ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
03 серпня 2026 року м. Житомир справа № 240/1748/26
категорія 106030200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника військової частини НОМЕР_1 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 , про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення в період з 01 березня 2018 року по 07 листопада 2019 року;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату індексацію-різницю грошового забезпечення в сумі 4 463,15 гривень щомісячно в період з 01 березня 2018 року по 07 листопада 2019 року в загальній сумі 89 263,00 гривень з компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2018-2019 роки;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату індексацію-різницю грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2018-2019 роки в розмірі 4 463,15 гривень за кожну допомогу в сумі 17 852,60 гривень з компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду залучено Військову частину НОМЕР_1 до участі у справі №240/1748/26, як другого відповідача.
Представник Військової частини НОМЕР_1 до суду подав відзив на позовну заяву, у якому просить залишити позов без розгляду у зв`язку з порушенням строків звернення до суду.
Суд, розглянувши вказане клопотання, зазначає наступне.
Згідно з ч.1ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас, відповідно до ч.3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.2ст.233 Кодексу законів про працю України(у редакції, яка діяла до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
В той же час, відповідно до ч.ч.1-2ст.233 КЗпП у редакції після 19.07.2022 працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених ч.2 цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ст.116).
Відтак, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про виплату належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з позовом про виплату заробітної плати в належному розмірі та про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, що закріплено у частині 1статті 58 Конституції України. До події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
З огляду на правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, стаття 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності. До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20.11.2023 у справі №160/5468/23.
Оскільки, спірні в даній справі правовідносини стосуються невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 07 листопада 2019 року, то до спірних правовідносин підлягає застосуванню редакція статті 233 КЗпП, яка діяла на виникнення спірних правовідносин, тобто редакція яка не обмежує строк звернення працівника до суду з позовом щодо виплати всіх сум, які належали при звільненні.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наведені відповідачем підстави для застосування строку звернення до суду відсутні, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись статтями 122, 240, 242-246, 248, 256, 295 КАС України суд, -
ухвалив:
У задоволенні клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її прийняття.
Суддя М.С. Токарева