Справа № 309/3501/16-ц
П О С Т А Н О В А
Іменем України
08 липня 2026 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.
суддів: Кожух О.А., Собослоя Г.Г.
за участю секретаря судового засідання: Тайстри І.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами Управління освіти, релігій та у справах національностей виконавчого комітету Хустської міської ради, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Іляшкович Наталія Василівна та Хустської міської ради на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 16 квітня 2024 року, повний текст якого складено 25 квітня 2024 року, ухвалене головуючим суддею Лук`янова О.В., в справі за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти, культури, молоді та спорту Хустського РДА Закарпатської області, Управління освіти, релігій та у справах національностей виконавчого комітету Хустської міської ради, Виконавчого комітету Хустської міської ради про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
встановив:
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відділу освіти, культури, молоді та спорту Хустського РДА Закарпатської області, Управління освіти, релігій та у справах національностей виконавчого комітету Хустської міської ради, Виконавчого комітету Хустської міської ради про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позов мотивувала тим, що 30.03.2016 у зв`язку із звільненням завідувача Сокирницького ДНЗ ОСОБА_2 наказом №102 на неї покладено виконання обов`язків завідувача Сокирницького дошкільного навчального закладу.
Виконуючи обов`язки завідуючої Сокирницького ДНЗ, вона не виконувала, окрім обов`язків завідуючої, іншу основну роботу, і їй не проводилася доплата за суміщення посад (професій) та/або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника. Нарахування заробітної плати їй проводилося за посадою та окладом завідуючої Сокирницького ДНЗ, у зв`язку із чим вона вважає, що наказом №102 від 30.03.2016 її прийнято саме на вакантну посаду - завідуючої Сокирницьким ДНЗ.
15.09.2016 начальником відділу освіти, молоді та спорту Хустської районної державної адміністрації видано наступний наказ №528 - К «Про призначення», яким на посаду вихователя Сокирницького ДНЗ призначено ОСОБА_3 з 16.09.2016.
15.09.2016 начальником відділу освіти, молоді та спорту Хустської РДА видано наказ №526-К «Про припинення дії наказу №102-к від 30.03.2016», згідно якого з неї знято обов`язки завідувача Сокирницького дошкільного навчального закладу днем 15 вересня 2016 року. Фактично в цей день її було звільнено з роботи, оскільки вакантної посади вихователя у закладі не було, за нею не рахувалося іншої, основної посади в Сокирницькому ДНЗ.
16.09.2016 начальником відділу освіти, молоді та спорту Хустської РДА видано наказ №532 - К «Про покладання обов`язків», згідно якого на ОСОБА_3 покладено виконання обов`язків завідувача Сокирницьким ДНЗ.
ОСОБА_4 , не будучи керівником Сокирницького ДНЗ, не мав правових підстав та повноважень для призначення ОСОБА_3 на посаду вихователя Сокирницького ДНЗ, і відповідно наступний наказ №532-к від 16.09.2016 про покладення на ОСОБА_3 обов`язків завідувача Сокирницьким ДНЗ - також є незаконним.
Оскільки, наказом №526-к від 15.09.2016 її звільнено з посади завідуючої Сокирницького ДНЗ, іншої посади вона не мала, фактично її було звільнено з роботи. Для того, щоб не залишитися без роботи та засобів до існування нею було написано заяву та наказом в.о. завідувача Сокирницьким ДНЗ №89 від 16.09.2016 її переведено тимчасово на посаду вихователя Сокирницького ДНЗ на період соціальної відпустки ОСОБА_5 до виходу основного працівника.
Вважала, що, оскільки призначення ОСОБА_3 , як на посаду вихователя, так і виконуючою обов`язки завідуючої Сокирницьким ДНЗ, - є незаконним, відповідно вона не мала правових підстав для видачі наказу №89 від 16.09.2016 і він є незаконним та таким, що підлягає до скасування.
З урахуванням неодноразово змінених позовних вимог, позивачка просила: визнати протиправним та скасувати наказ відділу освіти, молоді та спорту Хустської РДА №526-к від 15.09.2016 «Про припинення дії наказу відділу освіти №102-к від 30.03.2016»; визнати протиправним та скасувати наказ Сокирницького дошкільного навчального закладу №89 від 16.09.2016; визнати протиправним та скасувати наказ відділу освіти, молоді та спорту Хустської РДА №304-к від 07.07.2017; поновити її на посаді завідувача Сокирницького дошкільного навчального закладу; встановити факт роботи ОСОБА_1 , на посаді завідувача Сокирницького дошкільного навчального закладу (ясла - садка) Сокирницької сільської ради Хустського району Закарпатської області в період з 30.03.2016 по 15.09.2016; зобов`язати відділ освіти, молоді і спорту Хустської РДА виплатити їй середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16.09.2016 до дня поновлення на посаді; допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення її на посаді завідувача Сокирницького дошкільного навчального закладу та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах одного місяця; визнати протиправними та скасувати накази відділу освіти, молоді та спорту Хустської РДА №528-к від 15.09.2016 та №532-к від 16.09.2016.
Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 16 квітня 2024 року, позов задоволено частково.
Скасовано наказ відділу освіти, молоді та спорту Хустської районної державної адміністрації №526-к від 15.09.2016 «Про припинення дії наказу відділу освіти №102-к від 30.03.2016, як незаконний.
Скасовано накази відділу освіти, молоді та спорту Хустської районної державної адміністрації №528-к від 15.09.2016 «Про призначення» та №532-к від 16.09.2016 «Про покладання виконання обов`язків», як незаконні.
Скасовано наказ Сокирницького дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №89 від 16.09.2016 по Сокирницькому ДНЗ «Про переведення», як незаконний.
Скасовано наказ відділу освіти, молоді та спорту Хустської районної державної адміністрації №304-к від 07.07.2017 «Про переведення», як незаконний.
Поновлено ОСОБА_1 на попередньо займаній посаді - в.о. завідувача Сокирницького дошкільного навчального закладу (ясла-садок) Хустської міської ради.
