ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.06.2026 року м.Дніпро Справа № 910/16997/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач)
суддів: Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.,
при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.
представники учасників провадження:
від позивача: не з`явився;
від відповідача: Москаленко Д.Ф. (власні засоби);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "БЕРТІ" на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.03.2024 (суддя Зінченко Н.Г., повний текст підписано 15.03.2024) у справі №910/16997/23
за позовом Дочірнього підприємства "ПРОФІТ ХАБ" Чернігівської регіональної Торгово-промислової палати (14000, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Ринкова, буд. 7)
до відповідача Приватного акціонерного товариства "БЕРТІ", (01010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, буд. 4)
про стягнення 1 180 617,95 грн.
В С Т А Н О В И В:
11.12.2023 згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 у справі № 910/16997/23 до Господарського суду Запорізької області за виключною підсудністю передана позовна заява вих. № б/н, сформована в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС 02.11.2023, (вх. № 4024/08-07/23 від 11.12.2023) Дочірнього підприємства "ПРОФІТ ХАБ" Чернігівської регіональної Торгово-промислової палати, м. Чернігів Чернігівської області до Приватного акціонерного товариства "БЕРТІ", м. Київ про стягнення 1 180 617,95 грн. заборгованості (основного боргу) за договором постачання електричної енергії споживачу (приєднання) № 14/12/ЗП від 14.12.2018.
Передача справи за підсудністю до Господарського суду Запорізької області мотивована приписами ст. 30 ГПК України та посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постановах від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 і від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18, згідно якої виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав і обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань за договором №14/12/ЗП від 14.12.2018 з повної та своєчасної оплати поставленої у період з 01.06.2021 по 02.09.2022 електричної енергії, зокрема, починаючи з березня 2022 відповідач перестав здійснювати оплату поставленої електроенергії взагалі.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.03.2024 у справі №910/16997/23 позов Дочірнього підприємства "ПРОФІТ ХАБ" Чернігівської регіональної Торгово-промислової палати, Чернігівська область, м. Чернігів до Приватного акціонерного товариства "БЕРТІ", м. Київ задоволено повністю.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "БЕРТІ" на користь Дочірнього підприємства "ПРОФІТ ХАБ" Чернігівської регіональної Торгово-промислової палати, 1 180 617 грн. 95 коп. заборгованості та 17709 грн. 28 коп. судового збору.
Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Приватне акціонерне товариство "БЕРТІ", в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в позові.
При цьому, апеляційну скаргу мотивовано наступним:
- суд першої інстанції фактично відмовився встановлювати обставини справи (допустив істотну неповноту встановлення обставин), якими Відповідач обґрунтовував свої заперечення проти позову, внаслідок однобічного підходу до розгляду справи. Однобічний підхід суду до встановлення обставин справи призвів до вибіркового встановлення обставин з ухилом тільки на користь сторони позивача, без врахування норм матеріального права, якими спростовувалось обґрунтування позовних вимог;
- суд приймаючи рішення, не взяв до уваги факт настання у даному випадку форс-мажорних обставин.
Так, ПрАТ "БЕРТІ" до серпня 2022 року було зареєстроване за адресою: м. Бердянськ, вул. І.Франка/Новоросійська, 2/40. Після початку наступу військових формувань Російської Федерації на територію України м. Бердянськ було повністю зайняте та заблоковане військами Російської Федерації. Тому, ПрАТ "БЕРТІ" змінена адреса реєстрації на м. Київ, вул. Омельяновича-Павленка, 9.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 23.12.2022, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004 (зі змінами), затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. До вказаного Переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України входить вся територія Бердянського району Запорізької області, у тому числі с. Андрівка, Андрівської сільської територіальної громади.
Отже, через військову агресію Російської Федерації фактичні потужності ПрАТ "БЕРТІ" перебувають у тимчасовій окупації. На цей час ПрАТ "БЕРТІ" не здійснює свою господарську діяльність, як наслідок, не споживає електричну енергію.
Апелянт вважає тимчасову окупацію м. Бердянська, Бердянського р-ну, Запорізької області та, як наслідок, настання для ПрАТ "БЕРТІ" форс-мажору загальновідомим фактом, який не потребує доказування, а лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 належним підтвердженням обставин непереборної сили в розумінні п. 10.2, 10.3 договору;
- звертає увагу, що Позивач не може довести фактичного отримання саме Відповідачем електричної енергії, через відсутність можливості доступу до окупованого підприємства.
Більш того, наголошує, що ПрАТ "БЕРТІ" листом від 25.02.2022 №25/02-1 зверталось до ПАТ "Запоріжжяобленерго" та повідомляло, що з 25.02.2022 зупинило виробничу діяльність повністю у зв`язку з початком повномасштабних бойових дій та не споживає електричну енергію.
Як апелянт звертався і до дирекції Позивача з листом, у якому зазначив, що з 25.02.2022 підприємство не працює та не споживає електричну енергію, а також надало покази лічильників станом на 01.08.2022.
