Дата документу 30.07.2026 Справа № 554/7895/26
Провадження № 2/554/4148/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 липня 2026 року місто Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого судді -Черняєвої Т.М.,
за участю секретаря судового засідання- Кравченко А.А.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Пономаренко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 22 травня 2025 року звернувся до суду із даним позовом, у якому прохав встановити факт самостійного виховання та утримання батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Позов обгрунтований тим, що 11 серпня 2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб у міському відділ реєстрації актів цивільного стану № 2 Харківського обласного управління юстиції, актовий запис № 994.
Від даного шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Сторони проживали у м.Харкові, проте через активні бойові дії на території м. Харкова, сім`єю було прийнято рішення про переїзд до м.Полтави.
Через короткий проміжок часу відносини між подружжям погіршилися, що в свою чергу відображалося на психоемоційному стані сина.
26.01.2024 року рішенням Октябрського районного суду м.Полтави шлюб між сторонами було розірвано.
Після розпаду сім`ї, з червня 2023 року син ОСОБА_4 залишився проживати із позивачем. Відповідач переїхала проживати до іншого міста, самоусунулась від спілкування із сином.
До цього часу відносини між сином та матір`ю не налагодилися.
Позивач вказує, що з його боку ніяких дій задля припинення спілкування дитини з матір`ю не вчинялося. Відповідач самостійно прийняла рішення про припинення спілкування з дитиною, байдуже ставиться до життя сина, участі у його житті не приймає.
Позивач самостійно займається вихованням сина, забезпечує його матеріально.
ОСОБА_1 вказує, що фактичне проживання сина з ним повністю відповідає інтересам дитини та не суперечить волі сина.
Ухвалою судді від 26 травня 2026 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: індустріальний районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки міста Харкова, ІНФОРМАЦІЯ_2 , про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини.
Розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження.
09 червня 2026 року до суду надійшла заява від ОСОБА_2 , в якій вона вказує на те, що заявлені вимоги є обгрунтованими. Дитині буде краще проживати із батьком ОСОБА_1 , оскільки вона дуже часто залишає країну, перебуває у відрядженнях поза межами країни, що пов`язано із роботою, тому опікуватися сином та займатися його вихованням змоги не має. Вихованням сина повністю займається позивач, утримує його матеріально, виконує всі батьківські обов`язки. Відповідачка вказує, що вона дійсно підтверджує той факт, що вона самоусунулась від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до ОСОБА_4 . Піклуватися про нього немає змоги. Налагодити з ним зв`язок відповідачці дуже важко, тому дитині буде краще з батьком.
Ухвалою суду від 10.06.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та прохали його задовольнити, надали пояснення аналогічні викладеному у позовній заяві.
Відповідачка у судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про місце, дату та час судового розгляду, надала до суду письмову заяву у якій прохала слухати справу за її відсутності. Проти задоволення позову не заперечує.
Представники третіх осіб в судове засідання не з`явилися, суд про причину своєї неявки не повідомили. Про дату та час слухання справи повідомлені належним чином. Додаткових клопотань, заяв від до суду від них не надходило.
Заслухавши пояснення учасників процесу, пояснення свідка, пояснення неповнолітнього, дослідивши матеріали справи, надавши правову оцінку наявним у справі доказам, суд дійшов наступних висновків.
Встановлено, що 11 серпня 2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_5 ) було укладено шлюб у міському відділ реєстрації актів цивільного стану № 2 Харківського обласного управління юстиції, актовий запис №994.
Від даного шлюбу у сторін народився син- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 26.01.2024 року (справа № 554/1/24, провадження № 2/554/164/2024) шлюб між сторонами було розірвано. Рішення суду набрало законної сили.
До моменту припинення шлюбних відносин сторони проживали у м.Харкові, проте враховуючи запроваджений на всій території України режим воєнного стану, активні бойові дії на території м.Харкова, було прийнято рішення про переїзд сім`ї до м.Полтави.
Через короткий проміжок часу після переїзду відносини між подружжям погіршилися, що в свою чергу відображалося на психоемоційному стані сина, в результаті чого було прийнято рішення про розірвання шлюбу.
Після розпаду сім`ї, з червня 2023 року син ОСОБА_4 залишився проживати із позивачем. Відповідачка переїхала проживати до іншого міста, самоусунулась від спілкування із сином.
На час розгляду справи відносини між сином та матір`ю не налагодилися та жоден із них не прагне до їх відновлення.
Відповідачка прийняла рішення про припинення спілкування з дитиною, участі у його житті не приймає.
На даний час позивач та його син ОСОБА_4 проживають за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору оренди житлового приміщення від 18.06.2024 року, Актом прийому-передачі об`єкта оренди (житлове приміщення).
У своїх письмових поясненнях від 09.06.2026 року відповідачка підтвердила той факт, що вона самоусунулась від виконання своїх батьківських обов`язків відносно сина ОСОБА_4 , спілкування із ним не підтримує, матеріально не забезпечує. Налагодити з дитиною зв`язок відповідачці дуже складно, тому вважає, що дитині буде краще жити з батьком. Відповідач проживає окремо від позивача та сина. Зазначила, що позивач самостійно займається вихованням сина, забезпечує його матеріально.
У судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_6 , який являється сусідом позивача та проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Він підтвердив той факт, що вихованням та утриманням ОСОБА_4 займається його батько - ОСОБА_1 , з котрим хлопчик і проживає. Мати хлопчика з дитиною не проживає. Біля дитини її не бачив. ОСОБА_4 доглянутий, вихований та забезпечений усім необхідним. Сварок у родині ніколи не чув. Батько піклується про сина та приділяє йому достатньо уваги.