Стягнуто з Хустської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16 вересня 2016 року по 16 вересня 2017 року в розмірі 53 144,07 грн.
В іншій частині позовних вимог, - відмовлено.
Стягнуто з Хустської міської ради на користь держави судові витрати у виді судового збору в загальному розмірі 1 653,60 грн.
Рішення в частині поновлення на роботі та присудження виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць, допущено до негайного виконання.
Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 18 березня 2025 року виправлено описки в рішенні від 16 квітня 2024 року в частині:
-в сьомому абзаці резолютивної частини рішення вказати «Стягнути з управління освіти, релігії та у справах національностей виконавчого комітету Хустської міської ради…» - замість «Стягнути з Хустської міської ради…»;
-в дев`ятому абзаці резолютивної частини вказати «Стягнути з управління освіти, релігії та у справах національностей виконавчого комітету Хустської міської ради….» - замість «Стягнути з Хустської міської ради…»,
по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти, молоді та спорту Хустської районної державної адміністрації, Сокирницької сільської ради, Сокирницького дошкільного навчального закладу Сокирницької сільської ради Хустського району Закарпатської області, Управління освіти, релігій та у справах національностей виконавчого комітету Хустської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_3 , про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, - задовольнити повністю.
Виправлено описки в рішенні суду від 16 квітня 2024 року за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти, молоді та спорту Хустської районної державної адміністрації, Сокирницької сільської ради, Сокирницького дошкільного навчального закладу Сокирницької сільської ради Хустського району Закарпатської області, Управління освіти, релігій та у справах національностей виконавчого комітету Хустської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_3 , про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, - виклавши 7-й та 9-й абзаци резолютивної частини рішення суду у наступній редакції:
«Стягнути з Управління освіти, релігії та у справах національностей виконавчого комітету Хустської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16 вересня 2016 року по 16 вересня 2017 року в розмірі 53 144 грн. 07 коп.
Стягнути з Управління освіти, релігії та у справах національностей виконавчого комітету Хустської міської ради на користь держави судові витрати у виді судового збору в загальному розмірі 1 653 грн. 60 коп.».
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції Хустська міська рада подала апеляційну скаргу в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Вважає оскаржуване рішення таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи.
У ході розгляду справи судом не враховано, що управління освіти, релігій та у справах національностей не може нести відповідальність за дії іншої юридичної особи, якою було видано розпорядчі документи (накази), які позивач просить визнати протиправними. Управління освіти, релігій та у справах національностей в умовах децентралізації не є правонаступником відділу освіти культури молоді та спорту Хустської РДА Закарпатської області. Хустська районна державна адміністрація - орган управління виконавчої влади, який в умовах децентралізації не проходив реорганізацію у форматі злиття чи приєднання до органів місцевого самоврядування. Хустська районна державна адміністрація діяла до реформи децентралізації та продовжує діяти і по сьогодні.
Судом першої інстанції вирішено поновити на посаді в.о. завідувача ОСОБА_1 , однак вказаної штатної одиниці у штатному розписі дошкільного закладу не передбачено. У закладі наявні дві окремі штатні одиниці: завідувач та вихователь. ОСОБА_1 у Сокирницькому закладі дошкільної освіти займала посаду вихователя, а з 30.03.2016 року по 15.09.2016 року на неї було лише покладено виконання обов`язків завідувача дошкільного закладу.
Не можна стверджувати, що ОСОБА_1 було переведено на іншу роботу в межах ДНЗ, оскільки переведення є окремою розпорядчою дією щодо
переміщення працівника з однієї штатної одиниці на іншу. Такого розпорядчого акту в матеріалах справи не міститься, як і не міститься відповідної заяви згоди чи прохання зі сторони ОСОБА_1 про перевід її на посаду завідувача дошкільного закладу освіти. Суд має брати до уваги обставини, які вказують на те, що особа на момент виникнення права на звернення про переведення не скористалась ним.
Просить врахувати, що наказ про покладення виконання обов`язків завідувача дошкільним закладом від 30.03.2016 року №102-к має строковий характер та виданий на підставі заяви ОСОБА_1 яка теж має строковий характер. У такому разі навіть за умов визнання тверджень позивача про перевід ОСОБА_1 на посаду завідувача дошкільного закладу таке переведення мало строковий характер. Розірвання строкового договору у зв`язку з призначення основного працівника відбулось з дотриманням вимог законодавства. Трудові відносини з ОСОБА_1 , припинено з 15.09.2016 року в день, що передує дню виходу на роботу основного працівника. З 16.09.2016 року наказом №89 від 16.09.2016 року ОСОБА_1 переведена на посаду вихователя ОСОБА_6 закладу дошкільної освіти, тобто на рівнозначну посаду, яку позивачка займала до покладення на неї виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника. З викладеного вбачається, що перерви у роботі ОСОБА_1 за посадою вихователя заклад дошкільної освіти не було.
Заперечуючи щодо викладеного у апеляційній скарзі Хустською міською радою ОСОБА_1 подала відзив в якому зазначила, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, а рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог слід залишити без змін.
Вказує, що твердження Хустської міської ради про те, що вона не може нести відповідальність за дії іншої юридичної особи, а саме - відділу освіти, культури, молоді та спорту Хустської міської ради не відповідають дійсності, оскільки Хустська міська рада прийняла на себе права засновника закладу освіти - Сокирницького ДНЗ та в особі Управління освіти, релігій та у справах національностей виконавчого комітету Хустської міської ради є роботодавцем даного закладу в розумінні КЗпП.
Тому, саме Управління освіти, релігій та у справах національностей виконавчого комітету Хустської міської ради мають поновити незаконно звільнену позивачку.
У апеляційній скарзі управління освіти, релігій та у справах національностей виконавчого комітету Хустської міської ради зазначає, що оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Обов`язок щодо стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу покладено на Хустську міську раду, не врахувавши, що Хустська міська рада не є правонаступником відділу освіти, культури, молоді та спорту Хустської РДА Закарпатської області та не може нести фінансову чи будь-яку іншу відповідальність за наслідками неправомірних дій вказаної установи.
