Справа № 638/17971/26
Провадження № 2-о/638/367/26
РІШЕННЯ
Іменем України
31 липня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Агапова Р.О.,
за участю секретаря Суслової К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального Управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті,
встановив:
Заявник звернулася до Шевченківського районного суду м. Харкова із заявою, заінтересована особа: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального Управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті.
Заяву обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся заявника, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_2 проживала та була зареєстрована за адресою:
АДРЕСА_1 , місце смерті ОСОБА_2 є тимчасово окупованою територією України з 24.02.2022 та входить до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до Наказу Міністерства Розвитку громад та територій України № 376 від 28 лютого 2025 року.
У зв`язку з чим, на підставі наявних документів, що підтверджують смерть ОСОБА_2 , заявник не може отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану, оскільки факт смерті відбувся під час тимчасової окупації території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті.
Заявник вказала, що встановлення факту смерті необхідне їй для державної реєстрації смерті ОСОБА_2 на території України та отримання відповідного свідоцтва про її смерть.
Ухвалою суду від 30 липня 2026 року було відкрито провадження та призначено судове засідання.
У судове засідання заявник не з`явилася, повідомлена належним чином.
Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки не вказав.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 01.08.1992.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 25.08.2010, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 уклали шлюб 25 серпня 2010 року. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєне прізвище чоловіка - ОСОБА_8 .
Батьками ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_10 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 22.07.1975.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Новоолександрівка, Херсонської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 .
Також факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтверджується довідкою про смерть № С-00312 від 01 квітня 2026 року.
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Пунктом 8 ч.1 ст.315 ЦПК України встановлено, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті
Відповідно до ч.1 ст.317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Відносини, пов`язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Згідно ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Згідно Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року №52/5, підставою державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 року №545; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 року №545; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
У відповідності до Інструкції щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть, затвердженої наказом МОЗ України від 08.08.2006 року №545, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за №1152/13026, для забезпечення реєстрації смерті в органах реєстрації актів цивільного стану закладом охорони здоров`я видається лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о). Лікарське свідоцтво про смерть видається такими закладами охорони здоров`я: лікарнями, амбулаторно-поліклінічними закладами, диспансерами, пологовими будинками, санаторіями, патолого-анатомічними бюро, бюро судово-медичної експертизи.
У відповідності до Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року №376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», с. Новоолександрівка, Каланчацької селищної територіальної громади, Херсонської області з 24.02.2022 є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.
Статтею 1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Відповідно до ч.1-3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, є недійсним і не створює правових наслідків.
В контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, суд розуміє, що можливості збору доказів смерті особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право власності (спадкування), право на повагу до приватного та сімейного життя тощо. Крім того, чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення.
Суд враховує те, що вказані вище документи складені на території, яка тимчасово непідконтрольна Україні, та не можуть бути прийняті органом державної реєстрації актів цивільного стану у якості підтвердження факту смерті ОСОБА_2 , у зв`язку з чим отримати свідоцтво про його смерть на території України заявник не може.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що надані заявником документи підтверджують факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на тимчасово окупованій території.
Виходячи з викладеного, враховуючи, що встановлення факту смерті має для заявника юридичне значення, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 293, 294, 315, 317, 319, 354, 430 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального Управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті - задовольнити.
Встановити факт смерті громадянки України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Новоолександрівка, Скадовського району, Херсонської області.
Відповідно до ч. 4 ст. 317, ст. п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання цього рішення.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.О. Агапов