Єдиний унікальний номер 204/1580/26
Номер провадження2/205/3781/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(ЗАОЧНЕ)
18 червня 2026 року м. Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Шерекіної А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину,
В С Т А Н О В И В :
23.02.2026р. позивач звернулась до Чечелівського районного суду міста Дніпра із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, в якому просить стягнути із останнього аліменти на утримання їх спільної дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 01.02.2026 року, і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позову зазначила, що перебуває у шлюбі із ОСОБА_2 починаючи з 23.12.2017р.
Від шлюбу сторони мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом із позивачем та перебуває на її утриманні.
Місце мешкання відповідача позивачу невідоме. Всі питання щодо виховання дитини вирішуються позивачем самостійно, без участі та підтримки з боку відповідача. Позивач самостійно не може забезпечити дитині належний рівень життя, тому батько, який є здоровим та працездатним, не має інших утриманців, на її думку, зможе сплачувати аліменти на рівні 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 01.02.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 27.02.2026р. справу передано за підсудністю до Новокодацького районного суду міста Дніпра.
До канцелярії суду справа надійшла 07.04.2026р.
Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 08.04.2026 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Від позивача надійшла заява, в якій вона просить суд розглядати справу без участі позивача, вимоги позову підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач до суду не з`явився. Про причини неявки не повідомив. Повідомлявся про розгляд справи у спрощеному провадженні, а також про необхідність у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, надати відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують його відзив.
У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, суд, відповідно до ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, вирішує справу на підставі наявних доказів без участі відповідача та, за відсутності заперечень позивача, ухвалив заочне рішення у справі.
Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, врахувавши фактичні обставини справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 23 грудня 2017 року укладено шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який зареєстровано Покровським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.
Від шлюбу сторони мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 20.04.2018р., виданим Покровським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис про народження за №191.
ОСОБА_1 разом із дитиною - ОСОБА_3 мають статус внутрішньо переміщених осіб, та згідно відомостей з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери фактично проживають за адресою : АДРЕСА_1 . Дитина фактично знаходиться на повному утриманні позивачки.
Згідно ч. 2, ч. 3 та ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Частиною 2 статті 18 СК України передбачено, що суд застосовує ті способи захисту прав або інтересів учасників сімейних відносин, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін.
Відповідно ч. 2 ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно приписів ст. 141 СК України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Згідно ст. 5 Протоколу № 7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом № 475/97-ВР(475/97-ВР) від 17 липня 1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
У підпункті 1 пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 р. № 3, судам роз`яснено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Статтею 8 Закону України Про охорону дитинства від 26 квітня 2001 року № 2402-ІІІ визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 р., яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 р. № 789-XII та набула чинності для України 27.09.1991 р. (далі Конвенція про права дитини), держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 181 СК України визначено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Матеріали справи не містять договору або домовленості між сторонами щодо матеріального забезпечення відповідачем спільних з позивачем неповнолітньої дитини.
Відповідно до ч. 1ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідач не надав будь-яких заперечень, в тому числі щодо розміру аліментів, зазначених позивачем до стягнення і не надав документів щодо свого працевлаштування та розміру заробітної плати. Разом з тим, матеріали справи не містять відомостей щодо відсутності у відповідача можливості надавати матеріальну допомогу своїй неповнолітній дитині.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків передбачених статтею 184 СК України.
Згідно із ч. 1ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Позовна заява пред`явлена позивачем до Чечелівського районного суду міста Дніпра 23.02.2026 року, тому суд вирішує питання щодо присудження аліментів саме з цієї дати.
Враховуючи, що утримання дитини є не правом, а обов`язком батьків, а заявлений позивачем розмір аліментів на одну дитину не заперечувався відповідачем, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову 23.02.2026 року, і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Вирішуючи питання в частині розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
Таким чином, враховуючи, що позивач є звільненим від сплати судового збору при зверненні до суду із даним позовом, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 331,20 гривень.
Керуючись ст.ст.141, 263-265, 280-289 ЦПК України,
У Х В А Л И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 23.02.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцяти денний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Н.Г. Остапенко