Твердження позивача про те, що з моменту виходу на роботу основного
працівника вона вважається звільненою з займаної нею посади, є хибними, позаяк відповідно до статті 39 КЗпП України, якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23 цього закону) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. Звільнення такого тимчасового співробітника можливе лише за статтею скорочення чисельності або штату (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України).
Суд мав зобов`язати відповідача (відділу освіти, культури, молоді та спорту Хустської РДА Закарпатської області) привести у відповідність формулювання розпорядчих документів (наказів), змінивши формулювання наказу № 102-к від 30.03.2016 року з «Про покладення виконання обов`язків» на «Про тимчасове переведення», а наказ від 15.09.2016 року №526-к «Про припинення дії наказу відділу освіти №102-к від 30.03.2016 року» на наказ «Про звільнення у зв`язку з закінченням терміну дії строкового трудового договору». А також внести зміни і до наказу про переведення її на посаду вихователя від 16.09.2016 року №89.
Через вищенаведене управлінням освіти, релігій та у справах національностей виконавчого комітету і не може бути належним чином виконано рішення суду та внесено правильний запис про поновлення на роботі в трудову книжку ОСОБА_1 . Позаяк рішення суду про поновлення працівника на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом наказу про поновлення на роботі.
ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу Управління освіти, релігій та у справах національностей виконавчого комітету Хустської міської ради, в якому зазначила, що дана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог є законним та обґрунтованим.
Для спростування доводів апелянта про відсутність в штатному розписі організації штатної одиниці завідувача ДНЗ слід звернути увагу на правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі №638/14165/21 від 21.02.2024 про те, що законодавством не передбачена можливість поновлення на посаді, відмінній від тієї, з якої працівника було незаконно звільнено.
Сокирницький ЗДО знаходиться у прямому підпорядкуванні Хустської міської ради, а саме управління освіти, релігій та у справах національностей виконавчого комітету Хустської міської ради, а тому є належним відповідачем в даній справі.
В межах КП №309/1983/18 встановлено преюдиційні обставини, зокрема факт незаконного призначення ОСОБА_4 , на посаду завідуючої Сокирницького ДНЗ Петечел Н.І., що було здійснено з грубим порушенням законодавства про працю.
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Іляшкович Н.В., не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задоволити та стягнути на користь позивачки 741 653,92 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині вважає незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Суд першої інстанції помилково вважав, що стягненню підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу тільки за один рік, оскільки Верховний Суд у постанові від 10.02.2022 у справі №813/7762/14 виснував чітку правову позицію, що норми чинного законодавства не виключають період зупинення провадження в справі з періоду, за який має бути сплачений середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Вважає, що оскільки не з її провини було допущено невиконання нею трудової функції, то вона має право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу у період з 16.09.2016 по 16.04.2024 у сумі 741 653,92 грн.
На подану ОСОБА_1 апеляційну скаргу Хустська міська рада подала відзив, в якому зазначає, що така задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення суду першої інстанції належить скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог належить відмовити у повному обсязі.
Зазначає, що кримінальне провадження у справі №813/7762/14 могло буте взяте до уваги, як підтвердження фактів, але рішення про поновлення та стягнення зарплати ухвалюється виключно на підставі трудового законодавства та наявних доказів незаконного звільнення.
Позивачка сама звернулася до суду із клопотанням про зупинення провадження, внаслідок чого такі дії призвели до збільшення строків розгляду справи. Отже, цей період не може розглядатись як вимушений прогул, викликаний незаконним звільненням, а є наслідком процесуальної поведінки самого позивача та не пов`язаний із протиправною поведінкою відповідача.
Здійснений позивачем в апеляційній скарзі розрахунок суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка на її думку підлягає виплаті у сумі 741 653,92грн. не може бути взята до уваги, оскільки суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що з ініціативи позивача судом було задоволено клопотання про зупинення провадження по даній справі за період, який ОСОБА_1 просить стягнути з управління освіти, релігій та у справах національностей виконавчого комітету Хустської міської ради.
У поясненнях щодо відзиву Хустської міської ради на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , які апеляційний суд розцінює як відповідь на відзив поданий ОСОБА_1 , позивачка зазначає, що не погоджується з доводами Хустької міської ради викладеними у відзиві на подану нею апеляційну скаргу.
Вказує, що позов нею пред`явлено 17.10.2016 до суду першої інстанції, а до правоохоронних органів звернулась 04.10.2016 про скоєння ОСОБА_4 злочину, однак відомості до ЄРДР було внесено тільки 07.11.2016 після її додаткового звернення.
До моменту зупинення провадження у справі цивільна справа розглядалась з 17.10.2016 по 03.08.2018, позивачка не пропускала судові засідання, не затягувала розгляд справи та добросовісно виконувала свої процесуальні обов`язки.
У судове засідання від 08.07.2026 з`явились: адвокат Іляшкович Н.В., яка діє в інтересах ОСОБА_7 , Пилип І.В., який діє в інтересах Хустської міської ради, Микуляк О.М., яка діє в інтересах Управління освіти, релігій та у справах національностей виконавчого комітету Хустської міської ради та ОСОБА_3 зі своїм представником - адвокатом Країлом М.В.
Адвокат Іляшкович Н.В., яка діє в інтересах ОСОБА_7 , просила задовольнити подану ними апеляційну скаргу та відмовити у задоволенні решти апеляційних скарг. Оскаржуване рішення суду першої інстанції просила скасувати в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення 555 814,25 гривень середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Пилип І.В., який діє в інтересах Хустської міської ради, підтримав подану ним апеляційну скаргу та просив відмовити у задоволенні решти поданих апеляційних скарг. Судове рішення просив скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Микуляк О.М., яка діє в інтересах Управління освіти, релігій та у справах національностей виконавчого комітету Хустської міської ради, просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивачки та задовольнити подану ними апеляційну скаргу.
