ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2026 року Справа № 160/21425/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) матеріали заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №160/21425/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа № 160/21425/25.
Рішенням від 08 січня 2026 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд адміністративний позов - задовольнив частково.
Постановою від 28 травня 2026 року Третій апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_2 залишив без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.01.2026 - без змін.
09.06.2026 від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшла заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №160/21425/25, в якій просить суд:
- задовольнити заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами;
- скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.01.2026 по справі 160/21425/25 та направити справу на новий розгляд.
В обґрунтування поданої заяви заявник вказав, що підставою для перегляду рішення є незалучення співвідповідачем у справі ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є належним боржником у даній справі. Зазначив, що Військова частина НОМЕР_3 у період з 15.02.2023 по 30.04.2025 перебувала на фінансовому забезпеченні не у ІНФОРМАЦІЯ_1 , а у ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року відкрито провадження за нововиявленими обставинами у справі №160/21425/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
Призначено судове засідання у справі на 07 липня 2026 року, повідомлено учасників справи, що судове засідання відбудеться у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49005, м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5, зала №2.
Витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_2 у термін 10 днів з дня отримання цієї ухвали пояснення з наданням відповідних доказів щодо перебування Військової частини НОМЕР_3 на фінансовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням підстав, періодів (зазначити дату зарахування на фінансове забезпечення та виключення) перебування Військової частини НОМЕР_3 на фінансовому забезпеченні та всіх інших обставин та доказів, що є предметом встановлення.
19.06.2026 ІНФОРМАЦІЯ_3 на виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/21425/25 від 15.06.2026 року, повідомлено, що Військова частина НОМЕР_3 перебувала на фінансовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_2 з 15.02.2023 року по 30.04.2023 рік на підставі Директиви Міністерства оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 15.02.2023 року №Д-321/11ДСК. На підтвердження вказаного надав розрахункову відомість про нарахування грошового забезпечення військовослужбовцю в/ч НОМЕР_3 ОСОБА_1 за період з 15.02.2023 року по 30.04.2023 рік.
У судове засідання, призначене на 07 липня 2026 року сторони не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 07 липня 2026 року залучив до участі у справі в якості співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Роз`яснив співвідповідачу про необхідність подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України.
Розгляд адміністративної справи №160/21425/25 за нововиявленими обставинами за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії розпочав спочатку.
Призначив судове засідання у справі на 03 серпня 2026 року.
20.07.2026 від ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що питання грошового забезпечення військовослужбовців та осіб, які прирівнюються до них, належить до повноважень саме КМУ. В період з 29.01.2020 по даний час розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб повинні розраховуватись виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. У зв`язку з тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 фінансується з державного бюджету та в період з 2018 по даний час отримує фінансування для виплати грошового забезпечення військовослужбовців виходячи з розміру 1762 гривні за будь-яких умов він не може нести відповідальність за правову колізію, яка стала передумовою виникнення спірних правовідносин та була належним чином вирішена лише 20.05.2023. Зазначив, що в період з 15.02.2023 по 30.04.2023 року ОСОБА_1 в повному обсязі було виплачено грошове забезпечення за виконання його службових обов`язків, а спір виник виключно щодо нарахування та виплати грошового забезпечення у розмірі меншому ніж той, що на думку позивача повинен був йому виплачений за наслідками скасування п. 6 Постанови № 103 КМУ.
У судове засідання, призначене на 03 серпня 2026 року, сторони не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до частини 1, 2 статті 368 КАС України, заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами. Справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Згідно вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви про перегляд судового рішення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду питання про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, суд зазначає таке.
24.07.2025 позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, а також всіх інших додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань тощо) виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим звання визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осі встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 за період з 15.02.2023 року по 30.04.2025 року;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення, а також всіх інших додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань тощо) виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січ календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 за період з 15.02.2023 по 30.04.2025 року.
