КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
апеляційне провадження №22-ц/824/11879/2026
справа №753/6190/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2026 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.,
суддів Желепи О.В., Соколової В.В.,
за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Проперті Лігал Сервіс», поданою адвокатом Кожиною Тетяною Вікторівною, на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 20 квітня 2026 року, постановлену під головуванням судді Каліушка Ф.А., дата складення повної ухвали не зазначена,
у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою «Проперті Лігал Сервіс», Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Чертока Олександра Федоровича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» про визнання недійсним електронних торгів (аукціону) та витребування майна з чужого незаконного володіння, -
встановив:
1. Короткий виклад обставин справи.
У березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, у якій просив:
- заборонити відчуження нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 ;
- заборонити суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам) вчиняти будь-які реєстраційній дії, щодо квартири АДРЕСА_1 .
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 18 березня 2026 року заяву задоволено.
Заборонено відчуження нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1881536080000.
Заборонено суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1881536080000.
31 березня 2026 року на адресу Дарницького районного суду міста Києва надійшло клопотання ТОВ "Проперті лігал сервіс" про скасування заходів забезпечення позову.
В обґрунтування поданої заяви з посиланням на частину 4 статті 152 Цивільного процесуального кодексу України вказує, що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник зобов`язаний подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали.
Вказує, що станом на момент подання клопотання про скасування заходів забезпечення ОСОБА_1 не подано позовну заяву.
Мотивуючи наведеним, просить скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 18 березня 2026 року у справі №753/6190/26. Скасувати заборону відчуження нерухомого майна: квартири за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер 1881536080000. Скасувати заборону суб`єктам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо зазначеного об`єкта.
2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 20 квітня 2026 року у задоволенні клопотання ТОВ "Проперті лігал сервіс" про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 18 березня 2026 року за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви відмовлено.
Відмовивши у задоволенні клопотання, суд першої інстанції вказав, що представнику ОСОБА_1 - адвокату Гончаруку М.П. ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 18 березня 2026 року про забезпечення позову доставлено до його електронного кабінету 25 березня 2026 року, а відповідну позовну заяву подано 03 квітня 2026 року, тобто у десятиденний строк від дня, коли він дізнався про наявність зазначеної ухвали.
За встановлених обставин, суд першої інстанції не встановив порушень частини 4 статті 152 ЦПК України та не убачав підстав для скасування заходів забезпечення позову.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з постановленою ухвалою, адвокатом Кожина Т.В., яка діє в інтересах ТОВ "Проперті лігал Сервіс", подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на незаконність та безпідставність оскаржуваної ухвали.
Вказує, що судом першої інстанції необґрунтовано ототожнено момент отримання ухвали про забезпечення позову з початком перебігу строку, чим фактично змінено зміст частини 4 статті 152 ЦПК України.
Судом першої інстанції не враховано, що наслідком неподання позовної заяви у встановлені положеннями ЦПК строки є скасування заходів забезпечення позову. Факт подання позовної заяви після закінчення визначеного законом строку не спростовує факту його пропуску.
Зазначає, що однією з підстав застосування заходів забезпечення позову було подання позивачем заяви про перегляд заочного рішення у справі №753/8693/24, на підставі якого було відкрито виконавче провадження та реалізовано на торгах ДП «СЕТАМ» нерухоме майно, придбане скаржником.
Водночас як на момент постановлення оскаржуваної ухвали 20 квітня 2026 року, так і на день подання апеляційної скарги зазначена заява перебуває у статусі "Призначено склад суду". Отже, заочне рішення не скасоване та залишається чинним, тоді як майно скаржника безпідставно обтяжене заходами забезпечення позову, що порушує його право власності, гарантоване статтею 317 ЦК України.
Мотивуючи наведеним, просить ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 20 квітня 2026 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким клопотання про скасування заходів забезпечення позову задовольнити.
4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу.
Відзиву на апеляційну скаргу на адресу Київського апеляційного суду не надходило.
5. Позиція учасників справи.
В судовому засіданні адвокат Кожина Т.В., яка діє в інтересах ТОВ "Проперті лігал сервіс", підтримала подану апеляційну скаргу, просила суд її задовольнити.
ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до статті 372 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , який не з`явився, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду справи.