Адвокат Країло М.В., який діє в інтересах ОСОБА_3 , підтримав позицію Управління освіти, релігій та у справах національностей виконавчого комітету Хустської міської ради.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги Управління освіти, релігій та у справах національностей виконавчого комітету Хустської міської ради та Хустської міської ради не підлягають задоволенню, водночас апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних доводів.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З приписів ст. 76, ст. 77, ч.ч. 1, 2, ст.ст. 78, 79, 80, ст. 81 ч.ч. 1, 4 ЦПК України вбачається, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційним судом встановлено, що наказом завідувача Сокирницьким ДНЗ від 04.06.2013 №32 «Про надання соціальної відпустки по догляду за дитиною до трьох років та прийняття на роботу» вихователю ДНЗ ОСОБА_8 надано соціальну відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 04.06.2013 по ІНФОРМАЦІЯ_1 . На заміну призначити вихователем ОСОБА_1 .
Наказом начальника відділу освіти Хустської РДА №5-в від 09.02.2016 «Про щорічну основну відпустку з подальшим звільненням» завідувачу Сокирницького ДНЗ ОСОБА_2 надано щорічну основну відпустку в кількості 42 календарних дні з 16 лютого по 29 березня 2016 року та подальшим звільненням днем ІНФОРМАЦІЯ_2 . Виконання обов`язків завідувача покладено на вихователя ДНЗ ОСОБА_1 .
Наказом начальника відділу освіти Хустської РДА №102-К від 30.03.2016 «Про покладення виконання обов`язків» у зв`язку із звільненням завідувача Сокирницького ДНЗ ОСОБА_2 на ОСОБА_1 покладено виконання обов`язків завідувача Сокирницьким ДНЗ з 30.03.2016 до призначення основного працівника.
10.06.2016 виконавчим комітетом Сокирницької сільської ради прийнято рішення №03 «Звіт про роботу в.о. завідувача Сокирницького ДНЗ», згідно якого вирішено звернутися з клопотанням до відділу освіти Хустської РДА про призначення на посаду завідувача дошкільного навчального закладу ОСОБА_1 .
Згідно супровідного листа №147 від 14.06.2016 рішення виконкому Сокирницької сільської ради №03 від 10.06.2016 надіслано до Голови Хустської РДА Н.Павлія, Голови районної ради О.Пацкана та Відділу освіти П.Русину.
Наказом начальника відділу освіти, молоді та спорту Хустської РДА Русина П.П. №526-к від 15.09.2016 «Про припинення дії наказу відділу освіти №102-к від 30.03.2016» припинено дію наказу відділу освіти №102-к від 30.03.2016 «Про покладання виконання обов`язків» та знято з ОСОБА_1 виконання обов`язків завідувача Сокирницького ДНЗ днем 15 вересня 2016 року.
Наказом начальника відділу освіти, молоді та спорту Хустської РДА Русина П.П. №528-к від 15.09.2016 «Про призначення» ОСОБА_3 призначено на посаду вихователя Сокирницького ДНЗ з 16 вересня 2016 року порядком переведення з районного методичного кабінету відділу освіти, молоді та спорту Хустської РДА.
Наказом начальника відділу освіти, молоді та спорту Хустської РДА ОСОБА_4 №532-к від 16.09.2016 на ОСОБА_3 , вихователя Сокирницького ДНЗ, покладено виконання обов`язків завідувача Сокирницького ДНЗ з 16 вересня 2016 року до призначення на посаду основного працівника.
Згідно листів Сокирницької сільської ради Хустського району Закарпатської області 09.02.2017 №20/03 /а.с.190 т.1/ та від 01.03.2017 №27/03 /а.с.191 т.1/ обсяг займаних ставок станом на 01.09.2016 та 15.09.2016 вихователів відповідав затвердженому штатному розпису та складав 11,69 ставок. Вакантна посада вихователя у Сокирницькому дошкільному навчальному закладі (ясла - садок) на відповідні дати була відсутня.
Згідно штатного розпису адміністративного, педагогічного та допоміжного персоналу Сокирницького ДНЗ на 01.09.2016, затвердженого начальником відділу освіти Хустської РДА ОСОБА_4 кількість ставок вихователів становила 11,69, які фактично зайняті працівниками. Згідно наказу в.о. завідувача №78 від 29.08.2016 - вихователі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 донавантажені годинами основного працівника ОСОБА_5 у зв`язку із перебуванням основного працівника у соціальній відпустці по догляду за дитиною до 3 років до 15.09.2016 включно.
Наказом в.о. завідувача Сокирницьким ДНЗ №89 від 16.09.2016 ОСОБА_1 переведено тимчасово на посаду вихователя Сокирницького ДНЗ днем 16.09.2016 на період соціальної відпустки ОСОБА_5 до виходу основного працівника.
Наказом в.о. завідувача Сокирницьким ДНЗ №25 від 25.05.2017 ОСОБА_1 звільнено з посади вихователя ДНЗ днем 26.05.2017 відповідно до п.2 ст.36 КЗпП, у зв`язку із виходом на роботу основного працівника - ОСОБА_5 .
Наказом начальника відділу освіти, молоді та спорту Хустської РДА Русина П.П. №304-к від 07.07.2017 ОСОБА_3 переведено з посади вихователя ОСОБА_6 ДНЗ на посаду завідувача Сокирницького ДНЗ днем 07.07.2017.
24.05.2023 Хустським районним судом Закарпатської області постановлено ухвалу у кримінальному провадженні №309/1983/18, згідно якої ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п.1 ч.1 ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження №1201607[телефон приховано] закрито.
В ухвалі суду встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді начальника відділу освіти, молоді та спорту Хустської районної державної адміністрації, будучи службовою особою, протиправно діючи в інтересах громадянки ОСОБА_3 , з метою призначення останньої на посаду завідуючої Сокирницьким дошкільним навчальним закладом, допустив грубе порушення законодавства про працю при наступних обставинах.
