ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
03 серпня 2026 року Справа № 160/17035/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши клопотання представника військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про зупинення провадження у справі №160/17035/26 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
УСТАНОВИВ:
18 червня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність військової частина НОМЕР_1 , щодо невиплати одноразової грошової винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень на користь ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінет Міністрів України від 11 лютого 2025 р. № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»;
- стягнути на користь ОСОБА_1 з військової частини НОМЕР_1 одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн. гривень відповідно до постанови Кабінет Міністрів України від 11 лютого 2025 р. № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
21.07.2026 року представником відповідача подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/29113/25, зазначаючи, що у справі №160/17035/26 та у справі №160/29113/25 тотожний склад учасників (в обох справах позивачем є військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, а відповідачем військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України), тотожні підстави та предмету позову: позивачі у віці до 25 років були прийнятий на військову службу не під час воєнного стану, а до його введення та безперервно продовжували проходити службу, як на дату введення воєнного стану, так і в подальшому, тому претендують на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 4 Постанови №153.
Розглянувши матеріали адміністративної справи та доводи поданого клопотання, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі, з огляду на наступне.
Як встановлено судом з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, у межах адміністративної справи №160/29113/25 14.05.2026 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.03.2026.
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі є пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства, відповідно до якого відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме пункту 4 Постанови № 153.
Зокрема, у вказаній справі позивач звернувся до суду та просив визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у невиплаті грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої Постановою №153 та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої Постановою №153.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження в адміністративній справі - це тимчасове припинення вчинення у справі будь-яких процесуальних дій у зв`язку з обставинами, що перешкоджають розгляду справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії.
Суд може зупинити провадження у справі на будь-якому етапі від моменту відкриття провадження у справі до ухвалення судового рішення.
Зупинення провадження в адміністративній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених в адміністративній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від змісту справи. Об`єктивна неможливість розгляду справи полягає у взаємозв`язку підстав позову, що розглядається, з юридичними фактами, які будуть встановлені судовим рішенням в іншій справі.
Суд зауважує, що правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у справі №160/29113/25 матимуть істотне значення для вирішення справи, що розглядається, оскільки касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Зокрема, Верховний Суд вказав про те, що касаційна скарга у справі №160/29113/25 стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки існує неоднакове застосування судами норм матеріального права (суди першої та/або апеляційної інстанцій приймають рішення про законність відмови у виплаті, а інші про протиправність, та як наслідок порушується системна логіка правового регулювання, що не відповідає принципам правової визначеності, рівності та бюджетної збалансованості, закріпленим у Конституції України).
Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», статті 6 Закону України «Про адміністративну процедуру» та статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №160/17035/26 до завершення касаційного перегляду Верховним Судом постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 26.03.2026 у справі №160/29113/25.
Керуючись статтями 236, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі задовольнити.
Зупинити провадження у справі №160/17035/26 за позовною заявою ОСОБА_1 Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні, до набрання законної сили судовим рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №160/29113/25.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та у строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Е.О. Юрков