ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 678/1419/24
Провадження № 22-ц/820/1392/26
Хмельницький апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Гринчука Р.С., П`єнти І.В., Талалай О.І.,
розглянув у порядку письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» на заочне рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 23 березня 2026 року, суддя Лазаренко А.В., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
В жовтні 2025 року ТОВ «Бізнес Позика» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №452808-КС-005 від 16.02.2023 про надання кредиту, в розмірі 51601,66 грн.
В обґрунтування позову зазначило, що 16.02.2023 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №452808-КС-005, (далі-Договір), про надання кредиту, відповідно до якого позичальнику надано грошові кошти у розмірі 16000 грн., зі сплатою стандартної фіксованої процентної ставки за кредитом 2% в день та зниженої фіксованої процентної ставки 1,1595% за кожен день користування кредитними коштами.
ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за Договором виконало, надало позичальнику грошові кошти в розмірі 16000 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника. Однак боржник своїх зобов`язань за договором належним чином не виконала, чим порушила взяті на себе грошові зобов`язання.
Згідно з розрахунком, заборгованість за кредитним договором №452808-КС-005 ОСОБА_1 становить 51601,66 грн., яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 16000 грн., суми прострочених платежів по процентах - 33201,66 грн., суми прострочених платежів за комісією - 2400 грн., які позивач просив стягнути з відповідача.
Заочним рішенням Летичівського районного суду Хмельницької області від 23.03.2026 позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за договором №452808-КС-005 про надання кредиту від 16.02.2023 в сумі 32200,02 грн. Вирішено питання судових витрат.
В мотивувальній частині рішення суд зауважив, що в розрахунку позивача не вказано, за якою процентною ставкою нараховані проценти на суму основного боргу 33201,66 грн., що на 18001,66 грн. перевищує розмір процентів, погоджений між сторонами за умовами договору.
Крім того, в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику та за які банком встановлено комісію.
В апеляційній скарзі ТОВ «Бізнес Позика» просило рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про стягнення процентів змінити, стягнувши повну суму нарахованих процентів. В частині відмови у стягненні комісії з надання кредиту судове рішення скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Товариство зазначило, що проценти за користування кредитом нараховані у відповідності з умовами Договору та відповідають вимогам чинного законодавства. Зазначена в договорі вартість кредиту, зокрема, в частині процентів в сумі 15200 грн., стосується випадку, коли позичальник належно виконуватиме взяті на себе зобов`язання. В той же час, ОСОБА_1 своїх зобов`язань належним чином не виконала.
Встановлення в договорі комісії за надання кредиту відповідає положенням Закону України «Про споживче кредитування» та погоджено з позичальником, у зв`язку з чим висновки суду щодо відмови у стягненні заборгованості зі сплати комісії є необґрунтованими.
Розгляд справи апеляційним судом проведено в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши матеріали справи колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги ТОВ «Бізнес Позика» з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Таким чином, апеляційний суд в даній справі проводить перевірку законності та обґрунтованості рішення суду в частині вирішення позовної вимог про стягнення процентів та комісії, в решті судове рішення не переглядається.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Встановлено, що 16.02.2023 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір №452808-КС-005 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором, у порядку, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з умовами п.п. 2.1, 2.3-2.9 Договору сторони визначили, що кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 16000 грн., на строк 16 тижнів, за стандартною процентною ставкою 2% в день, зниженою процентною ставкою 1,15958991%, комісія за надання кредиту 2400 грн., строк дії договору до 08.06.2023, орієнтовна загальна вартість кредиту 33600 грн.
Відповідно до пп. 3.2.2 п. 3.2 Договору у разі, якщо повернення кредиту не здійснюється згідно з погодженим графіком платежів, що наведений у пп. 3.2.3 та додатку №1 до договору (за виключенням дострокового повернення кредиту), у наслідок чого виникає прострочка по кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів, то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 2.4 Договору. При цьому, нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня прострочення платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в пп. 3.2.3 та додатку №1 до договору, та до закінчення строку дії договору.
Згідно з п. 3.2.4 Договору, у випадку не повернення будь-якого з платежів у строки, передбачені графіком платежів, кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов`язань позичальника, в т.ч. з урахуванням скасування умови про нарахування процентів за зниженою процентною ставкою, при чому проценти за користування кредитом нараховується на фактичний залишок суми кредиту.
