Справа № 569/18088/26
УХВАЛА
03 серпня 2026 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в особі судді Кучиної Н.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки і піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради про усиновлення, -
В С Т А Н О В И В:
30 липня 2026 року до Рівненського міського суду Рівненської області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки і піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради про усиновлення.
Ознайомившись з даною заявою та доданими до неї документами, суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 293, ст. ст. 310 - 314 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про усиновлення.
Відповідно до ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов`язки. Участь у справі цих осіб зумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб`єктивні права та обов`язки мають юридичний зв`язок із суб`єктивними правами і обов`язками заявників.
Із заяви слідує, що ОСОБА_1 перебуває в лавах ЗСУ та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Заяву необхідно залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків, а саме: залучити в якості заінтересованих осіб: військову частину, у складі якої проходить військову службу ОСОБА_1 - в/ч НОМЕР_1 та Міністерство оборони України.
Нормами Цивільного процесуального законодавства України не врегульовано питання про залишення без руху заяви під час розгляду справ окремого провадження.
Згідно з ч. 9, ч.10 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права). Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 червня 2022 року по справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21, п. 78-82) зазначила, зокрема, що необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві. Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
За таких обставин, суд вважає за необхідне в порядку аналогії закону застосувати норму ч.1 ст.185 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.2 ст.185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст. 53, 175, 185, 352 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки і піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради про усиновлення залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для виправлення вказаних в ухвалі суду недоліків 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме:
- залучити в якості заінтересованих осіб по справі військову частину НОМЕР_1 та Міністерство оборони України.
Роз`яснити заявнику, що в разі невиконання вимог ухвали суду, позовна заява вважається неподаною і буде повернута.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Н. Г. Кучина