УХВАЛА
03 серпня 2026 року
м. Київ
справа №420/32974/25
адміністративне провадження № К/990/33230/26
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Радишевської О.Р., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.03.2026 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2026 у справі № 420/32974/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (09935548) щодо невнесення вірних даних, інформації/відомостей в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо позивача та з позивача тимчасового посвідчення військовозобов`язаного НОМЕР_1 від 17.08.2022 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) від 17.08.2022 ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі статті 61 А графи ІІ розладу хвороб визнаний непридатним до військової служби, що підтверджується протоколом № 8 від 17.08.2022, довідкою ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 (09935548) від 17.08.2022 № 9/349, засвідченою особистим підписом голови, особистою печаткою лікаря, особистим підписом секретаря ВЛК та круглою гербовою печаткою ІНФОРМАЦІЯ_3 (09935548); від 17.08.2022 знято та виключено з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що у тимчасовому посвідчені НОМЕР_1 від 17.08.2022 в обов`язкових реквізитах 7., 9., 10, 12., 13., 14. у сукупності та нерозривному зв`язку окреслено: « 17.08.2022 ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 визнаний неприд. до в/сл. з виключенням з в/обліку за статтею 61 А Нак. МОУ №402-2008. Повторному медичному пересвідченню не підлягає. Тимчасове посвідчення видано з виключенням з військового обліку. Не підлягає призову на військову службу під час мобілізації на підставі статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (ред. Від 17.08.2022). Знято з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 . Виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 за статтею 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», - підтверджується особистим підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , полковника та круглою гербовою печаткою ІНФОРМАЦІЯ_3 (09935548);
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 (09935548) внести вірні дані, інформацію/відомості в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо позивача та з позивача тимчасового посвідчення військовозобов`язаного НОМЕР_1 від 17.08.2022 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) від 17.08.2022 ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі статті 61 А графи ІІ розладу хвороб визнаний непридатним до військової служби, що підтверджується протоколом № 8 від 17.08.2022, довідкою ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 (09935548) від 17.08.2022 № 9/349, засвідченою особистим підписом голови, особистою печаткою лікаря, особистим підписом секретаря ВЛК та круглою гербовою печаткою ІНФОРМАЦІЯ_3 (09935548); від 17.08.2022 знято та виключено з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що у тимчасовому посвідчені НОМЕР_1 від 17.08.2022 в обов`язкових реквізитах 7., 9., 10, 12., 13., 14 у сукупності та нерозривному зв`язку окреслено: « 17.08.2022 ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 визнаний неприд. до в/сл. з виключенням з в/обліку за статтею 61 А Нак. МОУ №402-2008. Повторному медичному пересвідченню не підлягає. Тимчасове посвідчення видано з виключенням з військового обліку. Не підлягає призову на військову службу під час мобілізації на підставі статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (ред. Від 17.08.2022). Знято з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 . Виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 за статтею 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», - підтверджується особистим підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , полковника та круглою гербовою печаткою ІНФОРМАЦІЯ_3 (09935548), - окреслити (самостійна вимога): Дані/відомості в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів та обов`язкових реквізитах військово-облікового документа позивача в електронній формі («Категорія обліку: військовозобов`язаний») як недостовірні видалити. У реквізитах «Відстрочка до», «Тип відстрочки» дані/відомості не окреслювати, оскільки до ІНФОРМАЦІЯ_1 (09935548) про відстрочку у спосіб окреслений пунктами 58-68 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 не звертався та з 17.08.2022 військовозобов`язаним не є та, відповідно, втратив формальне право заявляти про відстрочку з моменту виключення з військового обліку військовозобов`язаних від 17.08.2022.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.03.2026, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2026, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, 15.07.2026 ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Михайлов О.М., через підсистему «Електронний суд» подав касаційну скаргу до Верховного Суду.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження. Такими справами є: справи незначної складності, а також будь-які інші, віднесені до юрисдикції адміністративного суду, за винятком тих, що зазначені у частині четвертій цієї статті, а саме: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Отже, у цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності та/або розглянутих в порядку спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Однак, у касаційній скарзі відсутнє будь-яке посилання скаржника на передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України випадки.
Отже, скаржник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями Кодексу адміністративного судочинства України могли б вимагати касаційного розгляду справи.
Відтак, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, а аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткових обставин справи, то у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.03.2026 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2026 у справі № 420/32974/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Судді Ж.М. Мельник-Томенко О.Р. Радишевська В.М. Соколов