ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2026 р. Справа № 520/15128/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П`янової Я.В.,
Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2026, головуючий суддя І інстанції: Ніколаєва О.В., м. Харків, повний текст складено 19.05.26 у справі № 520/15128/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо переведення виплати пенсії ОСОБА_1 через відділення поштового зв`язку, протиправною бездіяльність щодо не виплати пенсії визначений пенсіонером банківський рахунок.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплачувати пенсію ОСОБА_1 на визначений пенсіонером банківський рахунок відповідно зазначеним банком в заяві реквізитам.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу за весь період невиплати пенсії до дати фактичної виплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - задоволено частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 у справі № 520/15128/25 - скасовано в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу за весь період невиплати пенсії до дати фактичної виплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок.
Прийнято у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 у справі № 520/15128/25 - залишено без змін.
Вказане рішення набрало законної сили - 11.02.2026.
З програми "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що позивачці видано виконавчі листи у цій справі - 11.03.2026.
05.05.2026 представником позивачки через систему "Електронний суд" подано заяву в порядку ст. 382 КАС України, в якій останній просить суд:
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області надати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 у справі № 520/15128/25.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19 травня 2026 року заяву ОСОБА_1 в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративній справі № 520/15128/25 - залишено без задоволення.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області надати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року у справі № 520/15128/25.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що в оскаржуваній ухвалі не наведено, що саме не так зробив представник, та що має зробити на підтвердження повноважень. Більш того, справу вже було розглянуто за заявою представника. Жодних питань щодо довіреності у суду не виникало.
Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що представником позивачки Акерманом О. М. через систему "Електронний суд" подано заяву у порядку ст. 382 КАС України.
На підтвердження повноважень представником надано довіреність, складену в м. Бат Ям, держава Ізраїль, разом з відсканованим апостилем на представництво.
Оскільки представником позивачки до заяви надано відскановане засвідчення справжності підпису з апостилем, у той час як пунктом 13 Правил чітко визначено, що не дозволяється розмноження та копіювання (фотокопіювання) апостиля, а отже, заяву підписано особою, повноваження якої не підтверджено, суд дійшов висновку про наявність правових підстав, визначених п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, для повернення заяви.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з мотивами та висновками суду першої інстанції, з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Приписами частини 1 статті 57 КАС України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно зі статтею 13 Закону України "Про міжнародне приватне право" документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні у разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Відповідно до частин другої, четвертої, п`ятої статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Конвенція 1961 року, яка скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, згода на обов`язковість якої надана Законом України від 10.01.2002 "Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів", набула чинності між Україною і державами-учасницями Конвенції (в тому числі держава Ізраїль), що не висловили заперечень проти її приєднання, з 22.12.2003.
Статтею 3 цієї Конвенції передбачено, що єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.
Передбачений у частині першій статті 3 апостиль проставляється на самому документі або на окремому аркуші, що скріпляється з документом; він повинен відповідати зразку, що додається до цієї Конвенції. Однак апостиль може бути складений офіційною мовою органу, що його видає. Типові пункти в апостилі можуть бути викладені також другою мовою. Заголовок "Apostille" (Convention de la Haye du 5 octobre 1961)" повинен бути викладений французькою мовою (стаття 4).
Згідно зі статтею 5 Конвенції апостиль проставляється на вимогу особи, яка підписала документ, або будь-якого пред`явника документа. Заповнений належним чином апостиль засвідчує справжність підпису, якість, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичність відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ. Підпис, відбиток печатки або штампа на апостилі не потребують ніякого засвідчення.
Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.
Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.
Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка.
Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.
У разі створення електронного документа з використанням більш як одного електронного підпису та/або більш як однієї електронної печатки його створення завершується накладанням електронного підпису або електронної печатки останнім підписувачем чи створювачем електронної печатки відповідно до технології створення такого електронного документа.
Суб`єкти електронного документообігу використовують електронні підписи та електронні печатки у випадках, встановлених законодавством, або за домовленістю між відповідними суб`єктами.
Відповідно статті 7 вказаного Закону оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Відповідно статті 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Як слідує з матеріалів справи, 05.05.2026 представником позивачки Акерманом О. М. через систему "Електронний суд" подано заяву в порядку ст. 382 КАС України із застосуванням електронного підпису, до якої додано оригінал довіреності, аркуші якого разом з апостилем скріплені червоною стрічкою та печаткою.
На думку колегії суддів подані представником документи на підтвердження його повноважень із застосуванням електронного підпису виключають будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення процесуальної дії щодо подання та підписання заяви від імені Палянички А.М.
Посилання суду першої інстанції на п. 13 Правил проставлення апостилю на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав, є помилковим, оскільки довіреність виготовлена в Ізраїлі для використання на території України.
Роздруківка судом документів, поданих через систему "Електронний суд", для утворення паперової копії справи не свідчить про подання позивачем копій документів.
Стосовно посилання суду першої інстанції на висновки Верховного Суду, викладені в ухвалі від 05.11.2018 у справі № 804/2989/18, то колегія суддів звертає увагу, що ці висновки не є релевантними до обставин цієї справи, оскільки у справі № 804/2989/18 позивач звертався до суду не через систему "Електронний суд" та надав паперову копію довіреності.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
Так, Європейським судом з прав людини зазначено, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах "Zubac v. Croatia", "Beles and Others v. the Czech Republic", №47273/99, пп. 50-51 та 69, та "Walchli v. France", № 35787/03, п. 29).
За обставин цієї справи суд першої інстанції, вирішуючи питання про наявність/відсутність у представника позивачки повноваження представляти інтереси останньої, занадто формально підійшов до оцінки обставин цієї справи, з урахуванням також тієї обставини, що справу вже було розглянуто за заявою цього ж представника і жодних питань щодо довіреності у суду не виникало.
З огляду на зазначене колегія суддів уважає, що повернення заяви позивачки з підстав, наведених судом першої інстанції, є формальним та передчасним.
Доводи апеляційної скарги колегією суддів приймаються в якості належних.
Разом із тим аналіз статті 382 КАС України дозволяє дійти висновку, що судовий контроль встановлюється після ухвалення судового рішення у справі (вживається словосполучення "суд, який ухвалив"), а тому для встановлення судового контролю повинен видаватись окремий процесуальний документ (ухвала) після ухвалення рішення у справі, якщо воно фактично не виконується, і саме судом, який виніс відповідне рішення.
Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Великої палати Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 20.06.2018 у справі № 800/592/17, та правовою позицію Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.04.2019 у справі № 286/766/17.
З огляду на викладене, вимоги позивачки про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області надати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року по справі № 520/15128/25 колегія суддів уважає такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки вирішення таких вимог у розумінні статті 382 КАС України віднесено до компетенції суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, яким у даному випадку є Харківський окружний адміністративний суд.
За змістом ч.1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Отже, з огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2026 у справі № 520/15128/25 - скасувати.
Справу № 520/15128/25 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя Я.В. П`янова
Судді А.О. Бегунц В.Б. Русанова