Справа № 182/8074/25
2/195/325/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И
(заочне)
03.08.2026 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Кондус Л.А., при секретарі - Дєєвої Ю.С. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду сел. Томаківка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою, -
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою в розмірі 400 000,00 грн.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що 30 серпня 2025, 17 вересня 2025, 18 вересня 2025, 19 вересня 2025 року, громадянин України ОСОБА_2 позичив у нього грошову суму у розмірі 400 000,00 грн.
Відповідно до боргової розписки від 30.08.2025 відповідач зобов`язався повернути грошові кошти у повному обсязі, а саме 100 000,00 грн. до 30.09.2025. Відповідно до боргової розписки від 17.09.2025 відповідач зобов`язався повернути грошові кошти у повному обсязі, а саме 100 000,00 грн. до 30.10.2025. Відповідно до боргової розписки від 18.09.2025 відповідач зобов`язався повернути грошові кошти у повному обсязі, а саме 100 000,00 грн. до 30.10.2025. Відповідно до боргової розписки від 19.09.2025 відповідач зобов`язався повернути грошові кошти у повному обсязі, а саме 100 000,00 грн. до 30.10.2025.
У вказаний строк відповідач борг не повернув.
Ухвалою Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області від 20.02.2026 справу було передано за підсудністю до Томаківського районного суду Дніпропетровської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 25.03.2026 головуючим суддею визначено - Кондус Л.А.
Ухвалою Томаківського районного суду від 27.03.2026 у справі було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.
Позивач в позовній заяві просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був неодноразово повідомлений у встановленому законом порядку, а саме направленням на зареєстровану адресу проживання відповідача судових повісток, які повернулися поштовою кореспонденцією із відміткою «адресат відсутній» та шляхом оголошення через вебпортал Судова влада. Будь яких заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило, відзив на позов не надійшов.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З урахуванням того, що відповідач не з`явився в судове засідання без поважних на те причин, суд постановив ухвалу про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів згідно ст.ст. 280, 281 ЦПК України, оскільки позивач у своїй письмовій заяві не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд вважає, що даний позов підлягає задоволенню, так як знайшов своє підтвердження матеріалами справи, що підтверджують вказані факти та викладені правовідносини.
Судом встановлено, що 30 серпня 2025, 17 вересня 2025, 18 вересня 2025, 19 вересня 2025 року, ОСОБА_2 , який є відповідачем у справі, позичив у позивача ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 400 000,00 грн.
Факт укладення між сторонами договору позики підтверджується борговими розписками від 30.08.2025, 17.09.2025, 18.09.2025 та 19.09.2025, які були надані відповідачем позивачу (а.с.3,4,5,6).
Відповідно до боргової розписки від 30.08.2025 відповідач зобов`язався повернути грошові кошти у повному обсязі, а саме 100 000,00 грн. до 30.09.2025. Відповідно до боргової розписки від 17.09.2025 відповідач зобов`язався повернути грошові кошти у повному обсязі, а саме 100 000,00 грн. до 30.10.2025. Відповідно до боргової розписки від 18.09.2025 відповідач зобов`язався повернути грошові кошти у повному обсязі, а саме 100 000,00 грн. до 30.10.2025. Відповідно до боргової розписки від 19.09.2025 відповідач зобов`язався повернути грошові кошти у повному обсязі, а саме 100 000,00 грн. до 30.10.2025.
Відповідач у добровільному порядку суму боргу не повернув.
Статтею 545 ЦК України визначено, що, прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.
Отже наявність оригіналів боргових розписок у позивача, як кредитора, свідчить про те, що боргове зобов`язання не виконане.
Зазначений висновок узгоджується із висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 31 жовтня 2018 року №707/2606/16-ц.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками ст. 1046 ЦК України.
Частина 2 ст. 1047 ЦК України передбачає, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Отже, письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти їх справжню правову природу, незважаючи на найменування документа, і залежно від установлених обставин робити відповідні правові висновки.
Крім того, за договором позики позичальник зобов`язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором (ч.1 ст.1049 ЦК України).
Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов`язанням їх повернення та дати отримання коштів.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1967цс15, розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Аналогічна позиція неодноразово висловлювалася і Верховним Судом у постановах від 10 грудня 2018 року у справі №319/1669/16, від 08 липня 2019 року у справі №524/4946/16, від 12 вересня 2019 року у справі №604/1038/16.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідчем жодних доказів на спростування доводів позивача зазначених ним у позові або ж сплати останньому боргу за борговими розписками, до суду не подано.
Отже, враховуючи вищевикладене, а також те, що боргові розписки від від 30.08.2025, 17.09.2025, 18.09.2025 та 19.09.2025 підтверджують факт укладення договорів позики, а відтак і отримання коштів відповідачем та виникнення у нього обов`язку в їх поверненні, який відповідачем в свою чергу не виконано, оскільки оригінали боргових розписок знаходилися у позивача у справі, тому з сукупності вказаних підстав, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за борговими розписками в загальній сумі 400 000,00 грн.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення боргу підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задовольняються повністю, тому сплачений позивачем судовий збір в сумі 4000,00 грн. підлягає стягненню з відповідача повністю.
Керуючись статтями 4, 19, 258, 263-265, 268, 280-284, 289, 354 ЦПК України
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 400 000,00 грн. (чотириста тисяч грн. 00 коп.).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 000,00 грн. (чотири тисячі грн. 00 коп.).
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про сторони у справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Суддя: Л. А. Кондус