролейбуса: з 22.08.2004 по 31.10.2004 року, з травня 2006 по 06.04.2007 року, з листопада 2008 по січень 2009 року, січень 2011 року, з січня 2012 по липень 2012 року, які вказані в її трудовій книжці серії НОМЕР_1 .
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати ОСОБА_1 до її пільгового стажу роботи періоди її роботи водієм міського пасажирського транспорту тролейбуса: з 23.02.2009 по 31.12.2010 року, з 01.02.2011 по 16.12.2011 року, які вказані в її трудовій книжці серії НОМЕР_1 .
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.04.2025 про призначення пенсії, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020).
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова