Справа № 420/35479/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік, як військовозобов`язаного;
зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про непридатність до військової служби із виключенням з військового обліку ОСОБА_1 відповідно до відомостей, які містяться у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного серії НОМЕР_1 .
Стислий виклад позиції позивача.
У позовній заяві зазначено, що згідно з даними тимчасового посвідчення військовозобов`язаного серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 03.03.2023 виключено з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 за ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
Водночас, як вказує представник позивача, незважаючи на це, за інформацією мобільного застосунку «Резерв+» позивач значиться таким, що перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 у званні солдат ВОС 901074, а також зазначено про наявність порушення військового обліку.
Представник позивача зазначає, що 25.08.2025 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про внесення даних про його непридатність до військової служби за станом здоров`я з виключенням з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Як вказує представник позивача, вказану заяву отримано відповідачем 28.08.2025, однак відповіді за результатами розгляду заяви не надходило.
Представник позивача вказує, що з метою захисту прав позивача, його представником адвокатом Масловською С.А. в інтересах ОСОБА_1 30.09.2025 подано адвокатський запит щодо стану розгляду заяви позивача від 25.08.2025 щодо внесення даних про непридатність позивача до військової служби за станом здоров`я з виключенням з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, однак відповіді на поданий адвокатський запит не отримано.
На переконання представника, відповідачем протиправно взято позивача на військовий облік.
Стислий виклад заперечень відповідача.
ІНФОРМАЦІЯ_2 проти задоволення позовних вимог заперечує, вказує, що, з метою внесення відповідних змін до Реєстру, позивач звернувся 25.08.2025 з відповідною заявою ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За твердженням представника відповідача, на цю заяву відповідач надав відповідь від 14.10.2025 №18806, в якій позивачу особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_5 маючи при собі військово-обліковий документ, попередньо записавшись в електронну чергу на сайті Міністерства оборони України.
На переконання представника відповідача, позивач, маючи намір внести зміни до Реєстру, повинен був особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_5 , а не направляти документи Укрпоштою.
У зв`язку з наведеним, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 23.10.2025 суд прийняв до розгляду позовну заяву, відкрив провадження у справі, вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ст.262 КАС України в електронній формі, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи, витребував у ІНФОРМАЦІЯ_1 :
копії заяви ОСОБА_1 від 25.08.2025 з додатками щодо актуалізації відомостей шляхом внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про непридатність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової служби з виключенням з військового обліку відповідно до даних, зазначених у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного серії НОМЕР_1 , виданого на ім`я - ОСОБА_1 , та докази розгляду заяви ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
рішення, прийняте за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 від 25.08.2025, а також документів, матеріалів на підставі яких прийнято рішення, з нормативно-правовим обґрунтуванням.
Відповідно до довідок про доставку електронного листа від 24.10.2025, адміністративний позов надіслано до електронного кабінету ІНФОРМАЦІЯ_1 та доставлено 20.10.2025 о 14 год. 34 хв., ухвалу про відкриття провадження у справі від 23.10.2025 надіслано до електронного кабінету ІНФОРМАЦІЯ_1 та доставлено 23.10.2025 о 14 год. 22 хв.
За приписами ч.6 ст.251 КАС України, днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
З урахуванням наведеного та 15-денного строку для подання відзиву, що встановлений судом в ухвалі суду від 23.10.2025, з урахуванням приписів ст.120 КАС України, останній день для подання витребуваних судом доказів - 07.11.2025.
Водночас, відповідач станом на день розгляду справи витребуваних судом доказів не надав.
Відповідно до статті 77, 78 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
У порядку частини 1 статті 78 КАС України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Суд оцінює поведінку відповідача, що витребуваних судом доказів є зловживанням процесуальним правом відповідача та невиконання процесуального обов`язку.
Ненадання доказів суб`єктом владних повноважень не спростовує підтвердження відповідачем порушеного права позивача, яке є предметом спору.
Відповідно до ч.9 ст.80 КАС України, у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Суд, зважаючи на категорію справи, вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності наданих відповідачем витребуваних судом доказів.
З урахуванням наведеного, суд вирішує справу на підставі наявних у справі матеріалів.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, ознайомившись з відзивом відповідача на позовну заяву, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, і перевіривши їх доказами, суд встановив такі обставини.
Відповідно до Довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 від 03.03.2023 №39/1305, ОСОБА_1 на підставі статті 53-А графи ІІ Розкладу хвороб визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Згідно з записами тимчасового посвідчення військовозобов`язаного серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 з 03.03.2023 виключено з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 за ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
З Військово-облікового документа із застосунку «РЕЗЕРВ+» від 16.10.2025 вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , придатний до військової служби.
