Справа № 308/12402/24
П О С Т А Н О В А
Іменем України
09 липня 2026 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Собослой Г.Г.,
суддів: Кожух О.А., Мацунич М.В.,
з участю секретаря: Голубєвої Є.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 серпня 2025 року у справі № 308/12402/24 (Головуючий: Шепетко І.О.), -
В С Т А Н О В И Л А
У липні 2024 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради, про позбавлення батьківських прав, мотивуючи тим, що 03 жовтня 2018 року рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області шлюб між позивачем ОСОБА_2 та відповідачкою ОСОБА_3 розірвано. Також даним рішенням суду стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання спільних неповнолітніх доньок: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 від усіх видів її доходів щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду 17.04.2018 і до досягнення старшою дитиною повноліття.
Позивач зазначав, що з 25.01.2018 ОСОБА_3 не проживає разом з позивачем та дочками, відповідачка пішла з дому, покинула позивача та дітей, забрала свої речі та залишила нотаріально посвідчену заяву, в якій зазначала, що дає згоду на розірвання шлюбу, залишає своїх дітей на утримання та виховання батька та не заперечує проти позбавлення її материнських прав.
Стверджує, що з моменту ухвалення судового рішення про розірвання шлюбу та стягнення аліментів колишня дружина до дітей ні разу не з`являлась, на їх утримання не дала жодної копійки, їхнім життям та навчанням і вихованням не цікавиться взагалі.
Позивач вказує що його доньки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 після залишення їх мамою, живуть разом з позивачем, і він повністю їх утримує та виховує.
Відповідачка на утримання доньок матеріальної допомоги не дає, не спілкується з дітьми і від спілкування із ними свідомо ухиляється, тобто не дбає про їх нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальноприйнятих норм моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, так як це встановлено в ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства». Дочки не отримують від матері жодного подарунку на день народження, жодної іграшки.
Відповідачка по справі ухиляється від виконання своїх материнських обов`язків по вихованню дітей, навіть не цікавиться їхнім життям та здоров`ям, не відвідувала і не відвідує дітей вдома.
Посилаючись на вказані обставини ОСОБА_2 просив суд позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітньої ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 08 серпня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для відмови у позові відсутні, так як позивач самостійно повністю забезпечує всі необхідні потреби у фізичному та духовному розвитку своїх дітей, відповідачка ОСОБА_3 з 25.01.2018 року не проживає разом із позивачем та доньками, пішла з дому, покинула позивача та дітей, забрала свої речі та залишила нотаріально посвідчену заяву, в якій зазначає, що дає згоду на розірвання шлюбу, залишає своїх дітей на утримання та виховання батька, не заперечує проти позбавлення її материнських прав. Судом не було враховано пояснення дітей, які були допитані за участю психолога, що мати свідомо обрала таке життя, щоб їх не виховувати, її участь у їх житті абсолютно відсутня не цікавиться їх життям, жодного разу не приходила на сімейні свята (день народження, тощо). Між ними відсутній духовний зв`язок, у них не має радості від розуміння, що вони доньки та мати. Відповідачка відноситься до доньок як до абсолютно чужих людей. Діти наголошують на тому, що вони обмежені у праві вільного пересування, не можуть вільно покидати країну, так як потрібно на виїзд дозвіл від матері, яка відсутня у їх житті і не підтримує абсолютно ніякого спілкування і така поведінка матері порушує та обмежує їхні права.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та його представника адвоката Галамба М.В. які підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного висновку.
ОСОБА_3 на неодноразові виклики у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явились, про обізнаність розгляду справи їй відомо і її неявка не перешкоджає розгляду справи у її відсутності відповідно до ч 2 ст. 372 ЦПК України.
Встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали шлюб 23.02.2013 року і від даного шлюбу у них народилось двоє дітей: донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 03 жовтня 2013 року у Залізничному відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сімферопольського міського управління юстиції в Автономній Республіці Крим, про що складено відповідний актовий запис №61, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - розірвано.
Стягнуто з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 аліменти на утримання неповнолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 від усіх видів її доходів щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення позивачки до суду 17.04.2018 і до досягнення старшою дитиною повноліття.
Заборгованість по виконавчому листу станом на 30.06.2024 р. ОСОБА_3 по аліментам становить 130 638, 00 грн.
Згідно з відомостями реєстру територіальної громади за адресою АДРЕСА_1 . станом на 24.05.2024 р. зареєстровані - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 що підтверджується і копією будинкової книги за адресою АДРЕСА_1 .
Із даних будинкової книги вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знята за реєстрації за вказаною адресою.
Характеристикою наданої Ужгородською гімназією імені Другетів на: ОСОБА_4 , ученицю 7 класу вбачається що вона за час навчання зарекомендувала себе старанною, сумлінною, дисциплінованою, працелюбною та уважною дитиною, яку виховує батько, ОСОБА_2 , і який бере активну участь у навчанні та вихованні доньки. Вдома створені всі умови для нормального розвитку дитини, батько підтримує постійний зв`язок з класним керівником, відвідує батьківські збори;
Відповідно до характеристики наданої на ученицю 5 класу Ужгородської гімназії імені Другетів ОСОБА_5 , яка навчається в гімназії з четвертого класу і ставиться до навчання відповідально, має бажання вчитись, скромна, весела, товариська, дисциплінована, самостійна. Ніка проживає разом з батьком, який приділяє належну увагу навчанню та вихованню дитини, бере участь у шкільному та особистому житті дитини, спілкується з вчителями, класним керівником учениці, хвилюється за її навчання та виховання, стосунки в сім`ї приязні, фізичного та психологічного насилля до дітей в сім`ї не виявлено.
