ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
03 серпня 2026 р. Справа № 160/22716/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
29.07.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії (доплати до пенсії) за період з 01.01.2018 по 31.03.2019 у розмірі 42889,89 грн;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати пенсії (доплату до пенсії) за період з 01.01.2018 по 31.03.2019 у розмірі 42889,89 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2026 справу №160/22716/26 передано на розгляд судді Сліпець Н.Є.
Відповідно до вимог частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Так, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі суд виходить з наступного.
05.11.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у проведені перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.10.2023 року №ФД105142 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.10.2023 року №ФД105142 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року у справі № 160/29585/24 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі № 160/29585/24 скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 та прийнято нову постанову, якою позовну заяву ОСОБА_1 задоволено:
- визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 по 31.03.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФД105142 від 16.10.2023, викладену в листі №57253-42011/Т-01/8-0400/24 від 22.10.2024;
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 по 31.03.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФД105142 від 16.10.2023 про грошове забезпечення з урахуванням окладу за посадою, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, додаткових видів грошового забезпечення.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі № 160/29585/24 набрала законної сили 12.05.2025.
23.07.2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом у справі №160/29585/24 видано виконавчі листи. 26.11.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження, відкритого з виконання виконавчого листа, виданого по даній справі про зобов`язання вчинити певні дії, згідно якого судове рішення по даній справі у відповідній частині виконано в повному обсязі.
30.06.2026 до суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю у справі №160/29585/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, в якій просив зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати до суду у місячний строк з дня отримання ухвали про встановлення судового контролю звіт про виконання Постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 12.05.2025 року по справі №160/29585/24 щодо виплати нарахованої доплати пенсії в сумі 42889,89 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2026 у справі №160/29585/24 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії, у зв`язку з тим, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі №160/29585/24 не було зобов`язано відповідача здійснити виплату пенсії позивачу.
Таким чином, після отримання відмови у встановленні судового контролю з підстав виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі №160/29585/24, ОСОБА_1 29.07.2026 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із новою позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яку протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано для розгляду судді Сліпець Н.Є.
Аналізуючи вищевикладені обставини та позовні вимоги заяви, що розглядається, суд зауважує, що позивач просить стягнути з відповідача невиплачену суму коштів у розмірі 42889,89 грн, яка виникла внаслідок зобов`язання пенсійного органу постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі № 160/29585/24 здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 по 31.03.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФД105142 від 16.10.2023 про грошове забезпечення з урахуванням окладу за посадою, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, додаткових видів грошового забезпечення.
Тобто із наведених обставин слідує, що спірні правовідносини фактично виникли у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням рішення суду у справі №160/29585/24.
Так, положеннями частини другої статті 14, частини першої статті 370 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Частиною п`ятою статті 372 КАС України визначено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).
За частиною першою статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 11 Закону № 1404-VIII державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Аналіз наведених вище приписів свідчить про те, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII, у рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а та від 16 лютого 2019 року у справі № 816/2016/17.
Статтею 382 КАС України визначені спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.
Відповідно до вимог статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Варто звернути увагу на те, що наведені положення КАС України мають на меті забезпечити належне виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання нового позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Статтею 129-1 Конституції України регламентовано, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Суд звертає увагу, що у разі невиконання чи неналежного виконання відповідачем судового рішення - постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі № 160/29585/24, позивач може скористатися процесуальним механізмом судового контролю та звернутися до суду першої інстанції з відповідною заявою про визнання таких рішень, дій чи бездіяльності протиправними відповідно до статті 383 КАС України, а не подавати новий позов.
Відтак, якщо позивач вважає, що прийнятим на виконання вищевказаного судового рішення (постанови) рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача порушено його права, свободи чи інтереси, то він повинен звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправним такого рішення (тобто в порядку судового контролю за виконанням судового рішення), а не подавати новий позов.
Аналогічна правова позиція висловлена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2023 року у справі № 260/1898/22, від 24 вересня 2020 року у справі № 640/15623/19 та ряду інших.
Зміст поданого позову свідчить про те, що позовні вимоги фактично спрямовані на примусове виконання іншого судового рішення, а саме у справі № 160/29585/24.
Тобто позивач, звертаючись до суду з новим позовом, фактично обрав інший спосіб захисту в спірних правовідносинах, які вже вирішені судом, що унеможливлює розгляд такого в позовному провадженні.
Відтак, суд доходить висновку, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 22 серпня 2019 року у справі № 522/10140/17 та від 21 листопада 2019 року у справі № 802/1933/18-а.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
При цьому слід врахувати висновки Великої Палати Верховного Суду, що наведені у постанові від 20 лютого 2023 року (справа № 260/3380/21). Так, суд касаційної інстанції виснував, що поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
За вказаних обставин ініційований позивачем спір не може бути вирішеним як адміністративним судом, так і будь-яким іншим судом, оскільки стосується вимог про зобов`язання відповідача виконати у бажаний для позивача спосіб судове рішення у справі №160/29585/24.
Якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача при виконанні судового рішення у справі №160/29585/24 порушено його права, свободи чи інтереси, то він вправі звертатися до суду в порядку статей 382, 383 КАС України (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення) або в порядку статті 378 КАС України щодо зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, а не пред`являти новий адміністративний позов.
За таких обставин, суд доходить висновку про відмову у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 19, 170, 171, 172, 243, 248, 250, 256, 293-295 КАС України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
У відкритті провадження у справі №160/22716/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Роз`яснити позивачу, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295-297 КАС України.
Суддя Н.Є. Сліпець