25 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просив вчинити передбачені законодавством дії щодо актуалізації відомостей шляхом внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку відповідно до даних, зазначених у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного серії НОМЕР_1 , виданого на моє ім`я - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Направлення зазначеної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджується описом вкладення у цінний лист від 25.08.2025 №6504700093310 та поштовою накладною від 25.08.2025 №6504700093310.
30 вересня 2025 року представник ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із адвокатським запитом, в якому просив повідомити про результати розгляду заяви ОСОБА_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про непридатність до військової служби з виключення з військового обліку відповідно до даних, зазначених у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного серії НОМЕР_1 , виданого на ім`я - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 та надати копію рішення за результатами розгляду такої заяви.
Направлення адвокатського запиту до ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджується описом вкладення у цінний лист від 30.09.2025 та поштовою накладною від 30.09.2025 №6502800465203.
Матеріали справи не містять відповідей на заяву ОСОБА_1 від 25.08.2025 та адвокатський запит від 30.09.2025.
Вважаючи протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік, як військовозобов`язаного, останній звернувся до суду з цією позовною заявою.
Вирішуючи адміністративну справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 20 ч.1 ст.106 Конституції України, Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» (затвердженим Законом України від 03.03.2022 №2105-ІХ) постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
На момент подання позову строк дії воєнного стану в Україні продовжено та триває мобілізація.
Стаття 1 Закону №3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, в Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до ч.8 ст.4 Закону №3543-ХІІ, з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.
Згідно з абз.2 ч.1ст.22 Закону №3543-ХІІ, громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Відповідно до ч.3 ст.22 Закону №3543-ХІІ, під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України(ч.5 ст.22 Закону №3543-ХІІ).
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі Закон №2232-XII).
Відповідно до ч.1, 3 ст.1 Закону №2232-ХІІ, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ч.5ст.1 Закону №2232-XII).
Згідно з ч.9 ст.1 Закону №2232-ХІІ, щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Згідно із ч.10 ст.1 Закону №2232-XII, громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно з п.11 ст.38 Закону №2232-XII, призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Аналогічні норми містяться і в Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487.
Відповідно до п.8 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку), призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до ч. 10 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністерства оборони України затверджено Положення №402.
Згідно з абзацом 1 пункту 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення №402, постанови ВЛК ТЦК та СП щодо військовозобов`язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу.
Так, приписами абзацу 2 підпункту «б» пункту 20.3 глави 20 розділу ІІ згаданого вище Положення передбачено, що при медичному огляді військовослужбовців та інших осіб ВЛК приймається постанова такого змісту: «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».
Згідно п.3 ч.6 ст.37 Закону №2232-XII, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки(військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Судом встановлено, що Військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_6 визнано ОСОБА_1 непридатним до військової служби на підставі статті статті 53-А графи ІІ Розкладу хвороб визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та внесено дані до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного серії НОМЕР_1 про непридатність до військової служби.
Натомість у системі «Резерв+» містяться дані, що позивач придатний до військової служби.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначені в Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року №1951-VIII (далі Закон №1951-VIII).
Статтею 1 Закону №1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Так, частиною 1 ст.5 Закону №1951-VIII передбачено, що держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:
1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів;
2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Пунктом 2 ч.1 ст.9 №1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Відповідно до п.1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 (далі -Порядок №559), військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа».
Згідно з п. 3 Порядку №559, відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Відповідно до п.8 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 (далі Порядок №559), військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за наявності):
1) прізвище;
2) власне ім`я (усі власні імена);
3) по батькові (за наявності);
4) дата народження;
5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);
6) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів;
7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку;
7-1) відомості про встановлення, зміну групи інвалідності (зокрема групу інвалідності, причину та строк, на який встановлено інвалідність);
8) відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов`язаних та резервістів;
9) військове звання (для військовозобов`язаних та резервістів);
10) військово-облікова спеціальність для військовозобов`язаних та резервістів;;
11) відомості про виконання військового обов`язку (категорія обліку);
12) відомості про перебування на військовому обліку (найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якому громадянин перебуває або знятий (виключений) з військового обліку, та підстава зняття (виключення) з військового обліку);
13) відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення;
14) адреса місця проживання;
15) номери засобів зв`язку;
16) адреси електронної пошти (за наявності);
17) дата і час оновлення облікових даних призовником, військовозобов`язаним та резервістом;
18) дата і час формування військово-облікового документа в електронній формі.
Згідно з абз.5 п.7 Порядку №559, у разі коли відомості, зазначені у підпунктах 1-5, 8, 11-13 пункту 8 цього Порядку, на момент зчитування не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військово-обліковий документ в електронній формі вважається недійсним.
Пунктом 4 Порядку №559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру до обов`язку яких належить, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов`язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов`язаними.
У відповідності до вищенаведених приписів Порядку №559, особа щодо якої мають бути внесені зміни у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів має особисто звернутися до центру комплектування та соціальної підтримки із відповідною заявою в паперовій чи електронній формі.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач, до компетенції та обов`язків якого належить внесення змін до персональних та службових даних військовозобов`язаних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, після отримання від позивача заяви та документів, мав обов`язок розглянути його заяву по суті порушеного питання.
При цьому, суд зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву позивача про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей щодо виключення його з військового обліку у термін, визначений п. 4 Порядку №559 не розглянув, відповідь за результатом розгляду заяви позивачу не надав, докази протилежного суду не надав.
Разом з тим, позивач просить суд визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік, як військовозобов`язаного.
Суд зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 затверджено «Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Порядок №1487, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
За пунктом 3 Порядку №1487, військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Відповідно до п. 5 Порядку №1487 з метою ведення військового обліку в державі створюється система військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - система військового обліку).
За п.15 Порядку №1487, за умови запровадження інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, відповідно до Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів»: взяття на військовий облік, зняття з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відомості про яких наявні та актуалізовані (верифіковані) в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, за умови дотримання ними правил військового обліку здійснюється на підставі відомостей про декларування, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання осіб в електронній формі, надісланих органами, що здійснюють реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб (далі - органи реєстрації) через єдину інформаційну систему МВС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 №932 затверджено «Порядок реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Порядок №932).
Відповідно до п.1 Порядку №932, цей Порядок визначає:
механізм реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - експериментальний проект) шляхом електронної інформаційної взаємодії між національними електронними інформаційними ресурсами у цілях національної безпеки та оборони України;
порядок формування переліку громадян України чоловічої статі віком від 16 до 60 років, персональні дані яких підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;
механізм взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі віком від 16 років, яким у рік взяття на військовий облік виповнюється 17 років, до 25 років, зокрема тих, які перебувають за межами України, без проходження медичного огляду;
механізм внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про громадян України чоловічої статі віком від 17 до 25 років, які не перебувають на військовому обліку (для їх взяття на військовий облік без проходження медичного огляду) та які перебувають в Україні і звернулися за оформленням (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміном паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а також громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які перебувають за межами України і звернулися до відокремленого підрозділу державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, який розміщений за межами України (далі - відокремлений підрозділ), за оформленням (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміном, отриманням паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон;
механізм перевірки дійсності військово-облікових документів громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які перебувають за межами України і звернулися за оформленням (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміном, отриманням паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон до відокремленого підрозділу.
За п.3 Порядку №932, метою експериментального проекту є оптимізація та верифікація відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом обміну інформацією в цілях національної безпеки та оборони України.
Згідно з п.17-1 Порядку №932, стосовно громадян України чоловічої статі віком від 16 до 60 років ДМС одноразово формує перелік відомостей, зазначених у підпунктах 1 - 11 пункту 5 цього Порядку, та передає їх Міноборони для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів в установленому законодавством порядку з використанням засобів захисту інформації, що мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері захисту інформації, з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних.
Подальше внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів і взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, які на такому обліку не перебувають, здійснюється шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного демографічного реєстру, відомчої інформаційної системи ДМС, інших інформаційних систем, реєстрів та баз (банків) даних відповідно до статті 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта».
На підставі відомостей, отриманих Міноборони відповідно до абзацу першого і другого цього пункту, здійснюється автоматичне взяття зазначених осіб на військовий облік.
Взяття на військовий облік громадян України, зазначених в абзаці першому і другому цього пункту, здійснюється за зареєстрованим/задекларованим їх місцем проживання, а у разі, коли місце проживання не зареєстровано/не задекларовано, - територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил.
Взяття на військовий облік зазначених осіб проводиться без направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Отже, відповідно до положень Порядку №932, відомості щодо позивача внесені до Реєстру військовозобов`язаних в автоматизованому режимі, у зв`язку з чим позивача поновлено на військовому обліку.
Крім того, Порядок №932 не передбачає порядку виключення з військового обліку осіб, які були поставленні на такий облік. Натомість, порядок виключення з військового обліку передбачений Порядок №1487 шляхом звернення до ТЦК та СП за місцем реєстрації/проживання.
У разі незгоди із перебуванням на військовому обліку або за наявності передбачених законом підстав для виключення з нього особа має право звернутися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою та документами, що підтверджують наявність таких підстав, оскільки чинним законодавством саме Порядком №1487 врегульовано процедуру виключення з військового обліку. Водночас Порядок №932 не передбачає механізму виключення осіб, взятих на військовий облік в автоматичному режимі.
