ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 620/16377/24 Головуючий у 1 інстанції: Тихоненко О.М.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.
Суддів Сорочка Є.О.
Чаку Є.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧернігівГазСпецСервіс» на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом Чернігівської обласної прокуратури до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧернігівГазСпецСервіс», третя особа - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
Чернігівська обласна прокуратура звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧернігівГазСпецСервіс», третя особа - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧернігівГазСпецСервіс» щодо непроведення технічної інвентаризації та виготовлення технічного паспорту на захисну споруду цивільного захисту - сховище № 95338, розміщене за адресою згідно облікових даних: вул. Любецька, 60-а, м. Чернігів, зобов`язавши Товариство з обмеженою відповідальністю «ЧернігівГазСпецСервіс» провести технічну інвентаризацію та виготовити технічний паспорт на захисну споруду цивільного захисту - сховище № 95338, розміщене за адресою згідно облікових даних: вул. Любецька, 60-а, м. Чернігів;
- визнати протиправною бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧернігівГазСпецСервіс» щодо не приведення сховища № 95338, розміщеного за адресою згідно облікових даних: вул. Любецька, 60-а, м. Чернігів, у стан готовності до використання за призначенням у відповідність до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018, та зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ЧернігівГазСпецСервіс» вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди цивільного захисту - сховища № 95338 з метою використання її за призначенням у відповідність до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧернігівГазСпецСервіс" щодо непроведення технічної інвентаризації та виготовлення технічного паспорту на захисну споруду цивільного захисту - сховище № 95338, розміщене за адресою згідно облікових даних: вул. Любецька, 60-а, м. Чернігів.
Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧернігівГазСпецСервіс" провести технічну інвентаризацію та виготовити технічний паспорт на захисну споруду цивільного захисту - сховище № 95338, розміщене за адресою згідно облікових даних: вул. Любецька, 60-а, м. Чернігів.
Визнано протиправною бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧернігівГазСпецСервіс" щодо не приведення сховища № 95338, розміщеного за адресою згідно облікових даних: вул. Любецька, 60-а, м. Чернігів, у стан готовності до використання за призначенням у відповідність до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018.
Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧернігівГазСпецСервіс" вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди цивільного захисту - сховища № 95338 з метою використання її за призначенням у відповідність до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЧернігівГазСпецСервіс» звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, апелянт вказує, що балансі ТОВ «ЧернігівГазСпецСервіс» укриття не перебуває, оскільки, відсутні підстави для постановки його на баланс, а згідно зі Свідоцтвом про право власності, до складу об`єкта нерухомості входить адмінбудівля літ. А-3, при цьому, будь-яка інформація про сховище відсутня. Крім того, апелянт вважає, що судом першої інстанції невірно встановлено повноваження прокуратури у цій справі, оскільки, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області не наділене правом звертатися до суду з позовом зобов`язального характеру, тоді як повноваження щодо державного контролю за станом захисних споруд цивільного захисту належать місцевим державним адміністраціям. У зв`язку з цим, апелянт стверджує, що посилання прокурора на відсутність іншого органу, уповноваженого здійснювати представництво інтересів держави у спірних правовідносинах, є невірним та суперечить нормам чинного законодавства.
15 квітня 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від Чернігівської обласної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка № 401003429 від 25.10.2024) нежитлова будівля по вул. Любецька, 60-а у м. Чернігів перебуває у власності ТОВ «ЧернігівГазСпецСервіс» (код ЄДРПОУ 300742448).
Право власності на будівлю по вул. Любецька, 60-а, м. Чернігів за ТОВ «ЧернігівГазСпецСервіс» визнано на підставі свідоцтва про право власності, виданого 27.03.2000 Чернігівською міською радою, на виконання рішення Арбітражного суду Чернігівської області 22.02.2000, справа № 2/178-2.
Відповідно до проведеної 18.08.1999 технічної інвентаризації адміністративного будинку по вул. Любецькій, 60-а у м. Чернігів, до складу приміщення входить підвал, який складається з наступних приміщень (експлікація внутрішніх площ до плану будови літер «А-3» по вул. Любецькій, 60-а та поетажний плану на будівлю підвалу): - запасний вихід площею 10,7 м2 ; - сходи - 14, 0 м2; - кімнати підвалу №2 і № 3 - 5,5 м2 та 8,9 м2; вбиральні (кімнати № №4, 5) - 1,1 м2 та 1,1 м2; - кладова - 5,8 м2; - кімната підвалу № 7 та № 8 - 29,4 м2 та 54,0 м2; - коридори площею 5,0 та 3, 6 м2. Загальна площа підвальних приміщень склала 139,1 м2.
Згідно з паспортом сховища № 95338, складеним у 1982 році, загальна площа становить 147 м2, дата прийняття в експлуатацію - 1982 рік, місткість 450 осіб, тип укриття - вбудоване, кількість входів - один, кількість запасних виходів - один. Сховище обладнано системами тепло-, енерго-, водопостачання. Використання сховища в мирний час - склад, клас ГО.
Також, паспортом сховища від 12.10.1982 передбачено, що його власником є комбінат Будівельних матеріалів і конструкцій треста «Облміжколгозпбуду». Дата прийняття в експлуатацію - 12.10.1982.
Корпорація «Чернігівоблагропромбуд» ще в 1999 році під час звернення до міської ради, а також до КП «Чернігівське МБТІ» уточнило адресу адмінбудівлі, зазначивши - вул. Любецька, 60-а, м. Чернігів.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 30.12.1999, укладеного Корпорацією «Облагропромбуд» та ТОВ «ЧернігівГазСпецСерівс», загальна площа будівлі № 60-а по вул. Любецькій у м. Чернігові склала 544,3 м2, що відповідає даним технічної інвентаризації (експлікація внутрішніх площ будови літера «А-3»).
Таким чином, фактично захисна споруда цивільного захисту - сховище № 95338 знаходиться у приміщенні будівлі 60-а по вул. Любецькій у м. Чернігові.
Наявність захисної споруди у підвальному приміщенні за адресою: вул. Любецька, 60-а, м. Чернігів підтверджується також наступними документами.
Так, згідно з інформацією Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області від 30.09.2024 № 70 2-5790/70 04, захисна споруда цивільного захисту № 95338 по вул. Любецька, 60-а у м. Чернігів знаходиться на обліку в Інформаційній системі «Облік та візуалізація фонду захисних споруд цивільного захисту» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.12.2023 № 1331 «Деякі питання ведення обліку об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту».
Чернігівською міською радою листом від 28.03.2024 № 413/2-19/вих./02/2424/20/вх./03 поінформовано, що сховище № 95338 обліковується за адресою вул. Любецька, 60-а, м. Чернігів та є власністю ТОВ «ЧернігівГазСпецСервіс».
Також, Чернігівською міською радою надано облікову картку захисної споруди цивільного захисту - сховища № 95338 від 12.10.1982, паспорт захисної споруди цивільного захисту № 95338 від 12.10.1982, відповідно до яких власником (балансоутримувачем) захисної споруди визначено Чернігівський комбінат будматеріалів та конструкцій Облмежколгоспбуду (у подальшому перетворено - Чернігівський комбінат будматеріалів та конструкцій об`єднання «Чернігівоблагробуд», а пізніше - корпорація «Чернігівоблагропромбуд»).
Згідно з укладеним договором купівлі-продажу від 30.12.1999, укладеного між корпорацією «Облагропромбуд» та ТОВ «ЧернігівГазСпецСерівс» на будівлю № 60-а по вул. Любецькій у м. Чернігові, власником укриття є ТОВ «ЧернігівГазСпецСерівс».
Факт наявності сховища в підвальному приміщені адмінбудівлі по вул. Любецька, 60-а у м. Чернігові підтверджується актами огляду оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 01.09.2023, 13.11.2023, 29.02.2024, 21.05.2024, 15.07.2024.
Так, актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту - сховища № 95338 від 01.09.2023, складеного комісією у складі представників: Чернігівської міської ради, Чернігівської міської військової адміністрації, Чернігівського РУ ГУ ДСНС України у Чернігівській області у присутності директора ТОВ «ЧернігівГазСпецСервіс» Козлова В.О., встановлено, зокрема, що споруда не обладнана засобами для доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, не має покажчиків руху води, протипилових фільтрів, фільтрів-поглиначів, герметичні клапани системи вентиляції відсутні, запірна арматура системи водопостачання відсутня, лабораторні дослідження якості питної води у баках не проводилися, робочий інструмент формування з обслуговування захисної споруди, документація захисної споруди (опис обладнання та майна, журнал перевірки стану укриття, паспорт захисної споруди тощо) відсутні.
Окрім зазначеного, захисна споруда використовується не за призначенням, оскільки, власником у ній облаштовано конференц-зал.
За результатами комісійного обстеження сховища № 95338, стан готовності захисної споруди оцінено як не готове для використання за призначенням та встановлено рекомендації щодо приведення її у готовність до використання за призначенням: документацію та загальний стан захисної споруди привести у відповідність до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС від 09.07.2018 № 579. Надано строк для організації виконання рекомендацій комісії - 25.12.2023.
Від підписання акту директор ТОВ «ЧернігівГазСпецСервіс» відмовився. Наведені порушення залишилися не усунутими, що підтверджено актами оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту - сховища № 95338 від 13.11.2023 та 29.02.2024.
Також, актами оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 21.05.2024 та 15.07.2024, складеними комісією у складі представників: Чернігівської міської ради, Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області, Чернігівського РУ ГУ ДСНС України у Чернігівській області за участі директора ТОВ «ЧернігівГазСпецСервіс», установлено, що сховище використовується для побутових та господарських потреб товариства як конференц-зал, архів. Наведені в попередніх актах огляду порушення не усунуті. Документація на сховище не розроблена.
За результатами огляду, протирадіаційне укриття оцінено як не готове для використання за призначенням. Комісією надано власнику рекомендації щодо приведення захисної споруди у готовність до використання за призначенням: документацію та загальний стан захисної споруди привести у відповідність до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС від 09.07.2018 № 579.
Листом від 16.01.2018 № 16-10/120 Управління ДСНС України у Чернігівській області поінформовано директора ТОВ «ЧернігівГазСпецСервіс» про законодавчо визначений обов`язок власників, балансоутримувачів укриттів проводити технічну інвентаризацію захисних споруд цивільної оборони, зокрема, споруди № 95338, яка є власністю товариства. Про проведену інвентаризацію необхідно повідомити Чернігівський міський відділ Управління ДСНС України у Чернігівській області, однак вказані вимоги відповідачем не виконані.
Чернігівська обласна прокуратура, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо неналежного утримання захисної споруди, звернулась до суду з вищевказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Частиною 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
За приписами ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з ч. 4 ст. 53 КАС України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених ст. 169 цього Кодексу.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 5 КАС України, суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України), центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Згідно з п. 39 ч. 2 ст. 17-1 КЦЗ України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює державний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами, визначеними ст. 65 цього Кодексу.
Пунктом 51 ч. 2 ст. 17-1 КЦЗ України передбачено, що вказаний центральний орган виконавчої влади перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти, а відповідно до п. 51-1 цієї частини бере участь у проведенні оглядів об`єктів щодо можливості їх використання для укриття населення як найпростіших укриттів, а також здійснює контроль за станом готовності об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням.
Відповідно до ч. 15 ст. 32 КЦЗ України, контроль за станом готовності об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та/або його територіальними органами спільно з відповідними центральними органами виконавчої влади, іншими органами державної влади, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування шляхом проведення комплексних, контрольних та позапланових обстежень. За результатами таких обстежень складається акт обстеження об`єкта фонду захисних споруд цивільного захисту, який є обов`язковим до виконання балансоутримувачем письмовим рішенням та містить перелік виявлених порушень і строк для їх усунення.
Частиною 1 ст. 65 КЦЗ України визначено, що державний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки є діяльністю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спрямованою на виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки. Відповідно до ч. 2 цієї статті зазначений орган здійснює державний нагляд (контроль) щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання.
За змістом п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052, ДСНС є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику, зокрема, у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки. При цьому п. 39 п. 4 цього Положення передбачено здійснення ДСНС державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання.
Отже, законодавством саме на ДСНС та її територіальні органи покладено функції державного нагляду (контролю) у відповідній сфері, у тому числі контроль за станом готовності об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням.
Як вбачається з матеріалів справи, Чернігівська обласна прокуратура звернулася до суду з цим позовом самостійно, обґрунтовуючи наявність підстав для представництва інтересів держави, зокрема, відсутністю у Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області повноважень на звернення до суду з позовом зобов`язального характеру щодо приведення захисної споруди цивільного захисту у стан готовності до використання за призначенням.
При цьому, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області листом від 30 вересня 2024 року повідомило прокуратуру, що чинним законодавством не передбачено його повноважень щодо звернення з позовом про зобов`язання вчинити дії, спрямовані на усунення виявлених порушень.
Так, Верховний Суд у постанові від 14 квітня 2026 року у справі № 400/15632/23, розглядаючи спір щодо зобов`язання вжити заходів, спрямованих на приведення захисної споруди цивільного захисту у стан готовності, зазначив, що першочерговим питанням, яке підлягає вирішенню, є наявність у прокурора повноважень на звернення до суду в інтересах держави.
Верховний Суд виходив з того, що процесуальний статус прокурора залежить від наявності чи відсутності повноважень органів державної влади здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах, а прокурор, звертаючись до суду самостійно, зобов`язаний належним чином обґрунтувати наявність передбачених законом підстав для такого звернення.
Отже, першочерговим питанням, яке підлягає вирішенню у межах апеляційного перегляду цієї справи, є наявність у прокурора визначених законом підстав для самостійного звернення до адміністративного суду з позовом такого характеру.
Колегія суддів зауважує, що Верховний Суд у вищевказаній постанові від 14 квітня 2026 року у справі № 400/15632/23, зазначив, що саме Державна служба України з надзвичайних ситуацій є органом, наділеним функціями державного впливу на балансоутримувачів об`єктів цивільного захисту шляхом застосування передбачених законодавством заходів примусового характеру, а тому доводи про відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, не узгоджуються з положеннями Кодексу цивільного захисту України та Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій.
Аналогічний підхід викладений Верховним Судом у постановах від 18 грудня 2025 року у справі № 200/62/24 та від 24 березня 2026 року у справі № 120/15775/23, відповідно до якого відсутність у органу ДСНС права звернутися до суду саме з позовом зобов`язального характеру не означає відсутності органу, який здійснює відповідні функції у спірних правовідносинах.
Таким чином, сама по собі відсутність у Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області повноважень на звернення до суду із заявленими у цій справі вимогами зобов`язального характеру не свідчить про відсутність компетентного органу, у розумінні ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», та не утворює самостійної підстави для набуття прокурором права на звернення до суду з таким позовом.
Як вбачається зі змісту заявлених позовних вимог, у цій справі прокурор просить суд зобов`язати ТОВ «ЧернігівГазСпецСервіс» провести технічну інвентаризацію та виготовити технічний паспорт на захисну споруду цивільного захисту - сховище № 95338, а також вчинити дії, спрямовані на приведення зазначеної захисної споруди у стан готовності до використання за призначенням відповідно до Вимог № 579.
Отже, заявлені прокурором вимоги мають зобов`язальний характер та спрямовані на судове примушення суб`єкта господарювання до виконання обов`язків, пов`язаних з технічним утриманням, обліком та забезпеченням готовності захисної споруди цивільного захисту до використання за призначенням.
У постанові від 18 грудня 2025 року у справі № 200/62/24 Верховний Суд дійшов висновку, що за чинного нормативно-правового регулювання захист інтересів держави шляхом звернення прокурора до суду з окремим позовом зобов`язального характеру стосовно суб`єкта господарювання, який не забезпечив належне утримання захисної споруди, з вимогами щодо технічного утримання та обслуговування такої споруди суперечить приписам ч. 4 ст. 5 КАС України, оскільки, право суб`єкта владних повноважень на звернення до адміністративного суду має бути прямо передбачене Конституцією або законом.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 24 березня 2026 року у справі № 120/15775/23, у якій зазначено, що захист інтересів держави у разі порушення порядку утримання чи експлуатації захисних споруд має здійснюватися із застосуванням передбачених законодавством заходів адміністративного впливу або, у визначених законом випадках, шляхом звернення до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування, тоді як звернення з позовом до суб`єкта господарювання про приведення захисної споруди у стан готовності до передбачених законом форм реагування не належить.
Колегія суддів вважає, що заявлення у даній справі поряд із вимогою про приведення сховища у стан готовності вимог про проведення його технічної інвентаризації та виготовлення технічного паспорта не змінює правової природи такого позову, оскільки, ці вимоги також спрямовані на покладення судом на суб`єкта господарювання обов`язку вчинити конкретні дії щодо технічного оформлення та належного утримання захисної споруди.