При цьому, наголошує, що виникнення заборгованості припадає за час тимчасової окупації, а тому казати про те, що Позивач надавав послуги конкретно ПрАТ "БЕРТІ" є не вірним та не відповідає дійсності.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач проти її задоволення заперечує, рішення вважає законним і обґрунтованим, наголошує, що Апелянт вважає, що суд першої інстанції фактично відмовився встановлювати обставини справи (допустив істотну неповноту встановлення обставин); однобічний підхід суду до встановлення обставин справи, призвів до вибіркового встановлення обставин з ухилом тільки на користь сторони позивача, без врахування норм матеріального права, якими спростовувалось обґрунтування позовних вимог; зазначений однобічний підхід в дослідженні і встановленні обставин справи призвів до незаконної і необґрунтованості рішення суду першої інстанції, та до невірного і помилкового задоволення позовних вимог. Проте, в подальшому тексті апеляційної скарги є лише одне обґрунтування, а саме Апелянт стверджує про наявність у нього форс-мажорних обставин, які нібито не були враховані судом першої інстанції.
Звертає увагу, що Позивачем до позову подавалися листи ПАТ "Запоріжжяобленерго" щодо обсягів споживання відповідачем електроенергії в спірних періодах, в яких зазначено показники електролічильника (попередні та поточні) та, відповідно, визначено обсяг споживання Відповідачем електроенергії в кВт/ год. Відповідач протягом періоду з 24.02.2022 по 01.09.2022 не відмовився від постачання електроенергії за договором від 14.12.2018, не повідомляв Позивача про виникнення у нього форс-мажорних обставин. Лише після направлення Позивачем листа від 12.08.2022 за № 399 до ДПЗД "Укрінтеренерго" про переведення до нього як до "постачальника останньої надії" споживача ПрАТ "Берті", відповідач листом від 01.09.2022 повідомив ДП "Профіт Хаб", що зобов`язання за договором ним не виконуються у зв`язку із перебуванням належних йому підприємств, до яких здійснювалося електропостачання за Договором, на тимчасово окупованій території.
Наголошує, що до апеляційної скарги Відповідач надав нові докази, які не були ним подані до суду першої інстанції, якими Апелянт намагається довести, що він попереджував ПАТ "Запоріжжяобленерго" про зупинення виробничої діяльності. Проте, доказів направлення/вручення такого листа Відповідач не надає.
Зауважує, що наявність форс-мажорних обставин є підставою для звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, а не від обов`язку виконання основного зобов`язання, яким в даному випадку є оплата поставленої електроенергії.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 03.04.2024 здійснено запит матеріалів справи №910/16997/23 із Господарського суду Запорізької області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
12.04.2024 матеріали справи №910/16997/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.04.2024 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу відповідача залишено без руху через неподання доказів оплати судового збору (визначена сума сплати 21 251,13 грн.). Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
23.04.2024 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 15.04.2024 надійшла заява про усунення недоліків скарги, до якої додано платіжну інструкцію №0.0.3605851711.1 від 23.04.2024 про сплату 21251,13 грн.
Ухвалою суду від 13.05.2024 відкрито апеляційне провадження за скаргою відповідача на рішення суду; розгляд справи призначено у засіданні на 16.07.2024; сторонам встановлений строк для подачі відзиву, заяв, клопотань.
13.06.2024 від представника відповідача (апелянта) Москаленко Дениса Федоровича до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшло клопотання про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.
08.07.2024 від представника позивача Марченко Ніни Іванівни до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшло клопотання аналогічного змісту.
В судовому засіданні 16.07.2024 у призначений ухвалою Центрального апеляційного господарського суду час секретар судового засідання намагався вийти на зв`язок з представниками позивача та відповідача в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів, але представники сторін на зв`язок не вийшли.
Ухвалою суду від 16.07.2024 розгляд скарги відкладено на 29.10.2024.
28.10.2024 до суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника, за наявними матеріалами.
В судовому засіданні 29.10.2024 колегією суддів поставлено питання щодо зупинення провадження у справі.
Представник відповідача проти зупинення провадження у справі не заперечував.
Ухвалою суду від 29.10.2024 апеляційне провадження у справі №910/16997/23 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "БЕРТІ" на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.03.2024 зупинено до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 908/1162/23 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту відповідної постанови.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.10.2025 поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "БЕРТІ" на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.03.2024 у справі №910/16997/23, призначено судове засідання у справі на 12.02.2026.
20.10.2025 від представника відповідача (апелянта) Москаленко Дениса Федоровича до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшло клопотання про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.
11.02.2026 до суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення у яких останній зауважив, що станом на даний час змінилися обставини, які були підставою для звернення Позивача з позовом. Так, в березні 2024 року ДП "ПРОФІТ ХАБ" ЧРТПП отримало від ПАТ "Запоріжжяобленерго" лист про можливість зробити коригування обсягів за липень 2022 р. - березень 2023 р. на підставі листа НЕК «Укренерго» № 01/12975 від 29.02.2024 «Про дані комерційного обліку» (файл Укренерго); 03.04.2024 ДП "ПРОФІТ ХАБ" ЧРТПП звернулося з листом до ПАТ "Запоріжжяобленерго", у якому просило надати позивачу акти-коригування цих обсягів (файл Лист Профіт Хаб-Запоріжжяобленерго); 17.09.2024 Позивач отримав від ПАТ "Запоріжжяобленерго" лист про здійснені коригування за липень 2022 (файл Лист Запоріжжяобленерго про коригування липня 2022); 27.09.2024 Позивач отримав від ПАТ "Запоріжжяобленерго" лист про здійснені коригування за серпень-вересень 2022 (файл Лист Запоріжжяобленерго про коригування серпня-вересня 2022); після вказаних коригувань залишилися не відкоригованими дані за березень-червень 2022 року. Відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» та Кодексу комерційного обліку електричної енергії" ДП "ПРОФІТ ХАБ" ЧРТПП 21.11.2024 подало Запит на проведення суперечки до НЕК "Укренерго" як Адміністратора комерційного обліку електричної енергії. Внаслідок процесу врегулювання суперечки лише в жовтні-листопаді 2025 року відбулося коригування обсягів спожитої Відповідачем електроенергії за квітень, травень, червень 2022 року. Отже, до цього часу залишається не врегульованою суперечка щодо обсягів спожитої Відповідачем електроенергії за березень 2022 року. За наслідками проведеної процедури врегулювання суперечки щодо обсягів постачання електричної енергії за квітень-червень 2022 року були складені акти коригування, відповідно до яких сума заборгованості ПрАТ "БЕРТІ" перед ДП "ПРОФІТХАБ" ЧРТПП станом на даний час зменшилася на 915657,06 грн., сума заборгованості Відповідача перед Позивачем за Договором постачання електричної енергії споживачу (приєднання) № 14/12/ЗП від 14.12.2018 станом на 11.02.2026 складає 264 960,89 грн. (1 180 617,95 - 915 657,06).
Розгляд справи, призначений у судовому засіданні на 12.02.2026 не відбувся у зв`язку з відрядженням судді-члена колегії Паруснікова Ю.Б.
Ухвалою суду від 17.02.2026 розгляд справи призначений на 30.06.2026.
15.06.2026 від представника відповідача (апелянта) Москаленко Дениса Федоровича до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшло клопотання про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.
29.06.2026 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення у яких останній зазначив, що станом на 29.06.2026 суперечка щодо обсягів спожитої Відповідачем електроенергії за березень 2022 року залишається не врегульованою. Сума заборгованості Відповідача перед Позивачем за Договором постачання електричної енергії споживачу (приєднання) № 14/12/ЗП станом на 29.06.2026 складає 264 960,89 грн. Слід зазначити, що ініціатором вищевказаних процедур коригування обсягів споживання електроенергії Відповідачем у період з березня по червень 2022 року, був лише Позивач, хоча Відповідач в силу ст.9.1.15 Кодексу комерційного обліку електричної енергії має право ініціювати таку процедуру, та саме він має майновий інтерес у застосуванні таких процедур. Враховуючи викладене вважає, що провадження у даній справі у частині стягнення 915 657,06 грн. підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю предмета спору (п.2 ст.231 ГПК України), в іншій частині рішення суду першої інстанції просить залишити без змін.
29.06.2026 до суду від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі представника.
У судовому засіданні 30.06.2026 представник відповідача підтримав доводи скарги; колегію суддів протокольною ухвалою задоволено клопотання позивача про розгляд справи за відсутності представника.
У судовому засіданні 30.06.2026 оголошені вступна та резолютивна частина постанови у справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
14.12.2018 Дочірнім підприємством "ПРОФІТ ХАБ" Чернігівської регіональної Торгово-промислової палати (позивач, Постачальник) та Приватним акціонерним товариство "БЕРТІ"(відповідач, Споживач) укладено договір постачання електричної енергії споживачу (приєднання) № 14/12/ЗП(далі - Договір) шляхом приєднання споживача договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції постачальника до Договору шляхом підписання заяви-приєднання.
Відповідно до п.1.1 Договору цей договір про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - Споживач) постачальником електричної енергії( далі - Постачальник) та укладається сторонами, з урахуванням статей вимог Цивільного кодексу України. Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), шляхом приєднання Споживача до умов цього договору.
Згідно п. 2.1. Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок, а Споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору.
Пунктом 5.9 договору сторони узгодили, що Споживач повинен не пізніше 9 години 00 хвилин ранку 1 числа місяця, що слідує за розрахунковим, надавати Постачальнику в електронному вигляді підписаний акт здачі-приймання електричної енергії, в якому відображається обсяг поставленої Постачальником Споживачу у розрахунковому місяці електричної енергії.
