Справа № 947/26623/24
№ провадження 2-о/495/37/2026
р і ш е н н я
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
04 серпня 2026 року м. Білгород-Дністровський
Білгород - Дністровський міськрайонний суд Одеської області
у складі головуючого одноособово судді Прийомової О.Ю.,
присяжних: Бершадського С.М., Мазуренко М.Б.
за участю секретаря - Чибукової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському Одеської області у цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання особи безвісно відсутньою,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, у якій просить визнати колишнього чоловіка заявниці - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , безвісти відсутнім.
Стислий виклад позиції заявниці
В обґрунтування вимог заяви ОСОБА_1 зазначає, що з 02.06.2007 перебувала у шлюбі із ОСОБА_2 , проте, їх спільне життя не склалося та шлюб між ними було розірвано на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси по справі № 520/18428/18 від 13.12.2018.
Під час шлюбних відносин Заявниці та ОСОБА_2 були народженні двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які з моменту розірвання шлюбу проживають із матір?ю - ОСОБА_1
05.11.2021 постановою Одеського апеляційного суду по справі № 947/2092/21 з ОСОБА_2 ухвалено стягнути на користь Заявниці аліменти на утримання дітей у розмірі по 3000 гривень на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.01.2021 року до досягнення дітьми повноліття.
З 18.01.2021 року по 01.04.2021 року ОСОБА_2 сплачував аліменти.
Проте 01.04.2021 року ОСОБА_2 повідомив Заявницю про те, що планує поїхати до АР Крим, м. Джанкой з метою працевлаштування до крюїнгової компанії і після повернення з рейсу сплатить аліменти у повному обсязі.
Проте інформація, щодо повернення ОСОБА_2 з рейсу відсутня і починаючи з 07.07.2022 по сьогоднішній день останній не виходив на зв?язок із Заявницею, не надсилав будь-якої поштової кореспонденції, не сплачував аліменти.
26.06.2023 року Заявниця звернулася до ВД № 4 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області із заявою, а саме, що її колишній чоловік - ОСОБА_2 ухиляється від сплати аліменти.
10.07.2024 року адвокат Шуляк Руслан Валерійович в інтересах заявниці звернувся до відділу поліції № 4 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління національної поліції в Одеській області із адвокатським запитом, у якому просив надати інформацію відносно звернення ОСОБА_1 до ВП № 4 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області від 26.06.2023 року.
24.07.2024 року ВД № 4 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області надав відповідь на адвокатський запит. У відповіді було надано протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 26.06.2023 та довідка про результати розгляду матеріалів від 06.07.2023.
Проте ніяких дій відносно колишнього чоловіка Заявниці не було вчинено і на сьогоднішній день аліменти сплачені не були.
Запитом 24.07.2024 адвокат Шуляк Руслан Валерійович в інтересах заявниці звернувся із адвокатським до Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одеса південного міжрегіонального управління міністерства юстиції з метою встановлення інформації відносно ОСОБА_2 , а саме інформацію про надходження коштів (аліментів) на користь ОСОБА_1 у період з 18.01.2021 по 24.07.2024.
01.08.2024 Київський відділ державної виконавчої служби м. Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надав відповідь на адвокатський запит, а саме було повідомлено, що відомості про надходження на примусове виконання до Відділу виконавчих документів відносно стягувача ОСОБА_1 та боржника ОСОБА_2 в тому числі виконавчого листа по справі № 947/2092/21, не виявлені.
09.07.2024 представник заявниці надіслав адвокатський запит до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України щодо перетину ОСОБА_2 тимчасово окупованої території АР Крим у період з 01.02.2021 по 01.07.2021.
17.07.2024 від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надійшла відповідь на адвокатський запит від 09.07.2024, якою у наданні інформації відмовлено через те, що запитувана інформація є конфіденційною і потребує письмової згоди особи, відносно якої надається інформація.
09.07.2024 представник заявниці звернувся із адвокатським запитом до КНП «Центру первинної медико-санітарної допомоги № 3» ОМР з метою отримання інформації відносно колишнього чоловіка Заявниці, а саме чи звертався ОСОБА_2 до КНП «ЦПМСД № 3» ОМР із скаргами на свій стан здоров?я або проходив лікування у період з 01.04.2021 по 09.07.2024.
17.07.2024 від КПН «ЦПМСД № 3» ОМР надійшла відповідь на адвокатський запит.
У відповіді на адвокатський запит від 09.07.2024 щодо надання інформації відносно колишнього чоловіка Заявниці - ОСОБА_2 було відмовлено на підставах, що дана інформація підпадає під визначення лікарської таємниці, і не може бути використана без згоди особи, відносно якої запитується інформація.
09.07.2024 року представник заявниці звернувся із адвокатським запитом до КНП «Консультативно-діагностичного центру № 20» ОМР з метою отримання інформації відносно колишнього чоловіка Заявниці, а саме чи звертався ОСОБА_2 до КНП «КДЦ № 20» ОМР із скаргами на свій стан здоров?я або проходив лікування у період з 01.04.2021 по 09.07.2024.
09.08.2024 року від КНП «КДЦ № 20» ОМР надійшла відповідь на адвокатський запит, а саме, що ОСОБА_2 , за період з 01.04.2021 по 09.07.2024 року за медичною допомогою до КНП «КДЦ № 20» ОМР не звертався.
Враховуючи викладене, вважає, що наявні підстави для визнання ОСОБА_2 безвісти відсутнім.
Так заявниця вказує, що звертається до суду з метою захисту свої прав, а саме отримання грошової допомоги від держави для утримання її спільних із ОСОБА_2 дітей, оскільки останній фактично два роки безвісти відсутній і наразі його місцеперебування невідоме.
Заяви, клопотанні, інші процесуальні дії у справі
02.09.2024 ухвалою судді Київського районного суду м. Одеса матеріали заяви ОСОБА_1 про визнання особи безвісті відсутньою направлено за підсудністю до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області.
18.11.2024 ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Анісімової Н.Д. заява прийнята до розгляду.
03.12.2024 ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, суддя Анісімова Н.Д., витребувано докази по справі.
10.06.2025 на підставі розпорядження в.о. керівника апарату Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області № 1479 по справі призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_5 .
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу від 10.06.2025 справа надійшла до провадження судді Прийомової О.Ю.
16.06.2025 ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області справа прийнята до провадження судді Прийомової О.Ю.
23.02.2026 ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області витребувано докази по справі.
25.02.2026 витребувані докази надійшли до суду.
Заявниця надала до суду заяву, у якій просить справу розглянути без її участі, у зв`язку із чим фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).
Фактичні обставини, встановлені судом
Судом дійсно встановлено та підтверджено матеріалами справи наступне.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № [номер приховано] від 31.07.2024 ОСОБА_6 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 02.06.2007, актовий запис № 160./а.с. 17/
Відповідно до копії рішення Київського районного суду м. Одеси від 13.12.2018 по справі № 520/18428/18 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвано. /а.с.18/
З копій свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 30 листопада 2007 року, серії НОМЕР_2 від 19 червня 2012 року встановлено, що у заявниця з ОСОБА_2 мають спільних дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ./а.с. 19-20/
Відповідно до постанови Одеського апеляційного суду від 05.11.2021 у справі № 947/2092/21 з ОСОБА_2 на користь заявниці вирішено стягнути аліменти на утримання дітей у розмірі 3000 гривень на кожну дитину, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.01.2021 до досягнення дітьми повноліття./а.с. 21-27/
Згідно із копією талону-повідомлення заяву ОСОБА_1 щодо вжиття заходів з розшуку чоловіка ОСОБА_2 , який не сплачує аліменти зареєстровано в Журналі єдиного обліку відділу № 4 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області за №6984./а.с. 28/
Відповідно до листа Київського ВДВС у м. Одесі Міністерства юстиції України виконавче провадження з примусового виконання рішення № 947/2092/21 не відкривалось./а.с.44/
Згідно електронної реєстратури та медичної документації КНП «КДЦ №20» ОМР Ткачов О.Ю. за медичною допомогою в КНП «КДЦ №20» ОМР не звертався, що підтверджується листом КНП «Консультативно-діагностичний центр № 20» Одеської міської ради від 09.08.2024 № 01-10/350./а.с. 56/
Представником заявниці надано до суду копії заяв ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 щодо підтвердження факту відсутності ОСОБА_2 /а.с. 64-66/
Відповідно до інформації, яка надана Головним центром обробки інформації Державної прикордонної служби України на виконання ухвали суду, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 01.02.2021 по 01.07.2021 перетнув державний кордон 27.04.2021, напрям - в`їзд.
Нормативне обґрунтування. Оцінка аргументів сторін, висновки суду
Згідно зі статтею 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Звертаючись до суду із заявою представник заявниці просить визнати колишнього чоловіка заявниці - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , безвісти відсутнім.
Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Згідно з ч. 1 ст. 305 ЦПК України, заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 306 ЦК України, у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
У відповідності до ч.1 ст.307 ЦПК України, суд до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи реєстрації місця проживання осіб або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідоме.
Так, відповідно до статті 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.
Безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування).
Водночас, згідно з частиною першою статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місцезнаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.
Стаття 43 ЦК України передбачає перш за все з`ясування місця постійного проживання особи на час її зникнення, заходів, які приймала заявник для встановлення місця знаходження особи, щодо якої ставиться питання про визнання безвісно відсутнім, та чи були вичерпані усі можливості для її знаходження.
Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються:
а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання;
б) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості;
в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної або з дня, визначеного відповідно до частини другої статті 43 ЦК України;
г) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою.
Указане відповідає правовому висновку, викладеному Верховним Судом у постановах: від 07 травня 2018 року в справі № 225/1297/17 (провадження № 61-3902св18), від 22 листопада 2018 року в справі № 225/882/17 (провадження № 61-34068св18), від 05 лютого 2020 року в справі № 756/17293/17 (провадження № 61-16093св19), від 06 травня 2020 року в справі № 760/3112/16-ц (провадження № 61-48362св18), від 05 червня 2024 року в справі № 183/7128/23.
Заявниця у своїй заяві зазначає, що 01.04.2021 ОСОБА_2 повідомив її про те, що планує поїхати до АР Крим, м. Джанкой з метою працевлаштування до крюїнгової компанії, однак з 07.07.2022 по сьогоднішній день не виходить із заявницею на зв`язок.
Втім сам по собі факт втрати зв`язку заявниці із колишнім чоловіком і фактична відсутність у заявниці відомостей про його місце перебування не є безумовною підставою для визнання особи безвісно відсутньою.
Вказаний висновок відповідає правовій позиції, висловлені Верховним Судом у постанові від 09.04.2025 у справі № 202/14972/23.
При цьому з наявних матеріалів справи не вбачається за можливе встановити відсутність відомостей про дійсне місце перебування ОСОБА_2 і неможливість отримання цих відомостей.
Суд критично ставиться до доказів, наявних у матеріалах справи: копії рішення суду про стягнення аліментів, копій свідоцтв про народження дітей, відповіді відділу державної виконавчої служби, оскільки такі фактично підтверджують наявність обов`язку у ОСОБА_2 сплачувати аліменти та не звернення рішення суду про стягнення аліментів заявницею до примусового виконання.
Крім того, відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 26.06.2023, заявниця зверталась до ВП № 4 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області з проханням вжити заходи до її колишнього чоловіка ОСОБА_2 , який протягом 2-х років не виплачує аліменти на дітей.
Вказані докази, на переконання суду, не можуть слугувати підставою для визнання особи безвісно відсутньою, оскільки не створюють сукупність відповудну сукупність юридичних фактів.
Саме по собі посилання заявниці на відсутність відомостей про місце перебування ОСОБА_2 з 2022 року, без підтвердження належними та допустимими доказами, не може бути безумовною підставою для задоволення заяви.
Суд ухвалами від 03.12.2024 та 23.02.2026 витребував докази від КНП «Центру первинної медико-санітарної допомоги № 3» ОМР Амбулаторія № 3, керівника об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Корольова 116», Головного центру обробки інформації Державної прикордонної служби України.
Відповідно до інформації, яка надана Головним центром обробки інформації Державної прикордонної служби України на виконання ухвали суду, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 01.02.2021 по 01.07.2021 перетнув державний кордон 27.04.2021, напрям - в`їзд.
Таким чином, суд, у порядку частини другої статті 294 ЦПК України, також доказів на підтвердження відсутності відомостей про дійсне місце перебування ОСОБА_2 не встановив.
В процесі розгляду справи кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Згідно з положеннями ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Враховуючи викладене, на підставі повно та всебічно досліджених доказів, надавши оцінку їх належності, допустимості, достатності, об`єктивності, та у їх логічному взаємозв`язку, виходячи із норм права, що врегульовують дані правовідносини, з урахуванням того, що заявниця належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відомості про дійсне місце перебування ОСОБА_2 відсутні та такі неможливо отримати не надала, суд приходить до висновку про необхідність у задоволенні заяви - відмовити.
Керуючись ст.ст. 43 ЦК України, ст.ст. 293, 306, 354 ЦПК України,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , про визнання особи безвісно відсутньою - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя:
Присяжні: