ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2026 року Луцьк Справа № 140/4257/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача, адвокат Шляхтур Надія Володимирівна, в інтересах ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ в Запорізькій області, відповідач 2) про визнання протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови в зарахуванні періоду відбування покарання в Державній установі «Личаківській виправна колонія» з 26.12.1981 по 26.08.1989 ОСОБА_1 ; скасувати рішення ГУ ПФУ у Запорізькій області № 032350024087 від 17.02.2026; зобов`язати ГУ ПФУ у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу роботи період відбування покарання в Державній установі «Личаківській виправна колонія» з 26.12.1981 року по 26.08.1989.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.01.2026 ОСОБА_1 звертався до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком.
Листом ГУ ПФУ у Волинській області № 0300-0202-8/23431 та повідомлено, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 у справі № 140/7787/25 до страхового стажу заявника зараховано періоди трудової діяльності з 01.07.2000 по 28.12.2002, також повідомлено, що час тримання під вартою, час відбування покарання в місцях позбавлення волі та час перебування в заслані і на примусовому лікуванні зараховується до стажу роботи за наявності документів про реабілітацію. Періоди роботи засуджених зараховується до стажу роботи за умови підтвердження платіжними дорученнями, квитанціями установ банків, документами щодо поштових переказів, іншими документами про сплату страхових внесків або інформацією Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків, установи виконання покарань із зазначенням відомостей про те, що особа підлягала загальнообов`язковому державному страхуванню, або про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України та повідомлено, що до страхового стажу не зараховано період відбування покарання у вигляді виправних робіт з 26.08.1981 по 26.08.1989 згідно довідки ВЛ № 315/30 від 26.08.1989 оскільки відповідно до довідки про заробітну плату від 26.06.2025 № 4/1996, виданої Державною установою «Табір для тримання військовополонених «Захід 4», страхові внески (єдиний внесок) не нараховувались.
Рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області № 032350024087 відмовлено в зарахуванні періоду відбування покарання, оскільки довідка про заробітну плату № 4/1996 від 26.06.2025 не підтверджена первинними документами та відсутній акт перевірки.
Зауважує, що при призначені пенсії за віком органами Пенсійного фонду України протиправно не взято до уваги період відбування покарання у Личаківський виправній колонії в період з 26.12.1981 по 26.08.1989, а тому просить адміністративний позов задовольнити (арк. спр. 1-5).
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 24).
ГУ ПФУ у Волинській області у відзиві на позовну заяву від 20.04.2026 заперечує проти позовних вимог та зауважує, що робота в`язнів підтверджується довідкою органів внутрішніх справ і довідкою про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Однак, позивачем не надано рішення суду про встановлення обставин сумлінної роботи і зразкової поведінки в період відбування покарання та зарахування вказаного періоду в загальний трудовий стаж особи, яка відбула покарання.
Одночасно повідомлено, що час тримання під вартою, час відбування покарання в місцях позбавлення волі та час перебування в засланні і на примусовому лікуванні зараховується до стажу роботи за наявності документів про реабілітацію (довідки суду, органів прокуратури чи досудового розслідування про закриття кримінального провадження або довідки суду про ухвалення виправдувального вироку). Період роботи засуджених зараховується до стажу роботи за умови підтвердження платіжними дорученнями, квитанціями установ банків, документами щодо поштових переказів, іншими документами про сплату страхових внесків або інформацією Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності), установи виконання покарань із зазначенням відомостей про те, що особа підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, або про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Враховуючи викладене, до страхового стажу не зараховано період відбування покарання у вигляді виправних робіт з 26.08.1981 по 26.08.1989 згідно довідки ВЛ № 315/30 від 26.08.1989, оскільки відповідно до довідки про заробітну плату від 26.06.2025 № 4/1996, виданої Державною установою «Табір для тримання військовополонених «Захід 4», страхові внески (єдиний внесок) не нараховувались.
Крім того, зазначена довідка про заробітну плату № 4/1996 від 26.06.2025 року, не спростовує підстав щодо не зарахування вказаного періоду до страхового стажу, оскільки на час спірних правовідносин (відбування покарання в місцях позбавлення волі позивача з 26.08.1981 по 26.08.1989) час відбування покарання в загальний трудовий стаж не зараховувався (арк. спр. 28-31).
Представник ГУ ПФУ в Запорізькій області у відзиві від 24.04.2026 заперечила проти задоволення позовних вимог та зазначила, що 11.02.2026 ОСОБА_1 звернувся із заявою №2297 щодо перерахунку «допризначення у зв`язку з наданими додатковими документами».
За принципом екстериторіальності заява позивача була опрацьована відповідачем 2 та у результаті розгляду винесено рішення про відмову № 032350024087 від 17.02.2026 з огляду на те, що довідка про заробітну плату №4/1996 від 26.06.2025 не підлягає врахуванню, оскільки не підтверджена первинними документами та відсутній акт перевірки (арк. спр. 37-41).
Інших заяв по суті справи, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до суду не надходило.
Суд, перевіривши доводи позивача та відповідачів у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02.12.2025, який набрав законної сили 02.01.2026, позов задовольнити частково. Визнано протиправними та скасовано рішення ГУ ПФУ у Харківській області від 15.05.2025 №032350024087 та ГУ ПФУ у Вінницькій області від 26.05.2025 №032350024087 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком період роботи в КСП "Надстир?я" з 01.07.2000 по 28.12.2002. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
ОСОБА_1 11.02.2026 звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою №2297 щодо перерахунку «допризначення у зв`язку з наданими додатковими документами» та до заяви долучено довідку №4/1996 від 26.06.2025 про заробітну плату за 1982-1988 роки, яка була видана ДУ «Табір для тримання військовополонених «Захід 4».
Рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області від 17.02.2026 №032350024087 відмовлено у перерахунку пенсії позивача, оскільки довідка про заробітну плату №4/1996 від 26.06.2025 не підлягає врахуванню, оскільки не підтверджена первинними документами та відсутній акт перевірки (арк. спр. 8).
Листом ГУ ПФУ у Волинській області від 24.03.2026 повідомлено, що до страхового стажу позивача не зараховано період відбування покарання у вигляді виправних робіт з 26.08.1981 по 26.08.1989 згідно довідки від 26.08.1989 №315/30 від 26.08.1989, оскільки відповідно до довідки про заробітну плату від 26.06.2025 №4/1996, виданої Державною установою «Табір для тримання військовополонених «Захід 4», страхові внески (єдиний внесок) не нараховувались (арк. спр. 17).
Уважаючи такі дії відповідачів щодо не зарахування страхового стажу протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII Про пенсійне забезпечення (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон №1058-ІV).
Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24).
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).
У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону N 1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
За змістом пунктів а, д частини третьої статті 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується також:
будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків;
навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Як встановлено статтею 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Пунктами 1, 2 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.
У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 8 Порядку №637 передбачено, що період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Пунктом 12 Порядку №637 визначено, що час тримання під вартою, час відбування покарання в місцях позбавлення волі та час перебування в засланні і на примусовому лікуванні зараховується до стажу роботи за наявності документів про реабілітацію (довідки суду, органів прокуратури чи досудового розслідування про закриття кримінального провадження або довідки суду про ухвалення виправдувального вироку).
У разі відсутності документів, зазначених в абзаці першому цього пункту, час тримання під вартою, час відбування покарання в місцях позбавлення волі та час перебування в засланні і на примусовому лікуванні реабілітованих осіб може бути встановлено в судовому порядку.
Період роботи засуджених зараховується до стажу роботи за умови підтвердження платіжними дорученнями, квитанціями установ банків, документами щодо поштових переказів, іншими документами про сплату страхових внесків або інформацією Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності), установи виконання покарань із зазначенням відомостей про те, що особа підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, або про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 12-1 Порядку №637).
За приписами частин першої, третьої статті 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
З аналізу наведених норм слід дійти висновку, що основним документом, який підтверджує стаж роботи (за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування), є трудова книжка. При цьому лише у разі відсутності трудової книжки або записів у ній органи Пенсійного фонду мають право встановлювати стаж роботи на підставі інших первинних документів. У разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник, із відповідними запитами.
Для підтвердження страхового стажу разом з заявою про перерахунок пенсії позивач надав довідку від 26.06.2025 №4/1996 про заробітну плату за 1982-1988 роки, яка була видана Державною установою «Табір для тримання військовополонених «Захід 4» (зворот арк. спр. 11), окрім того відповідно до довідки Державної установи «Табір для тримання військовополонених «Захід 4» від 26.06.2025 №9/1997, ОСОБА_1 дійсно відбував покарання в державній установі «Личаківська виправна колонія (№30)» з 26.12.1981 по 26.08.1989 (арк. спр. 11).
