Справа № 420/32353/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України у Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
І. Зміст позовних вимог.
До суду з позовом звернулась ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області (далі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України у Одеській області ( далі - третя особа), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області щодо підготування та направлення подання до Управління Державної казначейської служби України у Одеській області для повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло.
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Одеській області підготувати та направити подання до Управління Державної казначейської служби України у Одеській області для повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло у розмірі 8 110,00 грн.
II. Позиція позивача та заперечення відповідача
На обґрунтування вказаних вимог позивачка зазначає, що 15.06.2023 р. вперше придбала нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка підтверджує відсутність будь-яких зареєстрованих прав власності до моменту придбання вказаної квартири. При нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу сплатила збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості в сумі 8110,00 грн. Згідно абзацу першому п.9 ст.1 Закону України №400/97-ВР «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» громадяни, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше не є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. На звернення позивачки про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло, листом від 12.08.2025 р. ГУ ПФУ відмовило через відсутність достовірної інформації в архівній складовій частині Державного реєстру прав - РПВН того, що особа не придбавала (не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя) житлової нерухомості в період до 01.01.2013. Не погоджуючись з вказаною відповіддю відповідача, позивачка звернулась до суду з даним позовом.
17.10.2025 р. судом зареєстровано від відповідача відзив на позов, яким заперечує проти позовних вимог, вказуючи на те, що Позивачка звернулась до Головного управління із зверненням та доданими документами щодо повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 8 110, 00 грн. Листом від 12.08.2025 №1500-0506-8/136685 Головним управлінням повідомлено Позивачку про відсутність підстав для повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна та роз`яснено спосіб врегулювання даного питання. З 01.01.2013 функціонує Державний реєстр прав на нерухоме майно (далі - Реєстр) як єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав. Зазначений Реєстр включає в себе відомості про зареєстровані лише після 01.01.2013 речові права, що були внесені до Реєстру прав власності на нерухоме майно, а тому не є повним реєстром щодо прав на нерухоме майно. Наразі не існує офіційного джерела інформації, яке б підтверджувало, що житло придбане особою вперше. Відповідно до п. 15-3 Порядку нотаріальне посвідчення договорів купівлі - продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати Збору за наявності зазначених у підпункті «в» і «г» пункту 15-2 Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати Збору. Таким чином, обов`язок підтвердження факту першого придбавання житла покладено на особу, яка купує житло (зокрема, шляхом подання відповідної заяви), а встановлення факту першого придбання житла та права на звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування належить до повноважень нотаріуса, який посвідчує договір купівлі- продажу. Отже, Позивачкою не були дотримані вимоги Порядку № 1740 в частині надання до Головного управління повного пакету документів, що підтверджують факт придбання житла вперше у відповідності з приписами пункту 15-2 Порядку № 1740. Враховуючи те, що Головне управління не має як можливості, так і обов`язку встановлювати факт першого придбання нерухомого майна Позивачкою, відсутні і правові підстави для формування подання про повернення Позивачці сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, оскільки неможливо встановити, що такий збір Позивачкою сплачений саме безпідставно.
21.10.2025 року представником третьої особи надано до суду письмові пояснення на позовну заяву, у яких зазначає, що згідно Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державних або місцевих бюджетів затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 (далі - Порядок №787) повернення помилково зарахованого до бюджету збору ГУ ДКСУ в Одеській області може здійснити тільки за поданням ГУ ПФУ в Одеській області.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 06.10.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи, що від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
15 червня 2023 року між громадянкою ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Оеського міського нотаріального округу Чернишовою Н.Г., та зареєстрований в реєстрі за № 1057, пунктом 17 якого передбачено, що збір на обов`язкове пенсійне страхування в розмірі 8110,00 гривень сплачує Покупець.
