ф
УХВАЛА
03 серпня 2026 року
м. Київ
справа №240/26380/25
адміністративне провадження №К/990/32581/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Тацій Л.В., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.03.2026 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2026 у справі №240/26380/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просила:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 14.10.2025 № 34388-31995/П-02/8-0600/2 щодо ненарахування та невиплати щoмісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести з 01.07.2025 нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі, що дорівнює 50% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом про Державний бюджет на відповідний рік.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19.03.2026, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2026, у задоволенні позову відмовлено.
На зазначені рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду позивачка подала касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 13.07.2026.
ОСОБА_1 клопоче про поновлення строку на касаційне оскарження, зазначаючи, що копія постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2026 їй не надсилалася та не була вручена, що, за її твердженням, підтверджується матеріалами справи.
Зазначає, що про існування та зміст оскаржуваної постанови позивачка дізналася лише 07.07.2026 після звернення за юридичною консультацією та ознайомлення з її текстом у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Наголошує, що після отримання відповідної інформації подала касаційну скаргу в найкоротший строк і не допускала невиправданого зволікання. На підтвердження наведених обставин до касаційної скарги додано копію постанови від 11.05.2026, роздруковану з ЄДРСР.
Крім того, позивачка покликається на свій похилий вік - 88 років, відсутність необхідних навичок користування електронними сервісами, доступу до мережі Інтернет, комп`ютерної та відповідної телефонної техніки, а також на перебої з електропостачанням. У зв`язку із цим вона не мала об`єктивної можливості самостійно відстежувати рух справи та перевіряти наявність судового рішення в ЄДРСР.
З огляду на те, що копію постанови суду апеляційної інстанції позивачці не було вручено, про її існування раніше 07.07.2026 вона не знала та об`єктивно не могла дізнатися. Наведені обставини, на її переконання, свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та є підставою для його поновлення.
Відповідно до частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, наведені заявницею касаційної скарги обставини є достатніми для визнання поважними причин пропуску строку на касаційне оскарження та його поновлення.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд вважає зазначити наступне.
В касаційній скарзі скаржником зазначено, що вона подана на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
На обґрунтування наявності зазначеної підстави касаційного оскарження позивачка стверджує, що під час розгляду цієї справи суди попередніх інстанцій не врахували правових висновків Верховного Суду, сформованих у подібних правовідносинах. Водночас, на її переконання, висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у спірних правовідносинах відсутній, що зумовлює необхідність касаційного перегляду судових рішень у цій справі та формування відповідного правового висновку.
Позивачка зазначає, що питання нарахування і виплати допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та продукції особистого підсобного господарства, передбаченої статтею 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції від 09.07.2007, з огляду на передачу повноважень щодо здійснення соціальних виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, органам Пенсійного фонду України, стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики.
У касаційній скарзі скаржниця, окрім наведеного, посилається на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, зазначаючи ця справа становить значний суспільний інтерес, зважаючи на зміни в порядку нарахування та виплати відповідних соціальних пільг і компенсацій, повноваження щодо здійснення яких передано органам Пенсійного фонду України.
Щодо виняткового значення справи позивачка зазначає, що належить до осіб, які мають право на пільги, передбачені статтею 37 Закону України № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки проживає в зоні обов`язкового безумовного відселення та має статус потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи другої категорії.
Наголошує, що ненарахування та невиплата їй відповідної допомоги призводять до скрутного матеріального становища, покладають на неї надмірний фінансовий тягар і негативно впливають на стан її здоров`я. При цьому вона звертає увагу на свій похилий вік - 88 років.
На переконання позивачки, унаслідок протиправних дій відповідача та ухвалення судами попередніх інстанцій необґрунтованих судових рішень вона позбавлена можливості захистити своє порушене право в інший спосіб, ніж шляхом касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції. З огляду на наведене ця справа має для неї виняткове значення.
Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів вважає за необхідне здійснити касаційний перегляд судових рішень попередніх інстанцій у цій справі.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 329, 330, 334, 335, 338, 340 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
Процесуальний строк на касаційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.03.2026 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2026 у справі №240/26380/25 - поновити.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.03.2026 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2026 у справі №240/26380/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії.
Витребувати з Житомирського окружного адміністративного суду справу № 240/26380/25.
Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.
Судді Н. В. Шевцова
С. Г. Стеценко
Л. В. Тацій