465/7005/26
2-з/465/67/26
У Х В А Л А
03.08.2026
Франківський районний суд міста Львова у складі:
головуючого судді Рудакова Д.І.,
з участю секретаря судового засідання Пони Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та скасування арешту нерухомого майна,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про визнання права власності та скасування арешту нерухомого майна.
Одночасно позивачем подано заяву про забезпечення позову. В порядку забезпечення позову просить накласти арешт на нерухоме майно, яке є безпосереднім предметом спору, а саме: цегляний гараж N? 6 з оглядовою ямою, позначений у плані літерою «Б-1», загальною площею 23,9 кв. м, розташований у гаражному кооперативі «Автолюбитель-5» за адресою: АДРЕСА_1 .
В обгрунтування заяви покликається на те, що є власником спірного гаража на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 11.06.2009, однак право власності не було зареєстровано у БТІ. У зв`язку з цим гараж був помилково включений до майна відповідача, на яке накладено арешт у кримінальному провадженні та звернено конфіскацію за вироком суду, який набрав законної сили. Наразі вирок перебуває на виконанні, що створює реальну загрозу примусової реалізації гаража до вирішення спору про право власності. Позивач вважає, що у разі відчуження спірного майна виконання можливого рішення суду про визнання за ним права власності буде істотно ускладнене або стане неможливим, оскільки виникне необхідність оспорювати результати реалізації майна та права нового набувача. У зв`язку з цим просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на спірний гараж з метою збереження предмета спору до вирішення справи по суті.
З врахуванням положень ст. 153 ЦПК України сторони в судове засідання для розгляду заяви про забезпечення позову не викликалась, у зв?язку із чим фіксація судового засідання не здійснювалась у відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред?явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв?язку із застосуванням відповідних заходів.
Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обгрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв?язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв?язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Відповідно до п. 4 постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, його метою є хоча і негайні, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
З матеріалів заяви про забезпечення позову вбачається, що предметом позовних вимог є визнання за позивачем права власності на цегляний гараж N? 6 з оглядовою ямою, позначений у плані літерою «Б-1», загальною площею 23,9 кв. м, розташований у гаражному кооперативі «Автолюбитель-5» за адресою: АДРЕСА_1 та скасування арешту, накладеного на нього як на майно відповідача.
Заявник обґрунтовує свої вимоги тим, що право на спірний гараж набуте ним на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 11 червня 2009 року, тобто задовго до накладення арешту в межах кримінального провадження та постановлення вироку суду. Таким чином, спірний гараж є безпосереднім та індивідуально визначеним предметом матеріально-правового спору, а заявлений захід забезпечення позову має прямий зв`язок із предметом позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, існує обґрунтована ймовірність зміни статусу спірного майна та переходу права власності на нього до іншої особи до вирішення цього спору по суті.
Крім того, судом встановлено, що 11 червня 2009 року між ОСОБА_2 як дарувальником та ОСОБА_1 як обдаровуваним було укладено договір дарування цегляного гаража №6 з оглядовою ямою, позначений у плані «Б-1», в гаражному кооперативі «Автолюбитель-5», розташований по АДРЕСА_1 . Загальна площа гаражу становить 23,9 кв. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Петелькою І. В. та зареєстрований у реєстрі за №1638.
Договір дарування зареєстрований у Державному реєстрі правочинів, що підтверджується витягом N? 7384177 від 11 червня 2009 року.
Суд враховує, що в межах виконавчого провадження № 69278694 здійснюється примусове виконання вироку суду в частині конфіскації майна відповідача, в межах якого державний виконавець наділений повноваженнями щодо опису, оцінки та подальшої реалізації майна, у тому числі Гаража. За таких обставин існує обґрунтована ймовірність того, що до вирішення цієї справи по суті може відбутися передача Гаража на реалізацію та перехід права власності на нього до іншої особи, що об`єктивно унеможливить ефективне відновлення прав позивача судовим рішенням і спричинить необхідність ініціювання ним додаткових судових проваджень.
Отже, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або зробити неможливим ефективний судовий захист прав позивача, що відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 149 ЦПК України.
Оцінюючи співмірність заявленого заходу забезпечення, суд враховує, що арешт пропонується накласти виключно на нерухоме майно, яке є предметом цього спору, без поширення на інше майно відповідача та без передачі спірного майна у володіння чи користування позивача.
Такий захід має тимчасовий характер, не вирішує питання щодо належності права власності на гараж, не є попереднім задоволенням позовних вимог та спрямований виключно на збереження предмета спору до набрання законної сили судовим рішенням.
Застосування саме такого заходу забезпечення є співмірним заявленим позовним вимогам та забезпечує баланс інтересів сторін.
Відповідно до частини третьої статті 154 ЦПК України зустрічне забезпечення застосовується у випадках, визначених законом. Оскільки заявлений захід забезпечення не пов`язаний із вилученням майна чи передачею його у володіння позивача, а матеріали справи не містять відомостей про наявність обставин, які зумовлюють обов`язкове застосування зустрічного забезпечення, підстав для його застосування судом не встановлено.
За таких обставин суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача у разі задоволення позову, а тому заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірний гараж підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 149, 150, 153, 154, 158, 259, 260, 353 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: цегляний гараж № 6 з оглядовою ямою, позначений у плані літерою «Б-1», загальною площею 23,9 кв. м, розташований у гаражному кооперативі «Автолюбитель-5» за адресою: АДРЕСА_1 до набрання рішенням у справі 465/7005/26 законної сили.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Копію ухвали для негайного виконання направити в Франківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів).
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Стягувач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .
Боржник: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 .
Суддя Рудаков Д.І.