За таких обставин, обраний прокурором у цій справі спосіб захисту інтересів держави у вигляді окремого позову зобов`язального характеру не відповідає визначеним законом формам реалізації державного нагляду та контролю у сфері утримання і експлуатації захисних споруд цивільного захисту та не узгоджується з приписами ч. 4 ст. 5 КАС України.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що листом від 30 вересня 2024 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області повідомило прокуратуру про те, що не зверталося до суду з позовом до балансоутримувача про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії щодо приведення захисної споруди цивільного захисту № 95338 у відповідність до вимог законодавства, оскільки, чинним законодавством не передбачено повноважень Головного управління на звернення до суду з позовом такого характеру.
Водночас, сама по собі обставина незвернення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до суду з відповідним позовом не може свідчити про нездійснення або неналежне здійснення цим органом захисту інтересів держави у розумінні ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», оскільки, законодавством не передбачено повноважень органів ДСНС на звернення до адміністративного суду саме із позовом про зобов`язання балансоутримувача вчинити дії щодо приведення захисної споруди у стан готовності до використання за призначенням.
Відсутність у компетентного органу права на застосування конкретного способу судового захисту не є тотожною відсутності такого органу та не може бути підставою для набуття прокурором повноважень на звернення до суду з позовом, право на пред`явлення якого законом не передбачено за відповідним суб`єктом владних повноважень.
Зазначений підхід узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 18 грудня 2025 року у справі № 200/62/24 та від 24 березня 2026 року у справі № 120/15775/23, відповідно до яких, неможливість органу ДСНС звернутися до суду саме із зобов`язальним позовом не свідчить про відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у сфері цивільного захисту, та не створює правових підстав для прокурора використовувати такий спосіб судового захисту замість передбачених законодавством механізмів державного нагляду і контролю.
З огляду на викладене, суд першої інстанції, встановивши факт розміщення захисної споруди цивільного захисту - сховища № 95338 у приміщенні, яке належить ТОВ «ЧернігівГазСпецСервіс», а також факт неприведення зазначеної споруди у стан готовності до використання за призначенням, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Разом з тим, вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції не врахував, що наявність у прокурора визначених законом підстав для представництва інтересів держави та звернення до суду саме з позовом такого змісту є передумовою для розгляду заявлених матеріально-правових вимог.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що Чернігівська обласна прокуратура не мала передбачених законом підстав для самостійного звернення до адміністративного суду з позовом про зобов`язання ТОВ «ЧернігівГазСпецСервіс» провести технічну інвентаризацію, виготовити технічний паспорт та привести захисну споруду цивільного захисту у стан готовності до використання за призначенням.
Відтак, суд першої інстанції передчасно перейшов до вирішення питання щодо правомірності поведінки відповідача по суті та надання оцінки виконанню ним обов`язків з утримання захисної споруди цивільного захисту.
Аналогічний підхід щодо процесуальних наслідків відсутності у прокурора належних підстав для звернення до суду викладений Верховним Судом у постанові від 14 квітня 2026 року у справі № 400/15632/23, у якій зазначено, що якщо такі обставини встановлені після відкриття провадження у справі, позов підлягає залишенню без розгляду.
Водночас, оскільки в апеляційній скарзі ТОВ «ЧернігівГазСпецСервіс» просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, тоді як за встановлених обставин належним процесуальним наслідком є залишення позову без розгляду, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Суд апеляційної інстанції, також, враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги Чернігівської обласної прокуратури, не врахував відсутність передбачених законом підстав для самостійного звернення прокурора до адміністративного суду з позовом зобов`язального характеру у спірних правовідносинах, у зв`язку з чим, передчасно перейшов до розгляду заявлених матеріально-правових вимог по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі щодо відсутності у прокурора належних правових підстав для звернення до суду із цим позовом спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому, оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
У відповідності до ч. 1 ст. 319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧернігівГазСпецСервіс» задовольнити частково.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року скасувати.
Адміністративний позов позовом Чернігівської обласної прокуратури до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧернігівГазСпецСервіс», третя особа - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії- залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Сорочко Є.О.
Чаку Є.В.