У судовому засіданні було допитано неповнолітнього ОСОБА_3 , який зазначив, що проживає разом із батьком- ОСОБА_1 . Пояснив, що спочатку мати проживала разом з ними, але потім пішла від них. На даний час він проживає з батьком, мати участі у його житті не приймає, спілкування з нею теж немає. Тато матеріально його забезпечує, придбаває йому все необхідне, навіть забаганки. Зауважив, що окрім школи відвідує додаткові заняття із англійської мови, де має високі досягнення, а також разом із батьком ходить до спортивної зали.
Суду надано письмові докази з яких вбачається наступне.
Так, із листа вих. № 02-15/457 від 30.09.2025 року за підписом директора Ліцею № 10 ім. В.Г.Короленка Полтавської міської ради О.Ткач вбачається, що ОСОБА_1 приймає участь у житті сина ОСОБА_4 , відвідує батьківські збори, повідомляє про відсутність сина на заняттях, цікавиться успішністю та поведінкою ОСОБА_4 .
Із характеристики виданої на ім`я ОСОБА_3 , 2010 року народження учня 10-Б класу Ліцею № 10 ім. В.Г.Короленка Полтавської міської ради за підписом класного керівника ОСОБА_7 , директора ОСОБА_8 вбачається, що батько ОСОБА_4 тримає постійний контакт із класним керівником, відвідує батьківські збори, цікавиться успішністю сина. Інформація про матір відсутня.
У листі від 26.03.2026 № 338 за підписом директора КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2 Полтавської міської ради» І.Гордійчук зазначено, що дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою- АДРЕСА_3 , декларація укладена 23.07.2025р. з лікарем АЗПСМ № 9 ОСОБА_9 законним представником зазначено ОСОБА_1 .
Крім того, у матеріалах справи міститься гарантійний лист від 29.09.2025 року за підписом директора ТОВ «Фітнес Консалтинг» Ільченко Л. з якого вбачається, що ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 було укладено договір про надання спортивно-оздоровчих послуг № ПЛТ0065620 від 31.12.2024 року у ТОВ «Фітнес-Консалтинг».
Позивач у судовому засіданні вказував, що не чинить перешкоди у спілкуванні сина з матір`ю, остання просто не бажає приймати участь у житті хлопчика.
Зазначив, що він має бронювання, що підтверджується витягом з системи «Резерв» та немає в свою чергу наміру, з урахуванням вказаних обставин, таким чином отримати відстрочку від мобілізації.
Позивач офіційно працює, що підтверджується довідкою від 02.06.2026 № 10 за підписом ген.директора ТОВ «Науково-виробничої фірми Союз-Кадуцей» Р.Шаповаленко, довідками про доходи ТОВ «Електромаш Плюс». Має позитивну характеристику. До кримінальної відповідальності не притягувався, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває, що підтверджується витягом з інформаційно-аналітичної системи « Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявної судимості за підписом начальника управління - начальника відділу О.Білої.
Наявність достатніх коштів для утримання дитини підтверджується довідками про доходи менеджера з продажу ТОВ «Електромаш Плюс» ОСОБА_1 за серпень 2023 - січень 2024 року, березень 2025 - серпень 2025 року, вересень 2025 - лютий 2026 року, а також інженера-енергетика ТОВ «НВФ Союз-Кадуцей» ОСОБА_1 за грудень 2025 - червень 2026 року.
Відповідно до частини 1 статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно статті 141 СК України батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини.
Частиною 2 статті 150 СК визначено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті.
Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Статтею 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.12.1991 року передбачено, що у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними або приватними інституціями, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно із ст. 18 Конвенції про права дитини вбачається, що держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Згідно ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Надані суду докази в повній мірі підтверджують той факт, що ОСОБА_1 самостійно займається вихованням сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , піклується про його життя, забезпечує всім необхідним, матеріально утримує.
Мати не приймає участі у житті хлопчика та підтверджує той факт, що вихованням та утриманням сина займається ОСОБА_1 .
Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що ОСОБА_3 проживає зі своїм батьком - ОСОБА_1 , який створив всі умови для проживання дитини, здійснює опіку над ним, доглядає та піклується про його стан здоров`я, утримує його матеріально. Дитина проживає окремо від матері.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у справі № 363/214/17-ц від 22.08.2018 р. прийшов до висновку, що перелік юридичних фактів, які підлягають встановленню в судовому порядку є невичерпним і у судовому порядку можуть бути встановленні факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини має юридичне значення, серед іншого, як підстава для зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов`язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самих дітей, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.
Суд наголошує, що законом не визначено іншого порядку встановлення факту перебування неповнолітньої дитини на утриманні особи, тобто, відсутній державний або інший орган, який уповноважений посвідчувати такий факт.
З урахуванням зазначеного, на підставі досліджених доказів, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт самостійного виховання , утримання батьком свого сина, а тому суд вважає за можливе та необхідне позовну заяву задовольнити та встановити факт самостійного виховання та утримання батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП- НОМЕР_1 неповнолітньої дитини-сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Встановлення такого факту не позбавляє відповідачку батьківських прав та не встановлює неможливість її участі у вихованні дитини в майбутньому.
Понесені позивачем витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягнути із відповідачки.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 258, 259, 263- 268, 354 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: індустріальний районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки міста Харкова, ІНФОРМАЦІЯ_2 , про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини,-задовольнити.
Встановити факт самостійного виховання та утримання батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП- НОМЕР_1 неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 1331,20 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 30.07.2026 року.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП- НОМЕР_1 , адреса реєстрації- АДРЕСА_4 , адреса фактичного місця проживання- АДРЕСА_1
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП- НОМЕР_2 , адреса реєстрації- АДРЕСА_5 , адреса фактичного місця проживання- АДРЕСА_6 ,
треті особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса- АДРЕСА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса- АДРЕСА_8 .
Суддя Т.М.Черняєва