Висновком органу опіки та піклування Ужгородського міськвиконкому від 02.10.2024 року прийнято рішення за доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як мати дітей свідомо ухиляється від їх виховання, не піклується про фізичний ф духовний розвиток доньок, їх навчання, підготовку до самостійного життя не піклується з дітьми в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення: не надає Жанні та Ніці доступ до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєння ними загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу.
Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї (частина восьма статті 7 СК України).
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).
Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін (частина четверта статті 15 СК України).
Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін. Способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є: припинення правовідношення, а також його анулювання (частина друга статті 18 СК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
Приписи СК України та інших законодавчих актів не містять заборони позбавлення батьківських прав стосовно сина/дочки після досягнення ними повноліття (див. постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2024 року у справі № 185/9339/21 (провадження № 61-8918сво23)).
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.
Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини (пункти 1-6 частини першої статті 164 СК України).
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц (провадження № 61-12305св18)).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2019 року в справі № 631/2406/15-ц (провадження № 61-36905св18) зазначено, що: «тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Матеріалами справи доведено, що відповідач протягом тривалого часу жодним чином не бере участі в утриманні та вихованні дітей, не сплачує аліменти, не цікавиться їх фізичним та моральним розвитком.
Так, з 25 січня 25.01.2018 ОСОБА_3 не проживає разом з позивачем та дочками, вона пішла з дому, покинула позивача та дітей, забрала свої речі та залишила нотаріально посвідчену заяву, в якій зазначає, що дає згоду на розірвання шлюбу, залишає своїх дітей на утримання та виховання батька та не заперечує проти позбавлення її материнських прав. Після розлучення з жовтня місяця 2018 року ОСОБА_3 (мати), ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, а саме: не піклується добровільно про матеріальний стан, наявна заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 130 638, 00 грн. станом на 30.06.024 року, не піклується про фізичний та духовний розвиток дітей, як мати не проявляє ніякого зацікавлення до своїх доньок, не проявляє батьківської уваги та не піклується про них, не приймає участі у їх вихованні, самоусунулася від виховання доньок, не спілкується з ними в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не надає їм доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі.
Під час розгляду справи у суді першої інстанції, за участю психолога були допитані діти, які пояснили, що мати свідомо обрала таке життя, щоб їх не виховувати, її участь у їх житті абсолютно відсутня, не цікавилася їх життям, жодного разу не приходила на сімейні свята (дні народження), між ними відсутній духовний зв`язок, не має радості від розуміння, що вони доньки та мати. Діти також пояснили, що вони обмежені у праві вільного пересування, оскільки не можуть вільно покидати країну так як потрібно на виїзд дозвіл від матері, яка відсутня у їх житті, не підтримує абсолютно ніякого спілкування.
Згідно висновку органу опіки та піклування Ужгородського міськвиконкому від 02 жовтня 2024 року, питання позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 розглядалось на засіданні комісії з питань захисту прав дитини які прийняли рішення рекомендувати та підготувати висновок про доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , так як мати дітей свідомо ухиляється від їх виховання, не піклується про фізичний і духовний розвиток доньок, їх навчання, підготовку до самостійного життя, не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу.
Також встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 разом зі своїми малолітніми доньками зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією довідки про реєстрацію місця проживання особи, копією будинкової книги про прописку громадян, що проживають, актами сусідів про відсутність (не проживання) особи за місцем реєстрації ОСОБА_3 та Актом обстеження умов проживання від 25.09.2024 року.
25 вересня 2024 року працівниками служби у справах дітей Ужгородської міської ради було здійснено візит за адресою місця проживання сімї ОСОБА_8 , та складено відповідний Акт обстеження умов проживання що житло розміщене на першому поверсі триповерхового будинку, квартира складається з двох житлових кімнат, кухні, ванної кімнати, коридору та комори, наявна прибудинкова ділянка. Санітарно - гігієнічний стан квартири на належному рівні. Умови проживання у помешканні задовільні, квартира об лаштована комунальними зручностями (світло, вода, газ) опалення автономне. Наявні необхідні меблі та побутова техніка, для виховання та розвитку дітей в квартирі облаштовано окремі спальні місця, робочі місця для навчання, шкільне приладдя, одяг та взуття по сезону продукти харчування.
Висновок суду першої інстанції, що у справі, не надано належних та допустимих доказів тієї обставини, що відповідачка, остаточно і свідомо самоусунулася від виконання своїх обов`язків з виховання доньок, які проживають разом з батьком, судова колегія не може взяти до уваги, так як обставини та матеріали справи свідчать про те, що мати дітей з 2018 року свідомо ухиляється від їх виховання, не піклується про фізичний та духовний розвиток доньок, їх навчання, підготовку до самостійного життя, не спілкується з дітьми, в обсязі необхідному для їх нормального самоусвідомлення, не надає донькам доступ до культурних та інших духових цінностей, не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу.
За таких обставин судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення відповідно до п.п. 1,2,4 ч 1 ст. 376 ЦПК України яким заявлені позовні вимоги ОСОБА_2 слід задовольнити із вищезазначених підстав.
Керуючись ст.ст. 374,376,381-384 ЦПК України, судова колегія
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника Галамба Марини Василівни в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 08 серпня 2025 року скасувати.
Позов задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 батьківських прав стосовно неповнолітніх доньок: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 20 липня 2026 року.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом: Г.Г.СОБОСЛОЙ