Зі змісту цих довідок слідує, що за період відбування покарання та працевлаштування з нарахованого заробітку страхові внески не утримувались та не перераховувались до Пенсійного фонду України.
Суд уже зазначав, що відповідно до пункту а частини третьої статті 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота в`язнів за умови сплати страхових внесків.
Оскільки суду не надано доказів сплати страхових внесків за період залучення позивача до оплачуваної роботи під час відбування покарання, що є умовою для зарахування такого періоду до страхового стажу відповідно до законодавства, що діяло до 31.12.2003, то відсутні підстави для зарахування спірних періодів до страхового стажу ОСОБА_1 .
Статтею 50 Виправно-трудового кодексу України, прийнятого Верховною Радою УРСР 23.12.1970 (який діяв на час відбування кримінального покарання позивачем та втратив чинність з 01.01.2004) було передбачено, що час роботи засуджених у період відбування ними покарання у вигляді позбавлення волі до трудового стажу не зараховується, крім випадків, спеціально передбачених у законі.
Положеннями статті 33 Виправно-трудового кодексу України було встановлено, що при умові сумлінної роботи і зразкової поведінки засудженим, які відбули покарання в колоніях-поселеннях усіх видів, суд за спільним клопотанням органу, який відає виконанням покарання, і спостережної комісії при виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів може включити час їх роботи в колоніях - поселеннях до загального трудового стажу.
Позивачем не надано доказів включення за рішенням суду час роботи в періоди відбування ним покарання у вигляді позбавлення волі з 04.11.1989 по 19.03.1991 до його загального трудового стажу, що є випадком, який спеціально передбачений в законі, в розуміння абзацу 6 статті 50 Виправно-трудового кодексу України.
Після втрати чинності зазначеним кодексом, а саме 01.01.2004, набрав чинності Кримінально-виконавчий кодекс України, частиною третьою статті 122 якого було встановлено, що час роботи засуджених у період відбування ними покарання у виді позбавлення волі зараховується у стаж роботи для призначення трудової пенсії після звільнення за умови сплати ними страхових внесків до Пенсійного фонду України в порядку і розмірах, передбачених законодавством.
Відповідно до Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України, з набранням чинності цим Кодексом втрачає чинність Виправно-трудовий кодекс України; закони України та інші нормативно-правові акти до приведення у відповідність із цим Кодексом застосовуються у частині, що не суперечить цьому Кодексу.
Отже, з 01.01.2004 законодавцем передбачено можливість зарахування до страхового стажу особи, який враховується при призначенні їй пенсії, періоду відбування покарання у відповідному закладі обмеження чи позбавлення волі за наявності сукупності двох умов: підтвердження трудового стажу особи відповідною довідкою та сплатою особою страхових внесків протягом такого періоду.
Вказані правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 211/3009/17 та від 11.12.2018 у справі № 326/1422/16-а (2-а/326/40/2016).
Таким чином, враховуючи те, що за період залучення позивача до оплачуваної роботи під час відбування покарання у вигляді позбавлення волі в державній установі «Личаківська виправна колонія (№30)» з 26.12.1981 по 26.08.1989 не сплачувалось страхових внесків та відсутнє рішенням суду щодо включення вказаного періоду до загального трудового стажу позивача, ці періоди не можуть бути зараховані до загального трудового стажу ОСОБА_1 .
Водночас суд враховує, що рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області від 17.02.2026 №032350024087, яким відмовлено в перерахунку пенсії позивача, досліджувалось питання виключно щодо врахування заробітної плати відповідно до довідки №4/1996 від 26.06.2025 про заробітну плату за 1982-1988 роки, яка була видана ДУ «Табір для тримання військовополонених «Захід 4».
Суд зауважує, що хоча позов і містить вимогу щодо визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Запорізькій області № 032350024087 від 17.02.2026, однак жодного обґрунтування протиправності дій відповідача 2 стороною позивача не наведено, як і не вказано підстав для здійснення такого зарахування.
Разом із тим, зазначеним рішенням передбачено, що після надходження акту перевірки довідки про заробітну плату буде здійснено розгляд заяви про перерахунок пенсії.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.
За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 72-77, 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.І. Смокович