ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
(про відмову у встановленні судового контролю за виконанням судового рішення)
04 серпня 2026 року м. Житомир Справа № 240/2826/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфіменко О.В., розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військова частина НОМЕР_1 про встановити судовий контроль,
встановив:
У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду адміністративний позов задоволено.
02.07.2026 зареєстрована судом заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення прийнятого у даній справі.
Військова частина НОМЕР_1 не скористалася своїм правом на подання до суду заперечення на подану заяву.
Розгляд заяви судом відкладався у зв`язку із перебуванням у період з 06.07.2026 по 03.08.2026 судді Єфіменко О.В. у відпустці.
Вирішуючи у письмовому провадженні, подану позивачем заяву, та надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.
Абзацем 1 ст. 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Зі змісту статті 370 КАС України слідує, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
В свою чергу, судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт також є формою забезпечення виконання судових рішень.
Відповідно до частини 1 статті 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.
Пунктом 1 частини 1 статті 382 КАС України передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 246 КАС України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення.
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду прийняте у даній справі не виконано відповідачем у повному обсязі, зокрема не здійснено виплату нарахованих коштів.
Як свідчить зміст листа Військової частини НОМЕР_1 № 2181 від 30.06.2026 надісланий у відповідь на адвокатський запит, клопотання про здійснення перевірки суми коштів, необхідних для виконання судового рішення було направлено на Військову частину НОМЕР_3 , вих. від 30.06.2026 №1827/9025. Виплата коштів буде здійснена після погодження сум та надходження цільового фінансування. Крім того, Військовою частиною НОМЕР_1 до відповіді на адвокатський запит долучено копію розрахунку нарахованої доплати на виконання рішення суду, який свідчить про часткове виконання рішення суду.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 382 КАС України в адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Втім, спір у даній справі виник з підстав перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення та не відноситься до переліку справ визначених абзацом 2 частини 1 статті 382 КАС України.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 грудня 2021 року у справі №9901/235/20 сформувала правовий висновок, що і змісту статті 383 КАС України випливає, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою. Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов`язує суб`єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.
Велика Палата звернула увагу, що визначені вимоги до заяви, яка подається відповідно до статті 383 КАС України, зокрема надання інформації про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження, не є формальними вимогами, а навпаки є важливою інформацією, яка дає можливість суду визначити, чи не є передчасним звернення стягувача до суду із такою заявою.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 21 березня 2019 року у справі №805/1458/17-а, від 27 червня 2019 року у справі №807/220/18 та Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2024 року у справі №120/6495/23.
Водночас, позивачем у поданій заяві про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення не наведено аргументів щодо використання усіх можливих засобів для його примусового виконання, зокрема вчинення дій для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є необґрунтованою, а відтак в її задоволенні слід відмовити.
При цьому, до заяви про встановлення судового контролю додані інформаційні листи: Державної казначейської служби України, Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України, які у свою чергу не свідчать про невиконання рішення суду, а несуть лише інформаційний характер.
З огляду на викладене та досліджені матеріали долучені до справи учасниками, суд дійшов висновку про відсутність обставин які б свідчили щодо необхідності встановлення відповідачу судом строку для подання звіту про виконання судового рішення та правових підстави для застосування заходів судового контролю у порядку статті 382 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241, 248, 294, 382, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України, суд,
ухвалив:
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 встановлення судового контролю за виконанням рішення суду відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.В. Єфіменко