ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2026 р. Справа № 520/27711/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Семененко М.О.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2026, головуючий суддя І інстанції: Бадюков Ю.В., повний текст складено 21.05.26 по справі № 520/27711/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної гвардії України
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 по справі №520/27711/25 в порядку ст.382 КАС України, в якій просить суд зобов`язати Головне управління Національної гвардії України подати звіт про повне та належне виконання рішення суду шляхом підготовки і направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 із зазначенням, зокрема, премії у розмірі 500% та надбавки за особливості проходження служби у розмірі 50%.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2026 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2026 та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву про встановлення судового контролю повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 відповідач направив довідку від 17.04.2026 №27/13/4-25732-2026, яка містить занижені показники грошового забезпечення, зокрема, штучно зменшений розмір премії, що фактично нівелює зміст та мету судового рішення. Вказує, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 зобов`язувало відповідача не просто направити довідку, а оформити її відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням реальних складових грошового забезпечення. Тобто судове рішення мало не формальний, а змістовний характер. Наголошує, що відповідач, штучно занизивши складові грошового забезпечення, фактично спотворив зміст довідки, нівелював результат судового захисту та створив перешкоди для належного перерахунку пенсії. Вважає, що наявні підстави для встановлення судового контролю відповідно до ст.382 КАС України.
Відповідач по справі не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст.304 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.308, ст.312 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Адміністрації Головного управління Національної гвардії України, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Національної гвардії України щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу за 11 тарифним розрядом і окладу за військовим званням «майстер-сержант», 0,58 шляхом множення тарифного коефіцієнту посадового окладу 1,9 на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» на 01 січня 2025 року (3028 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт, та відповідно: надбавки за вислугу років - 50%, надбавки за особливості проходження служби у розмірі - 50%, надбавки за кваліфікацію - 5%, з 18.06.2025 премії - 500%, виходячи з визначених окладів, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.07.2025 пенсії, ОСОБА_1 за посадою, яку він займав на дату звільнення з військової служби;
- зобов`язати Головне управління Національної гвардії України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18.06.2025 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу за 11 тарифним розрядом і окладу за військовим званням «майстер-сержант», 0,58 шляхом множення тарифного коефіцієнту посадового окладу 1,9 на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» на 01 січня 2025 року (3028 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт, та відповідно: надбавки за вислугу років - 50%, надбавки за особливості проходження служби у розмірі - 50%, надбавки за кваліфікацію - 5%, з 18.06.2025 премії - 500%, виходячи з визначених окладів для здійснення з 01.07.2025 обчислення та перерахунку пенсії ОСОБА_1 за посадою, яку він займав на дату звільнення з військової служби.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2026, яке набрало законної сили 18.04.2026, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Національної гвардії України, які полягають у відмові ОСОБА_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.07.2025.
Зобов`язано Головне управління Національної гвардії України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18.06.2025 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) для здійснення перерахунку з 01.07.2025 основного розміру пенсії.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2026, Адміністрація Головного управління Національної гвардії України виготовила та направила до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку від 17.04.2026 № 27/13/4-25732-2026 про те, що відповідно до Постанови №704 розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025, за посадою «інструктор з водіння навчального взводу з підготовки водіїв автомобільної роти батальйону забезпечення навчального процесу Національної академії Національної гвардії України» становив: посадовий оклад - 5750,00 грн; оклад за військовим (спеціальним) званням (майстер-сержант) - 1760,00 грн; надбавка за вислугу років (50%) - 3755,00 грн; надбавка за особливості проходження служби (50%) - 5632,50 грн; премія (168,4348%) - 9685,00 грн; усього - 26582,50 грн.
30.04.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 по справі №520/27711/25 в порядку ст.382 КАС України.
В обґрунтування заяви позивач зазначає, що відповідач формально виконав рішення суду, надіславши до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку від 17.04.2026 №27/13/4-25732-2026.