Обсяги постачання та порядок оплати електричної енергії визначені у Додатку № 1 до договору "Комерційна пропозиція № 1" до Договору.
01.07.2019 Додаток №2 до Договору "Комерційна пропозиція № 1" викладений у новій редакції.
08.02.2021 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до якої були внесені зміни до тарифу на послуги постачальник передбачені пунктом 1 Додатку № 2 до Договору ("Комерційна пропозиція № 1").
Згідно п.4 Комерційної пропозиції рахунок за електричну енергію виставляється до 20 числа місяця, що пер розрахунковому періоду. Оплата рахунку Постачальника має здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку та у графіку оплати.
Відповідно до п. 5 Комерційної пропозиції Споживач надає заявку на наступний місяць до 10 числа місяця, що передує місяцю поставки - загальний обсяг споживання в кВт*год, а до 24 числа місяця, що передує місяцю поставки надає уточнену заявку згідно таблиці 1 до Комерційної пропозиції.
Пунктом 6 Комерційної пропозиції визначено, що фактичний обсяг спожитої електричної енергії визначається на підставі Звіту, що подає Споживач до ОСР (оператора системи розподілу) за розрахунковий період по Договору надання послуг з розподілу електричної енергії з відповідної ОСР та надає Електропостачальнику копію цього звіту в строк не пізніше перш (трьох) робочих днів місяця, наступного за розрахунковим (п.6 Додатку № 2).
У п. 13.1.Договору визначено, що цей Договір укладається на строк зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви-приєднання, яка є додатком №1 до Договору.
Матеріали справи не містять заяв сторін про розірвання Договору про постачання електричної енергії споживачу, отже у спірному періоді Договір є діючим.
З матеріалів справи вбачається, що в період з 01.06.2021 по 02.09.2022 відповідачем фактично спожито електричної енергії на загальну суму 6 517 526,04 грн., про що свідчать акти приймання-передачі, а саме:
- № 419 від 30.06.2021на суму 397 872,14 грн.;
- № 528 від 31.07.2021 на суму 432 026,00 грн.;
- № 623 від 31.08.2021 на суму 506 535,32 грн.;
- № 760 від 30.09.2021 на суму 557 464,85 грн.;
- № 873 від 31.10.2021 на суму 691 417,47 грн.;
- № 976 від 30.11.2021 на суму 833 864,14 грн.;
- № 1101 від 31.12.2021 на суму 799 212,09 грн.;
- № 2 від 31.01.2022 на суму 680 683,42 грн.;
- № 128 від 28.02.2022 на суму 587 661,75 грн.;
- № 241 від 31.03.2022 на суму 24 083,80 грн.;
- № 348 від 30.04.2022 на суму 22 697,01 грн.;
- № 479 від 31.05.2022 на суму 23 455,40 грн.;
- № 609 від 30.06.2022 на суму 323 235,86 грн.;
- № 724 від 31.07.2022 на суму 600 331,43 грн.;
- № 829 від 31.08.2022 на суму 25 340,60 грн.;
- № 919 від 30.09.2022 на суму 10 644,68 грн.
Акти приймання-передачі, за період з червня по грудень 2021 містять підписи уповноважених представників Постачальника і Споживача та скріплені печатками обох підприємств.
Акти приймання-передачі електричної енергії та відповідні рахунки за період з січня 2022 року по вересень 2022 року направлялися Відповідачу на електронну пошту, як то передбачено п. 5.9 Договору.
Проте, підписані зі сторони Приватного акціонерного товариства "БЕРТІ" зазначені акти на адресу позивача не надходили.
Факт споживання об`єму електричної енергії відповідача за період з січня 2022 року по вересень 2022 року підтверджується даними Оператора системи розподілу ПАТ "Запоріжжяобленерго".
Відповідачем частково сплачено вартість спожитої електроенергії в сумі 5 336 908,09 грн. (перераховано коштів за електричну енергію в сумі 5 331 010,29 грн. та врахування попередньої оплати вартості електричної енергії в сумі 5 897,80 грн.).
Отже, станом на час розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 1 180 617,95 грн.
12.08.2022 зверненням за вих.№ 399 Позивач просив ДПЗД "Укрінтеренерго" про переведення до нього як до "постачальника останньої надії" споживача ПрАТ "Берті".
02.09.2022 позивач припинив постачання електричної енергії відповідачу.
Листом від 01.09.2022 відповідач повідомив ДП "Профіт Хаб", що зобов?язання за договором не виконуються у зв?язку із перебуванням належних ПрАТ "Берті" підприємств, до яких здійснювалося електропостачання за Договором, на тимчасово окупованій території.
