ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2026 року м. Житомир справа № 240/15453/26
категорія 106020200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Леміщака Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправним дій, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо зменшення відсоткового розміру премії під час перерахунку грошового забезпечення за період з 23.09.2020 по 19.05.2023, а також як наслідок зменшення грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 23.09.2020 по 19.05.2023 з урахуванням премій у належних відсоткових розмірах (встановлених наказами командира частини) та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за період з 23.09.2020 по 19.05.2023 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України. Стверджує, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 у справі № 240/10375/25 відповідач здійснив перерахунок та виплату усіх складових грошового забезпечення за період з 23.09.2020 по 19.05.2023 включно, а також виплачених за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023. Однак після отримання цих виплат позивач встановив, що відповідачем виплачено значно менше за належний розмір доплати. Надалі позивач звернувся до відповідача із заявою про роз`яснення виконання судового рішення № 240/10375/25 та надання інформації про застосовані розміри премії під час здійснення перерахунку. Листом від 18.12.2025 відповідач повідомив, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 у справі № 240/10375/25 виконав у повному обсязі та надав витребувані позивачем довідки. З довідок позивач встановив, що відповідач під час здійснення доплати грошового забезпечення зменшив відсотковий розмір премії, а саме:
- з вересня 2020 року по грудень 2020 року з належних 181,8184% до 126%;
- з січня 2021 року по серпень 2021 року з належних 181,8184% до 103%;
- з вересня 2021 року по грудень 2021 року з належних 145% до 65%;
- e січні 2022 року з належних 180% до 80%;
- з лютого 2022 року по січень 2023 року з належних 260% до 122%;
- з лютого 2023 року по травень 2023 року з належних 550% до 287%.
Ухвалою суду від 23.04.2026 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
До суду від відповідача надійшов відзив, у якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх безпідставність. Відповідач зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" не передбачає конкретного (фіксованого) відсотка надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовця чи премії, а встановлює лише їх мінімальні або граничні розміри, у зв`язку з чим зазначені виплати мають тимчасовий характер, а їх здійснення дозволене за наявності підстав та тільки у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання військовослужбовців. Крім того, відповідач посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22 та від 11.09.2024 у справі № 554/154/22, про неприпустимість перебирання судом на себе правотворчих функцій законодавчої та виконавчої влади, а також на висновки Верховного Суду, сформульовані у зразковій справі № 380/19324/23 (рішення від 05.03.2024, залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2024), відповідно до яких розмір щомісячної премії встановлює відповідний керівник, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення. Також відповідач звертає увагу на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у пункті 47 постанови від 25.06.2020 у справі № 520/226/19, щодо обов`язку позивача довести обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними ст.ст. 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, матеріали справи та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач за період з 23.09.2020 по 19.05.2023 проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.
На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 у справі № 240/10375/25 відповідач здійснив перерахунок та виплату усіх складових грошового забезпечення за період з 23.09.2020 по 19.05.2023.
Отримавши виплату, позивач встановив, що виплачена сума є значно меншою, ніж належна.
Звернувшись із заявою до відповідача про надання інформації про нарахування грошового забезпечення та застосовані відсоткові розміри премії у спірний період, позивач отримав лист відповідача від 18.12.2025 та витребувані довідки.
Дослідивши дані довідки, позивач встановив, що відповідач на виконання рішення суду штучно зменшив йому відсотковий розмір премії, а саме: -з вересня 2020 року по грудень 2020 року з належних 181,8184% до 126%; з січня 2021 року по серпень 2021 року з належних 181,8184% до 103%; з вересня 2021 року по грудень 2021 року з належних 145% до 65%; в січні 2022 року з належних 180% до 80%; з лютого 2022 року по січень 2023 року з належних 260% до 122%; з лютого 2023 року по травень 2023 року з належних 550% до 287%.
Не погодившись з розміром премії, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз цієї норми дає змогу виснувати, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України, які обіймають посади в Головному управлінні Національної гвардії України, територіальних управліннях, з`єднаннях, військових частинах (підрозділах), вищих військових навчальних закладах, навчальних військових частинах (центрах), базах, закладах охорони здоров`я та установах Національної гвардії України визначає Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 № 200 (далі - інструкція № 200).
