ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/4380/25
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
31 липня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Грибан І.О. та суддів: Аліменка В.О., Терези Ю.О., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вище вказане рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
До апеляційної скарги відповідачем долучено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивовано тим, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року зареєстровано у системі «Електронного документообігу» Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області 15 липня 2026 року за вхідним номером 25241/7. Також, апелянт надав докази отримання вказаного рішення.
Перевіривши апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ч. 1 статті 295 КАС України та п. 1 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Як встановлено з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції ухвалено 11 травня 2026 року. Проте, з апеляційною скаргою відповідач звернувся до суду 16 липня 2026 року.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві подано до Шостого апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Як на підставу поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та його поновлення скаржник вказує, що розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Копію рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 по справі № 320/4380/25 зареєстровано у системі «Електронного документообігу» Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві 15.07.2026 за вх. № 25241/7.
На підтвердження вказаної інформації апелянтом до апеляційної скарги надано копію рішення суду першої інстанції. На вказаній копії у верхньому лівому куті написано дату і вхідний номер, про які зазначав апелянт. Однак на копії відсутній реєстраційний штамп Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві. Також відсутня інформація, коли вказане рішення надійшло в підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний Суд» Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що дане клопотання не підлягає задоволенню.
Додатково звертаю увагу, що згідно з п. 4 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з цим, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області не дотримано вказані вимоги ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України та не додано до апеляційної скарги належних доказів отримання рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року.
Оцінюючи поважність наведених причин пропуску строку на апеляційне оскарження, судова колегія наголошує, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку на апеляційне оскарження з поважних причин.
Слід зауважити, що відповідно до частини 5 статті 251 КАС України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З наведеного вбачається встановлений законодавцем обов`язок суду у дводенний строк направити учасникам справи копії судового рішення.
Водночас, зі змісту заявленого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не можливо з`ясувати факт отримання відповідачем оскаржуваного рішення в підсистемі «Електронний Суд» у встановлений процесуальним законом строк.
Статтею 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пунктів 6-7 частини п`ятої цієї статті).
Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Внутрішня організація роботи щодо підготовки апеляційної скарги (належна або неналежна) не може вважатись поважною причиною пропуску процесуального строку апеляційного оскарження та, відповідно, не є доказом того, що скаржник з об`єктивних причин був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту отримання її копії.
При цьому, законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Приведення апеляційної скарги у відповідність з вимогами КАС України є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Враховуючи те, що апелянт є суб`єктом владних повноважень, на нього покладено обов`язок забезпечувати безперебійне функціонування своїх підрозділів для своєчасного виконання відповідних напрямків роботи, зокрема щодо оскарження судових рішень у встановлені законом строки.
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.09.2022 у справі № 560/403/22, від 03.11.2022 у справі № 560/15534/21 та від 22.12.2022 у справі № 380/19423/21.
Доказів існування непереборних обставин, які перешкоджали скаржнику скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою у межах визначеного КАС України строку, скаржник не зазначає та не надає.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія не вбачає підстав для визнання поважними причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року, так як апелянтом не зазначено та не надано вагомих доказів поважності причин пропуску строку.
Таким чином, апелянту слід подати до суду мотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення та надати докази отримання копії рішення суду першої інстанції з зазначенням дати такого отримання.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються правила ст. 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням апелянту десятиденного строку з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом подання мотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Керуючись ст.ст. 133, 169, 295, 296, 298, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суд,
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити апелянту десятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: І.О. Грибан
Суддя В.О. Аліменко
Суддя Ю.О. Тереза