ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
31 липня 2026 року м. Житомир
справа № 240/19027/26
категорія 112010203
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Горовенко А.В., перевіривши виконання вимог законодавства при поданні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправними дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо неправильного нарахування пенсії з 28.05.2025 по 29.09.2025 та її зменшення, що є протиправним моєї заяви;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області скасувати рішення №918150199934 про перерахунок пенсії та виплатити різницю в нарахуванні пенсії, здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням (вказати що саме: стажу, зарплати), починаючи з (Дата), з урахуванням виплачених сум;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області моральну шкоду в розмірі 50000 гривень;
- стягнути з начальника сервісного центру №13 ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 50000 гривень.
Згідно з ухвалою суду від 22 травня 2026 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки шляхом надання (надіслання) до Житомирського окружного адміністративного суду:
- уточненої позовної заяви (її копії для відповідача), із зазначенням прохальної частини відповідно до змісту позовної заяви та викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
- обґрунтованого розрахунку суми шкоди та доказів на підтвердження її розміру.
18 червня 2026 року від ОСОБА_1 надійшла уточнена позовна заява у прохальній частині якої просив:
- визнати протиправними дії посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо внесення доповнень та спотворення змісту поданої заяви 16.07.2025;
- визнати противоправним та скасувати рішення №918150199934 Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зменшення розміру пенсії при перерахунку проведеної 16.07.2025;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням дійсних документів - заяви від 16.07.2025 пенсії починаючи з 28.05.2025, з виплатою всіх недоплачених сум;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на його користь моральну шкоду в розмірі 50000 гривень.
Відповідно до ухвали суду від 01 липня 2026 року ОСОБА_1 продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви, - 7 днів з дня вручення копії даної ухвали шляхом подання до суду:
- примірника уточненої позовної заяви (та примірник для відповідача), у якій слід уточнити позовні вимоги, викладені відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України;
- належним чином завіреної копії оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №918150199934, а у разі відсутності у позивача вказаного рішення - оформленого відповідно до вимог ст.80, 166-167 КАС України клопотання про його витребування;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску;
- обґрунтованого розрахунку суми шкоди та доказів на підтвердження її розміру.
22 липня 2026 року від ОСОБА_1 до канцелярії суду надійшла заява (за вх. №54174/26) про усунення недоліків позовної заяви, у якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в нарахуванні пенсії за підробленою заявою від 16.07.2025 та підробленим Рішенням 918150199934 від 23.07.2025;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області скасувати заяву від 23.07.2025, та рішення №918150199934 нарахувати та виплатити пенсію згідно з рішенням від 29.05.2025 в повному обсязі суму 11667,03 грн.
Також від ОСОБА_1 надійшла заява (за вх. №54176/26) про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
В обґрунтування пропуску строку звернення до суду зазначає, що на його звернення, запити з 12.08.2025 по 06.04.2026 до сервісного центру №13 Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Пенсійного фонду України, Міністерство соціальної політики України сім`ї та єдності України, Кабінету Міністрів України розглядалися протягом 1,5-2 місяців.
Вказує, що чіткої відповіді не отримував, що унеможливлювало підготовку позову.
Наголошує, що зазначені обставини об`єктивно перешкоджали вчасно реалізувати своє право на судовий захист, існували незалежно від його волі, тому причини пропуску строку просить вважати поважними.
Зазначає, що звернення до суду відбулося одразу після усунення перешкод, що на думку позивача свідчить про добросовісність його дій.
Також вказує, що звертався: до сервісного центру про скасування розпорядження 11.09.2025 та 11.03.2026, до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про скасування розпорядження 11.09.2025 та 11.03.2026, до Пенсійного фонду України з заявою 28.08.2025, до Міністерства соціальної політики 12.08.2025, 14.08.2025, 26.08.2025, 09.09.2025, до Кабінету Міністрів України 30.12.2025, 04.02.2026,05.03.2026,06.04.2026
Вказує, що останнє звернення було до Кабінету Міністрів України 06.04.2026, однак до цього часу відповіді не отримав.
Саме тому просить визнати поважними причини пропуску строку та поновити пропущений строк.
Суд зазначає, що наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 р. №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Суд зазначає, що загальне правило щодо необхідності вчинення особою активних дій з метою призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший чи з`ясування видів та розміру складових, які враховані при розрахунку пенсії шляхом подання відповідних заяв визначено Законом №1058-IV (зокрема, статті 44, 45) та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 р. №22-1(далі - Порядок № 22-1).
Так, згідно з статтями 42, 44, 45 Закону №1058-IV призначення, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється територіальним органом Пенсійного фонду України за заявою особи, яка має право на призначення, перерахунок, перехід з одного виду пенсії на інший чи поновлення відповідної пенсії.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі №822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Разом з тим, суд зазначає, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Судом встановлено, що позивач 16.07.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з заявою про переведення перерахунку пенсії.
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у листі від 14.08.2025 №29137-25821/Г-02/8-0600/25 надало відповідь на звернення від 16.07.2025 у якому позивача зокрема проінформовано щодо отримуваної позивачем пенсії.
В подальшому, на звернення позивача від 14.07.2025, 27.07.2025, 31.07.2025, 21.08.2025, 08.09.2025, 12.09.2025, 12.09.2025, 16.09.2025, 13.11.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області надано відповіді, оформлені листами від 29.09.2025 №39-179-44132/Г-03/8-2800/25, від 07.10.2025 №33525-30837/Г-02/8-0600/25 та від 12.12.2025 №0600-0202-8/110814 у яких зокрема повідомлено, що відповідні відповіді-роз`яснення неодноразово надавалися позивачу у раніше поданих відповідях.
Отже, спірні правовідносини виникли між сторонами ще починаючи з липня 2025 року, однак до суду за захистом прав, свобод та інтересів позивач звернувся лише 15.05.2026 (здав позовну заяву до відділення поштового зв`язку), тобто зі спливом шестимісячного строку звернення до суду, з дня коли позивач дізнався чи мав би дізнатися про порушення своїх прав.
За таких обставин подання позивачем травні 2026 року позовної заяви за відсутності належного обґрунтування причин зволікання із оскарженням рішення відповідача щодо нарахування пенсії за підробленою заявою від 16.07.2025 та підробленим рішенням 918150199934 від 23.07.2025 матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є неприпустимим з огляду на принципову позицію Європейського Суду з прав людини у цьому питанні.
За висновком Верховного Суду Суд таке обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Частиною другою та п`ятою статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на звернення з позовом у публічно-правових відносинах.
Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вказані позивачем у заяві від 22.07.2026 за вх.№54176/26 підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, є неповажними.
Відповідно до пунктів 1 та 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху та у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З урахуванням висновків суду викладених вище, позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, підлягає повернення позивачу.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 243, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
ухвалив:
1. Визнати неповажними, вказані позивачем у заяві від 2207.2026 за вх. №54176/26, підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду із позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, - повернути позивачу без розгляду.
3. Копію ухвали надіслати позивачу не пізніше наступного дня після її постановлення.
4. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
5. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя А.В. Горовенко