Водночас, на думку позивача, судове рішення виконано неналежним чином, оскільки у вказаній довідці відповідачем неправильно зазначено окремі показники грошового забезпечення, зокрема, премію у розмірі 168%, тоді як, за твердженням позивача, відповідно до грошового атестата № 26 від 23.02.2025 за його посадою премія має становити 500%.
Позивач вказує, що заниження відсоткового розміру премії, на його переконання, є штучним та спрямованим на нівелювання правового значення перерахунку грошового забезпечення із застосуванням прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01.01.2025.
Також позивач посилається на те, що відповідач відмовив йому у наданні копії виготовленої довідки, що, на його думку, свідчить про намагання приховати факт неналежного виконання судового рішення.
У зв`язку з цим, позивач просить встановити судовий контроль за виконанням рішення суду та зобов`язати Головне управління Національної гвардії України подати звіт про повне та належне виконання рішення суду шляхом підготовки і направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 із зазначенням, зокрема, премії у розмірі 500% та надбавки за особливості проходження служби у розмірі 50%.
Відмовляючи у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що в порядку статті 382 КАС України не може бути вирішено питання про правильність чи неправильність визначення конкретного відсоткового розміру премії, якщо таке питання не було предметом судового розгляду та не вирішувалося судом при ухваленні рішення по суті.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що незгода позивача зі змістом виготовленої відповідачем довідки, у тому числі з відсотковим розміром премії та інших додаткових видів грошового забезпечення, може бути підставою для звернення до суду з окремим адміністративним позовом про оскарження відповідних дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії щодо оформлення довідки з іншими показниками.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч.4 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з вимогами ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.1 ст.372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.
Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано статтями 382 - 382-3 КАС України.
За приписами ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст.382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Відповідно до ч.1 ст.382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
За приписами ч.ч. 1-3, 10, 11 ст.382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Отже, судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може встановити суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.
За цим, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення.
Колегія суддів зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню рішення суду та відновленню порушених прав особи - позивача.
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Слід зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.
Тому, після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили, суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.
В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що невиконанням рішення суду, яке набрало законної сили, підривається як авторитет судової гілки влади, так і авторитет демократичної держави в цілому.
Рішення суду, яке набрало законної сили, має бути виконане. Виконання рішення суду забезпечує довіру суспільства до суду, оскільки довіра людини до суду формується не тільки через призму справедливого судового рішення, а й зокрема через виконання цього рішення.
У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.03.2020 у справі №539/3406/17, від 10.02.2022 у справі №160/13013/19, що враховуються судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.
Колегія суддів зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Як встановлено судом вище, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2026, яке набрало законної сили 18.04.2026, зобов`язано Головне управління Національної гвардії України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18.06.2025 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) для здійснення перерахунку з 01.07.2025 основного розміру пенсії.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року згідно Законів України «Про державний бюджет України на 2025 рік» та похідне від цього зростання розмірів грошового забезпечення, розрахунковою величиною для якого є прожитковий мінімум, у позивача виникло право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення у 2025 році, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII та право на перерахунок пенсії на їх підставі.
У зв`язку з викладеним, резолютивною частиною рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 відповідача зобов`язано саме підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області відповідну довідку із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема надбавок, доплат, підвищень та премії.
При цьому, суд першої інстанції зазначив, що права позивача в частині зазначення конкретних видів та розмірів грошового забезпечення при видачі довідки станом на 18.06.2025, станом на день подання позову та на день прийняття судом рішення по справі не є порушеними, а відтак, вказані вимоги позивача в частині визначення у довідці конкретного порядку розрахунку грошового забезпечення, зокрема щодо застосування певних тарифних коефіцієнтів, розміру прожиткового мінімуму, відсоткових значень надбавок, премії, а також інших складових грошового забезпечення, є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.
Тобто, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 не встановлювався конкретний відсотковий розмір премії позивача, зокрема у розмірі 500%, та не вирішувалося питання щодо конкретного відсоткового розміру надбавки за особливості проходження служби, який підлягає зазначенню у довідці, а в задоволенні позовних вимог в цій частині було відмовлено з огляду на їх передчасність.
