ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2026 року м. Житомир справа № 240/15790/26
категорія 113080000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Леміщака Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду з уточненим позовом звернувся ОСОБА_1 , в якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та відомостей про його розшук;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та відомостей про його розшук.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що під час оновлення облікових даних у застосунку "Резерв +" він дізнався, що ним нібито було порушено правила військового обліку у зв`язку з тим, що позивач нібито порушив Закон України "Про військовий обов`язок та військову службу", оскільки особисто не прибув до ТЦК та СП для оновлення своїх облікових даних. Ця інформація відображена в його електронному військово-обліковому документі. Відповідач у своїй відповіді зазначав, що жодних постанов або протоколів про адміністративне правопорушення складено не було. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки порядок притягнення до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення, і відповідач зобов`язаний діяти лише на підставі та в межах повноважень, передбачених законом.
Разом із позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову.
Суд ухвалою від 23.04.2026 задовольнив заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Вжив заходи забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі його службових (посадових) осіб вчиняти дії, пов`язані з мобілізацією та призовом ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі № 240/15790/26.
Ухвалою суду від 01.05.2026 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
08.05.2026 до суду надійшов відзив, в якому представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії відмовити в повному обсязі.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними статтями 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.
Під час оновлення облікових даних шляхом формування електронного військово-облікового документа позивачу стало відомо, що в електронному військово-обліковому документі "Резерв +" відображається інформація, що ним вчинено порушення правил військового обліку.
Представник позивача направив адвокатський запит щодо надання інформації про те, на якій підставі ОСОБА_1 було оголошено в розшук та внесено інформацію про порушення правил обліку.
У своїй відповіді ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив, що 07.05.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 було сформовано повістку № 3355144 на ім`я громадянина ОСОБА_1 про виклик на 20.05.2025 для проходження медичного огляду, яку відправлено засобами поштового зв`язку АТ "Укрпошта" рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням за зареєстрованою адресою проживання: АДРЕСА_1 (поштова накладна № 135[телефон приховано]). Також відповідач повідомив, що протокол про адміністративне правопорушення щодо позивача за неприбуття за повісткою до ТЦК та СП не складався.
Позивач, вважаючи дії відповідача щодо внесення даних в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення ним правил військового обліку протиправними, звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання щодо даних правовідносин передбачені Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Згідно з частиною 2 статті 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частиною 3 статті 1 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частини 9 статті 1 Закону № 2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
За приписами статті 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Згідно з пунктом 3 цього Указу мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
Указами Президента України неодноразово продовжувався воєнний стан та строк проведення мобілізації. На час розгляду цієї справи воєнний стан в Україні та мобілізація триває.
Статтею 33 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Загальне керівництво роботою, пов`язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.
Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.
Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 1 статті 34 Закону № 2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
За визначенням статті 1 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.
Частиною 1 статті 5 цього Закону передбачено, що держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Відповідно до частини 8 статті 5 цього Закону органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
За приписами частини 9 статті 5 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Таким чином, відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Правові підстави та порядок здійснення оповіщення військовозобов`язаних осіб засобами поштового зв`язку передбачені пунктом 34 Порядку проведення призову громадянина військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560), відповідно до якого повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання. У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних. У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання. Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов`язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки.
Перелік випадків, коли військовозобов`язаний вважається належним чином оповіщений про виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у разі надсилання повістки засобами поштового встановлено пунктом 41 Порядку № 560.
Так, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:
- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Обов`язок військовозобов`язаних осіб з`являтись за викликом до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки передбачено, зокрема, абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", ч. 1 та 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Відповідно до абзацу третього частини 10 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, але не виключно: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов`язані, зокрема, але не виключно: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до пункту 21 Порядку № 560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Поважні причини неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці встановлені частиною 3 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:
- перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;
- смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.
Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487) визначені Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, якими, зокрема, але не виключно, передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: 2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.
Як уже зазначалося, за змістом пункту 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Судом встановлено, що відповідач дотримався процедури оповіщення військовозобов`язаного, передбаченої Порядком № 560, що підтверджується направленням повістки № 3355144 рекомендованим поштовим відправленням № 135[телефон приховано] за адресою зареєстрованого місця проживання позивача, а саме: АДРЕСА_1 .
Зазначена адреса повністю відповідає відомостям, зафіксованим у наданій позивачем копії паспорта та військово-облікового документа "Резерв+". Оскільки позивач був належним чином оповіщений, виходячи з імперативних приписів абзацу другого пункту 41 Порядку № 560, згідно з якими день проставлення поштовою службою відмітки про відсутність особи за адресою є днем належного оповіщення, у нього виник безумовний обов`язок з`явитися до ТЦК та СП, виконання якого він проігнорував.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 8 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" до Реєстру вносяться службові дані, зокрема відомості про виконання особою військового обов`язку та дані про порушення правил військового обліку. Внесення відмітки про "порушення" у даному випадку є відображенням технічного статусу в системі, який виник внаслідок офіційно зафіксованого факту неявки за належним чином надісланою повісткою. Це не може вважатися актом притягнення до адміністративної відповідальності у розумінні КУпАП, а є необхідною умовою для ініціювання процедури адміністративного затримання та доставлення особи для складання протоколу, як це передбачено статтями 259, 262 КУпАП.
Суд не залишає поза увагою довід позивача про те, що пунктом 20-1 частини першої статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" до персональних даних військовозобов`язаного віднесено відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 210, 210-1 КУпАП із зазначенням дати, номера та короткого змісту протоколу та/або постанови. Суд відхиляє цей довід, оскільки наведена норма визначає зміст персональних даних, що вносяться до Реєстру на підставі статті 7 Закону, тоді як спірні відомості про порушення позивачем правил військового обліку та про його розшук внесені відповідачем на підставі статті 8 цього Закону як службові дані, які за своєю правовою природою не є тотожними персональним даним і внесення яких не обумовлюється обов`язковою наявністю протоколу чи постанови про адміністративне правопорушення.
