КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
04 серпня 2026 року Київ Справа№ 320/29891/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Сас Є.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:
- Визнати протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо ненарахування та невиплати мені заробітної плати у порядку та розмірах, визначених статтями 81 - 83 Закону України "Про прокуратуру", за період з 15 липня 2015 року по день фактичного проведення перерахунку.
- Зобов`язати Офіс Генерального прокурора провести перерахунок моєї заробітної плати за період з 15 липня 2015 року по день фактичного проведення перерахунку відповідно до статей 81 - 83 Закону України "Про прокуратуру" у редакціях, чинних у відповідні періоди, із застосуванням мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірах, встановлених законом України про Державний бюджет у відповідні періоди, та з урахуванням усіх передбачених законом складових заробітної плати (посадовий оклад з коефіцієнтами, надбавка за вислугу років, надбавка за виконання обов`язків на адміністративній посаді, допомога для оздоровлення при наданні відпустки, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, надбавка за роботу з державною таємницею, премії) і виплат, розмір яких залежить від посадового окладу прокурора, із визначенням належних до виплати сум за кожний місяць спірного періоду.
- Зобов`язати Офіс Генерального прокурора виплатити мені суму недоотриманої заробітної плати та інших пов`язаних із нею виплат, визначену за результатами такого перерахунку за кожний місяць спірного періоду, з урахуванням: індексації, компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідно до законодавства України та інших передбачених законом компенсаційних виплат, раніше виплачених сум, утримання обов`язкових платежів та податків відповідно до чинного законодавства.
- Стягнути з Офісу Генерального прокурора на мою користь інфляційні втрати та три проценти річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частин першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Подана позовна заява вимогам зазначених статей не відповідає.
Пунктами 4, 5 та 9 частини п`ятої статті160 КАС передбачено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно ч. 1ст. 5 КАС, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.
Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2024 у справі № 990/150/23, зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову.
Разом із тим судом встановлено, що заявлені позовні вимоги не відповідають наведеним вимогам процесуального закону.
Так, позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати заробітної плати, а також зобов`язати відповідача провести її перерахунок і виплату за період з 15 липня 2015 року по день фактичного проведення перерахунку.
Разом із тим визначений позивачем спірний період не містить конкретної дати його закінчення, оскільки формулювання «по день фактичного проведення перерахунку» не дає можливості встановити межі заявлених позовних вимог.
Крім того, на момент звернення до суду судовому захисту підлягають права та інтереси особи, які, на її думку, вже порушені, а тому кінцева дата спірного періоду має бути визначена конкретною календарною датою, яка не може бути пізнішою за дату звернення до суду.
Отже, позивачу необхідно уточнити позовні вимоги шляхом зазначення чіткої дати закінчення спірного періоду.
Крім того, позивач просить зобов`язати відповідача здійснити виплату індексації заробітної плати.
Разом із тим суд зазначає, що відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, індексація грошових доходів населення може здійснюватися шляхом нарахування поточної індексації, а також індексації-різниці у випадках, передбачених абзацами третім-шостим пункту 5 Порядку №1078.
Вказані види індексації мають різні підстави виникнення права, різний порядок обчислення та різне правове регулювання.
Водночас зі змісту позовної заяви неможливо встановити, який саме вид індексації є предметом заявлених позовних вимог.
За таких обставин зміст позовних вимог у цій частині є недостатньо визначеним, що унеможливлює встановлення предмета спору та меж судового розгляду.
З огляду на викладене позивачу необхідно уточнити позовні вимоги шляхом конкретизації виду індексації, яку він просить нарахувати та виплатити, а саме зазначити, чи просить він нарахувати поточну індексацію (із зазначенням базового місяця (місяця підвищення доходу)) та/або індексацію-різницю.
Також судом встановлено, що позивач просить зобов`язати Офіс Генерального прокурора провести перерахунок та виплату заробітної плати за весь спірний період, починаючи з 15 липня 2015 року.