Відповідно до п. 2 розділу І інструкції № 200 грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
До складу грошового забезпечення входять:
- посадовий оклад, оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Преміювання осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, унормовано розділом XVII інструкції № 200.
За змістом приписів п. 1-6 розділу XVII інструкції № 200 командири (начальники) військових частин Національної гвардії України мають право преміювати осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за їх особистий внесок у загальні результати служби.
Преміювання здійснюється відповідно до положення про преміювання, розробленого, враховуючи специфіку та особливості виконання покладених завдань на військову частину.
Розміри премії встановлюються за рішенням командувача Національної гвардії України з урахуванням наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Національної гвардії України, та особливостей проходження служби.
Виплата премії військовослужбовцям здійснюється щомісяця за попередній місяць під час виплати грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира військової частини (командирам військових частин - наказу вищих командирів (начальників)), який видається до 05 числа місяця, що настає за місяцем преміювання. У разі переведення або звільнення військовослужбовців з військової служби - у місяці виключення зі списків особового складу в розмірі, що визначається пропорційно часу їх служби в поточному місяці.
За рішенням командира військової частини премія за грудень може бути виплачена в кінці грудня поточного бюджетного року. При цьому наказ про встановлення розмірів премії видається в грудні поточного року. У разі допущення проступків військовослужбовцями, які потребують зменшення (позбавлення) премії за грудень, після видання наказу до нього вносяться відповідні зміни та проводиться перерахунок у цьому або наступному місяці.
Командир військової частини має право позбавляти військовослужбовців премії повністю або зменшувати її розмір у межах показників, визначених у положенні про преміювання військовослужбовців військової частини. При цьому військовослужбовці можуть бути позбавлені премії в повному обсязі або її розмір може зменшуватися виключно за той календарний місяць, у якому вони допустили порушення (проступок) або стало відомо про порушення (проступок). Рішення про виплату премії, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі оформлюється наказом командира військової частини на підставі поданих у встановленому порядку в кінці кожного місяця клопотань (рішень) безпосередніх командирів (начальників) про виплату (позбавлення повністю або частково) премії підлеглим військовослужбовцям. У рапортах з клопотанням про позбавлення премії (повністю або частково) зазначаються конкретні причини, які стали підставою для цього. Забороняється позбавляти премії військовослужбовців або зменшувати її розмір протягом кількох місяців за одне допущене порушення.
Премія військовослужбовцям виплачується з того дня, з якого вони стали до виконання обов`язків за посадами (у тому числі до тимчасового виконання обов`язків за посадами, до яких вони допущені наказами відповідних командирів (начальників)). Особам офіцерського складу, курсантам з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби) що навчаються у військових навчальних закладах, премія виплачується з дня зарахування на навчання до дня його закінчення, а також за час перебування у відпустці, що надається після закінчення військового навчального закладу.
Премія не виплачується військовослужбовцям:
- які звільняються з військової служби за службовою невідповідністю, у зв`язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, у зв`язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у зв`язку з набранням законної сили судовим рішенням, відповідно до якого військовослужбовця притягнено до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем (з місяця, у якому надійшов витяг з наказу про звільнення);
- у разі скоєння у військовій частині аварій, подій, пов`язаних із загибеллю людей з вини військовослужбовців під час виконання ними службових обов`язків, чи злочинів (командиру та іншим посадовим особам, які не вживали заходів для запобігання аваріям, подіям і злочинам).
Аналіз наведених норм вказує, що право преміювати осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за їх особистий внесок у загальні результати служби належить командирам (начальникам) військових частин Національної гвардії України. Водночас у разі вчинення військовослужбовцем порушення (проступку), військовослужбовець, який допустив таке правопорушення (проступок), може бути за рішенням командира військової частини, оформленим відповідним наказом, позбавлений премії або ж її розмір може бути зменшений, проте виключно за той календарний місяць, у якому допущене відповідне порушення (проступок). Право військової частини зменшувати розмір премії або ж позбавляти військовослужбовця премії вже після її виплати та звільнення військовослужбовця зі служби, інструкцією № 200 не передбачене.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що розділ XVII інструкції № 200 поширюється виключно на військовослужбовців, які проходять службу за контрактом. Суд зазначає, що сам відповідач у спірний період фактично здійснював преміювання позивача на підставі наказів командира військової частини, що підтверджується наданими інформаційними довідками, і жодного разу не заперечував право позивача на отримання премії. Застосовані розміри премій (181,8184%, 145%, 180%, 260% та 550%) були встановлені рішеннями командувача Національної гвардії України та оформлені відповідними наказами командира частини. За таких обставин посилання відповідача на характер проходження служби позивачем як на підставу для зменшення розміру премії під час перерахунку є безпідставним та суперечить фактичним обставинам справи.