Підставою звернення до суду з даним позовом стало непогодження позивача з нарахуванням та виплатою у період, зокрема, з 15.02.2023 по 30.04.2023. Так, позивач вказав, що у спірний період грошове забезпечення (основні та додаткові види), та виплачена у цей період грошова допомога на оздоровлення мали бути визначені, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового i начальницького складу та деяких інших осіб».
Рішенням від 08 січня 2026 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд адміністративний позов - задовольнив частково.
Визнав протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 у період з 15.02.2023 по 30.04.2023 року грошового забезпечення (основних та додаткових видів), визначивши його розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік".
Зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) здійснити виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) за період з 15.02.2023 по 30.04.2023 року перерахунок грошового забезпечення (основних та додаткових видів), та виплаченої у цей період грошової допомоги на оздоровлення, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового i начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнав протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 у період з 01.05.2023 по 19.05.2023 року грошового забезпечення (основних та додаткових видів), визначивши його розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік".
Зобов`язав Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) здійснити виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) за період з 01.05.2023 по 19.05.2023 року перерахунок грошового забезпечення (основних та додаткових видів), та виплаченої у цей період грошової допомоги на оздоровлення, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового i начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позову - відмовив.
При цьому, Військовою частиною НОМЕР_2 у відзиві на позов повідомлено суд, що у період з 04.02.2023 по 30.04.2023 ВЧ НОМЕР_2 перебувала на фінансовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Як вже зазначалось, заявник - ІНФОРМАЦІЯ_5 , посилаючись на цю обставину як на нововиявлену, у заяві зазначив, що Військова частина НОМЕР_3 у період з 15.02.2023 по 30.04.2025 перебувала на фінансовому забезпеченні не у ІНФОРМАЦІЯ_1 , а у ІНФОРМАЦІЯ_2 .
При цьому, як зазначив заявник, ця обставина існувала на час розгляду справи, про неї стало відомо лише 08.06.2026, коли відділ фінансового забезпечення сектору соціальних виплат ІНФОРМАЦІЯ_7 отримав дане судове рішення на підрахунок грошового забезпечення позивача та дізнався, що військова частина НОМЕР_3 не була на фінансовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_7 . Ця обставина є істотною та впливає на результат справи.
Досліджуючи заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №160/21425/25 на предмет чи є вказана у заяві обставина нововиявленою, судом встановлено таке.
Відповідно до матеріалів справи, у спірний період ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_3 , яка, відповідно до листа тимчасово виконуючого обов`язки начальника відділу фінансового планування та виконання кошторису фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_8 №737/1/309 від 13.02.2023, зарахована з дати формування до 30.04.2023на фінансове забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 (спільна директива Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 03.02.2023 № Д-321/11/дск "Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2023 році"), що також підтверджується доводами ІНФОРМАЦІЯ_2 .
30.04.2025 наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 30.04.2025 № 123 (по стройовій частині) позивача було виключено із списків особового складу військової частини НОМЕР_3 .
Відповідно до позовної заяви, зокрема, за період з 15.02.2023 року по 30.04.2023 позивачу розраховано грошове забезпечення із застосуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року, що призвело до порушення майнових прав позивача, а саме, гарантованого статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та, членів їх сімей» отримання грошового забезпечення у законодавчо визначеному розмірі та до зменшення розміру грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії.
Відповідно до статті 361 КАС України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
З аналізу наведеної статті вбачається, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: 1) існування цих обставин на час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; 2) на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; 3) істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Частиною 4 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Суд зазначає, що обставина перебування Військової частини НОМЕР_2 на фінансовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_6 не була відома та не могла бути відома заявнику, поки судове рішення у цій справі не набрало законної сили, та не стало обов`язковим до виконання ІНФОРМАЦІЯ_6 .
У даному випадку перебування Військової частини НОМЕР_3 у період з 15.02.2023 по 30.04.2023 року на фінансовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_2 породжує правові наслідки у вигляді безпідставності зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахування та виплати грошового забезпечення за спірний період, що було предметом спору у даній справі, що переглядається.
