Провадження № 22-з/812/93/26 Доповідач в апеляційній інстанції суддя Царюк Л.М.
Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А
Іменем України
04 серпня 2026 року м. Миколаїв Справа № 490/8620/24
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого - Царюк Л.М.,
суддів: Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,
розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв його представник - Зотіков Сергій Євгенович, про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 березня 2026 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованість за кредитним договором від 20 січня 2022 року № 1002069249801 в розмірі 37 144 грн 39 коп., які складаються з 37 137.49 грн заборгованості за кредитом і 6,90 грн заборгованості за процентами.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованість по кредитному договору від 07 листопада 2018 року № 2001164258101 у загальному розмірі 50 209.78 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 430.89 грн.
Стягнуто з АТ «ПУМБ на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 3 280 грн.
Не погодившись з рішення суду в частині задоволення вимог за кредитним договором від 07 листопада 2018 року № 2001164258101 у розмірі 50 209.78 грн ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв його представник - Зотіков С.Є. , подав апеляційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду в оскаржуваній частині змінити та відмовити в задоволенні позову в цій частині.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 28 липня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв представник - Зотіков С.Є. , задоволено.
Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 березня 2026 року в частині задоволення позовних вимог за кредитним договором від 07 листопада 2018 року № 2001164258101 про стягнення заборгованості за тілом кредиту скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення.
В задоволенні позовних вимог АТ «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення за кредитним договором від 07 листопада 2018 року № 2001164258101 заборгованості у розмірі 50 209 грн 78 коп. відмовлено.
29 липня 2026 року від ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв його представник - Зотіков С.Є. , через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, щодо перерозподілу судових витрат, понесених при розгляді справи в суді першої та апеляційної інстанцій, у зв`язку з частковим скасування рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи заяви, колегія суддів дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Таким чином, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 270 ЦПК України.
Вказаний висновок викладено у постанові (додатковій) Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 447/3950/21.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (частина 3 статті 270 в редакції Закону № 4508-IX від 18 червня 2025 року, що набрала чинності 16 липня 2025 року).
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно частин 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Порядок розподілу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, врегульовано статтями 141, 142 ЦПК України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 28 липня 2026 року рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 березня 2026 року було скасовано в оскаржуваній частині.
Водночас, Миколаївський апеляційний суд при ухваленні постанови, не вирішив питання щодо розподілу судових витрат, понесених при розгляді справи в суді першої та апеляційної інстанцій, що є підставою для ухвалення додаткового рішення.
За результатами перегляду апеляційним судом рішення суду першої інстанції апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв його представник - Зотіков С.Є. , задоволено в повному обсязі, рішення суду першої інстанції частково скасовано, у зв`язку з чим вимоги позову було задоволено на 25.12%.
Звертаючись до суду першої інстанції з позовом АТ «ПУМБ» сплатило судовий збір у розмірі 2 422.40 грн, за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв його представник - Зотіков С.Є. , сплатив судовий збір у розмірі 903.78 грн.
За такого, з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» підлягає стягнення судовий збір за подання позовної заяви, пропорційно до задоволених позовних вимог, в розмірі 608.53 грн (2 422.40 х 25.12%), а з АТ «ПУМБ» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання ним апеляційної скарги в розмірі 903.78 грн.
За взаємозаліком, загалом з АТ «ПУМБ» на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в розмірі 295.25 грн (903.78 грн-608.53грн).
Також з АТ «ПУМБ» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу понесені ним при розгляді справи в суді першої інстанції в розмірі 5 990.40 грн (8 000 х 74.88%).
Стосовно витрат на професійну правничу допомоги понесених відповідачем при розгляді справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 5 000 грн.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Згідно частин 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 137 ЦПК України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 137 ЦПК України).
Частина 4 статті 137 ЦПК України визначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 137 ЦПК України).
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 137 ЦПК України).
Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За матеріалами справи вбачається, що інтереси відповідача ОСОБА_1 під час розгляду цивільної справи в суді апеляційної інстанції представляв адвокат Зотіков С.Є., який діяв на підставі ордеру на надання правничої допомоги від 17 листопада 2025 року серія ВЕ № 1109532 (т. 2 а.с.191), договору про надання правової (правничої) допомоги від 17 листопада 2025 року та додаткової угоди від 10 квітня 2026 року № 2 до Договору про надання професійної правничої допомоги № 17/11-25 від 17 листопада 2025 року.
Із наданої копії додаткової угоди від 10 квітня 2026 року № 2, копії квитанції від 29 липня 2026 року № 29/07-26, вбачається надання правничої допомоги за ведення справи в суді апеляційної інстанції у фіксованій сумі 5 000грн.
Визначаючи обсяг юридичної та технічної роботи за результатами розгляду відповідного клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу), суд ураховує, чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (постанови Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 911/3386/17 та від 11 грудня 2018 року у справі № 910/2170/18).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами 3-5, 9 статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 3-5, 9 статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/WestAlliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04,§ 268)).
Від АТ «ПУМБ» не надходило заперечень з приводу розміру судових витрат, понесених ОСОБА_1 при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Аналізуючи надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у справі, що розглядалась, враховуючи відсутність заяви позивача про зменшення розміру судових витрат на надання правничої допомоги, апеляційний суд вважає, що зазначений відповідачем розмір витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції є співмірним зі складністю справи та обсягом виконаних робіт, а тому заявлені витрати підлягають задоволенню в повному обсязі та стягненню з позивача.
З огляду на викладене, керуючись принципом справедливості та верховенства права, а також виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат, розумності, співмірністі відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін, з урахування об`єму процесуальних дій, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з АТ «ПУМБ» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу понесені в суді апеляційної інстанції у розмірі 5 000 грн.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв його представник - Зотіков С.Є., про ухвалення додаткового рішення.
Керуючись статтями 141, 270 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв його представник - Зотіков Сергій Євгенович, про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) 295 гривень 25 копійок судового збору та 10 990 гривень 40 копійок витрати на професійну правничу допомогу.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках та з підстав, передбачених статтею 389 ЦПК України.
Головуючий Л.М. Царюк
Судді: Т.М. Базовкіна
Ж.М. Яворська
Повне судове рішення складено 04 серпня 2026 року.