30.03.2016 ОСОБА_4 , будучи начальником відділу освіти, молоді та спорту Хустської РДА, видав наказ №102-К, згідно якого на ОСОБА_1 - вихователя Сокирницького ДНЗ покладено обов`язки завідувача Сокирницького ДНЗ в період з 30.03.2016 до призначення основного працівника. Після цього, будучи достовірно обізнаним про наявність вказаного наказу, що діяв більше п`яти місяців, проігнорувавши рішення №03 виконавчого комітету Сокирницької сільської ради від 10.06.2016, яким прийнято до уваги звіт виконуючої обов`язки завідувача Сокирницького дошкільного навчального закладу та прийнято рішення звернутись з клопотанням до відділу освіти Хустської РДА про призначення на посаду завідувача дошкільним навчальним закладом ОСОБА_1 , таким чином порушуючи вимоги роз`яснення Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати і Секретаріату ВЦРПС «Про порядок оплати тимчасового замісництва» від 29.12.1965 №30/39 та ігноруючи вимоги статуту ОСОБА_6 дошкільного навчального закладу, який погоджено ОСОБА_4 особисто, як начальником відділу освіти, молоді та спорту ще 17.03.2014 та в подальшому затвердженого рішенням Сокирницької сільської ради (яка є засновником Сокирницького дошкільного навчального закладу) від 14.03.2014, 15.09.2016 ОСОБА_4 видав наказ № 526-К, «Про припинення дії наказу №102-К» від 30.03.2016, яким зняв з громадянки ОСОБА_1 , вихователя ОСОБА_6 , виконання обов`язків завідувача Сокирницького дошкільного навчального закладу днем 15 вересня 2016 року.
Того ж дня, 15.09.2016 ОСОБА_4 , діючи в інтересах ОСОБА_3 , всупереч своїх функціональних обов`язків, не маючи на те жодних повноважень, в порушення положень п.2.30 «Посадової інструкції начальника відділу освіти, молоді та спорту Хустської районної державної адміністрації», яка затверджена 11.07.2016 головою Хустської РДА Павлій Н.І. та, з якою ОСОБА_4 був ознайомлений 12.07.2016, положень вимог абзацу 2 ч.3 ст.31 «Закону України про дошкільну освіту», зміст якого полягає в тому, що педагогічних та інших працівників державного і комунального дошкільного навчального закладу призначає на посади та звільняє з посад його керівник, та в супереч вимог п.8.2 статуту Сокирницького ДНЗ, згідно якого безпосереднє керівництво роботою дошкільного навчального закладу здійснює його завідувач, в тому числі приймає на роботу та звільняє з роботи працівників згідно чинного законодавства, діючи умисно, попередньо затвердивши 01.09.2016 штатний розпис адміністративного та допоміжного персоналу Сокирницького ДНЗ та достовірно знаючи про відсутність вакантної посади вихователя даного ДНЗ, діючи з метою призначення на посаду завідуючої Сокирницьким ДНЗ громадянки ОСОБА_3 , видав наказ №528-К, згідно якого призначив ОСОБА_3 на посаду вихователя ОСОБА_6 дошкільного навчального закладу з 16.09.2016 в порядку переведення з районного методичного кабінету відділу освіти, молоді та спорту Хустської РДА.
Продовжуючи свої протиправні дії, 16.09.2016 ОСОБА_4 в порушення вимог п.8.2 статуту Сокирницького ДНЗ, зміст якого полягає в тому, що завідувач ДНЗ призначається і звільняється з посади органом управління освітою у погодженні з виконкомом сільської ради та дотриманням чинного законодавства, видав наказ №526-К, згідно якого на ОСОБА_3 , як вихователя Сокирницького ДНЗ, поклав обов`язки завідувача Сокирницького дошкільного навчального закладу. В подальшому, 07.07.2017 наказом №304-К перевів ОСОБА_3 з посади вихователя ОСОБА_6 ДНЗ на посаду завідувача Сокирницького ДНЗ.
В подальшому, у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 , як начальник відділу освіти, молоді та спорту Хустської РДА, залишив без розгляду вищенаведене рішення №03 виконавчого комітету Сокирницької сільської ради від 10.06.2016 року та незаконно призначив на посаду вихователя, а в подальшому виконувача обов`язків завідувача Сокирницьким ДНЗ ОСОБА_3 , ОСОБА_1 була звільнена з посади вихователя ОСОБА_6 дошкільного навчального закладу через вихід на роботу основного працівника.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.
Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений змістом статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Відповідно до частин першої, другої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Оплата вимушеного прогулу у встановлених вказаними статтями
КЗпП України випадках є мірою матеріальної відповідальності роботодавця за порушення права працівника на працю та є похідною вимогою від вимог про визначення незаконним та скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі.
Середній заробіток за частиною другою статті 235 КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.
Як встановлено апеляційним судом, між ОСОБА_1 та Відділом освіти, культури, молоді та спорту Хустського РДА Закарпатської області, Управлінням освіти, релігій та у справах національностей виконавчого комітету Хустської міської ради та Виконавчим комітетом Хустської міської ради існує спір про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 , скасував оспорювані нею накази, поновив її на посаді в.о. завідувача Сокирницького дошкільного навчального закладу (ясла-садок) Хустської міської ради та стягнув середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16 вересня 2016 року по 16 вересня 2017 року в розмірі 53 144,07 грн.
Суд мотивував своє рішення тим, що ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 24.05.2023 у кримінальній справі №309/1983/18 постановлено ухвалу, яка має преюдиційне значення для вирішення даного спору, зокрема в частині того, що ОСОБА_4 перебуваючи на посаді начальника відділу освіти, молоді та спорту Хустської районної державної адміністрації видав наказ № 526-К, «Про припинення дії наказу №102-К» від 30.03.2016 року, яким зняв з громадянки ОСОБА_1 , вихователя ОСОБА_6 , виконання обов`язків завідувача Сокирницького дошкільного навчального закладу днем 15 вересня 2016 року. Цього ж дня, всупереч своїх функціональних обов`язків, не маючи на те жодних повноважень, достовірно знаючи про відсутність вакантної посади вихователя даного ДНЗ, діючи з метою призначення на посаду завідуючої Сокирницьким ДНЗ громадянки ОСОБА_3 , видав наказ №528-К, згідно якого призначив ОСОБА_3 на посаду вихователя Сокирницького дошкільного навчального закладу з 16 вересня 2016 року в порядку переведення з районного методичного кабінету відділу освіти, молоді та спорту Хустської РДА.