Таким чином, доводи заявника - ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами та скасування рішення суду є обґрунтованими, в зв`язку з чим подана заява ІНФОРМАЦІЯ_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, а також те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 підтверджено факт перебування Військової частини НОМЕР_2 на фінансуванні у ІНФОРМАЦІЯ_9 у період з 15.02.2026 по 30.04.2023, суд дійшов висновку про наявність підстав для перегляду рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.01.2026 у цій справі за нововиявленими обставинами, з підстав визначених у п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС.
Отже, переглядаючи судове рішення у справі №160/21425/25 за нововиявленими обставинами, судом встановлено таке.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
За приписами частини першої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення та індексація грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 (далі - Постанова №704), яка набрала чинності 01.03.2018, встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови №704 (в редакції, чинній до 24.02.2018) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
При цьому, Додатки 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. У зазначених примітках наведена, зокрема, інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.
В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 (яка набрала чинності 24.02.2018) до Постанови №704 внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 викладено у новій редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Проте, зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови №704 не був приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови.
Згідно з Постановою №704, в редакції Постанови №103, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18, визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яким, зокрема, в пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" були внесені зміни.
Отже, зміни до пункту 4 постанови № 704, внесені пунктом 6 постанови № 103, з 29.01.2020 року не підлягають застосуванню.
Таким чином, відповідно до редакції пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до внесення змін, та вимог пункту 1 Приміток Додатку 1 та пункту Примітки Додатку 14 до Постанови №704 розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 29.01.2020 мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
Разом з цим, слід зазначити, що з 29.01.2020 знову почало діяти правило двох розрахункових величин обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме: 1) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; 2) 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, в тому випадку, коли у календарному році, в якому застосовується відповідна норма зазначеного підзаконного нормативно-правового акту, 50% мінімальної заробітної плати перевищують прожитковий мінімум, тобто мінімальна заробітна плата стає розрахунковою величиною для обрахунку посадових окладів.
Проте, згідно з пунктом 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Аналогічні правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 по справі №240/4946/18, постанові Верховного Суду від 18.02.2021 у справі №200/3775/20-а, постанові Верховного Суду від 11.02.2021 у справі №200/3757/20-а.
Відтак, під час розв`язання колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону №1774-VІІІ та пунктом 4 Постанови №704 у редакції до внесення змін постановою КМУ від 21.02.2018 №103 перевагу належить віддати положенням закону як акту права вищої юридичної сили.
Постанова КМУ №704 є підзаконним нормативно-правовим актом. Юридична сила закону як джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України. Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади. Пунктом 3 частини першої статті 85 Конституції України закріплено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України. Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.
Отже, вказаний пункт 4 Постанови №704 в частині обрахунку розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням суперечить нормам розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1774-VIII та не підлягає застосуванню.
Крім того, п.п. 9, 10 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1774-VIII визначено, що до приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Водночас, з 29.01.2020 року була відновлена дія такої величини обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року на відміну від попереднього правила обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018 року.
Таким чином, з 29.01.2020 року такі складові грошового забезпечення військовослужбовця як оклад за посадою та оклад за військовим званням зросли у зв`язку із необхідністю їх обрахування, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.2018.
За таких обставин, з урахуванням положень пункту 3 розділу II Закону №1774-VІІІ та пункту 4 Постанови №704 з 29.01.2020 року, а саме: з дня набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, виникли правові підстави розрахунку розміру посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт (однак без урахування показників мінімальної заробітної плати).
До того ж, до такого висновку суд дійшов з урахування правової позиції, викладеної Верховним Судом у подібних правовідносинах у справі №440/6017/21 (постанова від 02.08.2022), де Верховний Суд зазначив таке:
"(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням."
Відповідно до пункту 2 Розділу «I. Загальні положення» Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.
Суд наголошує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 факт проведення обчислення грошового забезпечення позивача виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не заперечується.
Приписами статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 №2246-VIII визначено, що станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 1762,00 грн.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік" встановлено, що станом на 01.01.2023 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 2 684,00 гривні.