Відсутність своєчасної оплати відповідачем рахунку за договором про постачання електричної енергії стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що факт наявності заборгованості Приватного акціонерного товариства "БЕРТІ" перед Дочірнім підприємством "ПРОФІТ ХАБ" Чернігівської регіональної Торгово-промислової палати за надані послуги по постачанню електричної енергії за період з 01.06.2021 по 02.09.2022 в розмірі 1 180 617,95 грн. підтверджується фактичними обставинами справи та відповідачем жодними письмовими доказами не спростований. При цьому, щодо обсягу спожитої електричної енергії суд, зазначив, що у справі містяться данні ПАТ "Запоріжжяобленерго" стосовно обсягів споживання відповідачем електроенергії в спірний період, в яких зазначено показники електролічильника (попередні та поточні) та, відповідно, визначено обсяг споживання в кВт/год. А тому є всі підстави для стягнення заборгованості у судовому порядку у заявленому розмірі, в той час як відповідачем не надано доказів дотримання порядку повідомлення позивача про виникнення форс-мажору та, як наслідок, неможливості своєчасної оплати.
Колегія суддів апеляційного господарського суду лише частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
Господарські взаємовідносини сторін врегульовано Договором № 14/12/ЗП від 14.12.2018.
Частиною 1 статті 634 ЦК України закріплено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших, стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
При цьому, оскільки зазначений договір є договором на постачання електричної енергії споживачу (приєднання), крім загальних норм зобов`язального права, спірні відносини регулюються спеціальними актами у сфері електричної енергії, а саме Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ).
Відповідно до частини першої статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється на підставі договору постачання електричної енергії споживачу, що укладається між електропостачальником та споживачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч. 2 ст. 714 ЦК України).
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п. 1.2.1 ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.
Пунктами 3.1.7, 3.1.8, 3.1.9 ПРРЕЕ визначено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції. Споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.
Таким чином, відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки товару, є господарськими зобов`язаннями, а згідно з приписами статей 193 ГК України (що діяв на час виникнення спірних відносин), 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
У ч. 1 ст. 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
За доводами позивача рахунки за спірний період сформовано постачальником електричної енергії Дочірнім підприємством "ПРОФІТ ХАБ" Чернігівської регіональної Торгово-промислової палати на підставі даних (обсягів спожитої електричної енергії), поданих оператором розподілу електричної енергії ПАТ "Запоріжжяобленерго" за результатами звітних періодів.
Згідно із п. 2.1.18 ПРРЕЕ за укладеними договорами електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) оператор системи формує особові рахунки, на яких обліковує стан розрахунків за послуги з передачі (розподілу) електричної енергії, із зазначенням відповідальних за розрахунки сторін, зазначає інформацію відповідно до реєстрів точок комерційного обліку споживачів відповідних електропостачальників та вносить відповідні зміни протягом одного робочого дня, наступного за днем настання таких змін.
За реєстром особових рахунків окремо ведеться реєстр електропостачальників, з якими укладено договори електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.
Крім цього, відповідно до підпункту 5 пункту 5.1.2 ПРРЕЕ оператор системи зобов`язаний формувати і вести реєстр електропостачальників, які мають доступ до мереж оператора системи, реєстр особових рахунків та особові рахунки споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності оператора системи, реєстр власників мереж, які підпадають під визначені критерії малої системи розподілу, інформувати електропостачальників та власників мереж, занесених до цих реєстрів, про необхідність укладення передбачених цими Правилами договорів та врегулювання відносин з користувачами малих систем розподілу.
За умовами п. 4.3. ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Згідно з п. 4.12. ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Відповідно до п. 4.13. ПРРЕЕ для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
Згідно з п. 4.14. ПРРЕЕ платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу. Платіжні документи (рахунки) надаються електропостачальниками споживачам безкоштовно. Платіжні документи (рахунки) на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на вебсайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу. Платіжний документ (рахунок) має надаватися споживачу в терміни та спосіб, визначені відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції або умов договору. Датою отримання платіжного документа вважається: 1) дата вручення, що підтверджується підписом одержувача (споживача або його уповноваженої особи); 2) дата його отримання від кур`єра; 3) відмітка про реєстрацію вхідної кореспонденції; 4) дата його відкриття споживачем на персональній сторінці (особовому кабінеті) споживача на офіційному вебсайті електропостачальника, оператора системи, що може бути підтверджено програмною платформою, яка забезпечує роботу персональної сторінки з визначенням дати та часу його відкриття; 5) дата отримання іншими засобами комунікації (електронною поштою, факсимільним зв`язком тощо) чи в інший спосіб з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу та комерційною пропозицією та/або договором споживача на розподіл (передачу) електричної енергії; 6) третій календарний день з дати його отримання поштовим відділенням зв`язку, на території обслуговування якого розташований об`єкт споживача (у разі направлення засобами поштового зв`язку рекомендованим або цінним листом). Вимоги щодо порядку та форми надання інформації в платіжних документах (рахунках) електропостачальника встановлені розділом ІХ цих Правил.
