Ширяївський районний суд Одеської області
03.08.2026 Справа №: 518/1413/26 Провадження № 2/518/862/2026
УХВАЛА
про продовження процесуально строку
03 серпня 2026 року селище Ширяєве
Суддя Ширяївського районного суду Одеської області Гуржій А.В., розглянувши заяву, матеріали цивільної справи за позовною заявою товариства з «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява подана представником позивача в електронній формі через систему «Електронний суд».
Ухвалою суду від 27.07.2026 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з недоліками позовної заяви в частині відсутності доказів надсилання копії позовної заяви особисто відповідачу на його зареєстроване місце проживання та надано позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
У межах строку виконання ухвали про усунення недоліків, 31.07.2026 року від позивача надійшла заява на виконання ухвали суду.
Дослідивши матеріали заяви суд приходить до такого висновку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 43 ЦПК України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та відносини між ними визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2023 № 1071), надалі Правила надання послуг поштового зв`язку.
Як встановлено п. 33 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ від 5 березня 2009 р. № 270 (далі - Правила), у разі коли поштове відправлення, поштовий переказ адресуються до запитання, на абонементну скриньку, до відділення, після найменування адресата зазначається: до запитання, абонементна скринька, до відділення; найменування населеного пункту, району, області; найменування об`єкта поштового зв`язку місця призначення; поштовий індекс; країна призначення.
Також, п. 62 Правил передбачено, що підтвердженням оплати послуг поштового зв`язку з пересилання письмової кореспонденції є, зокрема, розрахунковий документ про оплату послуги поштового зв`язку.
Статтею 1 Закону України «Про поштовий зв`язок» № 2722-IX від 03.11.2022 визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку; поштове відправлення з оголошеною цінністю - реєстроване поштове відправлення, що приймається для пересилання з оцінкою вартості вкладення, визначеною відправником; реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку (шляхом проставляння письмового або електронного підпису) або з фіксацією технічними засобами.
Отже, за змістом положень Правил у взаємозв`язку із положеннями ст. 1 Закону України «Про поштовий зв`язок», доказом, що підтверджує прийняття оператором поштового зв`язку поштового відправлення для пересилання є виданий ним відправнику розрахунковий документ встановленої форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо); разом з тим опис вкладення є підтвердженням того, які саме документи вкладені до поштового відправлення.
Наведені вище положення дають підстави дійти висновку, що на позивача покладений обов`язок додати документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення, який має містити номер поштового відправлення (постанова Верховного Суду від 20 січня 2022 року у справі №916/1618/21), а отже на підтвердження направлення учасникам справи відповідної заяви по суті обов`язково мають додаватися оригінали: опису вкладення (із зазначенням номеру поштової накладної), квитанції (фіскальний чек) поштового відділення, що підтверджують факт оплати відправником та надання відділенням зв`язку послуг з пересилання листів з описом вкладення, службовий чек (накладна).
Тобто належним доказом надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документами відповідачу є оригінал опису вкладення відправленої поштової кореспонденції, в якому перелічені всі документи, які надсилаються одержувачу та який засвідчений підписом працівника відділення поштового зв`язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, а також розрахунковий документ поштової установи, а саме оригінал поштової квитанції (чеку).
Як убачається до матеріалів справи не додано розрахункового документа (квитанції, фіскального чека), який підтверджує факт оплати послуг поштового зв`язку та прийняття поштового відправлення до пересилання.
Суд зауважує, що не направлення примірника позовної заяви разом із доданими до нього документами особисто відповідачу на адресу його місця реєстрації, призведе до не отримання останнім примірника позову, що спричинить його необізнаність зі змістом позовних вимог, відсутність можливості подати заперечення щодо позовних вимог, а відтак порушує принципи цивільного судочинства, зокрема, змагальності сторін.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з положеннями ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Ч. 2 ст. 12 ЦПК України, зазначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Згідно ж положень ст. 143 ЦПК України суд може вжити до відповідних осіб заходи процесуального примусу з метою добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Згідно з положеннями ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку чи з ініціативи суду.
Згідно з ч. 6 ст. 127 ЦПК України про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Водночас суд враховує положення ст. 185 ЦПК України в частині встановлення обмеження строку усунення недоліків позовної заяви десятьма днями.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви на п`ять днів, в частині подання до суду доказів направлення примірника позовної заяви з додатками безпосередньо відповідачу.
Керуючись ст. ст. 120, 127, 177, 185 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Продовжити товариству з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» процесуальний строк на усунення недоліку, зазначеному в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху від 27.07.2026 року в частині подання до суду доказів направлення примірника позовної заяви з додатками відповідачу, на п`ять днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Гуржій