04.08.26
22-ц/812/1270/26
Провадження № 22-ц/812/1270/26 Головуючий суду першої інстанції Вжещ С.І.
Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 серпня 2026 року м. Миколаїв Справа № 481/207/26
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого - Царюк Л.М.,
суддів - Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Таскомбанк» на заочне рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 08 квітня 2026 року, повне судове рішення складено 13 квітня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Вжещ С.І., в залі судового засідання в м. Новий Буг, за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
17 лютого 2026 року Акціонерне товариство «Таскомбанк» (далі - АТ «Таскомбанк», Банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивований тим, що 05 травня 2021 року між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було підписано заяву № 330090 про приєднання до публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної кратки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank».
ОСОБА_1 з 05 травня 2021 року є власником поточного рахунку № НОМЕР_1 національній валюті, який відкритий до заяви № № 330090 з номером кредитного договору № 002/10134019-SP.
Відповідно до заяви № 330090 про приєднання до публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» ОСОБА_1 підтвердила, що приймає (акцептує) всі умови публічної пропозиції (оферти) АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проєкту «Sportbank», яка розміщена разом з додатками, в тому числі але не виключно, тарифами, довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, паспортом споживчого кредиту на сайті Банку https://tascombank.ua/ та https://sportbank.com.ua посилання на примірники якої, разом з додатками відповідач отримала в мобільному додатку «Sportbank», і з якою вона ознайомлена, повністю згодна, зміст розуміє, положень якої зобов`язалась неухильно дотримуватися.
В цьому випадку датою відправлення публічної пропозиції вважається дата, з якої в мобільному додатку стає доступним текст публічної пропозиції (посилання на її примірники).
Проєкт заяви анкети та публічної пропозиції був наданий відповідачці банком, та підписані нею заява-анкета та публічна пропозиція відповідають наданим проектам.
Окрім цього, позичальниця беззастережно погодилася з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку змінювати (зменшувати або збільшувати) розмір ліміту кредитування (дозволеного кредитного ліміту). Погодилась з тим, що про зміну ліміту кредитування Банк повідомляє позичальника шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.
Акцептована ОСОБА_1 публічна пропозиція разом з даною заявою-анкетою складають договір про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проєкту «Sportbank».
Згідно з пунктом 1 Заяви № 330090 про приєднання до публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» відповідачка просила надати банківські та фінансові послуги зокрема: відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті; позичальнику було надано послугу Кредитування рахунку та встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту (що складає 100 000 гривень), а саме надані кредитні кошти в сумі 50 000 грн.
Відповідачка відкрила поточний рахунок у гривні № НОМЕР_1 , операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів.
Кредитні кошти відповідачці було надано у спосіб, зазначений в кредитному договорі, що підтверджується відповідною випискою. Відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим у неї утворилась заборгованість перед банком.
Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за заявою договором від 05 травня 2021 року № 002/10134019-SP у розмірі 78 415.83 грн, яка складається з: заборгованість по тілу кредиту (в тому числі прострочена) - 37 938.05 грн; заборгованість за процентами (в тому числі прострочена) - 40 477.78 грн.
Заочним рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 08 квітня 2026 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» кредитну заборгованість за заявою-договором від 05 травня 2021 року № 002/10134019-SP станом на 02 вересня 2025 року у розмірі 37 938 грн 05 коп., яка складається із заборгованості по тілу кредиту (в тому числі простроченої).
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» судовий збір у розмірі 1 288 гривня 07 копійок.
В решті позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що факт користування відповідачкою грошовими коштами АТ «Таскомбанк» доведено та не спростовано останньою.
Отже, позовна вимога у частині стягнення з відповідачки суми тіла кредиту у розмірі 37 938.05 грн є обґрунтованою та такою, яка підлягає задоволенню.
У заяві-анкеті позичальника № НОМЕР_2 процентна ставка не зазначена.
У заяві-договорі № 330090, наданій позивачем в копії, відповідачка проставила свій підпис, яким підтверджує, що приймає (акцептує) умови публічної пропозиції АТ «Таскомбанк», яка розміщена разом з додатками, тарифами, паспортом споживчого кредиту тощо на сайті банку. Проте, до матеріалів справи долучено копію типової форми публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, без підпису відповідача на ньому про ознайомлення саме із цією редакцією публічної пропозиції.
Також до позовної заяви долучено тарифи без підпису відповідачки на них про ознайомлення саме із цією редакцією тарифів та умов обслуговування.
Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
Не погодившись з рішенням суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення процентів, АТ «Таскомбанк», подало апеляційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просило рішення суду в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити ці вимоги.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції не в повному обсязі визначив основні підстави правовідносин між сторонами, які дають право стороні позивача вимагати виконання взятих на себе зобов`язань зі сторони відповідачки в повному обсязі. Нажаль сторона відповідачки тільки частково виконувала свої зобов`язання.
Суд першої інстанції вказуючи на дані обставини, помилково прийняв не вірне рішення, яке порушує право позивача на стягнення суми боргу.
Підписавши заяву № 330090 з номером кредитного договору № 002/10134019-SP від 05 травня 2021 року, позичальник підтвердила достовірність відомостей, відображених в заяві-договорі, підтвердила факт ознайомленості, обізнаності та розуміння публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank».
Публічна пропозиція на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» в редакції від 27 квітня 2021 року не може бути змінена будь-коли та будь-ким. Це документ, який затверджено рішенням Правління АТ «Таскомбанк» Протокол № 16-1 від 20 квітня 2021 року Голова Правління АТ «Таскомбанк».
Відповідно до виписки із рахунків відповідачки та розрахунку заборгованості, відповідачка сплачувала кредит, зокрема і проценти, а отже підтверджувала згоду із умовами договору. Таким чином, відповідачці було відомо про процентну ставку, а, отже, вона погоджена сторонами.
26 вересня 2025 року відповідачці було надіслано повідомлення-вимогу, де також вказано про заборгованість по процентах, яка залишилася без відповіді. При непогоджені із цією умовою відповідачка б надала заперечення, а оскільки цього немає, то, відповідно, ця умова була відома боржниці.
Не дослідженим судом першої інстанції є момент щодо того, що проценти були погоджені сторонами та сам факт того, що позика не може бути безпроцентною.
На день розгляду справи відзиву на апеляційну скаргу від відповідачки не надходило.
За приписами частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що 03 травня 2021 року між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 було підписано заяву № 330090 щодо приєднання до публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної кратки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank».
Згідно з пунктом 1 Заяви № 330090 про приєднання до частини 2 Публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» відповідачка просила надати банківські та фінансові послуги зокрема: відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті; позичальнику було надано послугу кредитування рахунку та встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту (що складає 100 000 грн).
Відповідно до наданої довідки ОСОБА_1 з 05 травня 2021 року є власником поточного рахунку у валюті гривня № НОМЕР_1 , який відкритий до заяви-анкети № 330090 з номером кредитного договору № 002/10134019-SP від 05 травня 2021 року, № картки НОМЕР_3 , відкритого в АТ «Таскомбанк».
Відповідачці було надано послугу кредитування рахунку та встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту (що складає 100 000,00 грн), а саме надані кредитні кошти в сумі 50 000,00 грн, що підтверджується випискою по особовому рахунку відповідачки за період з 05 травня 2021 року до 02 вересня 2025 року.
Станом на 02 вересня 2025 року з розрахунку заборгованості, наданої позивачем, заборгованість за заявою договором від 05 травня 2021 року № 002/10134019-SP (кредитна заборгованість), становить 78 415.83 грн, в тому числі: заборгованість по тілу кредиту (в тому числі прострочена) 37 938,05 грн; заборгованість за процентами (в тому числі прострочена) 40 477,78 грн.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 стаття 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частинами 1 та 2 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Як в Заяві № 330090 про приєднання до частини 1 Публічної пропозиції АТ «Таксомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачі платіжної картки, надання банківських, Фінансових та інших послуг в межах проєкту «Sportbank» від 03 травня 2021 року (далі - Заява 1), так і в Заяві № 330090 про приєднання до частини 2 Публічної пропозиції АТ «Таксомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачі платіжної картки, надання банківських, Фінансових та інших послуг в межах проєкту «Sportbank» від 03 травня 2021 року (Заява 2) підписаних сторонами, відсутні умови договору про сплату процентів по кредиту.
Банк, пред`являючи вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути заборгованість за нарахованими процентами за а користування кредитом, зазначаючи їх розмір 0.22% в позовній заяві, а також те, що кредит надавався на 12 місяців. При цьому стверджуючи, що зазначені заяви було підписано 05 травня 2021 року. За довідкою, що надавав позивач між сторонами укладеного кредитний договір № 002/10134019 - SP від 05 травня 2021 року, між тим, матеріали справи такого договору не містять.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині розміру процентів і порядок їх нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості та виписки з особового рахунку за договором від 05 травня 2021 року, посилався на Публічну пропозицію (оферту) Акціонерного товариства «Таксомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачі платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» з відповідними додатками до неї (введена в дію 27 квітня 2021 року) (далі - Публічна пропозиція), стверджуючи, що відповідачка була ознайомлена з нею.