Згідно з виписки по банківському рахунку ОСОБА_1 в АТ КБ «Приватбанк» платіжний інструмент (картка) № НОМЕР_1 , який узгоджується з номером картки, вказаним у реквізитах Договору, емітованої на ім`я ОСОБА_1 , 16.02.2023 на картку було здійснено грошовий переказ в розмірі 16000 грн.
У розрахунку заборгованості за договором №452808-КС-005 позичальника ОСОБА_1 визначено загальну суму боргу в розмірі 51601,66 грн., яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 16000 грн., суми прострочених платежів по процентах - 33201,66 грн., суми прострочених платежів за комісією - 2400 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Факт укладення між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 договору №452808-КС-005 про надання кредиту від 16.02.2023 у порядку, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію» встановлено судом першої інстанції та в апеляційному порядку сторонами не оспорюється.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику.
Ст.ст. 1046-1047 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
10.06.2017 набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст ст. 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення ч.ч. 1, 2, 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування»).
У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит (ч. 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування»).
Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування») (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 у справі №204/224/21).
На виконання вимог, у тому числі п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» правління Національного банку України постановою від 08.06.2017, №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову правління Національного банку України від 10.05.2007, №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки і суми належних платежів.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19).
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, договір про надання кредиту №452808-КС-005, укладений між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 , передбачає стандартну процентну ставку в розмірі 2% в день та знижену процентну ставку в розмірі 1,15958991% в день, яка застосовується у випадках, передбачених договором.
Зі змісту розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем дотримано умови кредитного договору щодо строку кредитування та нараховано проценти за користування кредитом у визначеному договором розмірі за кожен день в період з 16.02.2023 до 08.06.2023 включно.
Після закінчення строку кредитування жодних процентів, штрафів, пені чи інших стягнень відповідачу не нараховувалося, а заборгованість за процентами за користування кредитом становила 33201,66 грн., з яких нараховані у період з 16.02.2023 по 09.03.2023 включно за зниженою (пільговою) процентною ставкою 1,15958991% - в сумі 4081,66 грн., а нараховані у період з 10.03.2023 по 08.06.2023 включно за стандартною процентною ставкою 2% - в сумі 29120 грн.
За таких обставин, слід визнати обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо неправильних висновків суду в частині відмови у стягненні нарахованих ТОВ «Бізнес Позика» процентів, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції у відповідній частині підлягає зміні.
Стосовно доводів ТОВ «Бізнес Позика» про законність нарахування ОСОБА_1 комісії колегія суддів зазначає, що у змісті Договору відсутні положення щодо переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, який надається ОСОБА_1 та за які встановлено обов`язок сплати комісії, у зв`язку з чим положення договору №452808-КС-005 від 16.02.2023 про споживчий кредит в частині обов`язку позичальника сплатити комісію за надання кредиту в розмірі 2400 грн. є нікчемними на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», відтак заявлена позивачем до стягнення комісія в сумі 2400 грн. стягненню не підлягає, про що правильно вказав суд першої інстанції (постанова Верховного Суду від 09.10.2024 у справі №582/202/22).
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з огляду на те, що позов ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 за наслідком перегляду судового рішення судом апеляційної інстанції задоволено частково, на 95,35% (49201,66 грн./51601,66 грн.*100%), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в суді першої інстанції в розмірі 2309,75 грн. (2422,40 грн.*95,35%).
Оскільки апеляційна скарга задоволена частково, на 88,23% (18001,66 грн./20401,66 грн.*100%), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в суді апеляційної інстанції в розмірі 3523,55 грн. (3993,60 грн.*88,23%).
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» задовольнити частково.
Заочне рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 23 березня 2026 року в частині стягнення заборгованості зі сплати процентів та розподілу судових витрат змінити, виклавши другий та третій абзаци резолютивної частини рішення в наступній редакції:
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором №452808-КС-005 про надання кредиту від 16 лютого 2023 року в розмірі 49201,66 грн., з яких сума прострочених платежів по тілу кредиту - 16000 грн., сума прострочених платежів по процентах - 33201,66 грн.
Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» витрати по сплаті судового збору в суді першої інстанції в сумі 2309,75 грн.
В решті рішення суду залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 3523,55 грн. витрат зі сплати судового збору в суді апеляційної інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді: Р.С. Гринчук
І.В. П`єнта
О.І. Талалай