Згідно квитанції від 18 вересня 2019 року № 1-2688К (код платежу 24140500) ОСОБА_1 був сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 % вартості нерухомого майна, що становить 8110,00 грн.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, фізичної особи ОСОБА_1 ( рнокпп НОМЕР_1 ) на підставі договору купівлі-продажу від 15.06.2023 р. реєстр № 1057, є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 . Право власності на придбану нерухомість зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 50636403.
07.08.2025 р. позивачка звернулась до ГУ ПФУ в Одеській області з заявою про оформлення подання до ГУ ДКСУ в Одеській області для повернення збору на обов`язкове пенсійне страхування в сумі 8110,00 грн., сплаченого при проведенні реєстрації права власності на житло.
12.08.2025р. ГУ ПФУ в Одеській області листом №1500-0506-8/136685 відмовило позивачку про відсутність підстав для повернення збору, оскільки відсутня інформація в архівній складовій частині Державного реєстру прав - РПВН, а відтак не у всіх випадках є достовірним підтвердженням того, що особа не придбавала (не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя) житлової нерухомості в період до 01.01.2013.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача у поверненні помилково сплаченого збору на обов`язкове пенсійне страхування з операцій купівлі - продажу нерухомого майна, позивачка звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
V. Норми права, які застосував суд.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначено Законом України від 26 червня 1997 року №400/97-ВР "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №400/97-ВР), зокрема
- платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. ( абзац перший пункту 9 статті 1 Закону №400/97-ВР)
- об`єктом оподаткування є, для платників збору, визначених пункту 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна. ( пункт 8 частини статті 2 Закону №400/97-ВР ).
- платники збору, визначені пунктами 5-7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування сплачують на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до загального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України. (частина третя статті 3 Закону №400/97-ВР)
Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом №400/97-ВР врегульовано Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740 (далі - Порядок №1740), зокрема
- збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України. ( абзац перший пункту 15-1 Порядку №1740)
- збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року) (пп. «в» п.15-2 Порядку №1740, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 року №866)
- особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. пп. «г» п.15-2 Порядку №1740, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 року № 866)
- нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Документом, що підтверджує сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. ( пункт 15-3 Порядку №1740 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 року №866).
VI. Оцінка та висновок суду.
Аналіз наведених норм свідчить, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
При цьому, громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.
Як встановлено судом предметом спору у даній справі є оскаржувана відмова ГУ ПФУ в Одеській області у поверненні позивачці сплаченого нею збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при вчинені правочину щодо придбання житла вперше.
За позицією позивачки, придбавши на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 15.06.2023 р. вперше нерухоме майно - квартиру, вона відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не є платником збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, що є підставою для повернення відповідачем як помилково сплаченого позивачкою збору,
В свою чергу, позиція ГУ ПФУ полягає в тому, що з 01.01.2013 функціонує Державний реєстр прав на нерухоме майно (далі - Реєстр) як єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав. Наразі не існує офіційного джерела інформації, яке б підтверджувало, що житло придбане особою вперше. При цьому, вважає, що саме нотаріус, під час нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна, розглядає надані інформацію та документи, та вирішує чи є підстави вважати саме цей правочин придбаванням житла вперше.
Вирішуючи дані спірні правовідносини, суд враховує наступне.
Як зазначалось вище, особа, яка вперше придбає житло, за умови подання нотаріусу необхідних документів, не сплачує збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна. Однак, подання таких документів є правом особи, а не її обов`язком.
Отже, в даному випадку позивач не надав відповідні документи, що надають йому право на звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна, під час нотаріального оформлення договору купівлі-продажу.
Процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначені Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787 (далі Порядок №787).
Відповідно до абзаців 1 та 2 п.5 вказаного Порядку №787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Між тим, згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 року №106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов`язкових платежів) та інших доходів бюджету», контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 «Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна» покладено на Пенсійний фонд України.
Відповідно до абзаців 5 та 8 п.5 Порядку №787, подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов`язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.
За правилами п.10 Порядку №787, заява та подання або ухвала суду подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету.
Отже, з аналізу наведених норм слідує, що умовою повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів є воля самого платника, яка виражається у подачі заяви про таке повернення.