Як свідчать умови договору, а саме додатку №1 до договору (заяви-приєднання) поставка електричної енергії здійснювалась на об`єкти споживача (відповідача), що розташовані: 1. 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Польська, буд.№ 13 (ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z955142919089); 2. 71111, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Франка/вул. Новоросійська, 2/40 (ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z2994591110109); 3. 71111, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Франка/вул. Новоросійська (ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z2965413293399).
Позивач у позові підтвердив, що відомості про фактичні (звітні) обсяги купівлі електричної енергії споживачем згідно з показами ЗВТ, за період з 01.06.2021 по 02.09.2022 він отримав від ПАТ "Запоріжжяобленерго", як оператора системи розподілу. Також позивачем надано суду акти прийому-передачі електричної енергії, виставлені відповідачу за період з 01.06.2021 по 02.09.2022 на суму 6 517 526,04 грн. Наголошує, що з березня 2022 року відповідач повністю припинив оплату наданих послуг.
В той же час, колегія суддів зауважує, що здійснюючи перевірку суми за наданими позивачем актами простим арифметичним додаванням, загальна сума, підтверджена актами, становить 6 516 525,96 грн, а не 6 517 526,04 грн, наведена у позові. При цьому, позивач у позові не зауважував, що між сторонами існували інші правовідносини, суми за які включені до позову, на що не звернув увагу суд першої інстанції.
Крім того, як правильно зауважив відповідач у відзиві на позов, ПрАТ «БЕРТІ» до серпня 2022 року було зареєстроване за адресою: м. Бердянськ, вул. І.Франка/Новоросійська, 2/40. Після початку наступу військових формувань Російської Федерації на територію України м. Бердянськ було повністю зайняте та заблоковане військами Російської Федерації. Тому, ПрАТ «БЕРТІ» була змінена адреса реєстрації на м. Київ, вул. Омельяновича-Павленка, 9.
Отже, спірні правовідносини регулюються не лише нормами ЦК України, а й спеціальним законом - Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", який має пріоритет у застосуванні як lex specialis.
Згідно з положеннями ч.ч.1, 2 ст.13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» положення цієї статті застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями.
В умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями.
На період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.
Переміщення товарів, маркування (етикетування) яких свідчить про вироблення таких товарів на тимчасово окупованій території, забороняється, крім речей, які віднесені до особистих речей, що переміщуються у ручній поклажі та/або супроводжуваному багажі відповідно до частин третьої та четвертої цієї статті.
Відповідно до листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 21.04.2023 № 4316/20.5/7-23 у зв`язку з перебуванням певних територій у тимчасовій окупації (ОСР не контролює власні електромережі на час окупації), ОСР (в даному випадку ПАТ "Запоріжжяобленерго") не має можливості відстежувати обсяги надходження електроенергії до мереж розподілу, а також, оскільки неможливо визначити від чиїх мереж здійснюється розподіл та куди надходить вироблена електроенергія під час окупації території, покази по об`єктах споживачів, розташованих на окупованих територіях, як щодо споживання, так і щодо генерації, мають прийматися рівними нулю.
Натомість, позивачем у цій справі на підтвердження заборгованості по заявленим актам, непідписаними відповідачем, згідно даних ОСР за спірний період нарахована електроенергія (дані не визначені нулем) до м. Бердянськ, що перебуває в окупації.
Колегія суддів враховує наступне.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває по теперішній час.
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, датою тимчасової окупації Бердянської міської територіальної громади Запорізької області визначено 27.02.2022.
Така дата була визначена й у Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженому наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", положення цієї статті застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями. В умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями. На період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті. Переміщення товарів, маркування (етикетування) яких свідчить про вироблення таких товарів на тимчасово окупованій території, забороняється, крім речей, які віднесені до особистих речей, що переміщуються у ручній поклажі та/або супроводжуваному багажі відповідно до частин третьої та четвертої цієї статті. Контроль в`їзду-виїзду з метою виявлення, запобігання переміщенню товарів на тимчасово окуповану територію та з такої території в межах контрольних пунктів в`їзду-виїзду, а також поза межами контрольних пунктів в`їзду-виїзду проводять уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду переглянув у касаційному порядку постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023 у справі № 908/1162/23 (до вирішення якої і зупинялось провадження у дійсній справі ухвалою від 29.10.2024) про стягнення боргу за спожитий у листопаді-грудні 2022 обсяг електроенергії на об`єкті, який знаходиться у місті Мелітополі.
Об`єднана палата зазначила: "У справі № 908/1162/23, як і у справі № 910/9680/23 (від висновків Верховного Суду в якій пропонується відступити), йдеться про діяльність, що підпадає під ознаки, наведені у частині другій статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"; окрім того, в обох справах йдеться про території, окуповані з лютого 2022, за відсутності окремого рішення Кабінету Міністрів України щодо територій, тимчасово окупованих, починаючи з 24 лютого 2022. Тобто правовідносини у цих справах є подібними за критерієм здійснення господарської діяльності на тимчасово окупованій території і доводи касаційної скарги ґрунтуються на застосуванні тих самих приписів Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".
