УХВАЛА
04 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 755/22752/25
провадження № 61-9144ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 29 грудня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,
ВСТАНОВИВ:
07 липня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Бузанов Д. В., через підсистему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дніпровського районного суду міста Києва
від 29 грудня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2026 рокуу зазначеній справі.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів
у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження
(про відмову у відкритті касаційного провадження).
Оскаржену постанову суд апеляційної інстанції ухвалив 04 червня 2026 року, касаційну скаргу надіслано через підсистему «Електронний суд» 07 липня 2026 року, тобто поза межами строку на касаційне оскарження.
Верховний Суд ухвалою від 28 липня 2026 року поновив ОСОБА_1 строк
на касаційне оскарження рішення Дніпровського районного суду міста Києва
від 29 грудня 2025 року та постанови Київського апеляційного суду від 04 червня 2026 року, касаційну скаргу залишив без руху та встановив заявнику строк
для усунення її недоліків.
30 липня 2026 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Бузанова Д. В. через підсистему «Електронний суд» надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги.
Вказані в ухвалі недоліки у встановлений судом строк заявником усунено.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій
статті 389 ЦПК України.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного
провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну
скаргу.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України щодо
її форми і змісту. Судовий збір сплачено.
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
За таких обставин касаційне провадження у зазначеній справі необхідно
відкрити.
Крім того, разом із заявою про усунення недоліків касаційної скарги заявником подано клопотання, у якому він просить виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 29 грудня 2025 року в частині стягнення
з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми боргу за договором позики
від 21 вересня 2021 року у розмірі 16 000,00 євро та судового збору у розмірі
5 921,75 грн, до закінчення його перегляду в касаційному порядку, а також зупинити дію постанови Київського апеляційного суду від 04 червня 2026 року у цій справі
до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Клопотання мотивує тим, що 17 липня 2026 року Дніпровським районним судом міста Києва видано виконавчий лист № 755/22752/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми боргу за договором позики від 21 вересня 2021 року у розмірі 16 000,00 євро.
28 липня 2026 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва
Дуткою І. В. на підставі цього виконавчого листа відкрито виконавче провадження № 81607372.
Одночасно, 28 липня 2026 року у цьому ж виконавчому провадженні приватним виконавцем винесено: постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти (електронні гроші) на всіх відкритих, а також на всіх майбутніх рахунках ОСОБА_1 у 30 банківських та інших фінансових установах
у межах суми 899 094,40 грн; постанову про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця у розмірі 81 718,40 грн; постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 192,00 грн.
Загальна сума заборгованості у виконавчому провадженні № 81607372 становить 16 000,00 євро та 81 910,40 грн, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 28 липня 2026 року дорівнює 899 094,40 грн.
Отже, примусовому стягненню підлягає сума, яка значно перевищує ту,
що фактично зазначена у борговій розписці від 21 вересня 2021 року
(531 591,70 грн).
Предметом касаційного оскарження є саме валюта та розмір грошового зобов`язання. Заявник доводить, що зобов`язання за розпискою від 21 вересня
2021 року виражене у національній валюті (531 591,70 грн), а зазначення еквіваленту в євро має довідковий характер і не містить умови про перерахунок
за курсом на день платежу. У разі задоволення касаційної скарги розмір належного до стягнення зобов`язання може зменшитися більш ніж на 300 000,00 грн, а сама справа може бути направлена на новий розгляд. Водночас примусове виконання оскаржених судових рішень уже розпочато, а звернення стягнення відповідно
до статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» здійснюється в першу чергу саме на кошти боржника.
До клопотання додано інформаційну довідку про виконавче провадження
№ 81607372 від 30 липня 2026 року; постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 81607372 від 28 липня 2026 року; постанову про арешт коштів боржника від 28 липня 2026 року; постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 28 липня 2026 року; постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 28 липня 2026 року.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання
про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Відповідно до частини першої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції
за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Заява (клопотання) про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання рішення
або зупинення його дії, такими мотивами, зокрема, може бути відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання судового рішення, неможливість повороту виконання рішення у разі його скасування тощо.
Отже, метою вирішення питання про зупинення виконання судового рішення
або зупинення його дії є недопущення порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка подала касаційну скаргу та інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв`язку з виконанням (дією) судового рішення.
Вирішуючи клопотання про зупинення виконання судових рішень, суд виходить
з того, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення
є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення
у визначеному законом порядку.
Статтею 18 ЦПК України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові
для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за
її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися
на припущеннях, кожна сторона повинна довести і обставини, на які посилається
як на підставу своїх вимог чи заперечень.
З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України, вирішуючи питання
про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки. Клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має бути мотивованим та містити обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Сама по собі наявність у суду касаційної інстанції права на зупинення виконання судового рішення та незгода сторони із цим рішенням не є підставою для зупинення його виконання.
Зупинення виконання (дії) рішення є винятковим заходом і має застосовуватися лише у випадках, коли це дійсно необхідно для запобігання негативним наслідкам, які не можна буде виправити в майбутньому у разі скасування судового рішення.
Отже, враховуючи обов`язковість судового рішення, клопотання про зупинення його виконання або зупинення його дії має бути достатньо обґрунтованим та відповідати законодавчо закріпленим гарантіям врахування прав та інтересів усіх учасників справи, забезпечувати збалансованість їх інтересів.
Враховуючи викладені у клопотанні доводи, які підтверджені відповідними доказами, а також те, що заявником доведено, що на момент звернення до суду
з касаційною скаргою вчиняються виконавчі дії щодо примусового виконання оскаржених судових рішень, а тому з метою усунення необхідності вирішення
у майбутньому процесуального питання повороту виконання судового рішення
в разі можливого його скасування, задля забезпечення дотримання балансу інтересів сторін та запобігання порушенню конституційних прав та свобод, зокрема, заявника, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення клопотання
та зупинення виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва
від 29 грудня 2025 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 04 червня 2026 року, до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Керуючись статтями 389, 390, 394, 395, 436 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження у цій справі.
Витребувати з Дніпровського районного суду міста Києва матеріали справи
№ 755/22752/25за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.
Зупинити виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва
від 29 грудня 2025 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 04 червня 2026 року, у справі за позовом ОСОБА_2
до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,
до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Іншим учасникам справи надіслати копії касаційної скарги та доданих до неї документів.
Роз`яснити учасникам справи, які відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України зобов`язані зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрували
його, що вони мають обов`язок зареєструвати свій електронний
кабінет та можливість ознайомитися із копією касаційної скарги та доданих документів, що подані у цій справі, виключно через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Роз`яснити учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який
за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк
до 18 вересня 2026 року. До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву
та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. В. Литвиненко
А. І. Грушицький
Є. В. Петров