Разом із тим зі змісту позовної заяви вбачається, що протягом зазначеного періоду позивач проходив службу на різних посадах та в різних органах прокуратури, зокрема був призначений на посаду прокурора Охтирської місцевої прокуратури Сумської області, тоді як на адміністративну посаду в Офісі Генерального прокурора призначений лише 13 січня 2020 року.
Водночас позовна заява не містить викладу обставин, які б свідчили про порушення прав позивача саме Офісом Генерального прокурора або про відповідальність цього органу за можливі порушення, які, на думку позивача, мали місце за періоди проходження служби до початку функціонування Офісу Генерального прокурора, зокрема під час проходження служби у місцевих та регіональних прокуратурах.
За таких обставин позивачу необхідно подати уточнену позовну заяву, у якій викласти обставини, що, на його думку, свідчать про порушення його прав саме Офісом Генерального прокурора або про відповідальність цього органу за спірні правовідносини щодо відповідних періодів проходження служби.
Крім того, позивач просить провести перерахунок заробітної плати з урахуванням усіх передбачених законом складових заробітної плати, виплат, розмір яких залежить від посадового окладу прокурора, індексації, компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та інших передбачених законом компенсаційних виплат.
Разом із тим таке формулювання позовних вимог не дає можливості встановити, які саме компенсаційні виплати позивач просить нарахувати та виплатити, оскільки позовна заява не містить їх конкретизації.
За відсутності конкретизації зазначених вимог суд позбавлений можливості визначити предмет спору та межі судового розгляду.
Отже, позивачу необхідно уточнити позовні вимоги, конкретизувавши, які саме передбачені законом компенсаційні виплати він просить нарахувати та виплатити.
Також позивач просить зобов`язати відповідача провести перерахунок заробітної плати із визначенням належних до виплати сум за кожний місяць спірного періоду.
Разом із тим зі змісту позовної заяви не вбачається, яким саме чином, на думку позивача, відповідач має визначити належні до виплати суми за кожний місяць спірного періоду, а також які саме складові заробітної плати повинні бути враховані під час такого визначення.
За таких обставин позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог у цій частині, зазначивши, яким чином, на його думку, має бути здійснено визначення належних до виплати сум за кожний місяць спірного періоду.
Також однією із заявлених позовних вимог є стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.
Разом із тим позовна заява не містить обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум, не визначено їх розмір, періоди нарахування та ціну позову, що не відповідає вимогам пункту 3 частини п`ятої статті 160 КАС України.
Суд також звертає увагу, що вимога про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних є вимогою майнового характеру.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від його сплати.
Згідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову або у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року становить 3328,00 грн.
Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі подання процесуальних документів до суду в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки позивачем заявлено вимогу майнового характеру про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, однак не визначено її ціну, не надано обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум та не додано документа про сплату судового збору за зазначену вимогу, позивачу необхідно усунути наведені недоліки.
Відповідно до статті 169 КАС, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання до суду уточненої позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:
- конкретизувати позовні вимоги, зазначивши:
а) чітку дату закінчення спірного періоду (але не пізніше дати звернення з позовом);
б) який саме вид індексації необхідно зобов`язати відповідача нарахувати: поточну індексаці (з зазначенням базвого місяця, місяця підвищення доходу) та/або індексацію різницю;
в) яким чином відповідач має "визначити" належні до виплати суми за кожен місяць спірного періоду;
г) які саме "передбачені законом компенсаційні виплати" необхідно виплатити позивачу.
- викласти обставини, які свідчать про порушення прав позивача саме відповідачем або про його відповідальність за такі порушення, за періоди його роботи до початку функціонування Офісу Генерального прокурурора, зокрема, в місцевих і районних прокуратурах;
- обґрунтований розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних із зазначенням ціни позову;
- документа про сплату судового збору за вимогу про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних або документів, що підтверджують підстави звільнення від його сплати.
Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248, 256, 294 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
1. Позовну заяву - залишити без руху.
Протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви.
2. Розгляд, формування та зберігання справи здійснювати в електронній формі.
3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачу (його представнику).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Сас Є.В.