Предметом розгляду Об`єднаною палатою було питання застосування частини 2 статті 13 та частини 2 статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" до правовідносин, які виникли у період із лютого 2022 по грудень 2022, тобто до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 06.12.2022 № 1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" та затвердження Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказу № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією".
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (далі - Закон № 1207-VII), для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях (пункт 1); інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (п. 3).
Так, у справі № 908/1162/23 Верховний Суд, залишаючи постанову суду апеляційної інстанції про відмову у позові без змін, зокрема дійшов висновку, що Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" щодо деяких питань визначення правового статусу тимчасово окупованих територій України в умовах воєнного стану від 16.11.2022 № 2764-ІХ частину третю статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" було викладено в редакції, за якою дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, передбачених пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Діюча редакція цієї норми (у відповідності до змін, внесених Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" № 3050-IX від 11.04.2023) вказує, що дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, які передбачені у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначаються у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Як зазначила Об`єднана палата, з 07.05.2022 ані пункт 7 частини першої статті 1-1, ані пункт 1 частини третьої статті 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" не містили (і зараз також не містять) жодних посилань на те, що статус тимчасово окупованих вказані у них території набувають залежно від наявності чи відсутності (а так само і дати ухвалення) будь-якого рішення того чи іншого повноважного органу державної влади України - РНБО, Кабінету Міністрів України чи іншого органу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
06.12.2022 Кабінет Міністрів України затвердив постанову "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", відповідно до якої перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони України з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Однак, у відповідності до регулювання, запровадженого Законом України від 21.04.2022 № 2217-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України" правовий статус тимчасово окупованої території Російською Федерацією в розумінні пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" не залежить від того, чи ухвалив (і якщо ухвалив - то коли саме) той чи інший повноважний орган державної влади України (РНБО, Кабінет Міністрів України чи інший орган в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України) рішення про визнання певної частини території України тимчасово окупованою. Таке рішення повноважного органу державної влади України (зокрема - і Кабінету Міністрів України) для територій, визначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", має не конститутивне, а лише інформативне значення, з публічною достовірністю підтверджуючи конкретну дату, з якої фактична окупація певної частини території України почалася чи припинилася.
З огляду на викладене, у постанові у справі № 908/1162/23 Об`єднана палата дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від висновку, викладеного Верховним Судом у постанові у справі № 910/9680/23 про поширення положень статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на території, тимчасово окуповані в період воєнного стану, лише з огляду на загальновідомий факт окупації таких територій за відсутності відповідного рішення Кабінету Міністрів України.
Суд враховує зазначені вище висновки Верховного Суду у справі № 908/1162/23 відповідно до положень ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, оскільки правовідносини у справах є подібними за змістовим критерієм.
Стаття 42 "Положення про закони і звичаї війни на суходолі", що є додатком до IV Гаазької конвенції про закони і звичаї війни на суходолі від 18.10.1907, учасницею якої є Україна (дата набрання чинності для України - 24.08.1991), встановлює, що територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника.
Таким чином, враховуючи, що окупація території місцезнаходження відповідача з 27.02.2022 (отже, частково під час спірних відносин і частково за пред`явлений у позові період) є загальновідомим фактом (підтвердженим, до того ж, Кабінетом Міністрів України), а також положення ст. 13-1 Закону № 1207-VII, позивач у період з 27.02.2022 не мав права здійснювати господарську діяльність щодо постачання на окуповану територію товарів і послуг, у тому числі електричної енергії.
При цьому, суд звертає увагу, що Закон встановлює заборону саме на здійснення господарської діяльності з постачання товарів на тимчасово окуповану територію, тому постачальник як професійний учасник ринку несе підвищений стандарт обачності та зобов`язаний діяти відповідно до вимог закону. Покладення відповідальності на споживача не спростовує факту порушення імперативної норми постачальником.
Так, позивачем на підтвердження поставки електричної енергії пред`явлені наступні акти:
№ 419 від 30.06.2021 на суму 397 872,14 грн.;
- № 528 від 31.07.2021 на суму 432 026,00 грн.;
- № 623 від 31.08.2021 на суму 506 535,32 грн.;
- № 760 від 30.09.2021 на суму 557 464,85 грн.;
- № 873 від 31.10.2021 на суму 691 417,47 грн.;
- № 976 від 30.11.2021 на суму 833 864,14 грн.;
- № 1101 від 31.12.2021 на суму 799 212,09 грн.;
- № 2 від 31.01.2022 на суму 680 683,42 грн.;
- № 128 від 28.02.2022 на суму 587 661,75 грн.;
- № 241 від 31.03.2022 на суму 24 083,80 грн.;
- № 348 від 30.04.2022 на суму 22 697,01 грн.;
- № 479 від 31.05.2022 на суму 23 455,40 грн.;
- № 609 від 30.06.2022 на суму 323 235,86 грн.;
- № 724 від 31.07.2022 на суму 600 331,43 грн.;
- № 829 від 31.08.2022 на суму 25 340,60 грн.;
- № 919 від 30.09.2022 на суму 10 644,68 грн.