У зв`язку з тим, що ОСОБА_4 , як начальник відділу освіти, молоді та спорту Хустської РДА, залишив без розгляду вищенаведене рішення №03 виконавчого комітету Сокирницької сільської ради від 10.06.2016 року та незаконно призначив на посаду вихователя, а в подальшому призначив виконувачем обов`язків завідувача Сокирницьким ДНЗ ОСОБА_3 , тому ОСОБА_1 була звільнена з посади вихователя Сокирницького дошкільного навчального закладу через вихід на роботу основного працівника без належних на це правових підстав.
Тому, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Вирішуючи питання щодо суми стягнення середнього заробітку, суд першої інстанції керувався Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» та вважав, що стягненню підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу в межах одного року та стягнув на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16.09.2016 по 16.09.2017 в розмірі 53 144,07 грн.
Управлінням освіти, релігій та у справах національностей виконавчого комітету Хустської міської ради, ОСОБА_1 та Хустською міською радою подано апеляційні скарги на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 16 квітня 2024 року, повний текст якого складено 25 квітня 2024 року.
У своїх доводах апеляційної скарги Управління освіти, релігій та у справах національностей виконавчого комітету Хустської міської ради, а також Хустська міська рада зазначають, що не можуть нести відповідальність за дії іншої юридичної чи посадової особи, якою було видано розпорядчі документи (накази), які позивач просить визнати протиправними, фактично заперечуючи у них наявність функцій, які б дозволили виконати судове рішення та заперечуючи свою відповідальність за оскаржувані накази. Управління освіти, релігій та у справах національностей вказує, що не є правонаступником відділу освіти, культури, молоді та спорту Хустської РДА. Водночас, Хустська міська рада вважає, що Хустська РДА - орган управління виконавчої влади, який в умовах децентралізації не проходив реорганізацію у форматі злиття чи приєднання до органів місцевого самоврядування.
З такими доводами апеляційної скарги колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.
Згідно ст. 5 Конституції України, носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Частиною 1 статті 5 Закону України «Про місцеве самоврядування» встановлено, що система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.
Водночас, ч. 1 та 3 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» зазначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.
Статтею 32 вищезгаданого Закону закріплено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження, зокрема управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, молодіжними центрами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.
З вищенаведених положень законодавства слідує, що Хустська РДА та підвідомчі їй структурні підрозділи в тому числі відділ освіти, культури, молоді та спорту є виконавчим органом місцевого самоврядування які займаються в тому числі питаннями освіти, забезпечення належного освітнього процесу, вирішують питання кадрового забезпечення, фінансування, тощо та є тим механізмом через який народ здійснює функцію народовладдя.
Водночас, з 2014 року розпочато процес децентралізації, мета якого передати значні повноваження, фінанси та відповідальність від державних органів до органів місцевого самоврядування (спроможних територіальних громад), щоб наблизити послуги до людей. В основу цієї політики закладено положення Європейської хартії місцевого самоврядування.
05.02.2015 прийнято ЗУ «Про добровільне об`єднання територіальних громад» та такий регулює відносини, що виникають у процесі добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об`єднаних територіальних громад.
Хустська міська рада та управління освіти, релігій та у справах національностей виконавчого комітету Хустської міської ради вважають, що після проведеної реформи повноваження відділу освіти, культури, молоді та спорту не перейшли до управління освіти, релігій та у справах національностей.
Рішенням Хустської міської ради від 29.01.2023 №91 «Про прийняття закладів освіти, об`єктів цивільного права територіальних громад сіл, що увійшли до складу Хустської територіальної громади та забезпечення повноважень щодо управління відповідним майном» прийнято права засновника закладів освіти в тому числі і Сокирницького ДНЗ про що внесено зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Пунктом 8 цього рішення визначено, що балансоутримувачем переданого комплексу майна, майнових прав та зобов`язань закладів освіти визначених у вищезгаданому рішенні є Управління освіти, релігій та у справах національностей виконавчого комітету Хустської міської ради за виключенням котелень переданих в оперативне управління комунальному підприємству «Хусттепло» згідно рішення Хустської міської ради від 30.12.2020 №52.
Згідно положень п.6-1 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України закінчення повноважень сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, а також реорганізація сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб у зв`язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням таких положень: сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5 і 6 цього пункту.
З вищезазначеного можна зробити логічний висновок, що засновником та правонаступником всіх прав та обов`язків Сокирницького ДНЗ стала Хустська територіальна громада в особі управління освіти, релігій та у справах національностей виконавчого комітету Хустської міської ради.
Таким чином, слід погодитись з позицією ОСОБА_1 , яка висловлена у відзиві на апеляційну скаргу Хустської міської ради, що прийнявши на себе права засновника закладу освіти - Скориницького ДНЗ Хустська міська рада в особі Управління освіти, релігій та у справах національностей виконавчого комітету Хустської міської ради є роботодавцем даного закладу в розумінні КЗпП.
Тому, саме Управління освіти, релігій та у справах національностей виконавчого комітету Хустської міської ради несе відповідальність за незаконні дії вчинені відносно ОСОБА_1 , зокрема в частині оскаржуваних позивачкою наказів та повинно відшкодувати середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Щодо наявності штатної одиниці на посаді якої було поновлено позивачку, то слід визнати обґрунтованим посилання ОСОБА_1 у відзиві на постанову Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі №638/14165/21 від 21.02.2024 у якій зазначено, що законодавством не передбачена можливість поновлення на посаді, відмінній від тієї, з якої працівника було незаконно звільнено.
