УХВАЛА
04 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 199/1778/25
провадження № 61-8715ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,
касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Мозолевич (Карякою) Анастасією Іванівною, на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 23 лютого 2026 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Щетілова Ольга Валеріївна, про визнання договору дарування недійсним та відновлення становища, яке існувало до порушення,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Щетілова О. В., про визнання договору дарування недійсним та відновлення становища, яке існувало до порушення.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 23 лютого 2026 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2026 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Щетілова О. В., про визнання договору дарування недійсним та відновлення становища, яке існувало до порушення відмовлено.
Судові витрати покладено на рахунок позивача.
Заходи забезпечення, накладені на частину квартири АДРЕСА_1 ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2025 року, скасовано.
У червні 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Карякою А. І., на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 23 лютого 2026 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2026 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 14 липня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків.
У наданий суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду строк заявник направив матеріали на усунення недоліків.
У касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 23 лютого 2026 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2026 року скасувати, ухвалити нове, яким позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно із частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення заявник вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанцій норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 07 грудня 2018 року у справі № 910/7547/17, у постанові від 28 листопада 2019 року у справі № 910/8357/18, постанові від 26 лютого у справі № 753/765/17, у постанові від 03 березня 2020 року у справі № 904/7905/16, у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 922/3796/16, у постанові від 17 вересня 2020 року у справі № 904/4262/17, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк
та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої
статті 389 ЦПК України.
Ураховуючи наведене, касаційне провадження у цій справі слід відкрити.
У доданій до касаційної скарги заяві представник ОСОБА_1 , - адвокат Каряка А. І., порушує питання про зупинення виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2026 року до закінчення касаційного провадження, оскільки постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2026 року було залишено в силі рішення суду першої інстанції, яким було скасовано заходи забезпечення позову, тому відповідач ОСОБА_3 в будь-який момент може відчужити майно, яке є предметом розгляду даної справи, слід зупинити дію постанови апеляційного суду.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Законодавець не обмежив дискреційні повноваження судів щодо підстав для зупинення виконання оскарженого рішення суду або його дії (якщо рішення не передбачає примусового виконання). Водночас, Верховний Суд виходить з того, що особливістю таких ухвал суду касаційної інстанції є те, що вони приймаються лише на стадіях виконання судового рішення, тобто, після ухвалення судового рішення у справі, що набрало законної сили. Оскільки однією з основних засад судочинства в Україні є обов`язковість судового рішення (пункт 9 частини першої статті 129 Конституції України), свобода судового розсуду у такому випадку не є необмеженою. Суд має право вчинити відповідні дії, але лише у виняткових випадках, зокрема, як-що кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди. При цьому, сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином. Сама по собі незгода учасника судового процесу із мотивами ухваленого у справі судового рішення не є достатньою підставою для зупинення його виконання та дії, оскільки правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи по суті у касаційному порядку судові рішення.
Пунктом 11 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2012 року № 10 «Про судову практику розгляду цивільних справ у касаційному порядку» визначено, що клопотання про зупинення виконання судового рішення має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені певними доказами (наприклад, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути додано завірену копію такої постанови). Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та осіб, які не брали участі у справі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.
Перевіривши доводи, наведені у клопотанні, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у його задоволенні, оскільки заявником не доведено, що виконавцем вчиняються конкретні дії з відчуження майна. Натомість припущення заявника судом до уваги не беруться
Ураховуючи наведене, а також те, що оскарження судового рішення у касаційному порядку не є безумовною підставою для зупинення його виконання судом касаційної інстанції, у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Щетілова Ольга Валеріївна, про визнання договору дарування недійсним та відновлення становища, яке існувало до порушення, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Мозолевич (Карякою) Анастасією Іванівною, на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 23 лютого 2026 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2026 року.
Витребувати з Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра цивільну справу № 199/1778/25.
Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 03 вересня 2026 року.
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2026 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Р. А. Лідовець
І. Ю. Гулейков
Д. Д. Луспеник