При цьому, останній зауважує, що акти до грудня 2021 підписані відповідачем, в той час, як за період з січня 2022 по вересень 2022 року не підписані останнім.
Відтак, враховуючи наведене вище, оскільки окупація території, куди здійснювалося постачання електричної енергії, розпочалась 27.02.2022, то саме з цього періоду були відсутні підстави для нарахування боргу, оскільки постачання з цієї дати відбувалося з порушенням імперативної заборони, що виключає можливість стягнення будь-якої заборгованості за цей період.
Отже, з огляду на висновки Об`єднаної палати Верховного Суду у наведеній вище постанові і встановлені обставини у цій справі щодо поставки електроенергії за актами № 241 від 31.03.2022 на суму 24 083,80 грн.; № 348 від 30.04.2022 на суму 22 697,01 грн.; № 479 від 31.05.2022 на суму 23 455,40 грн.; № 609 від 30.06.2022 на суму 323 235,86 грн.; № 724 від 31.07.2022 на суму 600 331,43 грн.; № 829 від 31.08.2022 на суму 25 340,60 грн.; № 919 від 30.09.2022 на суму 10 644,68 грн, непідписаними відповідачем, що є предметом спору у цій справі, за якими електрична енергія поставлялась відповідачу до м. Бердянськ, що перебуває в окупації, що заборонено законом і дані по яким мають дорівнювати 0, відсутні підстави для задоволення позовних вимог Дочірнього підприємства "ПРОФІТ ХАБ" Чернігівської регіональної Торгово-промислової палати до Приватного акціонерного товариства "БЕРТІ", про стягнення заборгованості в сумі 1 029 808,78 грн.
Звідси, позовні вимоги в сумі 1 029 808,78 грн. пред`явлені позивачем безпідставно, отже, в задоволенні позову в цій частині вимог слід відмовити повністю, а не закрити провадження у справі на суму 915 657,06 грн. у зв`язку із відсутністю предмета спору (п.2 ст.231 ГПК України), як просив позивач у поясненнях від 29.06.2026.
Таким чином, оскільки із загальної суми за актами в розмірі 6 516 525,96 грн, відняти суму вимог, що пред`явлені безпідставно - 1 029 788,78 грн., в той час як відповідачем оплачено 5 336 908,09 грн (5 331 010,29 грн. за актами з урахуванням 5897,80 грн попередньої оплати), що підтверджує позивач у позові, неоплаченими лишається 149 829,09грн. заборгованості, що і підлягає стягненню з відповідача. В решті позовних вимог слід відмовити.
За приписами ч.4 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції приймає до уваги доводи скарги про окупацію виробничих потужностей відповідача (до зміни місця реєстрації відповідача) і поставку електричної енергії на окуповану територію, в той час як доводи скарги про настання випадку форс-мажорних обставин не є визначальними у вирішенні спору.
Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За викладених обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи справу, судом першої інстанції не з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, через що неправильно застосовано норми процесуального права.
На підставі викладеного апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду підлягає скасуванню, необхідно прийняти у справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.
Зважаючи на часткове задоволення апеляційної скарги та часткове задоволення позову, судові витрати, понесені у зв`язку із подачею позову та апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Пропорція задоволених вимог у даному випадку становить: на користь позивача - 12,69%, на користь відповідача - 87,31%.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "БЕРТІ" на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.03.2024 у справі № 910/16997/23 - задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 15.03.2024 у справі № 910/16997/23 - скасувати.
Прийняти у справі нове рішення, яким позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "БЕРТІ" (01010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, буд. 4, ідентифікаційний номер00152359) на користь Дочірнього підприємства "ПРОФІТ ХАБ" Чернігівської регіональної Торгово-промислової палати (14000, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Ринкова, буд. 7, ідентифікаційний код 41697846) 149 829,09 грн (сто сорок дев`ять тисяч вісімсот двадцять дев`ять гривень 09 коп.) заборгованості та 2247,31 грн (дві тисячі двісті сорок сім гривень 31 коп.) судового збору.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Дочірнього підприємства "ПРОФІТ ХАБ" Чернігівської регіональної Торгово-промислової палати (14000, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Ринкова, буд. 7, ідентифікаційний код 41697846) на користь Приватного акціонерного товариства "БЕРТІ" (01010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, буд. 4, ідентифікаційний номер00152359) 18 554,36 грн (вісімнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят чотири гривні 36 копійок) витрат по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги.
Видачу відповідних наказів, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Запорізької області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено і підписано суддями Івановим О.Г. та Верхогляд Т.А. 10.07.2026, суддею Парусніковим Ю.Б. 03.08.2026.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков