Судові рішення

Ухвала № 138696308 у справі № 520/17254/26 від 03.08.2026

Ухвала від 03.08.2026 в адміністративній справі № 520/17254/26 (категорія «Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів»). Суд: Другий апеляційний адміністративний суд, суддя Бегунц А.О.

Справа№ 520/17254/26
СудДругий апеляційний адміністративний суд
СуддяБегунц А.О.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяСправи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів
Дата ухвалення03.08.2026
Надійшло до реєстру04.08.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/138696308

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

УХВАЛА

03 серпня 2026 р. Справа № 520/17254/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: П`янової Я.В. , Русанової В.Б. ,

розглянувши клопотання за апеляційною скаргою Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2026 по справі № 520/17254/26

за позовом Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області

до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа ОСОБА_1

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2026 задоволено позов Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови.

До Другого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга через підсистему "Електронний суд" від Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.26 року по справі № 520/17254/26, апеляційна скарга сформована в системі "Електронний суд" - 13.07.26. Разом з апеляційною скаргою заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач посилається на положення законодавства, якими передбачено право суду, з урахуванням майнового стану сторони, відстрочити чи розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити особу від його сплати.

Перевіривши доводи клопотання, дослідивши письмові докази у справі, колегія суддів дійшла висновку про те, що дане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

При цьому, колегія суддів зауважує, що згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким законом є Закон України "Про судовий збір". З його преамбули вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до статті 1 цього Закону судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.

Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті): 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є : а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до ч. 2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, законодавцем визначено вичерпний перелік підстав, за наявності яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може звільнити її від сплати судового збору або відстрочити його сплату.

Обмежене фінансування бюджетної установи, суб`єкта владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Колегія суддів зазначає, що апелянт, діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому відсутність на рахунку відповідача коштів для сплати судового збору не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський Суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Наведене вище узгоджується із правовими висновками, викладеними, зокрема, Верховним Судом у постановах від 02.11.2018 у справі № 810/3539/17, та від 13.11.2018 у справі № 804/958/17 та від 19.02.2019 у справі № 820/2921/17.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя‚ від 14 травня 1981 року № R (81) 7: „В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Зважаючи на викладене, в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати слід відмовити.

Керуючись ст. 133, 243, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати за подання апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.26 року по справі № 520/17254/26 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Бегунц А.О.

Судді П`янова Я.В. Русанова В.Б.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
31.08.2026 Ухвала № 139383868 Другий апеляційний адміністративний суд
12.08.2026 Ухвала № 138939361 Другий апеляційний адміністративний суд
03.08.2026 Ухвала № 138696307 Другий апеляційний адміністративний суд
16.07.2026 Ухвала № 138272344 без тексту Другий апеляційний адміністративний суд
09.07.2026 Рішення № 138084612 без тексту Харківський окружний адміністративний суд
30.06.2026 Ухвала № 137819417 без тексту Харківський окружний адміністративний суд
26.06.2026 Ухвала № 137742878 без тексту Харківський окружний адміністративний суд