КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви
03 серпня 2026 року м. Київ справа № 320/20257/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить суд (з урахуванням уточненої позовної заяви):
- визнати протиправною бездіяльність військових командувань НОМЕР_4 батальйону територіальної оборони ( військова частина НОМЕР_1 ) та НОМЕР_5 бригади територіальної оборони (військовачастина НОМЕР_2 ) в особі командира НОМЕР_8 стрілецької роти ОСОБА_2 (як представника військового командування обох відповідачів), яка проявлялась у неприйнятті позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рапортів від 23 квітня 2026 року та від 10 травня 2026 року щодо направлення на проходження військово-лікарської комісії;
- зобов`язати військове командування військових частин НОМЕР_1 та НОМЕР_2 прийняти позивача - солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рапорти від 23 квітня 2026 року та 10 травня 2026 року щодо направлення на проходження військово-лікарської комісії та розглянути їх по суті.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18 травня 2026 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 5-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду, зокрема:
- уточненої позовної заяви, яка відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме уточнити позовні вимог шляхом їх конкретизації щодо суб`єктного складу сторін по справі та вимог до них;
- індивідуального акту, який засвідчує протиправні дій/бездіяльність та/або інші докази звернення з спірними питаннями до відповідача (відповідачів).
На виконання ухвали суду представником позивача було подано уточнену позовну заяву. Однак, незважаючи на зміну формулювання позовних вимог, недоліки позовної заяви, визначені ухвалою суду від 18 травня 2026 року, у повному обсязі усунуті не були.
Судом в ухвалі зазначалося, що відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а у разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Суд звертав увагу, що адміністративний позов має індивідуальний характер та спрямований на захист конкретних прав, свобод чи інтересів особи у її правовідносинах із конкретним суб`єктом владних повноважень.
У зв`язку з цим позовна заява повинна містити чітко визначеного суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, зазначення конкретного суб`єктивного права позивача, яке, на його думку, порушено, обставини, з якими позивач пов`язує порушення своїх прав, а також конкретні позовні вимоги, спрямовані на відновлення такого права.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 4 КАС України відповідачем є суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ним публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства.
Також пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийнятий) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в такому акті особи чи осіб.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів конкретної особи, у зв`язку з чим зміст позовних вимог не може бути абстрактним, неконкретним або містити умовні формулювання, а має бути викладений таким чином, щоб суд міг визначити предмет спору та належний спосіб захисту порушеного права.
Як вбачається з уточненої позовної заяви, позивач визначив відповідачами Військову частину НОМЕР_1 та Військову частину НОМЕР_2 .
Разом з тим, всупереч вимогам процесуального законодавства, позивачем одну позовну вимогу фактично заявлено одночасно до двох різних відповідачів без визначення, які саме дії (бездіяльність) кожного з них оскаржуються та які конкретно обов`язки покладаються на кожного з відповідачів у разі задоволення позову.
Крім того, перша позовна вимога заявлена, зокрема, до командира НОМЕР_8 стрілецької роти НОМЕР_6 батальйону територіальної оборони (військова частина НОМЕР_1 ) НОМЕР_7 бригади територіальної оборони (військова частина НОМЕР_2 ) ОСОБА_2 , однак зазначена особа не визначена позивачем як відповідач у справі.
Також відповідно до пункту 5 частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також зазначення доказів, що підтверджують ці обставини.
Проте позивачем не надано доказів звернення до відповідачів із відповідними рапортами чи заявами щодо спірного питання, доказів їх подання, відмови у прийнятті таких документів або інших доказів, які б підтверджували факт допущення відповідачами протиправної бездіяльності.
Отже, позивачем не наведено належного обґрунтування позовних вимог та не надано доказів, які б підтверджували наявність оскаржуваної бездіяльності відповідачів.
Вказані обставини унеможливлюють визначення судом належного предмета спору та перевірку обґрунтованості заявлених вимог, у зв`язку з чим позивачу необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом уточнення позовних вимог та подання відповідних доказів або повідомити про причини неможливості їх надання.
Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Із урахуванням викладеного, суд, з метою забезпечення повного, об`єктивного та неупередженого підходу у вирішенні питання щодо можливості розгляду адміністративного позову судом, уважає за доцільне, згідно із частиною другою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, продовжити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених вище.
У силу вимог частини другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, строк на усунення недоліків позовної заяви, у разі залишення її без руху, не може перевищувати десяти днів.
Суд вважає за необхідне продовжити строк на усунення недоліків.
Керуючись статтями 121, 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Продовжити ОСОБА_1 на три дні строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
У зв`язку з відсутністю у суді можливості друкування документів, які надходять через підсистему "Електронний Суд" чи на офіційну електронну адресу суду, документи до суду направляти засобами поштового зв`язку або нарочно у паперовому вигляді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панченко Н.Д.