Суд вважає, що фіксація в реєстрі факту невиконання військовозобов`язаним визначеного законом обов`язку є самостійною дією з ведення військового обліку, що не є тотожною притягненню до адміністративної відповідальності і не залежить від наслідків окремого провадження у справі про адміністративне правопорушення (постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2026 у справі № 520/30124/25).
У зв`язку з тим, що позивач, будучи належним чином оповіщеним, не прибув у визначений час до ТЦК та СП та не повідомив про наявність поважних причин неприбуття або права на відстрочку, у відповідача виникли обґрунтовані підстави кваліфікувати такі дії як порушення правил військового обліку, що у свою чергу надало право відповідачу відповідно до положень Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" внести відповідну інформацію до Реєстру, а отже, дії відповідача вчинені у встановлений законом спосіб.
З огляду на встановлений факт порушення позивачем правил військового обліку, відповідач набув законного права та обов`язку вжити заходів для забезпечення його доставлення до ТЦК та СП. Відповідно до пункту 56 Порядку № 1487 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки уповноважені звертатися до органів Національної поліції для здійснення адміністративного затримання та доставлення громадян, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Таким чином, формування та направлення звернення до правоохоронних органів щодо розшуку та доставлення позивача відбулося на підставі та в межах повноважень, наданих йому чинним законодавством України, що виключає можливість визнання таких дій протиправними.
Посилання позивача на відсутність протоколу та постанови як на доказ протиправності дій відповідача суд вважає помилковим. Метою внесення відомостей про звернення до органів поліції є саме забезпечення прибуття особи для процесуального оформлення правопорушення. Таким чином, дії ТЦК щодо актуалізації даних у Реєстрі на підставі наявних у нього документів (корінця повістки та довідки пошти) є правомірними та спрямованими на забезпечення виконання мобілізаційного законодавства.
При цьому суд підкреслює, що питання наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, поважності причин неприбуття та притягнення позивача до відповідальності за ст. 210, 210-1 КУпАП буде вирішуватися в окремому провадженні у справі про адміністративне правопорушення.
Доводи позивача про сплив передбачених частиною дев`ятою статті 38 КУпАП строків накладення адміністративного стягнення суд відхиляє, оскільки внесення відомостей до Реєстру не є адміністративним стягненням і не є наслідком притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому приписи статті 38 КУпАП на спірні правовідносини не поширюються. Питання про наявність підстав для притягнення позивача до відповідальності за статтею 210 або 210-1 КУпАП з урахуванням строків давності вирішується відповідачем самостійно в межах провадження у справі про адміністративне правопорушення відповідно до статті 247 КУпАП; закриття такого провадження у зв`язку зі спливом строків давності є самостійною підставою для звернення позивача до відповідача із заявою про виключення відомостей з Реєстру.
Суд зауважує, що відсутність у розділі "Правопорушення" даних про притягнення до адміністративної відповідальності (протоколу та/або постанови) не виключає права ТЦК та СП фіксувати факт вчинення порушення правил військового обліку як службові дані в розумінні статті 8 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів". Згідно з п. 8 Порядку № 559 від 16.05.2024 електронний військово-обліковий документ (у т.ч. в "Резерв+") містить відомості щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного правопорушення до Національної поліції.
Оскільки судом встановлено правомірність як оповіщення позивача, так і подальших дій відповідача щодо фіксації порушення та ініціювання його доставлення, у суду відсутні будь-які законні підстави для втручання в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень шляхом зобов`язання виключити відомості про порушення правил військового обліку з Єдиного державного реєстру та зняти позивача з розшуку.
Оцінюючи доводи позивача про порушення відповідачем статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції з посиланням на практику Європейського суду з прав людини у справах "Ротару проти Румунії", "Хелілі проти Швейцарії", "Кетт проти Сполученого Королівства", "Рінер проти Болгарії" та "Де Томмазо проти Італії", суд зазначає, що наведена практика ЄСПЛ стосується випадків, коли втручання держави у приватне життя особи або свободу її пересування ґрунтувалося на довільному, юридично невизначеному чи не передбаченому законом накопиченні або зберіганні даних. У цій справі внесення відомостей про порушення позивачем правил військового обліку здійснено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що прямо передбачені Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", Порядком № 560 та Порядком № 1487, а самі відомості відображають конкретний, документально підтверджений юридичний факт - неявку позивача за належно врученою повісткою. За таких обставин втручання відповідає вимозі законності та передбачуваності, а тому наведена позивачем практика ЄСПЛ до встановлених судом обставин цієї справи незастосовна.
Суд також звертає увагу, що навіть після звернення позивача з позовною заявою до Житомирського окружного адміністративного суду, тобто коли йому стало достовірно відомо про існування повістки № 3355144 від 07.05.2025 та відповідного обов`язку з`явитися до п`ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 , позивач не вжив жодних заходів для виконання цього обов`язку, що додатково підтверджує правомірність дій відповідача.
Щодо ухвали про забезпечення позову від 23.04.2026 суд зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 зможе після набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі № 240/15790/26 здійснити заходи щодо мобілізації заявника.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що ІНФОРМАЦІЯ_5 при здійсненні оспорюваних дій діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому у задоволенні позову слід відмовити повністю, а судові витрати відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 6, 9, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.М. Леміщак
Повний текст складено: 03 серпня 2026 р.
03.08.26