Посилання відповідача на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22 та від 11.09.2024 у справі № 554/154/22, про неприпустимість перебирання судом на себе правотворчих функцій законодавчої та виконавчої влади, суд відхиляє, оскільки у цій справі суд не встановлює та не змінює розмір премії на майбутнє і не підміняє собою командира військової частини у реалізації його дискреційних повноважень щодо преміювання. Предметом судового контролю є виключно правомірність дій відповідача щодо зменшення вже встановленого відповідними наказами командира частини та фактично виплаченого позивачу відсоткового розміру премії за минулі періоди служби. Реалізувавши дискреційне повноваження шляхом видання наказів про преміювання позивача у конкретних відсоткових розмірах, відповідач вичерпав свій розсуд щодо визначення розміру премії за відповідні місяці, а тому подальше зменшення цього розміру за відсутності визначених Інструкцією № 200 підстав є не здійсненням дискреційних повноважень, а їх свавільним переглядом, який суд, здійснюючи судовий контроль за законністю дій суб`єкта владних повноважень відповідно до частини другої статті 2 КАС України, зобов`язаний визнати протиправним.
Не приймає суд і посилання відповідача на висновки Верховного Суду, викладені у рішенні від 05.03.2024 у зразковій справі № 380/19324/23, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2024. Предметом розгляду в зазначеній справі було питання про відсоткове значення надбавки за особливості проходження служби та премії, яке зазначається у довідках про розмір грошового забезпечення, що видаються військовослужбовцям, звільненим з військової служби, з метою перерахунку пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і в якій Верховний Суд виходив з того, що такі довідки мають відображати середній відсоток надбавки та премії, фактично сплачений у відповідному місяці, оскільки саме керівник відповідного органу встановлює розмір премії з урахуванням наявного фонду грошового забезпечення на відповідний період. На відміну від зазначеної справи, позивач у цій справі не є пенсіонером, не порушує питання про зміст довідки для перерахунку пенсії, а спір стосується правомірності зменшення відповідачем уже встановленого наказами командира військової частини та виплаченого позивачу під час проходження ним служби відсоткового розміру премії. Крім того, спірні у зразковій справі № 380/19324/23 правовідносини врегульовано Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, тоді як грошове забезпечення позивача як військовослужбовця Національної гвардії України регулюється спеціальною Інструкцією № 200, яка встановлює вичерпний перелік підстав та особливий порядок зменшення (позбавлення) премії, що не охоплює перерахунок грошового забезпечення на виконання судового рішення. За таких обставин правовий висновок, сформульований Верховним Судом для іншої категорії військовослужбовців у інших за змістом правовідносинах, не підлягає застосуванню до спірних правовідносин у цій справі.
Щодо доводу відповідача про розподіл обов`язку доказування з посиланням на пункт 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 520/226/19, суд зазначає, що позивач на підтвердження позовних вимог надав довідки та розрахунки, з яких вбачається зменшення відсоткового розміру премії порівняно з розміром, що застосовувався до перерахунку грошового забезпечення, чим виконав покладений на нього частиною першою статті 77 КАС України обов`язок доказування обставин, на яких ґрунтуються його вимоги. Натомість відповідач, який є суб`єктом владних повноважень та відповідно до частини другої статті 77 КАС України зобов`язаний довести правомірність оскаржуваних дій, не навів жодної визначеної Інструкцією № 200 підстави для зменшення розміру премії позивача та не спростував доводів і доказів, наданих позивачем. За таких обставин суд вважає, що позивач довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а відповідач правомірності оскаржуваних дій не довів.