За таких обставин суд доходить висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не вчинено протиправних дій щодо взяття позивача на військовий облік як військовозобов`язаного, а тому позовні вимоги про визнання таких дій протиправними є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Водночас, під час розгляду справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не розглянуто заяву ОСОБА_1 про виключення з військового обліку від 25.08.2025.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_2 , не здійснивши розгляд заяви позивача від 25.08.2025 та не прийнявши за результатами її розгляду жодного рішення, допустив протиправну бездіяльність, яка полягає у невиконанні покладеного на нього законом обов`язку щодо належного розгляду відповідної заяви.
Суд зазначає, що відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, здійснюючи повний захист порушених прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, та задовольнити позовні вимоги шляхом:
визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду заяви від 25.08.2025 про внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 ;
зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.08.2025 про внесення відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, прийняти рішення про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або надати мотивовану відмову у їх внесенні.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1 ч.5 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно з ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 1211,20 грн. Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, наявні підстави для стягнення з відповідача суми сплаченого судового збору у розмірі 605,60 грн, пропорційно до задоволених позовних вимог.
Інші доводи відповідача по суті спірних правовідносин суд вважає спростованими вищенаведеними висновками.
В тексті позовної заяви, представником позивача заявлено клопотання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд встановив, що ОСОБА_1 укладено з адвокатом Масловською Софією Анатоліївною Договорів про надання правничої допомоги від 22.09.2025 №22/09, відповідно до п.1.1. якого, клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання по наданню правової допомоги, забезпеченню представництва прав та законних інтересів клієнта у Одеському окружному адміністративному суді при розгляду справи клієнта про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
Пунктом 3.2. Договору від 22.09.2025 №22/09 встановлено, що гонорар складає 20000,00 грн та сплачується адвокату в такому порядку: 100% оплати після прийняття рішення про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
З наданого представником позивача акту приймання-передачі наданих послуг від 17.10.2025 №1 за договором про надання правничої допомоги від 22.09.2025 №22/09 вбачається, що адвокатом надано наступні послуги за вартістю:
консультації, роз`яснення адміністративного процесуального законодавства щодо порядку звернення до суду, щодо порядку та послідовності розгляду позовної заяви, щодо надання доказів по адміністративній справі, правового аналізу наданих клієнтом документів - 5000,00 грн;
збір та формування доказів, аналіз судової практики у подібних правовідносинах, підготовка позовної заяви про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - 15000,00 грн.
Загальна вартість наданих послуг - 20000,00 грн.
Ідентичні відомості щодо наданих послуг та їх вартості містяться у наданому представником позивача до суду детальному описів робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги по адміністративній справі про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
Надаючи правову оцінку наданим позивачем доказам щодо понесення витрат на правничу допомогу, з урахуванням викладених відповідачем заперечень, суд зазначає, що постанові від 6 серпня 2024 року у справі №910/11597/23 Верховний Суд зазначив, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо. Сама лише незгода скаржника з наданою судом оцінкою відповідним доказам, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, а також оцінкою обставин критерію реальності адвокатських витрат, критерію розумності їх розміру тощо, не свідчить про незаконність оскаржуваного судового рішення.
При цьому, судом також враховані висновки додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19: «…розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг….».
Так, суд, дослідивши зміст наданих послуг з урахуванням складності справи та виконаної адвокатом роботи, доходить висновку, що правнича допомога, яка складається з консультації, роз`яснення адміністративного процесуального законодавства щодо порядку звернення до суду, щодо порядку та послідовності розгляду позовної заяви, щодо надання доказів по адміністративній справі, правового аналізу наданих клієнтом документів, збору та формуванню доказів, аналізу судової практики у подібних правовідносинах, за своєю природою входить до послуг з підготовки позовної заяви, що передбачає вивчення та опрацювання необхідної кількості документів, аналіз законодавства та судової практики, підготовку правової позиції та узгодження її з позивачем.
Виходячи з вищенаведеного, системного аналізу положень законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, суд, з урахуванням критерію співмірності зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, обсягом виконання відповідних робіт та часткового задоволення позовних вимог, дійшов висновку, що заявлена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн є завищено, а співмірним розміром судових витрат, на переконання суду, є 3000,00 грн, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 2, 5, 6, 72, 77, 90, 120, 139, 241-246, 255, 258, 262, 293, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду заяви від 25.08.2025 про внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 .
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.08.2025 про внесення відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, прийняти рішення про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або надати мотивовану відмову у їх внесенні.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Дмитро БАБЕНКО