6. Позиція суду апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представниці ТОВ "Проперті лігал сервіс" - адвоката Кожину Т.В., розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
7. Фактичні обставини справи, установлені судом.
З матеріалів справи установлено, що 16 березня 2026 року на адресу Дарницького районного суду міста Києва засобами Електронного суду надійшла заява ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до подачі позовної заяви (а.с. 2-8).
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 18 березня 2026 року заяву про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. Заборонено відчуження нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1881536080000. Заборонено суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1881536080000 (а.с. 38-41).
З даних довідки про доставку електронного документу убачається, що копія ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 18 березня 2026 року доставлена адвокату Гончаруку М.П., який діє в інтересах ОСОБА_1 , 25 березня 2026 року (а.с. 43).
З даних, що містяться у Єдиному реєстрі судових рішень убачається, що текст ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 18 березня 2026 року надіслано судом 24 березня 2026 року, зареєстровано 25 березня 2026 року, забезпечено надання загального доступу 26 березня 2026 року.
30 березня 2026 року ТОВ "Проперті лігал сервіс" подано клопотання про скасування заходів забезпечення позову (а.с. 46-48).
Відповідно до виділених матеріалів, що надійшли на адресу апеляційного суду разом із матеріалами справи, 03 квітня 2026 року адвокатом Гончаруком М.П., який діє в інтересах ОСОБА_1 , засобами електронного суду подано позовну заяву про визнання недійсним електронних торгів (аукціону) та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння.
У позовній заяві просить уважати, що позов подано у строк, оскільки ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову представник позивача отримав 25 березня 2026 року. Зазначив, що спір є реальним, тривалим та просить залишити чинними застосовані заходи забезпечення позову.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 11 травня 2026 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Проперті лігал сервіс", Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Чертока Олександра Федоровича, ТОВ "Глобал Спліт" про визнання недійсним електронних торгів (аукціону) та витребування майна із чужого незаконного володіння (а.с. 59-61 виділених матеріалів).
8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права.
Відповідно до статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно частини 4 статті 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до частини 1 статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно до пункту 1 частини 13 статті 158 ЦПК України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу.
Колегія суддів погоджується з тим, що позовну заяву ОСОБА_1 подано 03 квітня 2026 року, тобто після спливу десятиденного строку, визначеного частиною четвертою статті 152 ЦПК України, який обчислюється з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Разом із тим сам по собі факт пропуску зазначеного строку не є безумовною підставою для скасування заходів забезпечення позову.
Колегія суддів враховує, що положення пункту 1 частини 13 статті 158 ЦПК України не можуть тлумачитися відокремлено від загальних засад цивільного судочинства, принципу пропорційності та завдань інституту забезпечення позову, визначених статтею 149 ЦПК України.
Як убачається з матеріалів справи, після постановлення ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 18 березня 2026 року ОСОБА_1 фактично було пред`явлено позов до ТОВ "Проперті лігал сервіс", приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Чертока О.Ф. та ТОВ "Глобал Спліт" про визнання недійсними електронних торгів (аукціону) та витребування майна із чужого незаконного володіння, а ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 11 травня 2026 року відкрито провадження у відповідній справі.
Отже, на час розгляду судом першої інстанції клопотання про скасування заходів забезпечення позову існував реальний судовий спір між сторонами, який уже перебував на стадії вирішення питання щодо відкриття провадження, а на момент апеляційного перегляду перебуває у провадженні суду.
Колегія суддів погоджується з тим, що частина 4 статті 152 ЦПК України визначає строк, протягом якого особа повинна пред`явити позов після постановлення ухвали про забезпечення позову до його пред`явлення. Разом із тим доводи апеляційної скарги про те, що сам лише факт подання позовної заяви після спливу десятиденного строку автоматично зумовлює обов`язок суду скасувати заходів забезпечення позову, не ґрунтуються на системному тлумаченні норм процесуального закону.
Аналіз положень статті 158 ЦПК України у їх системному взаємозв`язку зі статтями 149, 150 та 152 цього Кодексу свідчить про те, що законодавець передбачив процесуальний механізм перегляду доцільності подальшого існування заходів забезпечення позову з урахуванням конкретних обставин справи.
