ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2026 року м. Житомир справа № 240/10998/26
категорія 108020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черноліхова С.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської митниці ДМС України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Житомирської митниці від 27.10.2025 №UA101[телефон приховано], №UA101[телефон приховано], №UA101[телефон приховано].
В обгрунтування своїх вимог зазначає, що митним органом перевірка була проведена безпідставно, грошове зобов`язання нараховано поза встановленим строком - 1095 днів. Крім того, декларантом виступила інша особа, відносно якої було винесено постанови про порушення митних правил, які скасовані Богунським районним судом м. Житомира.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 09.04.2026 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.
Відповідач у відзиві на позов просить у його задоволенні відмовити. Зазначає, що позивач є декларантом у розумінні пункту 8 частини першої статті 4 Митного кодексу України, грошові зобов`язання нараховані у визначені строки з врахуванням їх зупинення на період з 17.03.2022 по 30.04.2024. Для застосування пільги за кодом «311» переміщення товару через митний кордон України та митне оформлення товарів повинно було відбуватися з 01.04.2022 по 01.07.2022 ( під час дії Закону №2142-IX). Листом Одеської митниці від 07.07.2022 повідомлено Житомирську митницю, що легковий автомобіль марки Hyundai, модель Sonata, номер кузова НОМЕР_1 та легковий автомобіль марки Renault Samsung, модель SM7, номер кузова НОМЕР_2 було ввезено на митну територію України в пункті пропуску «Чорноморський морський порт» у зоні діяльності Одеської митниці 25.01.2022 на морському судні «YOUNG SHIN» за лінійним коносаментом від 21.12.2021 № YHSMASCHR211221. За таких обставин, оспорювані повідомлення-рішення винесені правомірно.
Позивач у відповіді на відзив просить позов задовольнити.
Відповідно до положень частини п`ятої статті 262, частини першої статті 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Встановлено, що на підставі наказу Житомирської митниці № 165 від 10.09.2025 проведено документальну невиїзну перевірку ОСОБА_1 у частині обгрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування при оформленні товару за митними деклараціями від 02.05.2022 № UA101020/2022/012722 і № UA101020/2022/012701.
В ході перевірки встановлено такі порушення:
- пп. 1 п. 9.11 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України (діючого на дату митного оформлення) в частині неправомірного застосування пільги відповідно до Закону України від 24.03.2022 №2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», ч. 1 ст. 257, п.1 ч.1 ст. 279 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (діючого на дату митного оформлення), в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита на загальну суму 23111, 38 грн;
- п. 69.24 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (діючого на дату митного оформлення), в частині неправомірного застосування пільги відповідно до Закону України від 24.03.2022 №2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», п.п. 215.3.5-1 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (діючого на дату митного оформлення), в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті акцизного податку на загальну суму 48520, 50 грн;
- п. 69.24 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (діючого на дату митного оформлення), в частині неправомірного застосування пільги відповідно до Закону України від 24.03.2022 №2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», п. 187.8 ст. 187, п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (діючого на дату митного оформлення), в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість на загальну суму 60549,12 грн.
За результатами перевірки складено акт від 30.09.2025 № 61/25/7.19-1-19-02/3157005346.
На підставі вказаного акту відповідачем 27.10.2025 прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № №UA101[телефон приховано] про збільшення суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість в сумі 75686, 40 грн (в т.ч. 60549,12 грн. основний платіж і 15137,28 грн штрафні санкції);
- №UA101[телефон приховано] про збільшення суми грошового зобов`язання по акцизному податку на транспортні засоби на 60650, 63 грн (в т.ч. 48520, 50 грн основний платіж і 12130, 13 грн штрафні санкції);
- №UA101[телефон приховано] про збільшення суми грошового зобов`язання по миту на транспортні засоби, що ввозяться фізичними особами, на 23111,38 грн.
Позивач подавала скаргу на вказані повідомлення-рішення, однак вона була залишена Держмитслужбою 26.02.2026 без розгляду.
Не погоджуючись з такими повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України (далі - МК України).
Частиною 1 ст. 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
У відповідності до ч. 1 ст. 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 266 МК України, декларант зобов`язаний надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей.
За приписами п. 194.1 ст. 194 Податкового кодексу України (далі - ПК України), операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об`єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.
Відповідно до п.п. 215.3.5-1 п 215.3 ст. 215 ПК України, податок справляється з таких товарів та обчислюється за такими ставками: автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей, що відповідають товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД (крім моторних транспортних засобів, зазначених у товарній позиції 8702 згідно з УКТ ЗЕД), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони, гоночні автомобілі, у тому числі автомобілі, які в установленому законодавством порядку подаються до органів, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації у зв`язку із зміною моделі транспортного засобу, що до переобладнання під час ввезення відповідала товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, а після переобладнання відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД: ставка податку (Ставка) для відповідного транспортного засобу визначається за формулою: Ставка = Ставка базова х К двигун х К вік, де Ставка базова - ставка податку в євро за 1 штуку транспортного засобу:
з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом з об`ємом циліндрів до 3000 куб. сантиметрів (включно) - 50,0;
з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом з об`ємом циліндрів понад 3000 куб. сантиметрів - 100,0;
з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) з об`ємом циліндрів до 3500 куб. сантиметрів (включно) - 75,0;
з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) з об`ємом циліндрів понад 3500 куб. сантиметрів - 150,0;
К двигун - коефіцієнт, що визначається діленням об`єму циліндрів двигуна внутрішнього згоряння відповідного транспортного засобу в куб. сантиметрах на 1000 куб. сантиметрів;
К вік - коефіцієнт, що дорівнює кількості повних календарних років з року, наступного за роком виробництва відповідного транспортного засобу, до року визначення ставки податку (для нових транспортних засобів та транспортних засобів, що використовувалися до одного повного календарного року, коефіцієнт дорівнює 1, а для транспортних засобів, що використовувалися понад п`ятнадцять повних календарних років, коефіцієнт дорівнює 15).
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» Податковий Кодекс України доповнено підпунктами 69.23 та 69.24 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ, відповідно до яких, тимчасово, з 1 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення товарів на митну територію України у митному режимі імпорту суб`єктами господарювання, які зареєстровані платниками єдиного податку першої, другої та третьої групи, крім фізичних та юридичних осіб, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 цього Кодексу. Тимчасово, з 1 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком операції з ввезення фізичними особами на митну територію України автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, транспортних засобів для перевезення вантажів у митному режимі імпорту.
Відповідно до п. 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №2142-ІХ, розділ ХХІ Прикінцеві та перехідні положення Митного кодексу України доповнено пунктом 9-11, який передбачає, що тимчасово, на період з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України», але не раніше 1 квітня 2022 року, до припинення чи скасування воєнного стану на території України, пропуск та митне оформлення товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України для вільного обігу, здійснюється з урахуванням таких особливостей: звільняються від оподаткування ввізним митом: товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України підприємствами для вільного обігу, крім спирту етилового та інших спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива (крім квасу "живого" бродіння), тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів, які ввозяться громадянами на митну територію України для вільного обігу.
Однак, 01.07.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування» від 21.06.2022 №2325-ІХ (далі по тексту - Закон №2325-ІХ), згідно з яким внесено зміни до Податкового та Митного кодексів України, відповідно до яких, зокрема, з 01.07.2022 р. втратили чинність: пункт 69.23 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, абзац другий підпункту 1 та підпункти 2 та 4 пункту 911 розділу ХХІ Прикінцеві та перехідні положення МК України; пункти 69.24 та 69.25 підрозділу ХХ Перехідні положення ПК України та абзаци перший, третій та четвертий підпункту 1 пункту 911 розділу ХХІ Прикінцеві та перехідні положення МК України.
Тобто, пропуск та митне оформлення товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України для вільного обігу, діяло у період часу з 01.04.2022 по 01.07.2022.
Ключовим питанням, яке постало перед судом у цій справі, є визначення дати, з якою законодавство пов`язує виникнення податкових зобов`язань та, відповідно, право на застосування пільги: дата подання митної декларації чи дата фактичного пропуску товару в зону митного контролю.
За приписами статті 4 МК України, наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
- ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов`язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку;
- випуск товарів - надання митним органом права на користування та /або розпорядження товарами, щодо яких здійснено митне оформлення відповідно до заявленої мети;
- митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;
- митні формальності - встановлені цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом та іншими законами України;
- митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку;
- пропуск товарів через митний кордон України - надання митним органом відповідній особі дозволу на переміщення товарів через митний кордон України, з урахуванням заявленої мети такого переміщення.
З аналізу наведених норм вбачається, що переміщенням є саме сукупність дій, пов`язаних з переміщенням товарів через митний кордон, тобто поняття переміщення, пропуску та ввезення не є тотожними.
Крім того, законом не встановлюється будь-яких стадій операції з ввезення, зокрема не виділяється початок операції ввезення, а тому застосування такої термінології, ототожнення переміщення товарів та їх ввезення відповідачем не ґрунтується на законі.
Наведені пп. 9-11 розділу ХХІ МК України та підпунктів 69.23, 69.24 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України також не містять такої умови їх застосування, як переміщення товарів через митний кордон України після 01.04.2022.
Разом з тим, за змістом ст.278 МК України та п.187.8 ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення. Ці норми пов`язують момент виникнення податкових зобов`язань саме з датою подання митної декларації.
Згідно з ч. 1 ст. 3 МК України, при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.
Відповідно до ч.4 ст.3 МК України, у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків підприємств і громадян, які переміщують товари через митний кордон України, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких громадян, так і на користь митного органу, рішення повинно прийматися на користь зазначених громадян.
Верховний Суд у постанові від 28.06.2023 у справі №160/11478/22 сформулював правовий висновок, згідно з яким ввезення товару на митну територію України як операція, з якою законодавець пов`язує звільнення від обов`язку сплати митних платежів, не обмежується лише фактичним (фізичним) перетином товару через митний кордон України, натомість становить певний алгоритм дій, який складається з виконання низки необхідних митних формальностей. Зміст ст. 3 та 278 МК України свідчить, що визначальним при застосуванні того чи іншого закону, яким запроваджено преференції для декларанта, до правовідносин щодо визначення податкових зобов`язань є саме дата подання митної декларації. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 11.09.2025 у справі №380/24863/24.
Отже, з установлених у цій справі обставин у взаємозв`язку з наведеними висновками щодо застосування ст.278 МК України слідує, що визначальною для вирішення питання про право на застосування пільги за кодом «311» є саме дата подання митної декларації.
Як вбачається з матеріалів справи, митне оформлення «Легковий автомобіль: марка - Hyundai; модель - Sonata; номер кузова - НОМЕР_1 ; робочий об`єм двигуна - 1999 см3; тип двигуна - бензин; двигун - н/в; тип кузова - седан; загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5; призначення - для перевезення пасажирів; колісна формула - 4x2; такий, що був у використанні; календарний рік випуску - 2014; модельний рік виготовлення - 2015; дата першої реєстрації - 03/09/2014. Країна виробництва - KR» було здійснено за МД №UA101020/2022/012701 від 02.05.2022 та «Легковий автомобіль: марка - Renault Samsung; модель - SM7; номер кузова - НОМЕР_2 ; загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5; призначення - для перевезення пасажирів; робочий об`єм двигуна - 2495см3; тип двигуна - бензин; двигун - н/в; тип кузова - седан; колісна формула - 4x2; такий, що був у використанні, календарний рік випуску - 2014; модельний рік виготовлення - 2014; дата першої реєстрації - 02/03/2014. Країна виробництва - KR» за МД №UA101020/2022/012722 від 02.05.2022.
Тобто, митні декларації подані 02.05.2022 - у період дії пільг, встановлених Законом №2142, відтак застосування податкової пільги відповідає вимогам чинного законодавства України з питань державної митної та податкової справи.
Таким чином, позиція митного органу щодо не поширення на транспортні засоби, які було ввезено згідно з МД від 02.05.2022 № UA101020/2022/012722 і № UA101020/2022/012701 пільги, встановленої п. 69.24 підрозділу10 "Перехідних положень" ПК України та п.п. 1 п. 9-11 розділу ХХІ МК України, є помилковою.
З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення Житомирської митниці від 27.10.2025 №UA101[телефон приховано], №UA101[телефон приховано], №UA101[телефон приховано] прийняті протиправно, відтак, їх слід скасувати.
Щодо інших доводів позивача як самостійну підставу для скасування спірних повідомлень-рішень, то вони не знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розподіл судових витрат проводиться судом відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Житомирської митниці Державної митної служби України (вул. Перемоги, 25, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 44005610) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Житомирської митниці від 27.10.2025 №UA101[телефон приховано], №UA101[телефон приховано], №UA101[телефон приховано].
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 3993,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Черноліхов
04.08.26