Як убачається зі змісту заяви самого позивача, відповідачем довідку про розмір грошового забезпечення від 17.04.2026 № 27/13/4-25732-2026 було виготовлено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
За цим, відповідачем виконано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 в межах зобов`язання Головного управління Національної гвардії України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18.06.2025 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) для здійснення перерахунку з 01.07.2025 основного розміру пенсії.
Суд звертає увагу на те, що в межах розгляду заяви, поданої в порядку статті 382 КАС України, суд не вправі вирішувати питання, які він вирішує під час ухвалення рішення відповідно статті 244 КАС України, а саме: 1) чи мають місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин тощо.
Також в межах розгляду заяви, поданої в порядку статті 382 КАС України, суд не вправі доходити висновків, які за своєю суттю є прийняттям рішення, тобто суд не вправі ухвалою, постановленою в порядку статті 382 КАС України, фактично вирішувати спір та зобов`язувати відповідача вчинити певні дії, оскільки вирішення такого питання потребує встановлення нових обставин; надання та дослідження нових доказів; витребування додаткових доказів; а також подання всіма учасниками справи заяв по суті щодо цих правовідносин та застосування норм права, якими регулюються саме такі правовідносини.
Вирішуючи питання щодо визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними щодо неналежного виконання рішення суду, суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, а тому процесуальна процедура вирішення питання щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Колегія суддів зазначає, що наведені позивачем доводи стосуються не самого факту невиконання рішення суду, а незгоди з правильністю визначення відповідачем окремих складових грошового забезпечення, зазначених у виготовленій довідці, а саме відсоткового розміру премії та надбавки за особливості проходження служби.
Отже, між позивачем та відповідачем наразі виникли нові правовідносини, пов`язані з оцінкою правомірності визначення відповідачем конкретних показників грошового забезпечення у довідці від 17.04.2026 №27/13/4-25732-2026.
Такий спір за своїм змістом є новим публічно-правовим спором щодо правомірності дій відповідача при обчисленні та зазначенні у довідці конкретних відсоткових розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. Він не може бути вирішений судом у межах процедури судового контролю за виконанням рішення, оскільки потребує самостійного з`ясування фактичних обставин, дослідження доказів, оцінки грошового атестата, нормативного регулювання порядку визначення премії та надбавки за особливості проходження служби, а також надання правової оцінки новим діям відповідача.
Фактично заявлене позивачем прохання про зобов`язання відповідача виготовити нову довідку із зазначенням премії у розмірі 500% та надбавки за особливості проходження служби у розмірі 50% спрямоване на зміну або розширення способу виконання рішення суду від 18.03.2026 шляхом покладення на відповідача додаткового обов`язку, який не був визначений резолютивною частиною цього рішення, в частині позовних вимог, в задоволенні яких суд відмовив.
Суд зазначає, що в порядку статті 382 КАС України не може бути вирішено питання про правильність чи неправильність визначення конкретного відсоткового розміру премії, якщо таке питання не було предметом судового розгляду та не вирішувалося судом при ухваленні рішення по суті.
Незгода позивача зі змістом виготовленої відповідачем довідки, у тому числі з відсотковим розміром премії та інших додаткових видів грошового забезпечення, може бути підставою для звернення до суду з окремим адміністративним позовом про оскарження відповідних дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії щодо оформлення довідки з іншими показниками.
При цьому доводи позивача про відмову відповідача у наданні йому копії довідки також не свідчать самі по собі про невиконання рішення суду від 18.03.2026, оскільки резолютивною частиною зазначеного рішення відповідача було зобов`язано надати довідку саме до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, а не безпосередньо позивачу.
Проаналізувавши доводи позивача щодо поданої заяви, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності відповідача та порушення ними прав, свобод, інтересів позивача під час виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2026, а тому заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №520/27711/25 не підлягає задоволенню.
Доводи апеляційної скарги позивача зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді заяви неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, переглянувши ухвалу суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2026 по справі № 520/27711/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя М.О. Семененко
Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий