ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/47014/25 Головуючий у 1 інстанції: Жукова Є.О.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.
Суддів Аліменка В.О.
Безименної Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві щодо відмови у здійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.07.2021 року;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.07.2021.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в нарахуванні та виплаті доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", починаючи з дати припинення такої виплати, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, апелянт вказує, що перерахунок пенсії позивача після 01.03.2018 призвів до збільшення її розміру більш ніж на 2000,00 грн, у зв`язку з чим, підстави для виплати щомісячної доплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713, відсутні. Апелянт зазначажє, що зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб є підставою для зміни розміру грошового забезпечення військовослужбовців та, відповідно, для перерахунку пенсії. Також, посилається на висновки Верховного Суду у зразковій справі № 400/6254/24, згідно з якими, перерахунок пенсії у зв`язку зі збільшенням грошового забезпечення після 01.03.2018 є підставою для невиплати доплати у розмірі 2000,00 грн.
26 лютого 2026 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Отже, в апеляційному порядку підлягає перегляду рішення суду першої інстанції виключно в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 .
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві і отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Київського окружного адміністративного суду м. Києва від 11.09.2024 у справі №620/17846/21, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 90% сум грошового забезпечення відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.01.2018.
Листом від 01.07.2025 №29552-28144/З-02/8-2600/25 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило, що після виконання рішення у справі №640/17846/21, право позивача на встановлення щомісячної доплати переглянуто. Зазначено, збільшення пенсії за період з березня 2018 року до липня 2021 року перевищує 2000 грн., отже підстави для встановлення щомісячної доплати, передбаченої постановою КМУ №713 відсутні.
Не погоджуючись з вищевказаною відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій
Згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова № 713).
У преамбулі Постанови №713 зазначено, що ця постанова прийнята з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб.
Пунктом 1 Постанови № 713 установлено з 1 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
Особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 року (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24 березня 2022 року № 2146-IX «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо пенсій в разі втрати годувальника), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року.
Пунктом 3 Постанови № 713 встановлено Пенсійному фонду України забезпечити встановлення з 01.07.2021 виплат, передбачених пунктами 1 і 2 цієї постанови, а також виплат, передбачених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 №656 «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій» для учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності, за матеріалами пенсійних справ.
Як вбачається з матеріалів справи, Як вбачається з матеріалів справи, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 01.07.2025 №29552-28144/З-02/8-2600/25 повідомило ОСОБА_1 про відсутність підстав для встановлення з 01 липня 2021 року щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Підставою для відмови зазначено, що, на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року у справі № 640/17846/21, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , внаслідок якого, розмір його пенсії за період з березня 2018 року до липня 2021 року збільшився більш ніж на 2000,00 грн, у зв`язку з чим, на думку відповідача, підстави для встановлення щомісячної доплати, передбаченої Постановою № 713, відсутні.
Водночас, колегія суддів вважає вказані висновки Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві необґрунтованими, оскільки для вирішення питання щодо наявності підстав для припинення виплати щомісячної доплати, передбаченої Постановою № 713, визначальним є не сам факт проведення перерахунку пенсії після 01 березня 2018 року та арифметичне збільшення її розміру більш ніж на 2000,00 грн, а правова природа та підстави такого перерахунку.
Так, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року у справі № 640/17846/21 встановлено, що пенсію ОСОБА_1 призначено з 01 травня 2010 року у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення, при цьому станом на 01 грудня 2017 року основний розмір його пенсії також становив 90 % грошового забезпечення. Водночас,. під час проведення перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві вказаний відсотковий розмір було зменшено до 70 %, у зв`язку з чим, суд визнав такі дії протиправними та зобов`язав відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії позивача з 01 січня 2018 року виходячи з 90 % відповідних сум грошового забезпечення.
Отже, перерахунок пенсії ОСОБА_1 , здійснений на виконання зазначеного судового рішення, був спрямований виключно на усунення допущеного відповідачем порушення та відновлення відсоткового розміру пенсії, право на який виникло у позивача до 01 березня 2018 року. Вказаний перерахунок не був пов`язаний зі збільшенням після 01 березня 2018 року складових грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців або інших показників основного розміру пенсії.
Аналогічний підхід викладено Верховним Судом у постанові від 08 листопада 2022 року у справі № 420/2473/22, відповідно до якого, перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права на належний розмір пенсії, право на який виникло до 01 березня 2018 року, не є перерахунком у зв`язку зі зміною складових грошового забезпечення та не виключає права особи на щомісячну доплату, передбачену Постановою № 713.
Крім того, у постанові від 21 січня 2026 року у справі № 620/8989/24 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду, розмежовуючи різні за своєю правовою природою перерахунки пенсій, зазначив, що перерахунок, здійснений на виконання судового рішення з метою відновлення відсоткового розміру пенсії, неправомірно зменшеного за наслідками попереднього перерахунку, спрямований на усунення порушення права, яке виникло до 01 березня 2018 року, та не зумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Верховний Суд наголосив, що саме характер і підстава перерахунку пенсії, а не факт його здійснення на виконання судового рішення, мають визначальне значення для вирішення питання щодо виплати доплати у розмірі 2000,00 грн.
З огляду на викладене, сама по собі обставина збільшення розміру пенсії ОСОБА_1 більш ніж на 2000,00 грн унаслідок виконання рішення суду у справі № 640/17846/21 не є передбаченою абзацом третім пункту 1 Постанови № 713 підставою для припинення виплати щомісячної доплати, оскільки, таке збільшення відбулося внаслідок відновлення основного розміру пенсії на рівні 90 % відповідних сум грошового забезпечення, право на який позивач набув до 01 березня 2018 року.
Посилання апелянта на висновки Верховного Суду, викладені у зразковій справі № 400/6254/24, також не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, оскільки, у вказаній зразковій справі предметом оцінки був перерахунок пенсії, здійснений, у зв`язку з фактичним підвищенням грошового забезпечення після 01 березня 2018 року, зокрема, внаслідок зміни розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з тим, у даній справі підставою проведеного перерахунку було виключно відновлення раніше встановленого ОСОБА_1 відсоткового розміру пенсії з 70 % до 90 %, а матеріали справи не свідчать, що припинення спірної доплати було зумовлено проведенням перерахунку пенсії позивача на підставі підвищеного після 01 березня 2018 року грошового забезпечення.
Таким чином, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відсутність у Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві правових підстав для припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Постановою № 713.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій відповідача та наявність підстав для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з дати припинення такої виплати, з урахуванням раніше виплачених сум.
Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткову обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність правових підстав для їх часткового задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Аліменко В.О.
Безименна Н.В.