Проте, така Публічна пропозиція є інформацією для клієнта (відповідачки), яка виявила бажання придбати послуги Банку. Водночас, така Публічна пропозиція, як правильно зазначив суд першої інстанції, не може свідчити про те, що між сторонами було укладено кредитний договір на певних умовах щодо суми кредиту, умов його повернення, строку кредиту, зокрема, що й до процентної ставки за користування кредитними коштами.
Суд першої інстанції також правильно зазначив, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме надана Банком Публічна пропозиція була надана при укладенні договору позичальнику та яка ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи Заяву 2.
При цьому, згідно з частиною 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Надану позивачем Публічну пропозицію з огляду на її мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених нею нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в заявах позичальниці, які безпосередньо підписані остньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальницею запропонованих їй умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Оскільки Публічна пропозиція не містить підпису ОСОБА_1 , тому її не можна розцінювати як складову частину кредитного договору, укладеного між сторонами 05 травня 2021 року шляхом підписання заяв про приєднання до відповідних частини Публічної пропозиції.
Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді стягнення процентів за користування кредитними коштами.
За такого, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з позичальником АТ «Таксомбанк» дотрималося вимог, передбачених частиною 2 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору, зокрема розмір та порядок сплати процентів.
Суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для заперечення висновку суду першої інстанції щодо відмови у стягненні процентів, оскільки він ґрунтується на правильно встановлених на підставі повно та всебічно досліджених доказах, в їх сукупності та взаємозв`язку, обставинах справи та відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 342/180/17 (постанова від 03 липня 2019 року).
Доводи апеляційної скарги про те, що договір відповідачкою не оспорювався та по ньому здійснювалися платежі щодо погашення боргу, а тому вказані обставини свідчать про згоду позичальниці з усіма умовами цього договору, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки позивачем не доведено відповідними доказами, що сторони договору визначили конкретний розмір процентної ставки за користування кредитом, строки сплати процентів та порядок їх сплати про що свідчить відсутність підпису позичальника на доданих позивачем письмових доказах.
Аргументи скарги про те, що на адресу відповідачки 26 вересня 2025 року була направлена досудова вимоги про сплату заборгованості за кредитним договором, яка залишилася без відповіді, що на думку, скаржника, розцінюється як погодження відповідачки з сумою боргу, відхиляються апеляційним судом, оскільки є припущеннями Банку, на який не може ґрунтуватися доказування.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції не досліджувався факт того, що позика не може бути безпроцентною, не заслуговує на увагу з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Отже в договорі між позикодавцем та позичальником повинні узгоджуватися умови щодо розміру та порядку сплати процентів, у разі не встановлення розміру процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (стаття 1048 ЦК України).
Як встановлено судом першої інстанції ні розмір процентів, ні порядок їх сплати договором між сторонами не визначені.
Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом (частина 3 статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 12 ЦПК України).
При зверненні до суду Банк у позові зазначив матеріально-правову вимогу до відповідачки, що випливає зі спірних правовідносин (предмет позову), а також зазначив підстави позову, якими є обставини (юридичні факти), з наявністю яких або відсутністю яких закон пов`язує виникнення чи припинення матеріально-правових відносин між сторонами.
В позовній заяві Банк зазначав як підставу позову укладення між сторонами кредитного договору, а саме підписання відповідачкою Заяв № 330090 про приєднання до частин Публічної пропозиції, де запропоновані відповідачці умови укладення договорів кредиту.
Саме з цими обставинами була ознайомлена відповідачка, отримавши на свою адресу копію позовної заяви та додатки до неї.
Саме ці обставини досліджував суд першої інстанції та відповідно до цих обставин розглянув спір, дійшовши до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідачки процентів за користування кредитними коштами.
Будь-яких юридичних фактів, пов`язаних із застосуванням до спірних правовідносин в частині обрахувань заборгованості за кредитним договором з урахуванням рівня облікової ставки Національного банку України позовна заява не містить.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні узгоджені відповідачкою проценти за користування кредитними коштами, відсутність в наданих заявах домовленості сторін про розмір та сплату процентів за користування грошовим кредитом, надана Банком Публічна пропозиція не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.
Рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог Банком не оскаржувалося, тому судом апеляційної інстанції не перевірялось.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, доводи апеляційної скарги правильних висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Таким чином, рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відповідно до положень статті 375 ЦПК України скасуванню в цій частині не підлягає.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відсутні.
Керуючись статтями 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Таскомбанк» залишити без задоволення.
Заочне рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 08 квітня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Л.М. Царюк
Судді: Т.М. Базовкіна
Ж.М. Яворська
Повне судове рішення складено 04 серпня 2026 року.