З вищезазначеного висновку вбачається, що у разі встановлення незаконності звільнення працівника такого має бути поновлено тільки на посаді з якої такого працівника було незаконно звільнено, альтернативи законодавством не надано.
Тому, посилання відповідача на відсутність штатної одиниці не заслуговує на увагу.
Окремо також слід зазначити, що наказом начальника відділу освіти Хустської РДА №102-К від 30.03.2016 «Про покладення виконання обов`язків» у зв`язку із звільненням завідувача Сокирницького ДНЗ ОСОБА_2 на ОСОБА_1 покладено виконання обов`язків завідувача Сокирницьким ДНЗ з 30.03.2016 до призначення основного працівника.
10.06.2016 виконавчим комітетом Сокирницької сільської ради прийнято рішення №03 «Звіт про роботу в.о. завідувача Сокирницького ДНЗ», згідно якого вирішено звернутися з клопотанням до відділу освіти Хустської РДА про призначення на посаду завідувача дошкільного навчального закладу ОСОБА_1 .
В подальшому, наказом начальника відділу освіти, молоді та спорту Хустської РДА Русина П.П. №526-к від 15.09.2016 «Про припинення дії наказу відділу освіти №102-к від 30.03.2016» припинено дію наказу відділу освіти №102-к від 30.03.2016 «Про покладання виконання обов`язків» та знято з ОСОБА_1 виконання обов`язків завідувача Сокирницького ДНЗ днем 15 вересня 2016 року.
Наказом начальника відділу освіти, молоді та спорту Хустської РДА Русина П.П. №528-к від 15.09.2016 «Про призначення» ОСОБА_3 призначено на посаду вихователя Сокирницького ДНЗ з 16 вересня 2016 року порядком переведення з районного методичного кабінету відділу освіти, молоді та спорту Хустської РДА.
Наказом начальника відділу освіти, молоді та спорту Хустської РДА ОСОБА_4 №532-к від 16.09.2016 на ОСОБА_3 , вихователя Сокирницького ДНЗ, покладено виконання обов`язків завідувача Сокирницького ДНЗ з 16 вересня 2016 року до призначення на посаду основного працівника.
Як уже встановлено, ухвалою суду від 24.05.2023 Хустським районним судом Закарпатської області постановлено ухвалу у кримінальному провадженні №309/1983/18, якою зокрема визнано вищезгадані накази начальника відділу освіти, молоді та спорту Хустської РДА ОСОБА_4 такими, що не відповідають нормам законодавства.
Також, з вищезазначених наказів, зокрема з наказу №532-к від 16.09.2016 слідує, що ОСОБА_3 призначено на посаду в.о. завідувача Сокирницького ДНЗ з 16 вересня 2016 року до призначення на посаду основного працівника, не зважаючи на рекомендацію виконавчого комітету Сокирницької сільської ради.
Факт призначення ОСОБА_3 до призначення на посаду основного працівника свідчить про наявність штатної одиниці в.о. завідувача Сокирницького ДНЗ або про можливість виділення такої штатної одиниці, оскільки ДНЗ не може функціонувати без завідувача, який виконує розпорядчі функції навчального закладу.
Вищенаведене спростовує доводи апеляційної скарги в цій частині.
Серед іншого, не можна погодитись з доводами апеляційної скарги Хустської міської ради щодо відсутності розпорядчого документа про переведення ОСОБА_7 на іншу посаду, оскільки в матеріалах справи наявні відповідні накази щодо переведення позивачки.
Наказом в.о. завідувача Сокирницьким ДНЗ №89 від 16.09.2016 ОСОБА_1 переведено тимчасово на посаду вихователя Сокирницького ДНЗ днем 16.09.2016 на період соціальної відпустки ОСОБА_5 до виходу основного працівника.
Наказом в.о. завідувача Сокирницьким ДНЗ №25 від 25.05.2017 ОСОБА_1 звільнено з посади вихователя ДНЗ днем 26.05.2017 відповідно до п.2 ст.36 КЗпП, у зв`язку із виходом на роботу основного працівника - ОСОБА_5 .
За правилами ч.1 ст.235 КЗпП України: у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Отже, працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, установленого законом.
Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку щодо наявності підстав поновлення ОСОБА_1 на попередньо займаній посаді - в.о. завідувача Сокирницького дошкільного навчального закладу (ясла-садок) Хустської міської ради.
Вищезазначене спростовує доводи апеляційної скарги Хустської міської ради в цій частині.
Також, Хустська міська рада в своїх доводах зазначає, що наказ начальника відділу освіти Хустської РДА №102-К від 30.03.2016 є строковим. Розірвання строкового договору у зв`язку з призначення основного працівника відбулось з дотриманням вимог законодавства. Трудові відносини з ОСОБА_1 , припинено з 15.09.2016 року в день, що передує дню виходу на роботу основного працівника. З 16.09.2016 року наказом №89 від 16.09.2016 року ОСОБА_1 переведена на посаду вихователя ОСОБА_6 закладу дошкільної освіти, тобто на рівнозначну посаду, яку позивачка займала до покладення на неї виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника.
Проте, такі доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки в даному випадку ключовим є вже встановлені судом обставини в рамках кримінального провадження №309/1983/18, а тому суд не вважає за необхідне додатково зазначати про вже проаналізовані обставини. Сам факт незаконності переведення ОСОБА_1 із займаної посади в.о. завідувача Сокирницького ДНЗ уже встановлений колегією суддів є достатньою самостійною обставиною, яка свідчить про незаконність переведення її на іншу посаду та, в подальшому, - звільнення із Сокирницького ДНЗ.
Решта доводів апеляційних скарг Хустської міської ради та Управління освіти, релігій та у справах національностей виконавчого комітету Хустської міської ради зводяться до перегляду вже встановлених судом обставин та до непогодження з такими, а також не спростовують законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення в цій частині.
