Справа № 296/3856/26
2/296/3151/26
У Х В А Л А
про зупинення провадження у справі
"27" липня 2026 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі: головуючої судді - Петровської М.В., розглянувши клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про зупинення провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», в інтересах якого діє Горна Вероніка Іванівна, звернулось до Корольовського районного суду м. Житомира із позовною заявою, відповідно до змісту якої просить:
- стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №23.02.2022-100003488 від 23.02.2022 у розмірі 12 240,00 гривень;
- судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 16.04.2026 у даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
20.07.2026 представником відповідача ОСОБА_1 - Махновським Анатолієм Андрійовичем було подано до суду клопотання, у якому просить зупинити провадження в справі № 296/3856/26 за цивільним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 оскільки Відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
В обґрунтування поданого клопотання зазначає, що за бойовим розпорядження відповідач вибув до для виконання бойових(спеціальних) завдань. Враховуючи те, що військова частина до якої мобілізовано відповідача входить до складу Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, то є підстави для зупинення провадження у справі.
Згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши клопотання представника відповідача, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
За приписами пункту 2 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
У спірних правовідносинах суд ураховує висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені в постанові від 12 листопада 2025 року, справа № 754/947/22.
У пункті 66 вказаної постанови Великої Палати Верховного Суду зазначено, що з 24 лютого 2022 року та станом на момент прийняття цієї постанови в Україні (на всій її території) діє воєнний стан та проводиться загальна мобілізація. А отже, з настанням особливого періоду вся структура Збройних Сил України та інші військові формування як цілісний організм почали функціонувати в умовах особливого періоду та були переведені на організацію і штати воєнного часу.
З моменту оголошення загальної мобілізації та введення воєнного стану Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування переводяться в спеціальний правовий режим функціонування в цілому. Це виключає необхідність у додатковому з`ясуванні питання щодо переведення певної військової частини «на воєнний стан». Юридичний статус з`єднань, військових частин, підрозділів та інших складових структури ЗC України та інших військових формувань, що функціонують в умовах воєнного стану, не залежить від місця їх дислокації чи характеру виконуваних ними завдань, як-то перебування в районі воєнних (бойових) дій та участь в них (п. 79 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року, справа № 754/947/22).
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан» для цілей застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм.
Пункт 2 частини 1 статті 251 ЦПК України забезпечує дотримання фундаментальних засад правосуддя, гарантованих як Конституцією України, так і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а саме: права на доступ до суду та права на справедливий розгляд справи. У цьому випадку це стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців у судочинстві. Особи, які мобілізовані на військову службу у період воєнного стану, виконують конституційний обов`язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Отже, правила, визначені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, мають для суду визначальний характер. Формулювання «суд зобов`язаний» не дозволяє суду діяти на власний розсуд (п. 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року, справа № 754/947/22).
Норма пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, яка встановлює обов`язок суду зупинити провадження, є спеціальною захисною гарантією для військовослужбовців, які через виконання конституційного обов`язку із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (стаття 65 Конституції України) об`єктивно позбавлені можливості брати активну участь у судовому процесі, захищати свої права, свободи та інтереси.
Отже, під час застосування правил пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм права, визначених у пункті 3 частини першої статті 227 ГПК України та в пункті 5 частини першої статті 236 КАС України, судам потрібно виходити з такого:
1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»;
2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі;
3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.
Так, у цій справі встановлено, що згідно довідки від 17.05.2025 № 429, виданої тимчасово виконуючим обов`язки командира військової частини НОМЕР_2 , лейтенант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі по мобілізації в в/ч НОМЕР_2 з 15.04.2025 по теперішній час.
У відповідності до копії посвідчення офіцера серії НОМЕР_3 , ОСОБА_1 призначено офіцером відділення психологічної підтримки персоналу в/ч НОМЕР_2 наказом КВ ОК « ІНФОРМАЦІЯ_2 » №278 від 10.04.2025.
Отже, досліджені судом докази підтверджують, що відповідач ОСОБА_1 перебуває на військовій службі з 15.04.2025.
За таких обставин, наявні підстави для зупинення провадження у справі до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
Отже, клопотання представника відповідача підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.251, 253, 258, 259, 260, 261, 354 ЦПК України, -
постановив:
Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про зупинення провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.
Провадження у цивільній справі №296/3856/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - зупинити до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі зобов`язати відповідача повідомити про це суд невідкладно.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено: 27.07.2026.
Суддя М. В. Петровська