Разом з тим, 20.05.2023 набрала чинності Постанова КМУ від 12.05.2023 № 481, згідно пункту 2 якої внесені зміни до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виклавши абзац перший в такій редакції:
"4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Отже пункт 4 Постанови КМУ № 704 в первісній редакції, яка визначала застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, може бути застосований до 19.05.2023.
З огляду на викладене, грошове забезпечення позивача (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення), його посадовий оклад та оклад за військовим званням з 15.02.2023 по 19.05.2023 мало визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року (а не «на 1 січня 2018 року»).
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (у період з 15.02.2023 по 30.04.2023) щодо застосування під час обчислення щомісячного грошового забезпечення, з урахуванням його основних та додаткових видів, ОСОБА_1 у період з 15.02.2023 по 19.05.2023, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, є протиправними, а відповідні позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Щодо нарахування та виплати матеріальної допомоги на оздоровлення.
Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу «XXIII Виплата грошової допомоги для оздоровлення» Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.
Військовослужбовцям, звільненим з військової служби, які мали право на грошову допомогу для оздоровлення та не отримали її протягом року, виплата цієї допомоги здійснюється на підставі наказу командира військової частини про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини, в якому оголошується про її виплату.
Пунктом 6 цього розділу також передбачено, що розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Згідно картки особового рахунку за 2023 рік, позивачу у періоді з 15.02.2023 по 30.04.2023, виплачена грошова допомога на оздоровлення, тому позовні вимоги в частині здійснення перерахунку грошової допомоги на оздоровлення виходячи із грошового забезпечення, яке підлягає перерахунку із розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом 01.01.2023, підлягають задоволенню.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кваліфікуючи реально вчинене у спірних правовідносинах управлінське волевиявлення суб`єкта владних повноважень, слід виходити із того, що за загальним правилом під рішенням суб`єкта владних повноважень розуміється письмовий акт, під дією суб`єкта владних повноважень - вчинок посадової/службової особи, під бездіяльністю суб`єкта владних повноважень - невиконання обов`язків, під відмовою суб`єкта владних повноважень - письмово зафіксоване діяння з приводу незадоволення звернення приватної особи.
При цьому, за змістом правових позицій постанови Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 464/5990/16-а та постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2022 у справі № 9901/276/19 протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень є зовнішня форма поведінки (діяння) органу/посадової особи у вигляді неприйняття рішення (нездійснення юридично значимих дій) у межах компетенції за наявності фізичної змоги реалізувати управлінську функцію.
Отже, зважаючи на зміст позовних вимог, та з огляду на встановлені судом обставини, відповідачем вчинені саме дії щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення, правову оцінку, яким надано у цьому рішенні.
На підставі зазначеного вище, суд відмовляє у задоволенні вимог відносно визнання протиправною бездіяльність відповідача, проте, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії відповідача щодо виплати грошового забезпечення (основних та додаткових його видів), виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018.
Таким чином, враховуючи, що судом встановлено протиправність дій відповідача під час нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 15.02.2023 по 30.04.2023, виходячи із прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018, відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_3 слід зобов`язати здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення (основних та додаткових його видів), виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на відповідний календарний рік.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 369 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду.
Таким чином, заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами підлягає задоволенню, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 січня 2026 року у справі № 160/21425/25 - скасуванню в частині вимог до ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ухваленням нового рішення.
Керуючись статтями 241-246, 250, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №160/21425/25 - задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 січня 2026 року у справі № 160/21425/25 - скасувати в частині вимог до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 у період з 15.02.2023 по 30.04.2023 року грошового забезпечення (основних та додаткових видів), визначивши його розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік".
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) здійснити виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) за період з 15.02.2023 по 30.04.2023 року перерахунок грошового забезпечення (основних та додаткових видів), та виплаченої у цей період грошової допомоги на оздоровлення, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового i начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Решту рішення залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 03.08.2026.
Суддя Н.Є. Калугіна