Щодо апеляційної скарги ОСОБА_1 в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
У своїх доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що Суд першої інстанції помилково вважав, що стягненню підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу тільки за один рік, оскільки Верховний Суд у постанові від 10.02.2022 у справі №813/7762/14 виснував чітку правову позицію, що норми чинного законодавства не виключають період зупинення провадження в справі з періоду, за який має бути сплачений середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Вважає, що оскільки не з її провини було допущено невиконання нею трудової функції, то вона має право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 16.09.2016 по 16.04.2024 у сумі 741 653,92 грн.
Згідно уточнених вимог від 03.04.2026 поданих ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду, позивачка просила стягнути за період з 16.09.2016 по 15.05.2024 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 555 814,25 гривень.
Колегія суддів частково погоджується з такими доводами апеляційної скарги з огляду на таке.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини роботодавця не мав змоги виконувати трудові функції. Вимушеності прогулу надають протиправні дії чи бездіяльність роботодавця, внаслідок яких працівник позбавляється права виконувати трудові обов`язки й отримувати за це заробітну плату. Тобто працівник не може вийти на роботу та реалізовувати належне йому право на працю й оплату праці через винні дії (бездіяльність) роботодавця (визначення, яке надано Верховним Судом у постанові від 17.01.2024 у справі № 708/447/23).
Отже, суд може обмежити нарахування середнього заробітку одним роком лише в тому разі, якщо одночасно дотримано дві умови: 1) судова трудова справа розглядається у суді понад один рік; 2) затягування розгляду справи відбувалося саме з вини працівника.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом у жовтні 2016 року та Хустським районним судом Закарпатської області ухвалено рішення 16.04.2024, тобто з моменту звернення до суду з даним позовом до моменту ухвалення рішення минуло майже вісім років.
02.08.2018 ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції із заявою про зупинення провадження у справі у зв`язку з перебуванням на розгляді Хустського районного суду Закарпатської області кримінальної справи щодо незаконних дій ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України у справі №309/1983/18.
Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 03.08.2018 зупинено провадження у даній цивільній справі до набрання законної сили судовим рішенням у іншій справі щодо обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України.
Із заявою про відновлення провадження ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції 02.06.2023, до якої додала ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 24.05.2023 у справі №309/1983/18. Дана ухвала під час судового розгляду цієї цивільної справи мала преюдиційне значення, а тому становить важливе значення в контексті правильного вирішення цивільного спору.
Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 12.06.2023 провадження в даній цивільній справі було відновлено.
На переконання колегії суддів, доводи апеляційних скарг відповідачів, які стосуються вини ОСОБА_1 у затягуванні розгляду даної справи та незаконного збільшення строку протягом якого може бути нараховано середній заробіток за час вимушеного прогулу не заслуговують на увагу, оскільки вина позивачки у зупиненні провадження у справі - відсутня. Таке зупинення є обґрунтованим та відповідає законним мотивам чесного та об`єктивного розгляду даної цивільної справи.
Оплата середнього заробітку за весь час понад один рік провадиться за вимушений прогул за умови, що заява про поновлення на роботі розглядалася більше одного року і в цьому не було вини працівника. Таку позицію викладено у постанові Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №234/15372/17 та постанові Верховного Суду від 05.01.2024 у справі №204/8655/21, у постанові Верховного Суду у справі №132/3064/21 від 20.03.2024.
Таким чином, суд першої інстанції на вищенаведене належної уваги не звернув та прийшов до помилкового висновку щодо обмеження строку нарахування середнього заробітку за час вимушеного прогулу одним роком.
Згідно наданої апеляційному суду заяви від 03.04.2026 ОСОБА_1 здійснила новий розрахунок розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 16.09.2016 по 15.05.2024 та середній заробіток за час вимушеного прогулу визначила у сумі 555 814,25 гривень, який і просила стягнути апеляційним судом.
Здійснюючи розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід керуватись Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», якою передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються iз середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного /годинного/ заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна /годинна/ заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі /календарні/ дні на число відпрацьованих робочих днів /годин/, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Середньоденна заробітна плата позивача обраховується шляхом ділення нарахованої заробітної плати на кількість робочих днів за попередні повні два місяці до звільнення з роботи, тобто - липень та серпень 2016 року.
Згідно довідки про доходи в.о. завідувача Сокирницького ДНЗ Петечел В. П. - її заробітна плата за період липень - серпень 2016 року становила 9177,60 гривень.
Позивачкою здійснено такий розрахунок та згідно такого за період з 16.09.2016 по 15.05.2024 середній заробіток за час вимушеного прогулу становить суму 555 814,25 гривень.
Апеляційний суд погоджується з наданим позивачкою в судовому засіданні розрахунком та відповідно такий підлягає задоволенню.
Відповідачами не надано контррозрахунку на спростування наданого розрахунку позивачкою, а тому такий розрахунок слід вважати доведеним.
Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 знайшли своє часткове підтвердження, а тому рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 16 квітня 2024 року, а саме абзац сьомий резолютивної частини рішення суду слід викласти в редакції даної постанови та стягнути з Управління освіти, релігій та у справах національностей виконавчого комітету Хустської міської ради на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі суми 555 814,25 гривень середнього заробітку за час вимушеного прогулу з якої підлягають відрахуванню обов`язкові податки і платежі. У решті, оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, за належного з`ясування всіх істотних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору.
Враховуючи вищенаведене та керуючись нормами статей 12, 81, 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
апеляційну скаргу Управління освіти, релігій та у справах національностей виконавчого комітету Хустської міської ради, залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Хустської міської ради, залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Іляшкович Наталія Василівна, задовольнити частково.
Рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 16 квітня 2024 року, змінити, виклавши абзац семий резолютивної частини рішення суду в редакції даної постанови.
Стягнути з Управління освіти, релігій та у справах національностей виконавчого комітету Хустської міської ради, код ЄДРПОУ: 33763070 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі суми 555 814,25 гривень середнього заробітку за час вимушеного прогулу з якої підлягають відрахуванню обов`язкові податки і платежі.
У решті вимог, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 17 липня 2026 року.
Суддя-доповідач:
Судді: