Справа № 738/1777/26
№ провадження 2-з/738/2/2026
У Х В А Л А
31 липня 2026 року м. Мена
Менський районний суд Чеpнiгiвської областi в складi:
судді - Волошиної Н.В.,
з участю секpетаpя судового засідання - Шугалій А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
В поданій заяві з метою забезпечення позову просить суд накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у межах заявленої в майбутньому позовної вимоги про стягнення боргу в розмірі 1 121 420 (один мільйон сто двадцять одна тисяча чотириста двадцять) гривень; на грошові кошти ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходяться на будь-яких рахунках відкритих у всіх банківських або інших фінансово-кредитних установах України у межах заявленої в майбутньому позовної вимоги про стягнення боргу в розмірі 1 121 420 (один мільйон сто двадцять одна тисяча чотириста двадцять) гривень.
В обґрунтування заяви зазначає, що ОСОБА_2 має заборгованість перед ним за договором позики, грошові кошти не повертає, тому може ухилятись від виконання рішення суду і в майбутньому, у зв`язку з чим вважає, що існує реальна загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду в майбутньому.
Суд, вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Тобто, однією із причин, в зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.
З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.
Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Встановлено, що предметом спору є стягнення заборгованості за договором позики від 03 грудня 2025 року з ОСОБА_2 , згідно з яким останній отримав у борг грошові кошти в сумі 1 058 355 грн, що за офіційним курсом НБУ на дату укладення цього договору еквівалентно 25000 доларів США.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для вирішення справи по суті, а лише має запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд встановлює у кожній конкретній справі з урахуванням фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 754/5683/22).
З іншого боку, Верховний Суд звертає увагу, що однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Згідно з частиною третьою статті 13 ЦК не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18).
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначила, що: «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
Встановивши, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувавши обсяг позовних вимог, суд дійшов висновку, що обраний заявником вид забезпечення позову у вигляді накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, а також грошові кошти відповідача може забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову та виснує про наявність правових підстав для забезпечення позову в обраний заявником спосіб, оскільки такий захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі.
Такий спосіб забезпечення позову цілком відповідатиме суті заявлених вимог, не буде надмірним обмеженням прав відповідачів.
Суд не володіє інформацією щодо конкретного майна, яке перебуває у власності відповідача, тому саме державним (приватним) виконавцем це питання підлягає встановленню. Натомість, враховуючи обмежені строки для вирішення питання про забезпечення позову, позбавляють суд можливості самостійно визначити склад майна в межах ціни позову, що перебуває у власності відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами статей 149-150, 257, 260 ЦПК України
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у межах заявленої позовної вимоги про стягнення боргу в розмірі 1 121 420 (один мільйон сто двадцять одна тисяча чотириста двадцять) гривень.
Накласти арешт на грошові кошти ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходяться на будь-яких рахунках відкритих у всіх банківських або інших фінансово-кредитних установах України у межах заявленої позовної вимоги про стягнення боргу в розмірі 1121420 (один мільйон сто двадцять одна тисяча чотириста двадцять) гривень.
Ухвала набирає законної сили негайно після її постановлення.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складання.
Суддя Н.В. Волошина