Так, відповідно до частини 1 статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Використання законодавцем конструкції "може скасувати" свідчить про наділення суду дискреційними повноваженнями щодо вирішення цього питання. Отже, навіть за наявності передбачених законом підстав суд повинен оцінити, чи зберігається необхідність у подальшому існуванні заходів забезпечення позову та чи відповідатиме їх скасування завданню цивільного судочинства і меті інституту забезпечення позову.
При цьому пункт 1 частини 13 статті 158 ЦПК України спрямований насамперед на випадки, коли заявник взагалі не реалізував свій намір звернутися до суду з позовом, що свідчить про відсутність спору, для забезпечення якого застосовувалися відповідні заходи.
Натомість у цій справі установлено, що заявник позов пред`явив, предмет такого позову безпосередньо пов`язаний із майном, щодо якого застосовано заходи забезпечення, а судом першої інстанції відкрито провадження у справі. За таких обставин забезпечувальні заходи продовжують забезпечувати мету їх вжиття, зокрема гарантування можливості ефективного виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Колегія суддів враховує, що скасування заборони на відчуження квартири та заборони вчинення реєстраційних дій за наявності спору щодо такого майна створило б реальний ризик зміни його власника або виникнення нових прав третіх осіб, що могло б істотно ускладнити або зробити неможливим виконання майбутнього судового рішення у разі задоволення позовних вимог.
За таких обставин колегія суддів вважає, що скасування заходів забезпечення позову виключно з підстав пропуску строку на подання позову, за умови що такий позов уже пред`явлено, прийнято судом до розгляду та він стосується саме майна, щодо якого вжито заходів забезпечення, не відповідатиме меті інституту забезпечення позову, визначеній статтею 149 ЦПК України, не забезпечить справедливого балансу між інтересами сторін та за обставин цієї справи свідчитиме про надмірний формалізм.
Доводи апеляційної скарги про те, що пропуск строку, встановленого частиною 4 статті 152 ЦПК України, автоматично зумовлює скасування заходів забезпечення позову, колегія суддів відхиляє, оскільки таке тлумачення не узгоджується зі змістом частини 1 статті 158 ЦПК України, яка наділяє суд повноваженням оцінити необхідність збереження чи скасування заходів забезпечення позову з урахуванням усіх обставин конкретної справи.
Відповідно до принципу процесуальної економії та завдання цивільного судочинства суд апеляційної інстанції перевіряє не лише правильність окремих мотивів рішення суду першої інстанції, а насамперед законність його висновків.
Хоча мотивування суду першої інстанції щодо обчислення строку, передбаченого частиною 4 статті 152 ЦПК України, не повною мірою відповідає буквальному змісту зазначеної норми, цей недолік не вплинув на правильність вирішення питання про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову, оскільки на момент розгляду відповідного клопотання позов уже був поданий, а спір між сторонами існував та підлягав судовому розгляду.
Колегія суддів уважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що підставою для застосування заходів забезпечення позову стало виключно подання заяви про перегляд заочного рішення у справі № 753/8693/24, яка станом на день постановлення оскаржуваної ухвали залишалася нерозглянутою.
Предметом розгляду у цій справі є питання про наявність чи відсутність підстав для скасування заходів забезпечення позову, а не перевірка обґрунтованості ухвали про їх застосування.
Сам по собі факт того, що заочне рішення у справі № 753/8693/24 не було скасовано на момент розгляду клопотання, не свідчить про відсутність спору щодо права власності на спірну квартиру та не усуває ризиків, для запобігання яким були застосовані заходи забезпечення позову.
Посилання скаржника на порушення його права власності, гарантованого статтею 317 ЦК України, колегія суддів відхиляє, оскільки застосовані судом заходи забезпечення позову не позбавляють ТОВ "Проперті лігал сервіс" права володіння та користування спірним майном, а лише тимчасово обмежують можливість його відчуження та проведення реєстраційних дій до вирішення спору по суті.
За таких обставин колегія суддів робить висновок, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та на їх правильність не впливають.
Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Проперті Лігал Сервіс», подану адвокатом Кожиною Тетяною Вікторівною, залишити без задоволення.
Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 20 квітня 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повну постанову складено 03 серпня 2026 року.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді О.В. Желепа
В.В. Соколова