Зі змісту наданого відповідачем перерахунку грошового забезпечення позивача на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду № 240/10375/25 від 15.10.2025 за період з 23.09.2020 по 19.05.2023 вбачається, що в період проходження військової служби з вересня 2020 по травень 2023 премія виплачувалася позивачу у таких розмірах: 181,8184%, 145%, 180%, 260% та 550% у відповідні місяці спірного періоду.
Після перерахунку грошового забезпечення позивача за спірний період на виконання рішення суду № 240/10375/25 від 15.10.2025 відповідач зменшив відсоткові розміри премії: у період з вересня 2020 року по грудень 2020 року з 181,8184% до 126%; з січня 2021 року по серпень 2021 року з 181,8184% до 103%; з вересня 2021 року по грудень 2021 року з 145% до 65%; в січні 2022 року з 180% до 80%; з лютого 2022 року по січень 2023 року з 260% до 122%; з лютого 2023 року по травень 2023 року з 550% до 287%.
Суд зазначає, що така поведінка відповідача є протиправною, оскільки чинним законодавством, зокрема інструкцією № 200 за жодних обставин не передбачено право військової частини зменшувати розміри виплаченої військовослужбовцю під час проходження військової служби премії вже після його звільнення з військової служби.
Перерахунок грошового забезпечення на виконання судового рішення також не є передбаченою Інструкцією № 200 підставою для зменшення розміру премії.
Зменшення відсоткового розміру премії під час перерахунку фактично знівелювало мету судового рішення у справі № 240/10375/25 та суть конституційних гарантій щодо соціального захисту військовослужбовців.
Дії відповідача зумовили те, що збільшення посадового окладу штучно компенсувалося зменшенням премії, внаслідок чого загальний розмір грошового забезпечення не зріс пропорційно відновленому праву. Такий підхід порушує принцип правової визначеності та передбачуваності.
За таких обставин, зменшуючи відсоткові розміри премії позивача за період з 23.09.2020 по 19.05.2023 вже після його звільнення з військової служби за відсутності повноважень на вчинення таких дій відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством, отже така поведінка є протиправною.
Стосовно обчислення премії із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 суд звертає увагу, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 № 240/10375/25 вже зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату усіх складових грошового забезпечення за період з 23.09.2020 по 19.05.2023 включно, а також виплачених за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021,Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
За змістом ч. 4 ст. 78 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, у якому відповідні обставини зазначені як установлені.
Отже, обставини, які встановлені рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 № 240/10375/25, зокрема щодо права на визначення премії як складової грошового забезпечення із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб не підлягають доказуванню у цій справі.
Суд зазначає, що нарахування та виплата сум премій за спірні періоди у належному розмірі мали бути здійснені відповідачем саме з моменту набуття позивачем права на їх отримання.
Отже, з урахуванням наведеного правового регулювання та фактичних обставин справи, суд уважає, що перерахунок і виплата премій позивачу за спірний період мають бути здійснені у відсоткових розмірах, встановлених під час проходження ним служби, тому позовні вимоги суд задовольняє в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи поведінку відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з цим позовом, суд виснував, що його дії щодо зменшення відсоткового розміру премії не відповідають критеріям, визначеним пунктами 1 та 3 частини другої статті 2 КАС України, оскільки вчинені не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством, без урахування встановлених Інструкцією № 200 підстав, та порушують право позивача на соціальний захист.
За змістом вимог ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши обґрунтованість доводів позивача, оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи встановлені обставини справи, суд виснував про задоволення позову повністю.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання цього адміністративного позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо зменшення відсоткового розміру премії під час перерахунку грошового забезпечення за період з 23.09.2020 по 19.05.2023, а також зменшення розміру грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 23.09.2020 по 19.05.2023 з урахуванням премій у відсоткових розмірах, встановлених наказами командира частини (з вересня 2020 року по грудень 2020 року 181,8184% посадового окладу; з січня 2021 року по серпень 2021 року 181,8184% посадового окладу; з вересня 2021 року по грудень 2021 року 145% посадового окладу; в січні 2022 року 180% посадового окладу; з лютого 2022 року по січень 2023 року 260% посадового окладу; з лютого 2023 року по травень 2023 року 550% посадового окладу), та здійснити їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.М. Леміщак
Повний текст складено: 03 серпня 2026 р.
03.08.26