Відповідно до пп.2 п.4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 року №215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом в даному випадку є Пенсійний фонд України, то саме на Управління ПФУ покладено обов`язок щодо формування (для подачі до органів Державної казначейської служби) подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Враховуючи наведене, суд зазначає, у разі, коли особа не реалізувала право на подання документів, що посвідчують її право на звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна, під час нотаріального оформлення договору купівлі-продажу, це не позбавляє її права на звернення до органу Пенсійного фонду із заявою щодо повернення помилково сплаченої суми збору.
При цьому, суд вказує, що як станом на час придбання позивачем нерухомості, так і станом на час розгляду справи, в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.
Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України з проханням дати тлумачення терміну придбавають житло вперше, що міститься у п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 400/97-ВР, визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.
Ухвалою Конституційного Суду України від 23.03.2000 року № 29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.
За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.
Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень можливості встановити придбання квартир конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення прав громадян, які наділені такими правами.
Оскільки саме держава не виконала свій обов`язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.
Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 20.03.2018 року у справі №819/1249/17.
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем до суду не надано.
При цьому, факт придбання позивачкою у власність квартири АДРЕСА_1 підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 15.06.2023 року, посвідченим в нотаріальному порядку та зареєстрованим в реєстрі за №1057.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, з житлової нерухомості за позивачкою зареєстровано лише квартира за адресою: АДРЕСА_3 , за придбання якої сплачено спірний збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу, що становив 8110,00 грн.
Крім цього, відповідно до інформації, зазначеної у довідці від 11.09.2025 року №102, виданої КП «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» Ізмаїльського району Одеської області, станом на 01.01.2013 року відомості щодо реєстрації об`єктів нерухомого майна за позивачкою відсутні.
Отже, відповідачем не надано суду доказів придбання позивачем іншого житла.
Таким чином, можна зробити висновок, що позивачка 15.06.2023 року вперше придбала нерухоме майно за договором купівлі-продажу, і при його нотаріальному посвідченні сплатила збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості в сумі 8110,00 грн..
Внаслідок чого, після сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири, позивачка набула право на повернення помилково сплачених коштів до бюджету.
При цьому, як вбачається з наведених вище норм, повернення помилково чи надміру сплачених коштів до державного чи місцевого бюджету відбувається відповідно до Порядку №787. Цей порядок передбачає, що повернення коштів відбувається на підставі заяви зацікавленої особи та відповідного подання органу Пенсійного фонду України, які надаються такою особою до органу Державної казначейської служби.
Також необхідно зазначити, що відповідно до п.11 Порядку №787 заява та подання або ухвала суду повертаються відповідними органами Казначейства надавачам без виконання, зокрема, у випадку перевищення встановлених законодавством строків подання заяви та подання до органу Казначейства.
Таким чином, подання про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, помилково або надміру зарахованого до бюджету формується органом Пенсійного фонду України за заявою платника, видається такому платнику, який подає його разом з заявою до органу Державної казначейської служби України. При цьому, обов`язок перевірити дотримання заявником строку звернення з заявою про повернення такого платежу покладено саме на орган Казначейства.
Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. ( ч. 2 ст. 77 КАС України).
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позову.
VII. Розподіл судових витрат
Приписами ч.1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, при звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн., що підтверджується платіжним документом від 20.09.2025 р.
Оскільки за результатом розгляду даної справи судом задоволено позовні вимоги, тому сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області (вул. Канатна 83, м. Одеса, 65012, ЄДРПОУ 20987385), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Садова, буд. 1-А, м. Одеса, 65023, ЄДРПОУ 37607526) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.- задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області щодо підготування та направлення подання до Управління Державної казначейської служби України у Одеській області для повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Одеській області підготувати та направити подання до Управління Державної казначейської служби України у Одеській області для повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло у розмірі 8 110 грн 0 коп.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн. ( одна тисяча двісті одинадцять грн.20 коп.) гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його підписання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Дубровна